Рішення

від 08.11.2011 по справі 47/320

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

47/320

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  47/320

08.11.11

За позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»в особі  цеху телекомунікаційних послуг № 14 м. Лисичанськ

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Багіра, ЛТД»

про стягнення 1 104,60 грн.

                                      Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

від позивача: не з'явилися

від відповідача: не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

09.09.2011 до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи Господарського суду Луганської області №10/139/2011 за позовом Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Багіра, ЛТД”, про стягнення 1 104,60 грн. за договором про надання послуг електрозв'язку № 400 від 01.01.2001 р., з яких: 1 046,50 грн. –заборгованість за телекомунікаційні послуги, 18,33 грн. -  пеня, 7,10 грн. –3% річних, 32,67 грн. –інфляційні втрати, а також 102,00 грн. –державного мита, 236,00 грн. -  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які були направлені господарським судом Луганської області до Господарського суду міста Києва у відповідності до вимог ст.ст. 15, 17 ГПК України.

У відповідності до здійсненого розподілу автоматизованою системою документообігу суду 01.02.2011 зазначену справу було передано для розгляду по суті судді цього ж суду Станіку С.Р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.09.2011 справу прийнято до свого провадження  та призначено її до розгляду на 04.10.2011, присвоєно вказаному провадженню реєстраційний №47/320.

04.10.2011 р. через загальний відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивач подав клопотання в якому повідомив про те, що позивачем у відповідності до Закону України “Про акціонерні товариства” № 514 від 17.09.2008, змінено назву, а саме: з Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” на Публічне акціонерне товариство “Укртелеком”, на підтвердження зміни найменування надано копію статуту у відповідній редакції, зареєстрованій державним реєстратором.

Враховуючи наведене, у судовому засіданні 04.10.2011р. суд дійшов висновку про заміну найменування позивача з Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” на Публічне акціонерне товариство “Укртелеком”.

24.10.2011 р. через загальний відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивач подав пояснення по справі у яки зазначив, що № 5104001 договору відповідно до якого виставлені рахунки  за телекомунікаційні послуги утворився внаслідок переходу на автоматизований облік договорів. Крім того, позивач пояснив, що посилання у позовній заяві на договір № 620 є машинописною помилкою.

Розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку з неявкою у судове засіданні повноважних представників сторін, невиконання ними вимог ували Господарського суду міста Києва від 13.09.2011 р.  щодо надання документів та письмових пояснень по суті спору, а також із необхідністю витребування у позивача додаткових пояснень по суті спору.

В судове засідання 08.11.2011 позивач своїх представників не направив, через канцелярію Господарського суду міста Києва ніяких заяв та клопотань не подавав.

Відповідач своїх представників у дане судове засідання не направив, відзив та витребувані судом документи не надав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридични осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 26.08.2011, що міститься у матеріалах справи, через канцелярію Господарського суду міста Києва ніяких заяв та клопотань не подавав.

Враховуючи те, що в матеріалах справи наявний достатній обсяг документів, який необхідний для вирішення спору, а тому суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2001 р. між Відкритим акціонерним товариством “Укртелеком” (правонаступником якого є позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Багіра, ЛТД ”, укладено договір № 400 про надання послуги електрозв'язку за умовами якого позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги електрозв'язку, а відповідач – своєчасно вносити плату за отримані послуги відповідно до умов даного договору.

У відповідності до умов договору № 400 від 01.01.2001 р. сторонами було підписано додаток № 1 до договору «Перелік послуг електрозв'язку, які надаються споживачеві», додаток № 2 до договору «Перелік послуг електрозв'язку, які надаються безплатно».

Відповідно до п.4.2. договору № 400 від 01.01.2001 р. відповідач сплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою авансовою системою оплати з наданням рахунків

Згідно з п.3.2.8. договору № 400 від 01.01.2001 р. відповідач зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

Пунктом 4.1. договору № 400 від 01.01.2001 р. встановлено, що послуги, які надаються підприємством зв'язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством.

Відповідно до п.4.3. договору № 400 від 01.01.2001 р. відповідач повинен своєчасно оплачувати надані послуги. Розрахунок абонплати за користування місцевим телефонним зв'язком здійснюється за сталою (без почасової оплати) або за змінною (з почасовою) величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС.

Згідно з п.4.5. договору № 400 від 01.01.2001 р. розрахунки за фактично отримані в кредит телекомунікаційні послуги за кожний попередній місяць проводяться відповідачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. За отримання в кредит послуг міжнародного та міжміського  телефонного зв'язку справляється додаткова плата в розмірі двох відсотків вартості надання послуг.

