Рішення

від 10.11.2011 по справі 6/113-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВС ЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 т ел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" листопада 2011 р. Справа № 6/113-11

Господарський суд Київс ької області у складі судді Ч ерногуза А.Ф., розглянувши у ві дкритому судовому засіданні справу за позовом Товариств а з обмеженою відповідальніс тю “Хілті (Україна) ЛТД” до Тов ариства з обмеженою відповід альністю “ВІКНА СЕРВІС” про стягнення боргу за Договором поставки № 949-рвп від 2008 року,

представники:

позивача: ОСОБ А_1. (дов. № 23 від 27.07.2011 року);

відповідача: не з' явився.

СУТЬ СПОРУ:

У вересні 2011 року Товарист во з обмеженою відповідальні стю “Хілті (Україна) ЛТД” (далі - позивач) звернулося до госпо дарського суду Київської обл асті з позовом до Товариства з обмеженою відповідальніст ю “ВІКНА СЕРВІС” (далі - відпов ідач) про стягнення боргу за Д оговором поставки № 949-рвп від 2008 року.

Позивач обґрунтовує позов ні вимоги неналежним виконан ням відповідачем своїх зобов ' язань за договором поставк и № 949-рвп від 2008р., щодо оплати от риманого товару за накладною № 61063942 від 29.08.2008р. та неналежним ви конанням відповідачем зобов ' язань за договорами укладе ними у спрощеній формі, щодо о плати отриманого товару за н акладними: № 61057403 від 27.05.2008р., № 61062177 в ід 05.08.2008р. та № 61062179 від 05.08.2008р. У зв' я зку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача 78854,63 гр н, з яких: 51321,07 грн основного бор гу, 3944,70 грн пені, 19156,04 грн інфляцій них втрат та 4432,82 грн 3% річних.

Ухвалою господарського су ду Київської області від 13.09.2011р . порушено провадження у спра ві № 6/113-11 та призначено її до роз гляду на 11.10.2011р.

У зв' язку з неявкою в судов і засідання 11.10.2011р., 01.11.2011р. предста вника відповідача та неподан ням ним витребуваних докумен тів, суд декілька разів відкл адав розгляд справи на підст ав ст. 77 ГПК України.

10.11.2011р. через загальний відді л господарського суду Київсь кої області позивачем подано заяву про зменшення позовни х вимог № 139 від 04.11.2011р., в порядку с т. 22 ГПК України, в якій він прос ить стягнути з відповідача н а користь свого товариства:

1. за накладною № 61063942, згідно до говору заборгованості в розм ірі 27426,40 грн, пені в розмірі 2143,02 гр н, інфляційних втрат у розмір і 9695,24 грн та 3% річних у розмірі 257 6,58 грн;

2. за накладними: № 61057403 від 27.05.2008р ., № 61062177 від 05.08.2008р. та № 61062179 від 05.08.2008р. з аборгованості у розмірі 23894,67 г рн та 3% річних у розмірі 41,25 грн.

За таких обставин в даному п ровадженні суд розглядає ост аточні вимоги позивача:

1. про стягнення за накладно ю № 61063942, згідно договору заборг ованості в розмірі 27426,40 грн, пен і в розмірі 2143,02 грн, інфляційни х втрат у розмірі 9695,24 грн та 3% рі чних у розмірі 2576,58 грн;

2. про стягнення за накладни ми: № 61057403 від 27.05.2008р., № 61062177 від 05.08.2008р. т а № 61062179 від 05.08.2008р. суму заборгова ності у розмірі 23894,67 грн та суму 3% річних у розмірі 41,25 грн.

Представник позивача в суд овому засіданні 10.11.2011р. позовні вимоги підтримав, вважає їх о бґрунтованими та такими, що п ідлягають задоволенню в повн ому обсязі з підстав, викладе них у позовній заяві з урахув анням заяви про зменшення по зовних вимог.

Відповідач свого представ ника в судове засідання 10.11.2011р. знову не направив, про причин и неявки суд не повідомив, вит ребувані документи суду не н адав, хоча про час і місце розг ляду справи відповідач повід омлявся належним чином ухвал ами господарського суду Київ ської області від 13.09.2011р., від 11.10.2 011р. та від 01.11.2011р., які були надісл ані відповідачу за всіма від омими суду адресами, в тому чи слі за юридичною адресою, яка зазначена у позовній заяві т а відповідає адресі вказаній у довідці з Єдиного державно го реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідача.

