Рішення

від 24.10.2011 по справі 17/326

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/326 24.10.11

За позовом акц іонерної компанії «Харківоб ленерго»

До товариства з об меженою відповідальністю «І нтерАМІ ЛТД»

Про стягнення 495,07 гр н.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА _1. (за дов.)

Від відповідача не з' явились

Обставини справи:

До господарського суд у міста Києва звернулася з по зовом акціонерна компанія «Х аркіобленерго»про стягненн я з товариства з обмеженою ві дповідальністю «ІнтерАМІ ЛТ Д»495,07 грн. заборгованості за до говором про постачання елект ричної енергії № 2-3746 від 28.12.2004 р. п о сплаті податку на додану ва ртість з суми трьох проценті в річних, нарахованої за прос трочення виконання зобов?яза ння з вересня 2009 року по травен ь 2011 р. в сумі 112,40 грн., та з суми інф ляційних втрат (за той же пері од) - 382,67 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив вз яті на себе зобов' язання, вн аслідок чого утворилась забо ргованість по сплаті податку на додану вартість.

Ухвалою суду від 14.09.2011 р. було порушено провадження у справі № 17/326 та призначено ро згляд справи на 03.10.2011 р..

Ухвалою господарсько го суду міста Києва від 03.10.2011 р. р озгляд справи було відкладен о на 26.10.2011 р. у зв?язку з неявкою п редставників сторін.

Відповідач у судове засід ання не з' явився, відзив на п озов, письмових заперечень п о суті спору та клопотань про відкладення розгляду справи не надав. Про час ті місце роз гляду справи відповідач нале жним чином повідомлений судо м за юридичною адресою.

За таких обставин, суд вважа є за можливе на підставі ст. 75 Г ПК України розглянути справу за наявними матеріалами.

Розглянувши надані пози вачем документи та матеріали , з' ясувавши обставини, на як их ґрунтуються позовні вимог и, об' єктивно оцінивши в сук упності докази, які мають зна чення для розгляду справи і в ирішення спору по суті, суд вс тановив:

28 грудня 2004 року між акц іонерною компанією «Харківо бленерго» (постачальником) т а товариством з обмеженою ві дповідальністю «ІнтерАМІ ЛТ Д»(споживачем) було укладено договір про постачання елек тричної енергії № 2-3746 (далі - Д оговір).

Згідно з підпунктом 2.2.2 Догов ору позивач постачає електро енергію, як різновид товару, в обсягах, визначених відпові дно до розділу 5 та з урахуванн ям умов розділів 6, 7 Договору, а згідно з підпунктом 2.2.5 Догово ру відповідач зобов' язаний оплачувати вартість електри чної енергії та інші нарахув ання згідно з умовами додатк у № 2 до Договору «Порядок розр ахунків».

За змістом пункту 4.5 додатку № 2 до Договору розрахунки за електричну енергію здійснюю ться до початку розрахунково го періоду (до першого числа м ісяця) шляхом перерахування відповідачем на поточний рах унок із спеціальним режимом використання попередньої оп лати обсягу очікуваного спож ивання електричної енергії, заявленого на розрахунковий період, включаючи ПДВ.

Пунктом 5 додатку № 2 до Догов ору передбачено, що для прове дення остаточного розрахунк у відповідач протягом трьох днів з дня закінчення розрах ункового періоду (останнє чи сло місяця) повинен отримати в розрахунковому відділі РВ Е рахунок на оплату електрич ної енергії, який має бути опл ачений відповідачем протяго м п?яти банківських днів з дня його отримання. В разі неявки відповідача для отримання р ахунку позивач направляє ра хунок відповідачу рекомендо ваним листом. У такому випадк у рахунок вважається отриман им в день його відправлення.

Як визначено частин ою 1 статті 193 Господарського к одексу України, суб' єкти го сподарювання та інші учасник и господарських відносин пов инні виконувати господарськ і зобов' язання належним чин ом відповідно до закону, інши х правових актів, договору, а з а відсутності конкретних вим ог щодо виконання зобов' яза ння - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ста вляться.

