Рішення

від 26.10.2006 по справі 01/101-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01/101-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 РІШЕННЯ  

від "26" жовтня 2006 р.                                                       по справі  № 01/101-38

 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Нафто-Трейд», м.Надвірна, Івано-Франківська область,

третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття”, Львівської залізниці

до товариства з обмеженою відповідальністю «Імідж», м.Луцьк

про   стягнення 8 304,19 грн.

                                                                                                    Суддя  Якушева І.О.   

Представники:   

від позивача: н/з

від ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття»: н/з

від Львівської залізниці: н/з

від відповідача: н/з

                    В судовому засіданні з 19.10.2006р. по 26.10.2006р. було оголошено перерву.

Суть спору: позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 8304,19 грн., з них: 2664,50 грн. заборгованості за нафтопродукти передані на підставі договору №10-НТ/06 від 4.01.2006р., додатку № 1 до договору купівлі-продажу № 10-НТ/06 від 04.01.2006р., 4789,82 грн. неоплачених  транспортних послуг, 585,92 грн. пені за прострочку платежу за період з 25.01.2006р. по 31.05.2006р., 92,51 грн. процентів річних за цей же період, 171,44 грн. збитків, завданих інфляцією, за період січень - квітень 2006р.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.

Відповідач в поясненні, представник відповідача в судовому засіданні позову не визнали, пояснивши, що при прийманні товару 10.01.2006р. комісією була виявлена нестача дизпального в кількості 1971 кг на суму 7454,32 грн. (1971 кг х 3782 грн.). За фактом виявлення нестачі складено акт №1 від 10.01.2006р., акт експертизи ТПП №В-27 від 10.01.2006р. За фактично отримані 56295 кг дизпального оплачено 212 919, 70 грн.

В судовому засіданні 19.10.2006р. відповідач заперечував позов, посилаючись на те, що позивач першочергово повинен був зарахувати сплачені кошти як оплату за транспортні послуги. Виходячи з того, що ТзОВ «Імідж» було отримано 56295 кг нафтопродуктів, вважає, що товариство добросовісно виконало  зобов'язання по оплаті їх вартості на суму 213081,32 грн. На підтвердження оплати за недоплачену вартість дизпалива подав платіжне доручення №554 від 18.10.2006р.

Ухвалою господарського суду від 13.09.2006р. до участі у розгляді справи на підставі ст.26 ГПК України  було залучено третіми особами на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття”, Львівську залізницю.   

Представник ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття”, будучи в судовому засіданні 4.10.2006р., пояснив, що 02.01.2002 року між ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" та ТзОВ "Торговий Дім Нафто-Трейд" було укладено договір комісії №7-09-0024-02-08, відповідно до умов якого товариство надає ТзОВ "Торговий Дім Нафто-Трейд" транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажів по території України.

На виконання умов зазначеного договору, 04.01.2006 року відправило на адресу ТзОВ "Імідж" залізничну цистерну №73718959 (квитанція №35647319) з дизельним пальним (Т.З-25С), вагою 58 266 кг.

Відповідно до залізничної накладної №35647319 вантаж прибув на станцію Луцьк 09.01.2006 року. В акті приймання нафтопродуктів за кількістю №2 від 10.01.2006 року зазначено, що вантаж виданий вантажоодержувачу 10.01.2006 року, однак в акті експертизи Волинської торгово-промислової палати №В-27 від 10.01.2006 року вказано, що вантаж виданий вантажоодержувачу 09.01.2006 року. В залізничній накладній №35647319, в графі "оформлення видачі вантажу" відтиск календарного штемпеля станції Луцьк Львівської залізниці свідчить про те, що вантаж виданий вантажоодержувачу 09.01.2006 року.

Акт приймання нафтопродуктів за кількістю №2 та акт експертизи Волинської торгово-промислової палати №В-27 складені 10.01.2006 року.

Відповідно до п. 4.1.3.19 Інструкції "Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України", затвердженої наказом №81/38/101/235/122 від Державним комітетом нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерством економіки України, Міністерством транспорту України, Державним комітетом стандартизації, метрології та сертифікації України, Держаним комітетом статистики України на всі нафтопродукти,, що надійшли, складається "Акт приймання нафтопродуктів за кількістю". Даний акт складається у день надходження нафтопродуктів та затверджується керівництвом вантажоодержувача.

Однак, як вбачається із залізничної накладної №35647319 та актів №2 від 10.01.2006 року та №В-27 від 10.01.2006 року, в порушення зазначеної інструкції приймання нафтопродуктів за кількістю здійснювалось на наступний день після отримання вантажу. Крім того, акт приймання за кількістю №2 від 10.01.2006 року в порушення вказаної вище інструкції не затверджений керівництвом вантажоодержувача. Крім того, в графі №6 залізничної накладної повинна бути відмітка про видачу вантажу залізницею вантажоодержувачеві, однак в залізничній накладній №35647319 немає відмітки про видачу вантажу вантажоодержувачеві. Отже приймання вантажу здійснювалось без перевірки стану вагоно-цистерни №73718959 . Також, в даній залізничній накладній, в графі №4 є відмітки про 3 шт. свинцевих пломб, якими була опломбована в/ц №73718959. В акті №91 від 04.01.2006 року Івано-Франківської Торгово-промислової палати про 3 шт. свинцевих пломб АТ НП 3-4. Однак, в акті ТзОВ "Імідж" №2 від 10.01.2006 року про приймання нафтопродуктів за кількістю та акті Волинської Торгово-промислової палати №В-27 від 10.01.2006 року не зазначено про вказані вище пломби.