Так, згідно з роз' ясненням и президії Вищого арбітражно го суду України “Про деякі пи тання практики застосування Господарського процесуальн ого кодексу України” від 18.07.1997 р оку за № 02-5/289 особи, що беруть уч асть у справі, вважаються пов ідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу п ро порушення провадження по справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовн ій заяві.

Водночас, з матеріалів спра ви вбачається, що ухвали суду про порушення провадження у справі № 6/113-11 від 13.09.2011р., направле ні відповідачу, були поверну ті до суду відділом зв' язку з помітками «за зазначеною а дресою не проживає” та «за те рміном зберігання”.

Проте, відповідно до п. 4 Інфо рмаційного листа Вищого госп одарського суду України “Про деякі питання практики заст осування норм Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни, порушені у доповідних з аписках про роботу господарс ьких судів у 2005 році” № 01-8/1228 від 02. 06.2006, до повноважень господарсь ких судів не віднесено устан овлення фактичного місцезна ходження юридичних осіб або місця проживання фізичних ос іб - учасників судового проце су на час вчинення тих чи інши х процесуальних дій. Тому при мірники повідомлень про вруч ення рекомендованої кореспо нденції, повернуті органами зв' язку з позначками "адрес ат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретн их обставин справи можуть вв ажатися належними доказами в иконання господарським судо м обов' язку щодо повідомлен ня учасників судового процес у про вчинення цим судом певн их процесуальних дій.

Таким чином, відповідач вва жається належним чином повід омлений про час та місце судо вого засідання.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК Укр аїни господарський суд відкл адає в межах строків, встанов лених ст. 69 ГПК України, розгля д справи, коли за якихось обст авин спір не може бути виріше но у даному засіданні.

Враховуючи вимоги положен ь ст. 69 ГПК України та у зв' язк у з відсутністю в матеріалах справи клопотання сторони п ро продовження строку виріше ння спору, суд позбавлений мо жливості розглянути дану спр аву у строк більше ніж два міс яці та ще раз відкладати розг ляд справи.

Відтак, на підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можлив е розглянути справу за відсу тності відзиву на позовну за яву за наявними в ній матеріа лами та без участі представн ика відповідача, так як його н ез' явлення та не подання ві дзиву не перешкоджає вирішен ню спору.

Розглянувши матеріали спр ави, заслухавши пояснення пр едставника позивача, досліди вши докази та оцінивши їх в су купності, суд

Установив:

У 2008р. між Товариством з обм еженою відповідальністю “Хі лті (Україна) ЛТД” (далі - пост ачальник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою від повідальністю “ВІКНА СЕРВІС ” (далі - покупець, відповіда ч у справі) було укладено дого вір поставки № 949-рвп (далі - до говір), відповідно до умов яко го (п. 1.), постачальник зобов' я зується поставити та передат и у власність покупця товар, а покупець зобов' язується пр ийняти та своєчасно оплатити товар на умовах даного догов ору. Загалом під визначенням «товар” в цьому договорі роз уміється - відрізна машина D C230-S компл., Перфоратор ТЕ2-М комп л., Перфоратор ТЕ 16-М комплект, П атрон швидкозатиск., Шурупок рут SF-4000 у валізі, Бур ТЕ-С3Х 6/17, Бур ТЕ-С3Х 12/22, Насадка S-B PH2 T.

Ціна на товар є договірна і вказана в національній валют і - гривні. Загальна ціна дог овору складає разом з урахув анням ПДВ - 27426,40 грн (п. 2 договору) .

Відповідно до п. 2.3. договору сторони узгодили порядок роз рахунків за рахунком-фактуро ю № 31085174 від 27.08.2008р. в 2 етапи:

08.09.2008р. - 13713,20 грн;

08.10.2008р. - 13713,20 грн.

Пунктом 7.1. договору передба чено, що цей договір набуває ч инності з моменту його підпи сання сторонами та діє до 31 гр удня 2008р.

Із матеріалів справи вбача ється, що підстава позову, зок рема - невиконання відповід ачем умов договору щодо опла ти отриманого товару за накл адною № 61063942 від 29.08.2008р.

Так, 29.08.2008р. позивач поставив, а відповідач отримав товар ви значений п. 1 договору, а саме: В ідрізну машину DC230-S компл., Перф оратор ТЕ2-М компл., Перфоратор ТЕ 16-М комплект, Патрон швидко затиск., Шурупокрут SF-4000 у валіз і, Бур ТЕ-С3Х 6/17, Бур ТЕ-С3Х 12/22, Насад ку S-B PH2 T, що підтверджується ная вною в матеріалах справи коп ією накладної № 61063942 від 29.08.2008р., як а підписана обома сторонами договору та засвідчена печат ками їх товариств.

