Рішення

від 01.11.2011 по справі 47/338

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  47/338

01.11.11

За позовом Приватного підприємства “Лагуна”

До                  Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма “ЕНРАН ТЕЛЕКОМ”

Про                    стягнення 11 667,73 грн.                                           

Суддя   Станік С.Р.

Представники сторін:

від позивача      ОСОБА_1 –представник (довіреність від 20.09.2011р.)        

від відповідача  не з’явився

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 01.11.2011 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

                   ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 11 667,73грн. заборгованості (8583,00грн. –основного боргу, 715,68грн. –3% річних, 2369,05грн. –інфляційних втрат), а також відшкодування судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2011р. було порушено провадження у справі  № 47/338, розгляд справи було призначено на 18.10.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2011р. розгляд справи було відкладено до 01.11.2011р.

Представник позивача у судовому засіданні 01.11.2011 р. заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що ним було надано відповідачу послуги на суму 30 923,00грн., проте відповідач не виконав свого обов’язку щодо повної оплати отриманих послуг у сумі 8583,00, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача боргу у сумі 8583,00грн.

Крім того, у відповідності до приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача 715,68грн. –3% річних, 2369,05грн. –інфляційних втрат.

Відповідач своїх представників у судове засідання 01.11.2011р. –не направив, вимоги ухвали суду від 23.09.2011р. щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень  по суті спору –не надав. Про проведення судового засідання був повідомлений за адресою, вказаною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №228722. Через канцелярію Господарського суду міста Києва заяв та клопотань не подавав.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

                           ВСТАНОВИВ:

05.12.2008р. позивач - Приватне підприємство “Лагуна”, виставив відповідачу - Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма “ЕНРАН ТЕЛЕКОМ” рахунок-фактуру №СФ-0000425 від 05.12.2008р. на оплату послуг на загальну суму 30 923,00грн. (з ПДВ).    

Відповідно до виставленого позивачем рахунку-фактури №СФ-0000425 від 05.12.2008р. відповідач 08.12.2008р. перерахував позивачу в якості оплати за послуги з обслуговування семінару загалом 22 340,00грн., що підтверджується  наявною в матеріалах справи випискою банку з рахунку позивача за 08.12.2008р.

Позивачем було отримано лист відповідача №768/01 від 09.12.2008р., в якому останній гарантував оплату послуг з проведення семінару протягом п’яти днів після закінчення семінару.

Згідно Акту №ОУ-00276 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 11.12.2008р., який підписано уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплений печатками сторін, належним чином завірена копія якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал оглянуто судом у судовому засіданні, позивачем було надано відповідачу послуги з комплексного обслуговування семінару на суму 30 923,00грн.

Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач не здійснив повної оплати послуг згідно Акту №ОУ-00276 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 11.12.2008р. на загальну суму 8583,00грн., натомість, відповідач

Відповідно до п.2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок  у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до приписів ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України позивач звернувся до відповідача з претензією №1 від 18.10.2010р., що підтверджується фіскальним чеком поштової установи №4828 від 21.10.2010р. та описом вкладення у цінний лист від 21.10.2010р., з вимогою про оплату наданих послуг у повному обсязі у сумі 8583,00грн.

Оскільки відповідач відповіді на наведену вимогу не надав, свого обов’язку щодо повної оплати наданих позивачем послуг не виконав, грошові кошти у сумі 8583,00грн. не сплатив, то позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 8583,00грн. основного боргу за надані послуги.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 вказаної статті ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони  (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Частиною 2 ст. 638 ЦК України визначено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною;

Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом

Згідно ст. 181 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) допускається укладання господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

Відповідно до ч.2 статті 206 Цивільного кодексу України встановлено, що юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

Відповідно до ч. 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п.2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок  у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що подані позивачем рахунок-фактура №СФ-0000425 від 05.12.2008р. та Акт №ОУ-00276 від 11.12.2008р., є пропозицією позивача відповідачу укласти договір (оферта), а здійснене відповідачем перерахування грошових коштів у сумі 22 340,00грн. (що підтверджується випискою банку з рахунку позивача за 08.12.2008р.) та прийняття послуг на суму 30 923,00грн. - прийняттям такої пропозиції (акцепт) відповідачем.

