Рішення

від 08.11.2011 по справі 29/189

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/189

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

08.11.11 р.                                                                                 Справа № 29/189                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Континент”, м.Дніпропетровськ

до Відповідача: Приватного підприємства „Явис-М”, м.Донецьк

за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Ейпріл”, м.Дніпропетровськ

про: стягнення заборгованості у розмірі 30 238,93грн., інфляційних витрат у сумі 426,87грн., 3% річних у розмірі 325,43грн.

за участю:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПРАВИ:

         Товариство з обмеженою відповідальністю „Континент”, м.Дніпропетровськ (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного підприємства „Явис-М”, м.Донецьк (далі – Відповідач) за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача Товариства з обмеженою відповідальністю „Ейпріл”, м.Дніпропетровськ (далі – Третя особа) про стягнення заборгованості у розмірі 30 238,93грн., інфляційних витрат у сумі 426,87грн., 3% річних у розмірі 325,43грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем  зобов'язань за договором поставки №01/03-25 від 01.03.2009р., угодою про відступлення права вимоги №15/04-1 від 15.04.2011р., щодо оплати за поставлений товар.

На  підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору поставки №01/03-25 від 01.03.2009р., додаткових угод до договору, угоди про відступлення права вимоги №15/04-1 від 15.04.2011р., листа з повідомленням щодо відступлення права вимоги №18/04-юр від 18.04.2011р., видаткових накладних, платіжних доручень з доказами здійснених Відповідачем часткових оплат, акту звіряння взаємних розрахунків підписаний та завірений печаткою з боку Позивача, відповідно до якого заборгованість складає 41 522,09грн., правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю „Континент”.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 11, 526, 530, 614,625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 198 Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 12 Господарського процесуального кодексу України.

10.10.2011р. Третьою особою через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву №355 від 03.10.2011р. у якому посилаються що дійсно договір поставки №01/03-25 укладався між ТОВ „Ейпріл” та ПП „Явис-М”, відповідно до якого здійснювалась поставка Відповідачу ПП „Явис-М”. Після підписання угоди про відступлення права вимоги №15/04-1 ТОВ „Ейпріл” передало ТОВ „Континент” усі первинні документи, на яких ґрунтувалося права вимоги. ТОВ „Ейпріл” не заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

19.10.2011р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії податкових накладних, та довідку за підписом директора та головного бухгалтеру яка свідчить про те, що між ТОВ „Континент” та ПП „Явис-М” існують правовідносини, що випливають з наступних угод: угода №15/04-1 від 15.04.2011 року про відступлення права вимоги на суму 38 238,93грн., договір поставки №12/10-25 від 01.12.2010 року

Представник Позивача у судове засідання 08.11.2011р. не з'явився, через канцелярію суду надав клопотання від 25.10.2011р. у якому просить розглядати справу без участі представника Позивача.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: 83074, м.Донецьк, вулиця Вільнюська, будинок 3, квартира 9; 87500, м.Маріуполь, Донецька область, вул.Таганрогська, 5

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо  відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Представник Третьої особи у судове засідання 08.11.2011р. не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази,  суд

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Ейпріл” (Постачальник) та Приватним підприємством  „Явис-М” (Покупець) було укладено договір поставки №01/03-25, відповідно п.1.1 якого за даним договором Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплати його на умовах, обумовлених договором.

Згідно п.1.2 договору найменування, асортимент, ціна та кількість товару встановлюється в узгоджених Сторонами специфікаціях до договору, які є невід'ємною частиною.

У розділі 2 договору сторони дійшли згоди щодо ціни Договору, умов розрахунків між Сторонами:

- загальна сума Договору встановлюється сумами усіх видаткових накладних на товар, переданий Постачальником у власність Покупця у рамках договору (п.2.1 Договору);

- Покупець зобов'язаний здійснити оплату  за поставлений товар у повному обсязі протягом 45 календарних днів з моменту поставки товару Покупцю (п.2.2 Договору);

- оплата здійснюється Покупцем у наступному порядку: в першу чергу здійснюється оплата вартості товару, поставленого за первісній та далі за кожною наступною видатковою накладною, якщо інше не вказано в самому платіжному дорученні (п.2.4 Договору);

- відсутність по яким-небудь причинам у Покупця рахунку на оплату не є підставою для не проведення оплати, у даному випадку оплата здійснюється за реквізитами Постачальника, вказаним у даному Договорі (п.2.6 Договору);

Відповідно пункту 10.1 договору даний договір вважається укладеним та вступає в дію з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін та закінчується 01 березня 2010 року.