Загальна сума разом з ПДВ по ставленого товару за цією на кладною складає 27426,40 грн, тобто ціна договору, визначена сто ронами у п. 2 договору.

Судом встановлено, що наявн а в матеріалах справи копія в идаткової накладної № 61063942 від 29.08.2008р оформлена у від повідності до вимог Закону У країни «Про бухгалтерський о блік та фінансову звітність в Україні»та Положення «Про документальне забезпечення записів бухгалтерського обл іку»затвердженого наказом М іністерства Фінансів Україн и від 24 травня 1995 року № 88 щодо за значення обов' язкових в них реквізитів, а саме:

· найменування п ідприємства, установи, від ім ені яких складений документ;

· назву документа (форми);

· дату і місце скла дення документа;

· зміст та обсяг го сподарської операції;

· одиницю виміру г осподарської операції(у нату ральному та\або вартісному в иразі);

· посади і прізвищ а осіб, відповідальних за зді йснення господарської опера ції і правильність її оформл ення;

· особистий чи еле ктронний підпис або інші дан і, що дають змогу ідентифікув ати особу, яка брала участь у з дійсненні господарської опе рації.

Крім того, судом врахован о, що у накладній № 61063942 від 29.08.2008р. міститься посилання на рахун ок - фактуру № 31085174, який сторон и визначили у договорі щодо п орядку розрахунків за догово ром (п. 2.3. договору).

Отже, факт передання відпо відачу матеріальних цінност ей за договором підтверджуєт ься видатковою накладною та рахунком - фактурою, про що сві дчить підпис відповідача та печатка його товариства на о тримання матеріальних цінно стей, яку надав позивач на під твердження факту передачі то вару, тобто, за документами оф ормленими у відповідності до вимог чинного законодавства та за відсутності у відповід ача заперечень щодо найменув ання (номенклатури), кількост і, якості та щодо ціни отриман ої продукції.

Проте, як свідчать матеріа ли справи, відповідач в поруш ення свого грошового зобов' язання за договором поставки № 949-рвп від 2008р. вартість отрима ного товару в сумі 27426,40 грн не сп латив.

Таким чином, на час вирішен ня спору вартість неоплачено го відповідачем товару за до говором становить 27426,40 грн, у зв ' язку з чим позивач звернув ся з даним позовом про стягне ння з відповідача 27426,40 грн борг у за поставлений по накладні й № 61063942 від 29.08.2008р товар згідно до говору поставки № 949-рвп від 2008р .

Враховуючи вище викладене та беручи до уваги положення п. 2.3. договору (строк оплати), ві дповідач зобов' язаний був о платити вартість отриманого за накладною товар - 08.09.2008р.(13713,20 гр н) та 08.10.2008р. (13713,20 грн).

Проте, доказів сплати варто сті отриманого товару за нак ладною № 61063942 від 29.08.2008р. згідно до говору поставки № 949-рвп від 2008р . відповідач суду не надав.

Факт прострочення виконан ня відповідачем своїх зобов' язань перед позивачем щодо о плати отриманого товару за д оговором доведено позивачем належними та допустимими до казами.

Таким чином, враховуючи ві дсутність в матеріалах справ и доказів оплати відповідаче м вартості отриманого товару у розмірі 27426,40 грн, господарсь кий суд дійшов висновку, що на момент розгляду спору у суді борг відповідача перед пози вачем за договором поставки № 949-рвп від 2008р, за поставку здій снену 29.08.2008р. (накладна № 61063942 ) становить - 27426,40 грн.

Також, із матеріалів справ и вбачається, що позивачем за явлено вимогу про стягнення з відповідача суму боргу у ро змірі 23894,67 грн за невиконання в ідповідачем обов' язку щодо здійснення оплати за отрима ний товар у відповідності до накладних: № 61057403 від 27.05.2008р., № 61062177 в ід 05.08.2008р. та № 61062179 від 05.08.2008р., тобто п ідстава позову - невиконанн я відповідачем умов щодо спл ати отриманого товару оформл еного договорами у спрощеній формі, у вигляді накладних.

Відтак, як вбачається з мате ріалів справи, позивач поста вив, а відповідач отримав про дукцію на загальну суму 23894,67 гр н, що підтверджується видатк овими накладними:

№ 61057403 від 27.05.2008р. на суму 7517,86 грн,

№ 61062177 від 05.08.2008р. на суму 10150,01 грн,

№ 61062179 від 05.08.2008р. на суму 6226,80 грн, я кі підписані обома сторонами спору (належним чином засвід чені копії знаходяться в мат еріалах справи).

