Рішення

від 07.11.2011 по справі 39/171

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  39/171

07.11.11

За позовом    Аграрної Біржі

до                    Відкритого акціонерного товариства "Київмлин"    

про                  стягнення боргу за невиконання зобов'язань 9 620,38 грн.

Суддя   Гумега О.В.

Представники :

Від позивача      ОСОБА_1 (довіреність № 335 від 07.06.2011 р.)

Від відповідача  не з’явились

СУТЬ СПОРУ:                                  

Аграрна біржа (позивач)  звернулася до Господарського  суду міста Києва  з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Київмлин" (відповідач) заборгованості за невиконання договірних зобов’язань за Біржовим контрактом аграрної біржі № 363 АБ/95 від 15.06.2011 р. в загальній сумі 9 620,38 грн., з яких: 8675,79 грн. основного боргу, 77,01 грн. трьох відсотків річних та 867,58 грн. штрафу.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав обов’язку стосовно сплати позивачу реєстраційного збору на підставі укладеного між сторонами Біржового контракту аграрної біржі № 363 АБ/95 від 15.06.2011 р., у зв’язку з чим відповідач повинен сплатити суму боргу з урахуванням  3% річних та штраф.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2011 р. порушено провадження у справі № 39/171 та призначено справу до розгляду на 07.11.2011 р. о 10:50 год.

25.10.2011 р. позивач через відділ діловодства суду подав заяву про зменшення розміру позовних вимог № 726 від 20.10.2011 р.

31.10.2011 р. позивач через відділ діловодства суду подав заяву про зменшення розміру позовних вимог № 747 від 26.10.2011 р.

Представник позивача  в судовому засіданні, призначеному на 07.11.2011 р., надав суду повідомлення по справі № 754 від 01.11.2011 р. разом з документами на виконання вимог ухвали суду від 20.10.2011 р.

В судовому засіданні, призначеному на 07.11.2011 р., судом розглянуто заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, подану через відділ діловодства суду 31.10.2011 р., відповідно до якої останній фактично збільшив позовні вимоги в частині нарахування трьох відсотків річних та просив суд вважати періодом нарахування трьох відсотків річних з 20.06.2011 р. по 19.10.2011 р. та стягнути з відповідача на користь позивача 86,28 грн. трьох відсотків річних, 867,58 грн. штрафу, та зменшив суму заявлених позовних вимог в частині основного боргу в сумі 8675,79 грн. та просив суд припинити провадження у справі в цій  частині, а також  стягнути з відповідача судові витрати пов’язані з розглядом даної справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи те, що судом не встановлено, що вищезазначені дії позивача суперечать законодавству або порушують права та охоронювані законом інтереси інших осіб, суд прийняв у судовому засіданні 07.11.2011 р. заяву позивача  до розгляду.

Відповідно до п. 17 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.05.2006 № 01-8/2351 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та першому півріччі 2006 року»та п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.1008 № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»зазначалось, що у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Факт зменшення ціни позову відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні. Вищий господарський суд України в п. 3.7 роз’яснення від 18.09.1997 року № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” зазначає, що під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві.

Отже, враховуючи вищевикладене, оскільки заяву позивача прийнято господарським судом до розгляду, то новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є 953,86  грн., з яких:  86,28 грн. - три відсотки річних, 867,58 грн. - штраф.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 07.11.2011 р., не з’явився, відзив на позов з підтверджуючими документами на виконання вимог ухвали суду від 20.10.2011 р. не подав і не надіслав, про час та місце розгляду справи був повідомлений  належним чином.

Поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва № 39/171 від 20.10.2011 р. та примірником повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції було направлено відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві (04080,  м. Київ, вул. Межигірська, 83). Направлення вказаної ухвали суду відповідачеві підтверджується відповідною відміткою на зворотньому боці цієї ухвали, а її отримання відповідачем 25.10.2011 р. - повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103014645270.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача  в судовому засіданні  07.11.2011 р. від останнього  до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез’явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 07.11.2011 р. та за відсутністю відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 07.11.2011 р., надав суду усні пояснення щодо підстав, відповідно до яких заявлено позов, позовні вимоги підтримав повністю з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 07.11.2011 р. у відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

                                                          ВСТАНОВИВ:

15.06.2011 р. між Відкритим акціонерним товариством "Київмлин" (відповідач, довіритель) та Брокерською конторою № 123 ТОВ «Агріколь»в особі брокера ОСОБА_2 (брокер), діючої на підставі довіреності від 03.03.2011 р. № 343 був укладений Договір-доручення № 141 Б (надалі: Договір –доручення).