Відповідно до частини 2 стат ті 193 Господарського кодексу У країни, кожна сторона повинн а вжити заходів, необхідних д ля належного виконання нею з обов' язання, враховуючи інт ереси другої сторони та забе зпечення загальногосподарс ького інтересу.

До виконання господарськи х договорів застосовуються в ідповідні положення Цивільн ого кодексу України з урахув анням особливостей, передбач ених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 629 Цивільн ого кодексу України договір є обов' язковим для виконанн я сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 275 Господарського кодексу Укра їни за договором енергопоста чання енергопостачальне під приємство (енергопостачальн ик) відпускає електричну ене ргію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживач еві (абоненту), який зобов'язан ий оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбачен ого договором режиму її вико ристання, а також забезпечит и безпечну експлуатацію енер гетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до статті 526 Циві льного кодексу України зобов ' язання має виконуватись на лежним чином, відповідно до у мов договору та вимог ЦК Укра їни, інших актів цивільного з аконодавства, а за відсутнос ті таких умов та вимог - відп овідно до звичаїв ділового о бороту або інших вимог, що зви чайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодек су України встановлено, що од ностороння відмова від зобов ' язання або одностороння зм іна його умов не допускаєтьс я, якщо інше не встановлено до говором або законом.

Відповідно до статті 530 Циві льного кодексу України, якщо у зобов' язанні встановлени й строк (термін) його виконанн я, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом пункту 6 додатк у до Договору у разі несвоєча сної оплати обумовлених нара хувань позивач проводить від повідачу нарахування за весь час прострочення, у тому числ і за день сплати: пені, трьох п роцентів річних, при цьому су ма грошового зобов?язання по винна бути оплачена відповід ачем з урахуванням встановле ного індексу інфляції за вес ь час прострочення.

Згідно зі статтею 614 Цивіль ного кодексу особа, яка поруш ила зобов' язання несе відпо відальність за наявності її вини (умислу або необережнос ті), якщо інше не встановлене д оговором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона довед е, що вжила всіх залежних від н еї заходів щодо належного ви конання зобов' язання.

Відповідно до статті 625 Циві льного кодексу України боржн ик не звільняється від відпо відальності за неможливість виконання грошового зобов' язання. Боржник, який простро чив виконання грошового зобо в' язання, на вимогу кредито ра зобов' язаний сплатити су му боргу з урахуванням встан овленого індексу інфляції за весь час прострочення, а тако ж три проценти річних від про строченої суми, якщо інший ро змір процентів не встановлен ий договором або законом.

Позовні вимоги мотивован і тим, що відповідач порушив в зяті на себе зобов' язання, в наслідок чого утворилась заб оргованість по сплаті податк у на додану вартість в сумі 495,07 грн., а саме: з суми трьох проце нтів річних, нарахованої за п рострочення виконання зобов ?язання з вересня 2009 року по тра вень 2011 р. в сумі 112,40 грн., та з суми інфляційних втрат (за той же п еріод) - 382,67 грн., нарахованих в ідповідно до розділу 5 Податк ового кодексу, ст. 26 Закону Укр аїни «Про електроенергетику »та листа заступника начальн ика СДПІ ВПП у м. Харкові від 23.0 9.2009 р. № 12516/10/43-015.

Заявлені позовні вимоги що до нарахування відповідачу 1 12,40 грн. ПДВ на три проценти річ них та 382,67 грн. ПДВ на інфляційн і втрати, суд визнає неправом ірними та такими, що не підляг ають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 За кону України «Про податок на додану вартість» (далі - Зак он) об'єктом оподаткування по датком на додану вартість є о перації платників податку з продажу товарів (робіт, послу г) на митній території Україн и.

Продажем товарів, згідно п. 1.4 ст. 1 Закону, визнаються будь- які операції, що здійснюютьс я згідно з договорами купівл і-продажу, міни, поставки та ін шими цивільно-правовими дого ворами, які передбачають пер едачу прав власності на такі товари за компенсацію незал ежно від строків її надання, а також операції з безоплатно го надання товарів.