Також, судом встановлено, що вищезазначені накладні офор млені відповідно до вимог За кону України «Про бухгалтерс ький облік та фінансову звіт ність в Україні»та Положення «Про документальне забезпеч ення записів бухгалтерськог о обліку»затвердженого нака зом Міністерства Фінансів Ук раїни від 24 травня 1995 року № 88 що до зазначення обов' язкови х в них реквізитів.

З матеріалів справи вбачає ться, що відповідачем не запе речується факт отримання про дукції, у визначених накладн их.

Отже, факт передання відпов ідачу матеріальних цінносте й підтверджується накладним и, про що свідчать підписи від повідача, доданих до позовно ї заяви, які надав позивач на п ідтвердження факту передачі товару, тобто, за документами оформленими у відповідності до вимог чинного законодавс тва та за відсутності у відпо відача заперечень щодо найме нування (номенклатури), кільк ості, якості та щодо ціни отри маної продукції.

При цьому, господарський су д зазначає, що цивільні права і обов' язки виникають з під став, встановлених ст. 11 ЦК Укр аїни та ст. 174 ГК України, а саме безпосередньо з правочинів, господарських договорів та інших угод, передбачених зак оном, а також угод, не передбач ених законом, але таких, які йо му не суперечать.

Згідно зі ст. 202 ЦК України пр авочином є дія особи, спрямов ана на набуття, зміну або прип инення цивільних прав та обо в' язків.

Правочини можуть бути одно сторонніми та дво - чи багатос торонніми (договори) - тобто погодженою дією двох або біл ьше сторін.

Відповідно до ст. 205 ГПК Украї ни правочин може вчинятись у сно або в письмовій формі; сто рони мають право обирати фор му правочину, якщо інше не вст ановлено законом. Правочин, д ля якого законом не встановл ена обов'язкова письмова фор ма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відпов ідних правових наслідків.

Суд зазначає, що відповідн о до ст. 509 ЦК України зобов'язан ням є правовідношення, в яком у одна сторона (боржник) зобов 'язана вчинити на користь дру гої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплат ити гроші тощо) або утриматис я від певної дії, а кредитор ма є право вимагати від боржник а виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з пі дстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій о сіб, що передбачені актами ци вільного законодавства, а та кож із дій осіб, що не передбач ені цими актами, але за аналог ією породжують цивільні прав а та обов'язки, зокрема, з дого ворів та інших правочинів.

Відтак, сторонами на підст аві ст. ст. 202, 205, 207 Цивільного код ексу України було укладено у годи, які відповідають вимог ам ч. 1, 2 ст. 180 ГК України, п. 1 ст. 181 ГК України та згідно з якими у ві дповідача на підставі ст. ст. 1 1, 509, 525, 526, 626, ч. 1 ст. 530, ст. 712 ЦК України та ст. 265 ГК України в иникло зобов' язання оплати ти отриманий товар.

Таким чином, факт передачі т овару позивачем та прийняття його відповідачем свідчить про укладення між сторонами правочинів, що містить ознак и поставки та виникнення у ві дповідача зобов'язання оплат ити поставлений товар.

Проте, як свідчать матеріал и справи, в порушення своїх зо бов' язань відповідач за отр иманий товар не розрахувався , у зв' язку з чим позивач звер нувся з даним позовом про стя гнення з відповідача 23894,67 грн б оргу за поставлений за накла дними товар.

Водночас, судом встановлен о, що зі змісту укладених стор онами договорів шляхом склад ання документів, а саме накла дних, неможливо визначити ст рок, за яким у відповідача вин ик обов' язок оплати отриман ий товар, тому, господарський суд дійшов висновку, що момен т оплати товару сторонами не визначений.

Згідно з частиною 2 ст. 530 ЦК У країни, якщо строк (термін) вик онання боржником обов' язк у не встановлений або визнач ений моментом пред' явлення вимоги, кредитор має право ви магати його виконання у будь -який час. Боржник повинен вик онати такий обов' язок у сем иденний строк від дня пред' явлення вимоги, якщо обов' я зок негайного виконання не в ипливає із договору або акті в цивільного законодавства.

Так, 13 жовтня 2011р. позивачем бу ло направлено відповідачу ли ст-вимогу № 120-юр. сп латити борг за поставлений т овар згідно вищезазначених н акладних, що підтверджується фіскальними чеками з описам и вкладення у цінний лист за д вома адресами (належні копії в матеріалах справи).

