Постанова

від 12.10.2006 по справі 40/508

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

40/508

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

12 жовтня 2006 р.                                                                                   № 40/508  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Остапенка М.І. (головуючий),

Харченка В.М.,

Борденюк Є.М.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні у м.Києві

за участю представника позивача:Кирика В.К. та представників відповідача – Пархоменка Є.О., Мамєдова Р.Х.

касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю “Анна-Д”

на постановувід 11.04.2006

Київського апеляційногогосподарського суду

у справі№ 40/508

господарського судуміста Києва

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Анна-Д”

доТовариства з обмеженою відповідальністю “Дарницький ринок”

провизнання договору розірваним, не пролонгованим, неукладеним та зобов`язання вчинити дії та укласти договір

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2005 року товариство з обмеженою відповідальністю “Анна-Д” звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Дарницький ринок”, згідно якого, уточнивши в ході розгляду справи свої позовні вимоги, просило визнати договір № 37 від 01.03.2000 розірваним з 01.06.2003, визнати зазначений договір на 2004-2005 роки не пролонгованим, неукладеним та зобов`язати відповідача вчинити певні дії та укласти договір.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.10.2005 провадження у справі № 40/508 в частині позовних вимог щодо визнання договору № 37 від 01.03.2000 не пролонгованим та неукладеним на 2004-2005 роки припинено. В іншій частині в позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2006 вищезазначене судове рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову апеляційного суду від 11.04.2006 та прийняти нове рішення. Свої вимоги скаржник мотивує тим, що судом при прийнятті постанови порушено норми процесуального та матеріального права, зокрема, ст.ст. 4, 35, 38, 43 ГПК України, ст.ст. 5, 20, 31, 179, 180, 188, 202, 207, 208 ГК України, ст.ст. 228, 230, 235, 651 ЦК України.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить постанову апеляційного суду залишити без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.

Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування Київським апеляційним господарським судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 01.03.2000 між сторонами був укладений договір № 37 про надання комунальних послуг, згідно якого відповідач зобов`язався надати позивачу послуги з вивезення сміття, прибирання території, яка прилягає до фасаду магазину та складів підприємства, послуги користування під`їзними шляхами, туалетом, а позивач щомісячно, до 10 числа, оплачувати надані послуги —податок на землю та інші платежі згідно розрахунків, доданих до договору. Строк дії договору було встановлено з 01.03.2000 до 31.12.2000. Крім того, умовами договору було передбачено пролонгацію договору на наступний рік у разі, якщо одна із сторін за 15 днів до закінчені строку його дії письмово не попередить іншу сторону про припинення договору. Відповідно до пункту 5 договору, договір може бути розірвано у випадку невиконання зобов`язань після першого письмового попередження однією із сторін через 20 днів.

Судами також було встановлено, що рішенням господарського суду міста Києва від 13.02.2004 у справі № 42/263 та рішенням господарського суду міста Києва від 04.05.2005 у справі № 42/205, між тими ж сторонами, які на час розгляду даної справи набрали законної сили, було встановлено факт дії оспорюваного договору у період до 31.12.2004.

Наведеним обставинам суди дали належну оцінку і дійшли до обґрунтованого висновку про безпідставність заявленого позову в частині, що стосується визнання договору сторін від 01.03.2000 розірваним.

При цьому суди правильно виходили з того, що існування договірних правовідносин сторін протягом вищезазначеного періоду часу підтверджується відповідними доказами та юридично значимими діями до яких вдавались сторони. У цьому ж зв`язку суди обґрунтовано прийняли до уваги відсутність у справі будь-яких даних, які б свідчили про те, що позивач, як до 2005 року, так і на його протязі, заявляв про своє небажання продовжувати правостосунки з відповідачем.

Оскаржувані судові рішення, в частині, що стосується припинення провадження у справі за вимогами позивача про визнання договору неукладеним та не пролонгованим, також в цілому не суперечать вимогам закону.

Таким чином, оспорювана постанова апеляційної інстанції винесена на підставі фактичних обставин справи, відповідає вимогам діючого законодавства, що, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для її скасування.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України                                   

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Анна-Д” залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 11.10.2005 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2006 у справі № 40/508 залишити без змін.

Головуючий                                                                             Остапенко М.І.

Суддя                                                                                         Харченко В.М.

Суддя                                                                                         Борденюк Є.М.