Також, відповідно до п.17 інструкції П-6 від 15.05.1965 року "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного вжитку за кількістю", при виявленні нестач вантажоодержувачем, він зобов'язаний припинити приймання продукції та викликати представника вантажовідправника для складання двостороннього акту про приймання вантажу за кількістю. Представнику вантажовідправника надається 3 дні для прибуття для спільного приймання з вантажоодержувачем вантажу, нестачу якого виявлено.

Однак, ТзОВ "Імідж" не виконало вимоги п.17 інструкції П-6 від 15.05.1965 року "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного вжитку за кількістю" та не надало можливості ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" направити представника для спільного приймання вантажу з вантажоодержувачем (ТзОВ "Імідж").

Тому, враховуючи, що приймання за кількістю дизельного пального, що знаходилось у в/ц №73718959, здійснене представниками ТзОВ "Імідж" з порушенням Інструкції "Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України" та інструкції П-6 від 15.05.1965 року "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного вжитку за кількістю" твердження ТзОВ "Імідж" про нестачу вантажу з вини ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" та ТзОВ "Торговий Дім Нафто-Трейд" є безпідставні та необґрунтовані.

Представник Львівської залізниці пояснив, що 04.01.2006 року зі станції Надвірна Львівської залізниці вантажовідправником ВАТ „Нафтохімік Прикарпаття" згідно залізничної накладної № 35647319 було відправлено на станцію Луцьк Львівської залізниці, одержувач ТзОВ „Імідж", вагон № 73718959 з дизельним паливом. Згідно перевізних документів маса нетто вантажу становила 58266 кг.

09.01.2006 року зазначений вантаж був виданий вантажоодержувачу, що підтверджується відмітками на дорожній відомості (представник - Наливайко, довіреність №1 від 9 січня 2006 року).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, господарський суд

встановив:

04.01.2006р. між ТзОВ «Торговий дім Нафто-Трейд» та ТзОВ «Імідж» було укладено договір купівлі-продажу № 10-НТ/06, згідно з п.1.1. якого позивач зобов'язався продати товар в асортименті, а покупець оплатити та  прийняти нафтопродукти.

Пунктами 4.1., 4.2. даного договору передбачено, що покупець здійснює 100% попередню оплату за партію товару у строк визначений в додатках до даного договору, які є його невід'ємною частиною. Покупець зобов'язався відшкодувати продавцю витрати по транспортуванню товару (залізничний тариф) згідно з виставленими рахунками продавця.

Цього ж дня – 4.01.2006р. сторони уклали додаток №1 до угоди №10-НТ/06 від 4.01.2006р., згідно з яким погодили відпускні ціни на нафтопродукти – 3700 грн. за тонну, транспортні витрати – 82 грн. за тонну, зазначивши в п.1 термін оплати – до 25.01.2006р.

За умовою п.4.2. договору №10-НТ/06 від 4.01.2006р., відповідач взяв зобов'язання відшкодувати позивачу витрати по транспортуванню товару (залізничний тариф) згідно з виставленими рахунками позивача. Як зазначено в цьому пункті у витрати та рахунки по транспортуванню товару включаються витрати продавця по оплаті комісійної винагороди третій стороні (комітенту) за здійснення останнім послуг по організації транспортування товару для продавця. Відшкодування здійснюється шляхом внесення на розрахунковий рахунок 100% попередньої оплати.

Відповідно до п.5.1. договору №10-НТ/06 від 4.01.2006р. транспортування товару здійснюється транспортом покупця або залізничним транспортом.

В даному випадку транспортування товару здійснювалося залізницею.

На підставі договору комісії №7-09-0024-02-08 від 2.01.2002р. (а.с.24-27) транспортно-експедиційні послуги по організації перевезень вантажу залізницею надавало ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" .

4.01.2006р. зі станції Надвірна Львівської залізниці вантажовідправником ВАТ „Нафтохімік Прикарпаття" згідно із залізничною накладною № 35647319 було відправлено на станцію Луцьк Львівської залізниці, одержувач - ТзОВ „Імідж", вагон № 73718959 з дизельним паливом. Згідно перевізних документів маса нетто вантажу становила 58266 кг.