Однак, вимога позивача щодо погашення боргу залишена ві дповідачем без задоволення.

Згідно з п. 4.1.2 ст. 5 Наказу Міні стерства транспорту та зв'яз ку від 12.12.2007 № 1149 "Про затвердже ння Нормативів і нормативних строків пересилання поштови х відправлень та поштових пе реказів" зазначено, що нормат ивні строки пересилання прос тої письмової кореспонденці ї операторами поштового зв'я зку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'яз ку), зокрема, в межах області т а між обласними центрами Укр аїни (у тому числі для міст Киє ва, Сімферополя, Севастополя ) - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправле ння до пересилання в об'єкті п оштового зв'язку або опускан ня простого листа чи поштово ї картки до поштової скриньк и до початку останнього вийм ання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, про тягом яких пересилається пош тове відправлення.

Оскільки, вимога позивача про сплату боргу за поставле ний товар згідно накладних (№ 61057403 від 27.05.2008р., № 61062177 від 05.08.2008р. та № 610 62179 від 05.08.2008р.) була відправлена в ідповідачу 13.10.2011, тому обов' яз ок відповідача по сплаті бор гу з урахуванням семиденного строку передбаченого ст. 530 ЦК України та чотирьох денного строку перебігу поштової ко респонденції (оскільки точно го моменту пред' явлення вим оги відповідачу неможливо вс тановити) настав - 25.10.2011 року.

Таким чином, борг відповіда ча перед позивачем за постав лений товар за видатковими н акладними: № В-00000567 від 30 березня 2009 року, № В-00001597 від 25 вересня 2009 ро ку, № В-00001761 від 28 жовтня 2009 року ст аном на час розгляду спору ст ановить - 23894,67 грн.

Проте, доказів сплати варто сті отриманого товару за нак ладними: № 61057403 від 27.05.2008р., № 61062177 від 05.08.2008р. та № 61062179 від 05.08.2008р. відповід ач суду не надав.

Статтею 265 ГК України визнач ено, що за договором поставки одна сторона - постачальник з обов'язується передати (пост авити) у зумовлені строки (стр ок) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зоб ов'язується прийняти вказани й товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Дана норма кореспондуєтьс я зі ст. 712 ЦК України, відповідн о до якої за договором постав ки продавець (постачальник), я кий здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується п ередати у встановлений строк (строки) товар у власність пок упця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язан их з особистим, сімейним, дома шнім або іншим подібним вико ристанням, а покупець зобов'я зується прийняти товар і спл атити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 173 ГК Украї ни господарським визнається зобов'язання, що виникає між с уб'єктом господарювання та і ншим учасником (учасниками) в ідносин у сфері господарюван ня з підстав, передбачених ци м Кодексом, в силу якого один с уб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'яза ний вчинити певну дію господ арського чи управлінсько-гос подарського характеру на кор исть іншого суб'єкта (виконат и роботу, передати майно, спла тити гроші, надати інформаці ю тощо), або утриматися від пев них дій, а інший суб'єкт (управ нена сторона, у тому числі кре дитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони викона ння її обов'язку.

За змістом положень частин и першої та частини сьомої ст атті 193 ГК України, суб'єкти гос подарювання та інші учасники господарських відносин пови нні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших п равових актів, договору, а за в ідсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у пев них умовах звичайно ставлять ся. Не допускаються одностор оння відмова від виконання з обов'язань, крім випадків, пер едбачених законом, а також ві дмова від виконання або відс трочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було ви конано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК Ук раїни зобов' язання має вико нуватися належним чином відп овідно до умов договору та ви мог Цивільного кодексу Украї ни, одностороння відмова від виконання зобов' язання не допускається.

Відповідач, на якого, відпов ідно до вимог ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК Ук раїни, покладається обов' яз ок доказування, не надав дока зів на підтвердження проведе ння оплати за отриманий това р за накладною № 61063942 від 29.08.2008р. зг ідно договору, та за товар за н акладними: № 61057403 від 27.05.2008р., № 61062177 в ід 05.08.2008р. та № 61062179 від 05.08.2008р.

Ні копій платіжних доручен ь, ні будь-яких інших доказів р озрахунків в рахунок оплати боргу 51321,07 грн (27426,40 грн + 2389 4,67 грн) за отриманий товар в ідповідачем надано не було.

