Рішення

від 08.11.2011 по справі 42/287

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

42/287

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 Справа №  42/287

08.11.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Псьол лтд” Полтавської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Енергія” м. Києва

про відшкодування збитків, ціна позову 47502,50 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Дряхлов Є.О.,

від відповідача Скачко А.А.

СУТЬ СПОРУ :

у вересні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Псьол лтд” звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що відповідно до укладеного між ним і відповідачем з протоколом розбіжностей договору поставки № ЕН-00037 від 30 березня 2011 р. на підставі рахунку № 60 від 22 квітня 2011 р. він 26 та 27 квітня 2011 р. сплатив на користь відповідача 2848826,30 грн. за поставку 233 т бензину Аи-92-50.

Після надходження 28 квітня 2011 р. на його адресу групи вагон-цистерн згідно залізничної накладної № 32874232 під час прийняття товару було виявлено нестачу у вагон-цистернах №№ 74723339 та 74754508 загалом 3830 кг бензину вартістю 46768,10 грн.

З таких обставин позивач просив стягнути з відповідача на свою користь 47502,50 грн. збитків, які складаються з вартості відсутнього палива та витрат на проведення експертизи 734,40 грн., а також понесені ним по справі господарські витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на необґрунтованість заявлених вимог, укладення спірного договору без протоколу розбіжностей, непідвідомчість господарському суду даного спору, оскільки п. 9.2 спірного договору містить третейське застереження. Заявлене відповідачем клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи Відкритого акціонерного товариства “Мозирський нафтопереробний завод” Республіки Білорусь судом відхилене, оскільки рішення у справі не стосуватиметься прав і обов'язків указаної особи.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що у позові слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що 30 березня 2011 р. відповідач запропонував позивачу укласти договір поставки № ЕН-00037, направивши позивачу два примірники проекту відповідного договору. Це підтверджується поясненнями сторін, наявною у матеріалах справи копією проекту договору.

Позивач висловив заперечення щодо умов п.п. 2.2, 3.2, 6.1, 6.4.1, 6.6-6.9, 7.5, 8.2, 8.4.1, 8.4.3, 8.4.4, 8.5, 8.8, 9.2, 10.3, 11.3, 11.8 цього договору, склав протокол розбіжностей, про що зробив застереження у договорі, та 19 квітня 2011 р. надіслав відповідачу два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Вказані обставини підтверджуються поясненнями позивача, копією договору з протоколом розбіжностей, реєстром вихідної кореспонденції від 19 квітня 2011 р.

Відповідно до вимог ст. 646 ЦК України відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію.

У відповідності з ч.ч. 5, 6 ст. 181 ГК України сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Суду не надано доказів досягнення сторонами у справі згоди щодо всіх умов вищевказаного договору або врегулювання переддоговірного спору між ними судом.

Згідно з ч. 8 ст. 181 ГК України у разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

З матеріалів справи слідує, що 22 квітня 2011 р. відповідач направив позивачу рахунок-фактуру № 60, яким повідомив останнього про можливість поставки йому на підставі договору поставки № ЕН-00037 233 т бензину Аи-95-50 загальною вартістю 2848826,30 грн., а 23 квітня 2011 р. на підставі залізничної накладної № 32874232 відвантажив на адресу позивача цей товар.

Поясненнями відповідача стверджується, що станом на час виставлення вказаного рахунку-фактури, а також на час відвантаження указаного обсягу йому не було відомо про неприйняття позивачем договору поставки № ЕН-00037 в запропонованій ним редакції.

Посилання позивача на прийняття відповідачем його пропозиції про укладення указаного договору поставки в редакції протоколу розбіжностей є необгрунтованими, оскільки суду не надано доказів одержання відповідачем протоколу розбіжностей до часу виставлення рахунку-фактури та відвантаження товару. З урахуванням чинних Правил поштового обігу в Україні направлений позивачем, який розташований у Полтавській області, протокол розбіжностей за звичайного часу поштового обігу повинен був бути одержаний відповідачем у м. Києві не пізніше 24 квітня 2011 р., тобто вже після виставлення ним рахунку-фактури та відвантаження товару.

Поясненнями позивача, платіжними дорученнями №№ 2617, 2618 від 26 квітня 2011 р., 2663, 2664, 2665 від 27 квітня 2011 р. стверджується факт перерахування позивачем відповідачу 2848826,30 грн. в рахунок оплати товару згідно рахунку № 60 від 22 квітня 2011 р. та договору № ЕН-00037 від 30 березня 2011 р.

При цьому, як пояснив позивач, здійснюючи платіж за вказаним договором він виходив з тих обставин, що договір поставки № ЕН-00037 укладений з урахуванням запропонованого ним протоколу розбіжностей.

За правилами ч. 2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Враховуючи, що зустрічні дії сторін, які полягали у пропозиції відповідача передати позивачу товар загальною вартістю 2848826,30 грн., відвантаженні цього товару позивачу та сплаті останнім за цей товар відповідної суми грошей, були вчинені ними після відмови позивача від пропозиції укласти договір поставки № ЕН-00037 на умовах відповідача, поза межами строку для відповіді на нову пропозицію згідно протоколу розбіжностей, суд вважає, що такий договір між ними не відбувся.

Вказані обставини свідчать про виникнення між сторонами відносин з іншого договору купівлі-продажу 233 т бензину Аи-95 вартістю 2848826,30 грн., укладеного відповідно до вимог ч. 1 ст. 181 ГК України у спрощений спосіб.

Враховуючи, що позивачем заявлені вимоги з підстав невиконання договору, який не відбувся, його права за таким договором відповідачем порушені не були, то у позові відповідно до вимог ст.ст. 16, 622 ЦК України, ст. 224 ГК України слід відмовити.

Посилання відповідача щодо непідвідомчості господарському суду даного спору є необгрунтованими, оскільки доказів укладення між сторонами у справі в належній формі третейської угоди, що передбачала вирішення даного спору третейським судом, не надано.

Оскільки у позові відмовлено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

у позові Товариства з обмеженою відповідальністю “Псьол лтд” Полтавської області відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва                                                                   П.І.Паламар