Рішення

від 07.11.2011 по справі 48/426

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

48/426

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  48/426

07.11.11

За позовомФонду комунального майна Ялтинської міської ради

доПриватного акціонерного товариства "Аеробуд"

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідачаЯлтинська міська рада

пророзірвання договору купівлі-продажу та стягнення 150 816,00 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:не з'явився

від відповідача:Троєкуров Д.О.

від третьої особи:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фонд комунального майна Ялтинської міської ради (надалі –"Фонд") звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Аеробуд" (надалі –"Товариство") про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення 150 816,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконує взяті на себе зобов'язання за договором купівлі-продажу від 23.06.2008 р., у зв'язку з чим позивач просить розірвати вказаний договір, повернути приміщення та стягнути з відповідача штраф у розмірі 150 816,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.09.2011 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 26.09.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.09.2011 р. розгляд справи відкладено до 10.10.2011 р. у зв'язку із неявкою представника позивача та заявленим відповідачем клопотанням.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.10.2011 р. замінено відповідача Закрите акціонерне товариство "Аеробуд" правонаступником –Приватним акціонерним товариством "Аеробуд", залучено Ялтинську міську раду в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, розгляд справи відкладено до 26.10.2011 р. у зв'язку із неявкою представника позивача та невиконанням сторонами вимог ухвал суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.10.2011 р. розгляд справи відкладено до 07.11.2011 р. у зв'язку із неявкою представників позивача та третьої особи та невиконанням сторонами вимог ухвал суду.

Представник позивача, повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №10992747 від 01.11.2011 р., в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

В судове засідання представник відповідача з'явився, надав пояснення, проти задоволення позовних вимог заперечував.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав письмові пояснення, просив суд розглядати справу за його відсутності.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

23.06.2008 р. між Фондом (продавець) та Товариством (покупець) укладений договір купівлі-продажу (надалі –"Договір").

Відповідно до п. 1.1 Договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю комунальне майно –окреме індивідуально визначене майно –нежитлові будівлі та споруди, які орендуються Товариством, що розташоване за адресою: АРК, м. Ялта, вул. Кірова, 17, а покупець зобов'язується прийняти об'єкт приватизації, сплатити ціну відповідно до умов, що визначені у цьому договорі, та пройти реєстрацію об'єкта приватизації в Бюро технічної інвентаризації.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що право власності на об'єкт приватизації переходить до покупця з моменту сплати повної вартості (з урахуванням ПДВ) придбаного об'єкта приватизації.

Згідно з п. 4.1 Договору кожна сторона зобов'язується виконувати свої обов'язки, покладені на нього договором, належним чином та сприяти другій стороні у виконанні її обов'язків.

Пунктом 5.1 Договору визначений перелік обов'язків покупця, до яких зокрема відноситься обов'язок провести реконструкцію об'єкта приватизації протягом 3 років з моменту приватизації.

Відповідно до п. 7.3 Договору у випадку невиконання покупцем умов цього Договору покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця штраф у розмірі 10% від ціни об'єкта приватизації. Сплата штрафу не звільняє покупця від виконання зобов'язань, передбачених цим договором.

Згідно з п. 7.4 Договору продавець має право розірвати договір у судовому порядку, якщо покупець порушує свої зобов'язання за договором. У випадку розірвання договору відповідно до цього розділу, покупець зобов'язаний повернути продавцю об'єкт приватизації, включаючи все майно, що було передано йому за актом прийняття-передачі та здійснити повну компенсацію збитків, заподіяних продавцю та компенсувати продавцю всі витрати, пов'язані з процесом приватизації.

На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв майно, що підтверджується актом приймання-передачі від 21.08.2011 р., а відповідачем була повністю сплачена ціна об'єкту приватизації, що підтверджується актом поточної перевірки виконання умов Договору від 30.06.2009 р.

Спір у справі виник у зв'язку із наявністю, на думку позивача, підстав для розірвання Договору, оскільки відповідач не виконав умову Договору про обов'язкову реконструкцію об'єкта приватизації протягом 3 років.

Договір є договором купівлі-продажу комунального майна в процесі приватизації, а тому спірні правовідносини регулюються в т.ч. законодавством про приватизацію державного майна.

Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ч. 8 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.