З огляду на вищенаведене, г осподарський суд дійшов висн овку про доведеність існуван ня боргу відповідача перед п озивачем в розмірі 51321,07 грн, а ві дтак заявлена позовна вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, у зв' язку з про строченням виконання грошов ого зобов' язання щодо прове дення розрахунку за отримани й товар, позивачем на підстав і ст. 625 ЦК України заявлено вим огу про стягнення з відповід ача:

1. за накладною № 61063942 від 29.08.2008р., з гідно договору інфляційних в трат у сумі 9695,24 грн та 3% річних у сумі 2576,58 грн нарахованих на пр острочену суму боргу - 27426,40 за такі періоди:

з 09.09.2008р. по 10.11.2011р. на суму боргу 1 3713,20 грн, що складає 4950,47 грн інфля ційних втрат та 1305,20 грн 3 % річни х,

з 09.10.2008р. по 10.11.20011р. на суму богу 1371 3,20 грн, що складає 4744,77 грн інфляц ійних втрат та 1271,38 грн 3 % річних ,

2. за накладними: № 61057403 від 27.05.2008р ., № 61062177 від 05.08.2008р. та № 61062179 від 05.08.2008р. 3% річних у сумі 41,25 гр н нарахованих на прострочену суму боргу - 23894,67 за такі періо ди:

з 21.10.2011р. по 10.11.2011р. на суму боргу 7 517,86 грн, що складає 12,98 грн 3 % річни х,

з 21.10.2011р. по 10.11.2011р. на суму боргу 6 226,80 грн, що складає 10,75 грн 3 % річни х,

з 21.10.2011р. по 10.11.2011р. на суму боргу 1 0150,01 грн, що складає 17,52 грн 3 % річни х.

Стаття 625 ЦК України передба чає, що боржник, який простроч ив виконання грошового зобов ' язання, на вимогу кредитор а зобов' язаний сплатити сум у боргу з урахуванням встано вленого індексу інфляції за весь час прострочення, а тако ж 3 % річних від простроченої с уми, якщо інший розмір не вста новлений договором.

Оскільки інфляційні втрат и пов' язані з інфляційними процесами в державі за своєю правовою природою є компенс ацією за понесені збитки, спр ичинені знеціненням грошови х коштів, а три проценти річни х - платою за користування к оштами, що не були своєчасно с плачені боржником, тобто не є санкціями у розумінні ст. ст. 233 ГК та ст. 83 ГПК, а тому господар ський суд дійшов висновку пр о правомірність нарахування позивачем інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних.

Така ж правова позиція викл адена у Постанові Верховного Суду України від 08.11.2010р.

Відтак, здійснивши перерах унок заявлених до стягнення сум інфляційних втрат і 3% річн их згідно наданого розрахунк у позивача та враховуючи стр оки виникнення зобов' язанн я за договором, періоди нарах ування інфляційних втрат та 3% річних, заявлені позивачем, частини 2 статті 625 ЦК України, г осподарський суд встановив, що надані позивачем розрахун ки інфляційних втрат та 3% річн их є арифметично вірним.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку, про задо волення позовних вимог в час тині стягнення інфляційних в трат у сумі 9695,24 грн та 3% річних у сумі 2576,58 грн нарахованих за на кладною № 61063942 від 29.08.2008р. та 3% річн их у сумі 41,25 грн нарахованих за накладними: № 61057403 від 27.05.2008р., № 61062177 від 05.08.2008р. та № 61062179 від 0 5.08.2008р.

Також, у зв' язку з ненале жним виконанням відповідаче м грошового зобов' язання за договором поставки, позивач просить суд стягнути з відпо відача пеню у розмірі 2143,02 грн, н арахованої на суму боргу 27426,40 з а накладною № 61063942 від 29.08.2008р. за пе ріоди вказані у розрахунку п озивача:

з 09.09.2008р. по 10.11.2011р. на суму боргу 1 3713,20 грн, що складає 1071,51 грн пені,

з 09.10.2008р. по 10.11.20011р. на суму богу 1371 3,20 грн, що складає 1071,51 грн пені.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України в иконання зобов'язання може з абезпечуватися неустойкою, п орукою, гарантією, заставою, п ритриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України, в иконання зобов'язання (основ ного зобов'язання) забезпечу ється, якщо це встановлено до говором або законом.

Частиною 1 ст. 547 ЦК України пе редбачено, що правочин щодо з абезпечення виконання зобов ' язання вчиняється у письмо вій формі.

Під неустойкою (штрафом, пен ею), відповідно до статті 549 цьо го Кодексу розуміється грошо ва сума або інше майно, які бор жник повинен передати кредит орові у разі порушення боржн иком зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчисл юється у відсотках від суми н есвоєчасно виконаного грошо вого зобов'язання за кожен де нь прострочення виконання.

