Постанова

від 17.11.2011 по справі 24-28-31-15/291-07-7574

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

24-28-31-15/291-07-7574

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"17" листопада 2011 р. Справа № 24-28-31-15/291-07-7574

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді:  Бєляновського В.В.,

                     Суддів:  Шевченко В.В.,

                                     Мирошниченко М.А.

при секретарі   -   Ткачук Є.О.

за участю представників:

Від позивача: Гоцуляк В.О.

Від відповідача: Саєнко Р.К., Шаркова Н.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі  

апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Одеський завод „Строммашина”

на ухвалу господарського суду Одеської області

від 17.10.2011р.

по справі № 24-28-31-15/291-07-7574

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Одеський завод „Строммашина”  

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Нива-1”

про стягнення частини доходів 34% отриманих від використання майна в період з 24.02.2004р. по 28.02.2011р.

ВСТАНОВИЛА:

          Рішенням господарського суду Одеської області від 05.10.2011 року, що набрало законної сили у задоволенні позову ВАТ „Одеський завод „Строммашина” до ТОВ „Нива -1” про стягнення 646840 грн. відмовлено.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.10.2011 року у справі № 24-28-31-15/291-07-7574 (суддя - Оборотова О.Ю.) в порядку ст. 89 ГПК України виправлено допущену описку у вступних частинах ухвал господарського суду Одеської області від 24.06.2011р., 05.07.2011р., 31.08.2011р., 14.09.2011р., у вступній та резолютивній частині рішення суду від 17.10.2011 року з: „про стягнення 646840 грн.” на „про стягнення частини доходів 34% отриманих від використання майна в період з 24.02.2004р. по 28.02.2011р.”  

Судова ухвала мотивована поданою до господарського суду Одеської області заявою позивача про збільшення позовних вимог, а саме про стягнення з ТОВ „Нива -1” на користь ВАТ „Одеський завод „Строммашина” частини доходів, 34% отриманих від використання майна, що знаходиться в спільній частковій власності в період з 24.02.2004р. по 28.02.2011р.

ВАТ „Одеський завод „Строммашина” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначену ухвалу скасувати як незаконну.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції установлено, що позивач 28.04.2011 року подав до господарського суду Одеської області заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив згідно з ст. 359 ЦК України стягнути з ТОВ „Нива -1” на користь ВАТ „Одеський завод „Строммашина” частину доходів, 34% отриманих від використання майна, що знаходиться в спільній частковій власності в період з 24.02.2004р. по 28.02.2011р.

Згідно з ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві.

Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога (збільшення чи зменшення ціни позову, збільшення чи зменшення кількості товару тощо).

Збільшення розміру позовних вимог не є зміною предмету позову, оскільки предмет позову - це певна матеріально-правова вимога, з якою позивач звернувся до відповідача з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів суб'єкта господарювання. Зокрема, предметом позову у даній справі є зобов'язання відповідача сплатити частину доходів, 34% отриманих від використання майна, що знаходиться в спільній частковій власності в період з 24.02.2004р. по 28.02.2011р.

Відповідно до ст. 89 ГПК України, суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз‘яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Про роз‘яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.

Описка –це випадкова помилка в рішенні, допущена при його викладені (неправильне найменування юридичних осіб, прізвищ сторін тощо). При цьому, вказаною процесуальною нормою не вимагається щоб заява сторони про виправлення допущеної у рішенні суду описки розглядалася у засіданні господарського суду, про день, час і місце якого повідомлялися сторони.

Таким чином, передбачені законом підстави для скасування оскаржуваної ухвали господарського суду Одеської області від 17.10.2011 року у справі № 24-28-31-15/291-07-7574 відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106 ГПК України, колегія суддів -,

ПОСТАНОВИЛА:

          Ухвалу господарського суду Одеської області від 17.10.2011 року у справі       № 24-28-31-15/291-07-7574 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Одеський завод „Строммашина” –без задоволення.

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена  у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий  суддя:                                                      Бєляновський В.В.

 Судді:                                                                             Мирошниченко М.А.

                                                                                         Шевченко В.В.