За приписами п. 4.1 ст.4 Закону б аза оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послу г) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вар тості, визначеної за вільним и або регульованими цінами (т арифами) з урахуванням акциз ного збору, ввізного мита, інш их загальнодержавних податк ів та зборів (обов' язкових) п латежів, за винятком податку на додану вартість, що включа ється в ціну товарів (робіт, по слуг) згідно з законами Украї ни з питань оподаткування. До складу договірної (контракт ної) вартості включаються бу дь-які суми коштів, вартість м атеріальних і нематеріальни х активів, що передаються пла тнику податку, безпосередньо покупцем або через будь-яку т ретю особу в зв'язку з компенс ацією вартості товарів (робі т, послуг), проданих (виконаних , наданих) таким платником под атку.

В силу вимог п. 4.1 ст. 4 Закону д оговірна (контрактна) вартіс ть електроенергії, яку позив ач постачає споживачам, визн ачається регульованими ціна ми, які встановлює НКРЕ Украї ни у вигляді тарифу. Відповід но до цих цін позивач сплачує ПДВ до бюджету.

Включення до складу догові рної (контрактної) вартості з метою оподаткування податко м на додану вартість інших су м, ніж визначені п. 4.1 ст. 4 даного Закону, чинним податковим за конодавством України не пере дбачено.

Позивачем безпідставно от отожнюється ціна поставлено ї електричної енергії та фак тично застосовані санкції за спожиту споживачами електри чну енергію в об'ємі понад дог овірну величину за розрахунк овий період. Договорами пост авки встановлюються певні об 'єми електроенергії, а за те, щ о користувачі споживають еле ктроенергію за межами догово ру законодавець передбачив, що до них застосовується під вищення плати, що за своєю пра вовою суттю є фактично штраф ною санкцію за неналежне вик онання умов договору. Зважаю чи на те, що суми штрафних санк цій не включені Законом до ба зи оподаткування податком на додану вартість, то у позивач а відсутні законні підстави самостійно доповнювати норм у Закону додатковими положен нями.

Інфляційні суми та процент и, які передбачені ст. 625 ЦК Укра їни, є санкцією за неналежне в иконання грошового зобов'яза ння і пов'язані лише з компенс ацією кредитору знецінених г рошових коштів та не входять до складу договірної (контра ктної) вартості товарів і не є оплатою продажу будь-якої по слуги, а тому вказані суми інд ексу інфляції та 3% річних від простроченої суми заборгова ності не є об' єктом оподатк ування податком на додану ва ртість у відповідності до чи нного законодавства Україн и.

Пп. 4.4.1 та 4.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобо в'язань платників податків п еред бюджетами та державними цільовими фондами»передбач ено, що у разі коли норма закон у чи іншого нормативно-право вого акта, виданого на підста ві закону, або коли норми різн их законів чи різних нормати вно-правових актів припускаю ть неоднозначне (множинне) тр актування прав та обов'язків платників податків або конт ролюючих, органів, внаслідок чого є можливість прийняти р ішення на користь як платник а податків, так і контролюючо го органу, рішення приймаєть ся на користь платника подат ків.

За вимогами п. 4 ч. 3 ст. 129 Консти туції України та ст. 33 Господа рського процесуального коде ксу України на стороні, що под ала позов лежить зобов' язан ня доведення тих обставин, на які вона посилається, як на пі дставу своїх вимог та запере чень, а позивачем не подано на підтвердження своїх вимог н алежних доказів.

За таких обставин, суд дійшо в висновку, що позов про стягн ення з відповідача заборгова ності по ПДВ, нарахованого на три відсотка річних та інфля ційні втрати є безпідставним та таким, що не підлягає задов оленню.

Відповідно до ст. 49 ГПК Укр аїни судові витрати покладаю ться на позивача. На підставі викладеного, керуючись ст.ст . 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні по зову відмовити повністю.

Суддя О.Г. Удалова

Рішення підпи сано 14.11.2011 р.