Отже, види забезпечення вик онання зобов'язань є спеціал ьними мірами майнового харак теру, які стимулюють належне виконання зобов'язання борж ником шляхом встановлення до даткових гарантій задоволен ня вимог кредитора, а тому заб езпечення виконання зобов'яз ань будь-яким з видів передба чених статтею 546 ЦК України, та кож створює зобов'язальні пр авовідносини між кредитором та боржником.

При цьому, господарський су д зазначає, що пеня, як різнови д неустойки, характеризуєтьс я наступними ознаками: можли вість встановлення за такий вид порушення зобов' язання , як прострочення виконання (п орушення умови про строки); об числення у відсотках від сум и несвоєчасного виконання зо бов' язання. Нарахування пен і - носить триваючий характе р - за кожен день прострочен ня.

Крім того, пеня є триваючою неустойкою, яка стягується з а кожний послідуючий період прострочення невиконаного у строк зобов' язання. Аналог ічна правова позиція викладе на у постанові Вищого господ арського суду України від 08.02.20 07 року у справі №1/208.

Відповідно до частини 1 стат ті 230 ГК України, штрафними сан кціями у цьому Кодексі визна ються господарські санкції у вигляді грошової суми (неуст ойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобо в'язаний сплатити у разі пору шення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного ви конання господарського зобо в'язання.

Так, п. 5.2. договору передбаче но, що у разі порушення строкі в оплати (п. 2.4. договору) покупе ць сплачує постачальнику пен ю у розмірі подвійної обліко вої ставки НБУ, яка діяла на мо мент прострочення виконання зобов' язання від несплачен ої у строк суми партії товару за кожен календарний день пр острочення з моменту закінче ння строку товарного кредиту , зазначеного в п. 2. цього догов ору.

Відповідно до ст. 611 ЦК Україн и у разі порушення зобов'язан ня настають правові наслідки , встановлені договором або з аконом, а згідно частини перш ої ст. 612 ЦК України боржник вва жається таким, що прострочив , якщо він не приступив до вико нання зобов'язання або не вик онав його у строк, встановлен ий договором або законом.

Згідно до частини другої ст . 193 ГК України кожна сторона по винна вжити усіх заходів, нео бхідних для належного викона ння нею зобов'язання, врахову ючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногос подарського інтересу. Поруше ння зобов'язань є підставою д ля застосування господарськ их санкцій, передбачених ГК У країни, іншими законами або д оговором.

Господарський суд зазнача є, що порушення відповідачем терміну сплати боргу за отри маний товар є простроченням боржника (відповідача у спра ві) в розумінні ст. 612 ЦК У країни, а тому нарахування по зивачем пені на суму боргу по договору господарський суд вважає правомірним та таким, що відповідає вимогам полож ень ст. 231 ГК України.

Проте, слід зазначити, що зг ідно із ч. 6 ст. 232 ГК України нара хування штрафних санкцій за прострочення виконання зобо в'язання, якщо інше не встанов лено законом або договором, припиняється через шість мі сяців від дня, коли зобов'язан ня мало бути виконано.

Крім того, штрафні санкції з а порушення грошових зобов'я зань встановлюються у відсот ках, розмір яких визначаєтьс я обліковою ставкою Націонал ьного банку України, за увесь час користування чужими кош тами, якщо інший розмір відсо тків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК Украї ни).

Перевіривши заявлену до ст ягнення суму пені, враховуюч и строки виникнення зобов' я зання за договором, період на рахування пені, заявлений по зивачем, вимоги частини 6 стат ті 232 Господарського кодексу У країни, п. 5.2. договору та вимоги Закону України «Про відпові дальність за несвоєчасне вик онання грошових зобов' язан ь»господарський суд встанов ив, що наданий позивачем розр ахунок пені є необґрунтов аним, оскільки він обрахован ий у термін, більше ніж шість м ісяців від дня, коли зобов'яза ння мало бути виконано (п. 2.3. до говору).

Для всебічного, повного і об' єктивного розгляду в су довому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд по винен перевірити обґрунтова ність і правильність здійсне ного позивачем нарахування ш трафних санкцій, річних тощо , і в разі, якщо їх обчислення п омилкове - зобов' язати поз ивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи дого вору або зробити це самостій но (аналогічна правова позиц ія викладена в ч. 1 п. 18 інформац ійного листа Вищого господар ського суду України від 11.04.2005 № 01-8/344 “Про деякі питання практи ки застосування норм Господа рського процесуального коде ксу України, порушені в допов ідних записках про роботу го сподарських судів у 2004 році”).