Пунктом 7.1. договору від № 400 від 01.01.2001 р., зазначено, що договір набирає чинності з дня підписання та діє п'ять років.

Відповідно до п. 7.2. договору від № 400 від 01.01.2001 р. якщо за місяць до закінчення терміну дії  договору жодна зі сторін не повідомила про його припинення, то договір вважається дійсним на той же термін.

Судом встановлено, що у період з грудня 2010 р. до березня 2011 р. позивач виставив на оплату  за надані телекомунікаційні послуги відповідачу  рахунки на загальну суму 1 046,50 грн.  (копії - в матеріалах справи).  

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо сплати за надані телекомунікаційні послуги за договором № 400 від 01.01.2001 р., у зв'язку з чим просить стягнути у судовому порядку 1 046,50 грн. - заборгованість за телекомунікаційні послуги, 18,33 грн. -  пені, 7,10 грн. –3% річних, 32,67 грн. –інфляційних втрат.

Згідно з ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Обов'язок споживача своєчасно сплачувати отримані телекомунікаційні послуги встановлений ст. 33 Закону України “Про телекомунікації” від 18.11.03 р. №1280-ІV. Так, відповідно до п. 5 ч. 1 зазначеної статті споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги;

Виходячи з п. 108 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження правил надання та отримання телекомунікаційних послуг»N 720 від 9 серпня 2005 р. абонентна плата за користування телефоном, почасова оплата місцевих телефонних розмов, плата за міжміські та міжнародні телефонні розмови, надіслані в кредит телеграми та за інші послуги, надані по телефону, вноситься абонентом у десятиденний строк після отримання рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після розрахункового періоду. Розрахунковим періодом вважається, як правило, календарний місяць, у межах якого надавалися послуги. У разі неотримання рахунка до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, або здійснення розрахунків без застосування квитанцій (без надсилання рахунків) абонент повинен звернутися до служби розрахунків оператора для отримання інформації про належну до сплати суму.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Вимогами статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором, якщо договором передбачено надання послуг за плату.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач згідно умов укладеного договору, надав послуги електрозв'язку,  а відповідач свої обов'язки по оплаті наданих йому позивачем послуг у розмірі 1 046,50 грн. за період з грудня 2010 р. до березня 2011 р. - вчасно не виконав, допустивши прострочення оплати за надання таких послуг. Відповідач доказів на спростування обставин, які зазначені позивачем як підстава звернення з позовом, суду не надав.

Також, матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до позивача з претензіями щодо якості та вартості послуг позивача, а також з претензіями щодо неотримання рахунку на оплату послуг.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу визнаються судом законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума основного боргу у розмірі 1046,50 грн.

Також, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо сплати за надані телекомунікаційні послуги, позивач просить стягнути з відповідача за період з грудня 2010 р. до березня 2011 р. пеню в сумі 18,33 грн., 7,10 грн. - 3% річних, 32,67 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

         Виходячи зі змісту ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Пунктом 5.8. договору № 400 від 01.01.2001 р. встановлено, що у разі несплати за надані телекомунікаційні послуги понад установлений термін (з 21-го числа місяця, що настає після розрахункового періоду) відповідач сплачує пеню у розмірі одного відсотка від затриманих платежів за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством.

Відповідно до п. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.    

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив перед позивачем виконання зобов'язання щодо оплати за надані послуги за договором № 400 від 01.01.2001 р., а також встановлення факту існування станом на день розгляду справи у відповідача перед позивачем заборгованості  у розмірі 1 046,60 грн., суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, 3% та інфляційних втрат - законними та обґрунтованими.

Згідно доданого позивачем до позовної заяви розрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат, який перевірено судом, і з яким суд погоджується, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 18,33 грн. -  пені, 7,10 грн. - 3% річних, 32,67 грн. - інфляційних втрат.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України,  покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Багіра, ЛТД»(код ЄДРПОУ 23261890, місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. Ванди Василевської, 18) на користь Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі  цеху телекомунікаційних послуг № 14 м. Лисичанськ (код ЄДРПОУ 21560766, місцезнаходження: 01030, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18) 1 046 (одну тисячу сорок шість) грн. 60 коп. –заборгованості, 18 (вісімнадцять) грн. 33 коп. –пені, 7 (сім) грн. 10 коп. –3% річних, 32 (тридцять дві) грн. 67 коп.  – інфляційних втрат, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                                   С.Р. Станік                                                                                            

                                                                         Дата підписання рішення –11.11.2011р.