Відповідно до ч. 8 ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" органи приватизації здійснюють контроль за виконанням покупцем умов договору купівлі-продажу, а у разі їх невиконання застосовують санкції, передбачені чинним законодавством, та можуть у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору. 

Пунктом 5.1 Договору до обов'язків покупця віднесено, зокрема, провести реконструкцію об'єкта приватизації протягом 3 років з моменту приватизації.

Із матеріалів справи (акти поточної перевірки виконання умов Договору від 30.06.2009 р., 09.12.2010 р. та 23.06.2011 р.) вбачається та не заперечується відповідачем факт невиконання ним умов п. 5.1 Договору щодо реконструкції об'єкта приватизації протягом 3 років з моменту приватизації. Тобто, станом на 23.06.2011 р. (23.06.2008 р. + 3 роки) роботи з реконструкції спірного об'єкту відповідачем не проведені.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Невиконання зобов'язань щодо проведення реконструкції об'єкта у визначений Договором строк позивач обґрунтовує відсутністю передбачених для цього документів, підготовка та видача яких проводиться компетентними органами з затримкою.

Відповідно до ч.ч. 1, 17 ст. 29 Закону України "Про планування і забудову територій" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом. Дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд.

Згідно додатку Б (Терміни та визначення) до ДБН А.2.2-3-2004 (Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва), затвердженого наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 20.01.2004 р. № 8, реконструкцією є перебудова існуючих об'єктів виробничого та цивільного призначення, пов'язана з удосконаленням виробництва, підвищенням його техніко-економічного рівня та якості вироблюваної продукції, поліпшенням умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміною основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри.

Отже, реконструкція будівлі (будинку) є одним із видів будівельних робіт, для проведення яких положення ст. 5 Закону України "Про основи містобудування" та ст. 29 Закону України "Про планування і забудову території" (чинних на момент виникнення спірних правовідносин) передбачають обов'язковість отримання дозволу на виконання будівельних робіт та затвердження проектної документації.

Відповідно до ч.1 ст. 119 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Матеріалами справи підтверджується неодноразове звернення Товариством до Ялтинської міської ради та Комунального підприємства "БТІ м. Ялта" про вирішення питання присвоєння окремої поштової адреси об'єкта приватизації та надання дозволу на підготовку матеріалів попереднього узгодження місця розташування земельної ділянки, що є необхідними передумовами проведення реконструкції спірного об'єкта.

В той же час, документи, необхідні для початку проведення відповідачем реконструкції згідно положень п. 5.1 Договору (про присвоєння окремої поштової адреси об'єкту та оформлення земельної ділянки), компетентними органами видані не були, що підтверджується поясненнями Ялтинської міської ради від 27.10.2011 р.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що Товариство вжило всіх необхідних заходів, спрямованих на виконання зобов'язань, передбачених п. 5.1 Договору в частині проведення реконструкції об'єкта приватизації.

Отже, невиконання відповідачем обов'язку з реконструкції об'єкта було зумовлене ненаданням уповноваженими органами відповідних документів, необхідних для початку проведення такої реконструкції, що виключає наявність вини відповідача та як наслідок згідно ст. 614 Цивільного кодексу України застосування до нього передбаченої відповідальності, в тому числі у вигляді розірвання Договору.

Враховуючи вищевикладене, наведені обставини свідчать про відсутність вини відповідача, що виключає можливість задоволення позову в частині розірвання договору купівлі-продажу від 23.06.2008 р. з підстав невиконання відповідачем п. 5.1 Договору.

Оскільки вимога позивача про повернення йому всього майна, переданого за актом приймання-передачі від 21.08.2011 р., є похідною від вимоги про розірвання Договору, то відмова в позові про розірвання Договору виключає можливість задоволення позову в частині вимоги про повернення  майна, а тому підстави для повернення отриманого майна відсутні. Також судом не встановлено інших обставин, які б були підставою для повернення одержаного сторонами за чинним правочином.  

Крім того, у задоволенні вимоги Фонду про стягнення з відповідача штрафу у розмірі

150 816,00 грн. за неналежне виконання ним зобов'язань за Договором необхідно відмовити, оскільки судом встановлено, що відповідач вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, а його вина у порушенні виконання зобов'язання, передбаченого п. 5.1 Договору, відсутня.

За таких обставин, у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Фонду комунального майна Ялтинської міської ради відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                               Р.В.Бойко

Дата підписання повного тексту рішення –11.11.2011 р.