Відповідно до п. 2.4. Договору-доручення визначено обов’язком довірителя надати брокеру гарантії, зокрема, про сплату реєстраційного збору Аграрної біржі розміром 0,2% від суми укладеного контракту, що сплачується протягом трьох робочих днів після реєстрації контракту, на р/р Аграрної біржі.

15.06.2011 р. між Аграрним фондом в особі брокера - продавця  ОСОБА_3, що діяв на підставі довіреності від 4 червня 2010 р. № 107 (позивач, продавець) та Відкритим акціонерним товариством "Київмлин" (відповідач, покупець) в особі брокера –покупця ОСОБА_2, брокерська контора № 123 ТОВ «Агріколь», що діяла на підставі Договору - доручення від 15.06.2011 р. № 141 Б, довіреності від 25 березня 2011 р. № 343 був укладений Біржовий контракт Аграрної біржі № 363 АБ/95 (надалі: Біржовий контракт), відповідно до якого сторони погодили, що продавець продав, а покупець купив товар –пшениця 2 клас, ОДЦР –пшениця, згідно ДСТУ-3768:2009 врожаю 2009 р. в кількості 2624,478 тонн, вартістю 4 337 894,71 грн. (з ПДВ).

Згідно з п. 1.4 Біржового контракту, реєстраційний збір 0,2% з ПДВ складає 8675,79 грн.

Пунктом 1.9 Біржового контракту визначена форма оплати, а саме: оплата здійснюється на реєстраційний рахунок Аграрного фонду. Біржовий реєстраційний збір та брокерська винагорода  здійснюються за рахунок покупця.

Відповідно до п. 4.2 Біржового контракту сторони визначили, що сплата реєстраційного збору згідно п. 1.4 здійснюється на рахунок Аграрної біржі покупцем протягом двох робочих днів після укладення контракту.

Як визначено у п. 4.3 Біржового контракту, у випадку невиконання покупцем п. 4.2. даного контракту, останній зобов’язується сплатити продавцю штраф у розмірі 10% від суми реєстраційного збору.

Статтею 3 Закону України від 10.12.1991, № 1956-XII "Про товарну біржу" визначено, що товарна біржа має право, зокрема, встановлювати і стягувати відповідно до статуту біржі плату за реєстрацію угод на біржі, штрафи та інші санкції за порушення статуту біржі та біржових правил.

На виконання умов Біржового контракту позивач здійснив реєстрацію біржового контракту № 363 АБ/95 від 15.06.2011 р., що підтверджується записом у журналі реєстрації біржових контрактів.

Позивач вважає, що відповідач в порушення умов п.п. 1.4., 1.9., 4.1. Біржового контракту не сплатив позивачу реєстраційний збір у встановлений Біржовим контрактом строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

08.09.2011 р. позивач направив на адресу відповідача претензію № 585 від 07.09.2011 р. на суму 8675,79 грн. з вимогою сплатити реєстраційний збір Аграрної біржі в наведеній сумі у семиденний термін після отримання вказаної претензії.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (надалі –ГПК України) господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідач суму заборгованості у сумі 8675,79 грн. сплатив після подання позову до суду, провадження у справі в частині основного боргу у сумі 8675,79  грн. підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача суму трьох відсотків річних в розмірі 86,28 грн. та 867,58 грн. - штрафу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив  до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вказані норми Цивільного кодексу України та здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків розміру трьох відсотків річних, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 86,28 грн. трьох відсотків річних за період з 20.06.2011 р. по 19.10.2011 р. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Штраф, як різновид неустойки, характеризується тим, що він обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України)

Як встановлено судом відповідно до п. 4.3. Біржового контракту у випадку невиконання покупцем (відповідачем) п. 4.2. даного контракту, покупець зобов’язується сплатити продавцю (позивачу) штраф у розмірі 10% від суми реєстраційного збору.

За вказаних обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 10%  від суми реєстраційного збору в сумі 867,58 грн. підлягають задоволенню.

Згідно ст. 44 ГПК України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов`язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,00 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, п. 1-1 ст. 80, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                             ВИРІШИВ:

1.  Припинити провадження у справі в частині стягнення  суми основного боргу у розмірі  8675,79 грн.,  в зв‘язку з відсутністю предмету спору.

2. В іншій частині позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Київмлин"  (04080,  м. Київ, вул. Межигірська, 83, код ЄДРПОУ 30523267) на користь Аграрної біржі (01001, м. Київ, вул. Грінченка, 1; код ЄДРПОУ 33947314) 86,28 грн. (вісімдесят шість гривень 28 коп.) 3% річних, 867,58 грн. (вісімсот шістдесят сім  гривень 58 коп.) штрафу, 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України  рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

 Суддя                                                                                                           Гумега О. В.

           Дата підписання повного рішення: 10.11.2011 р.