Враховуючи вищевикладен е, суд здійснив власний розра хунок пені:

Сума боргу (грн) Строк оплати згідно п. 2.3. до говору Період прострочення Кількість днів прострочен ня Розмір облікової ставки НБ У Розмір подвійної обліково ї ставки НБУ в день Сума пені за період простро чення

13713.20 08.09.2008 09.09.2008 - 15.02.2009 160 12.0000 % 0.066 %* 1438.76

13713.20 08.09.2008 16.02.2009 - 08.03.2009 21 12.0000 % 0.066 %* 189.35

Сума боргу (грн) Строк оплати згідно п. 2.3. до говору Період прострочення Кількість днів прострочен ня Розмір облікової ставки НБ У Розмір подвійної обліково ї ставки НБУ в день Сума пені за період простро чення

13713.20 08.10.2008 09.10.2008 - 15.02.2009 130 12.0000 % 0.066 %* 1168.99

13713.20 08.10.2008 16.02.2009 - 08.04.2009 52 12.0000 % 0.066 %* 468.88

Всього пеня складає 3265,99 гр н.

Оскільки вірна сума пені за розрахунком суду, за вказані періоди, складає 3265,99 грн, а суд, приймаючи рішення, не може ви ходити за межі позовних вимо г, тому вимога позивача про ст ягнення з відповідача 2143,02 грн пені підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 ГПК Укр аїни сторони та інші особи, як і беруть участь у справі, обґр унтовують свої вимоги і запе речення поданими суду доказа ми.

Відповідно до ст. 33 ГПК Украї ни кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які вона посилається як на підставу с воїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючис ь до суду повинні враховуват и те, що визначення та наповне ння доказової бази переданог о на розгляд суду спору покла даються саме на сторони, а не н а суд. Суд вирішує спір на підс таві поданих та витребуваних в порядку ст. 38 ГПК України сто ронами доказів.

За таких обставин, суд вваж ає, що вимоги позивача про стя гнення з відповідача 51321,07 грн о сновного боргу, 2617,83 грн 3% річних , 9695,24 грн втрат коштів від інфля ції та 2143,02 грн пені є доведеним и, правомірними, обґрунтован ими, документально підтвердж еними, відповідачем належним чином не запереченими та не с простованими, а тому підляга ють задоволенню.

Згідно п. 2 ст. 3 Декрету Кабін ету Міністрів України «Про д ержавне мито»розмір ставок д ержавного мита із заяв майно вого характеру справляється у розмірі 1 відсотка ціни позо ву, але не менше 6 неоподаткова них мінімумів доходів громад ян (102,00 грн.) і не більше 1500 неопод атковуваних мінімумів доход ів громадян (25 500,00 грн.).

При цьому, відповідно до абз . 2. п. 4.2. Роз' яснення Вищого гос подарського суду України від 04.03.1998 року №02-5/78 «Про деякі питан ня практики застосування роз ділу VІ Господарського проце суального кодексу України»я кщо позивач завищив ціну поз ову, або у процесі розгляду сп ору зменшив позовні вимог и, або господарський су д відмовив у стягненні певни х сум, державне мито у ц ій частині не повертається .

Враховуючи зменшення розм іру позовних вимог, згідно по даних позивачем уточнень, ці на позову становить 65777,16 грн , а тому державне мито, яке п ідлягає стягненню з відповід ача, визначається, саме із сум и - 657,77 грн, як 1 відсо тка ціни позову.

Відтак, витрати по сплаті де ржавного мита та витрати на і нформаційно-технічне забезп ечення судового процесу, від повідно до ст.ст. 44, 49 Господарс ького процесуального кодекс у України, покладаються судо м на відповідача.

Враховуючи викладене, керу ючись ст.ст. 44, 47, 49, 75, 82-85 Господарсь кого процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариств а з обмеженою відповідальніс тю “ВІКНА СЕРВІС” (код ЄДРПОУ 32340370) на кор исть Товариства з обмеженою відповідальністю “Хілті (Укр аїна) ЛТД” (код ЄДРПОУ 23162 194) 51321,07 грн основного боргу , 2143,02 грн пені, 2617,83 грн 3% річних та 9695,24 грн втрат к оштів від інфляції, а та кож судові витрати: 657,77 грн державного мита та 236 грн витрат на інформаційно-тех нічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після н абрання рішенням законної си ли.

Суддя А.Ф. Черногуз