Сторонами підписано додаткову угоду №2 від 30.04.2010р., у якій п.10.1 договору виклали у наступній редакції: даний Договір вважається укладеним та вступає в дію з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками та закінчується 31.12.2010 року. У випадку якщо за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії даного договору будь-яка з сторін не заявить у письмовій формі свою відмову від подальшого співробітництва, строк продовжується на наступний календарний рік.

На виконання умов вказаного договору   Товариством з обмеженою відповідальністю „Ейпріл” було здійснено поставку Приватному  підприємству „Явис-М” на загальну суму 38 238,93грн., що підтверджується видатковими накладними, у яких мається посилання на договір поставки №01/03-25, та які підписано та завірено печатками з боку обох сторін без зауважень.

Судом приймаються до уваги письмові пояснення №24/10-юр від 24.10.2011р. у яких зазначає, що дійсно у видаткових накладних як підстава їх складання зазначено договір купівлі-продажу №01/03-25 від 02.04.2009 року. Однак, фактично відвантаження здійснювалося на підставі договору №01/03-25 від 01.03.2009 року. Невідповідність дат викликана тим, що процес підписання договору був тривалий та пов'язаний із його пересиланням поштовим зв'язком.  Після отримання підписаного договору він був введений до бухгалтерської програми 1С, яка автоматично присвоїла йому дату введення – 02.04.2009 року. Саме у зв'язку з особливостями програми виникли розбіжності у датах.

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобов'язань по Договору – суду не надавались

Внаслідок цього обов'язок передачі Постачальником товару вважається виконаним. Крім того факт поставки також підтверджується податковими накладними.

Відповідачем незважаючи на настання строку оплати не була здійснена оплата за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість.

15 квітня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Ейпріл” (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Континент” (Новий кредитор) було укладено угоду про відсутплення права вимоги №15/04-1, відповідно п.1 якої Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги, належне Первісному кредиторові, і стає кредитором за Договором поставки №01/03-25 від 01.03.2009 року (надалі іменується „Основний договір”), укладеним між Первісним кредитором та ПП „Явіс М”(надалі іменується „Боржник”).

Згідно пункту 2 договору за цією угодою Новий кредитор одержує право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника виконання на свою користь усіх обов'язків, що існують або виникнуть з Основного договору, в тому числі але не виключно: право на отримання оплати за Основним договором у розмірі: 38 238,93 (тридцять вісім тисяч двісті тридцять вісім гривень 93 копійки), право на поставку товару, нарахування неустойки тощо.

Позивачем на адресу Відповідача було направлено лист  щодо відступлення права вимоги №18/04-юр від 18.04.2011р. Відповідачем вказаний лист отримано про, що свідчить поштове повідомлення з підписом Відповідача

Відповідачем було здійснено часткову оплату за поставлений товару у розмірі 8 000,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 30 238,93грн.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.  

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:    

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст договору №01/03-25 від 01.03.2009р., з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору поставки №01/03-25 від 01.03.2009р.,   Товариством з обмеженою відповідальністю „Ейпріл” було здійснено поставку Приватному  підприємству „Явис-М” на загальну суму 38 238,93грн. Відповідачем не була здійснена оплата за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість.

Відповідно з п.1. ч.1. ст.512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо зміни кредитора у зобов'язанні вчинюється у тій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредитору.

Як вбачається з угоди про відступлення права вимоги №15/04-1 від 15.04.2011р., укладеній між Товариством з обмеженою відповідальністю „Ейпріл” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Континент”, відповідно п.2 якої за цією угодою Товариство з обмеженою відповідальністю „Континент” одержує право замість Товариства з обмеженою відповідальністю „Ейпріл” вимагати від Приватного підприємства „ЯВІС-М” виконання на свою користь усіх обов'язків, що існують з договору поставки №01-03-25 від 01.03.2009 року, в тому числі право на отримання оплати у розмірі: 38 238,93 (тридцять вісім тисяч двісті тридцять вісім гривень 93 копійки), право на поставку товару, нарахування неустойки тощо.