Отже, у результаті надання послуг та їх часткової оплати, між сторонами виникли правовідносини щодо надання послуг, що свідчить про наявність між сторонами цивільних прав і обов‘язків відповідно до ст. 11 ЦК України.

Отже, позивачем, як виконавцем, було надано відповідачу послуги на загальну суму 30 923,00грн., що підтверджується Актом №ОУ-00276 від 11.12.2008р., натомість відповідач, як замовник, свого обов’язку щодо повної оплати наданих позивачем послуг на суму 8583,00грн. у строки, відповідно до приписів ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України - не виконав, здійснив лише часткову оплату отриманих послуг у сумі 22 340,00грн., а тому вимога позивача щодо стягнення з відповідача 8583,00грн. основного боргу –є законною, обґрунтованою і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у відповідності до приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача 715,68грн. –3% річних, 2369,05грн. –інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Згідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобов’язання  по повній оплаті отриманих послуг у розмірі 8583,00грн., суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат є законною, обґрунтованою,  однак такою, що підлягає задоволенню частково, з огляду на нижче викладене.

Враховуючи те, що сторонами не було встановлено конкретного строку оплати відповідачем послуг позивача, та те, що позивач звернувся до відповідача з вимогою про оплату наданих послуг на суму 8583,00грн. 21.10.2010р., то у відповідності до приписів ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, строк оплати відповідачем наданих позивачем послуг настав 01.11.2010р. (з урахуванням поштового обігу), відтак, період прострочення починається з 02.11.2010р.

Згідно уточненого розрахунку суду сум 3% річних та інфляційних втрат, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача за прострочення виконання зобов’язання по повній оплаті отриманих послуг у сумі 8583,00грн. за період з 02.11.2010р. по 20.09.2011р. (який визначено позивачем у позові) –323 дні –3% річних у розмірі 227,86грн. та 463,48грн. –інфляційних втрат, а саме:

8583,00грн. (сума основного боргу) * 3% : 365 * 323 (кількість днів прострочення за період з 02.11.2010р. по 20.09.2011р.) = 227,86грн.

8583,00грн. (сума основного боргу) * (індекс інфляції у листопаді 2010р.) * (індекс інфляції у грудні 2010р.) * (індекс інфляції у січні 2011р.) * (індекс інфляції у лютому 2011р.) * (індекс інфляції у березні 2011р.) * (індекс інфляції у квітні 2011р.) * (індекс інфляції у травні 2011р.) * (індекс інфляції у червні 2011р.) * (індекс інфляції у липні 2011р.) * (індекс інфляції у серпні 2011р.) * (індекс інфляції у вересні 2011р.) –8583,00грн. = 463,48грн.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України,  покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, –

                      В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма “ЕНРАН ТЕЛЕКОМ” (код ЄДРПОУ 24723944, місцезнаходження: 03057, м. Київ, вул. Довженка, 14) на користь Приватного підприємства “Лагуна” (код ЄДРПОУ 32034575, місцезнаходження: 08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Радянська, 116) 8583 (вісім тисяч п’ятсот вісімдесят три) грн. 00 коп., 227 (двісті двадцять сім) грн. 86коп. –3% річних,  463 (чотириста шістдесят три) грн. 48коп. –інфляційних втрат, 92 (дев’яносто дві) грн. 74 коп. витрат по сплаті державного мита та 187 (сто вісімдесят сім) грн. 59 коп. витрат інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. В іншій частині позовних вимог –відмовити.

5.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                                          С.Р. Станік                                                                                            

Дата складання повного тексту рішення –07.11.2011р.