Позивачем  на адресу Відповідача було направлено повідомлення, у якому Товариство з обмеженою відповідальністю „Континент”  довело до відома Відповідача, що відповідно до угоди про відступлення права вимоги №15/04-1 право вимоги заборгованості у розмірі 38 238,93грн. належить Позивачу. Таким чином, Позивач, надав Відповідачу докази переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні, що зумовлює відсутність права у боржника не виконувати свого обов'язку щодо сплати заборгованості за договором новому кредитору, що передбачено умовами ч.2 ст.517 Цивільного кодексу України.  

Відтак, судом встановлено, що в результаті укладання угоди про відступлення права вимоги  №15/04-1 від 15.04.2011р., була здійснена заміна кредитора у зобов'язанні.

Відповідачем була здійснена часткова оплата за поставлений товар у розмірі 8 000,00грн., внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 30 238,93грн.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599  Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог щодо стягнення заборгованості у сумі 30 238,93грн. які задовольняє повністю.

 На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача розмір інфляційних витрат за період з травня 2011 року по липень 2011 рік становить 30 665,80грн., 3% річних  від суми загального боргу за період з 15.04.2011р.м по 17.08.2011р. складає 325,43грн.

Суд вважає за необхідне зазначити, що Позивачем визначений невірний період прострочення, з огляду на наступне:

Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки нормативними актами не передбачений порядок виставлення вимоги та її форма, то суд вважає, що лист-вимога щодо відступлення права вимоги №18/04-юр від 18.04.2011р, .є вимогою здійснити оплату за поставлений товар Товариству з обмеженою відповідальністю „Континент”. Відповідачем вказаний лист отримано, про що свідчить поштове повідомлення яке отримано Відповідачем (про що свідчить підпис) 05.05.2011р. +7 днів,  отже у Позивача виникло саме 12.05.2011 року право на отримання оплати за поставлений товар.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ” та період їх нарахування, суд дійшов висновку про їх часткове задоволення у розмірі 410,87грн.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок  позовних вимог про стягнення 3%  річних задовольняє цю вимогу за наступні періоди з 13.05.2011р. по 17.05.2011р. (сума боргу 36 238,93грн.); з 18.05.2011р. по 23.05.2011р. (сума боргу 34 238,93грн.); з 24.05.2011р. по 25.05.2011р. (сума боргу 32 238,93грн.); з 26.05.2011р. по 17.08.2011р. (сума боргу 30 238,93грн.) у розмірі 237,27грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Континент”, м.Дніпропетровськ до Приватного підприємства „Явис-М”, м.Донецьк за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Ейпріл”, м.Дніпропетровськ про стягнення заборгованості у розмірі 30 238,93грн., інфляційних витрат у сумі 426,87грн., 3% річних у розмірі 325,43грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Явис-М” (83074, м.Донецьк, вул.Вілнюська, 3/9, ЄДРПОУ 35035676, р/р 26006210169915 в ПАТ „Прокредитбанк”, МФО 320984) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Континент” (49055, м.Дніпропетровськ. вул.Тітова, 36, ЄДРПОУ 31182939, р/р 26005900697043 у філії ПУМБ м.Дніпропетровська, МФО 305813) заборгованість у розмірі 30 238,93грн., інфляційні витрати у сумі 410,87грн., 3% річних у сумі 237,27грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Приватного підприємства „Явис-М” (83074, м.Донецьк, вул.Вілнюська, 3/9, ЄДРПОУ 35035676, р/р 26006210169915 в ПАТ „Прокредитбанк”, МФО 320984) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Континент” (49055, м.Дніпропетровськ. вул.Тітова, 36, ЄДРПОУ 31182939, р/р 26005900697043 у філії ПУМБ м.Дніпропетровська, МФО 305813) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 308,87грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,21 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засідання 08.11.11р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги – після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя                                                               Риженко Т.М.           

< Список >                                                                  < Довідник >     

< Список >                                                                  < Довідник >    

Повний текст рішення складено та підписано 14.11.2011р.