Та обставина, що зі станції Надвірна було відправлено 58,266 т дизельного пального, підтверджується:

- оригіналом залізничної накладної № 35647319  від 4.01.2006р.(а.с.81);

- дорожньою відомістю (а.с.74);

- актом експертизи Івано-Франківської торгово-промислової палати №91 від 4.01.2006р. (а.с.63);

-          поясненнями вантажовідправника - ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" (а.с.62, 75);

-          поясненнями перевізника – Львівської залізниці (а.с.73).

Як зазначено в п.п.6.1.,6.3. договору №10-НТ/06 від 4.01.2006р. продаж товару при транспортуванні залізничним транспортом здійснюється на умовах СРТ станція призначення (згідно Інкотермс 2000).

Приймання-передача товару за кількістю проводиться у відповідності з Інструкцією №81/38/101/235/122 від 2.04.1998р. "Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України".  

При прийманні нафтопродуктів за кількістю відповідачем виявлено нестачу 1971 кг, у тому числі в межах норми природної втрати 466 кг, про що ТзОВ “Імідж” складено акт №1 (.а.с.49), а Волинською ТПП - акт експертизи №В-27 від 10.01.2006р. (а.с.50).

Згідно з Інкотермс, офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000, видання МТП №560, введені в дію з 1.01.2000р.) термін СРТ ("фрахт/перевезення оплачено до...") означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим.

Статтею. А.5. (СРТ, Інкотермс 2000) передбачено, що продавець зобов'язаний, з врахуванням ст. Б.5, нести всі ризики втрати чи пошкодження товару до моменту здійснення його поставки у відповідності з статтею А.4. Статтею Б.5. (СРТ, Інкотермс 2000) передбачено, що покупець зобов'язаний нести всі ризики втрати чи пошкодження товару з моменту здійснення його поставки у відповідності зі статтею А.4.

Стаття А.4. (СРТ, Інкотермс 2000) встановлює обов'язок продавця здійснити поставку шляхом надання товару перевізнику.

Позивач здійснив поставку у відповідності до ст.А.4 (СРТ, Інкотермс 2000), надавши товар перевізнику, отже, з моменту передачі нафтопродуктів перевізнику зобов'язання позивача слід вважати виконаними.

У відповідності із ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за  договором  купівлі-продажу  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що  у певних умовах звичайно  ставляться.

Відповідно до ст.ст.526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи положення статтей А.5, Б.5. (СРТ, Інкотермс 2000) з моменту передання позивачем товару перевізнику всі ризики втрати товару  перейшли до відповідача і у нього відповідно до ст.ст.509, 655 Цивільного кодексу України виник обов'язок оплатити передану йому позивачем кількість товару.

Представник Львівської залізниці – відокремленого підрозділу Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень в судовому засіданні підтвердив факт відправлення 4.01.2006р. зі станції Надвірна Львівської залізниці на станцію Луцьк Львівської залізниці  цистерни № 73718959 з дизельним паливом.

          Відповідно до ст. 105 Статуту залізниць України залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, , несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами».

Та обставина, що згідно з актом ТзОВ “Імідж” №1, актом експертизи Волинської ТПП №В-27 від 10.01.2006р. відповідачем зафіксовано нестачу 1971 кг нафтопродуктів, не позбавляє права відповідача звернутися з позовом до винної сторони про стягнення вартості недостачі, однак, враховуючи те, що позивач належним чином виконав обов'язок по передачі 58,266т товару, він вправі вимагати від відповідача оплати вартості переданого ним товару, а тому ця обставина не може бути підставою для відмови в позові ТзОВ “Торговий Дім Нафто-Трейд”.

          Як видно з додатку №1 до договору №10-НТ/06 від 4.01.2006р. сторонами погоджено, що ціна нафтопродуктів - 3700 грн. за тонну. Отже, вартість відвантаженого позивачем дизельного пального складає 215584,20 грн., виходячи з розрахунку: 58,266 т х 3700 грн. Згідно з поданими позивачем банківськими виписками ( а.с. 32-41) відповідач в рахунок оплати пального оплатив 212219,70 грн. Таким чином недоплачена сума за нафтопродукти на момент звернення позивача з позовом до господарського суду складала 2664,50 грн. (215584,20 - 212919,70). 18.10.2006р. відповідач перерахував позивачу за ПММ, отримані за договором №№10-НТ/06 від 4.01.2006р., 161,62 грн., що підтверджується платіжним дорученням №554 від 18.10.2006р. (а.с.83). Враховуючи наведене заборгованість відповідача за нафтопродукти складає 2502,88 грн.(2664,50 - 161,62).

Вартість транспортних послуг, які згідно з п.4.2. договору №10-НТ/06 від 4.01.2006р. відповідач зобов'язувався відшкодувати позивачу, становить 4789,82 грн. (розрахунки - а.с.14, 23). Доказів на підтвердження  їх оплати відповідач суду не подав.

Відповідно до п.4.1. договору комісії №7-09-0024-02-08 від 2.01.2002р. величина комісійної винагороди комісіонера визначається на основі протоколів, які є невід'ємною частиною договору. Згідно з додатком №1 до договору комісії фактична вартість послуг комісіонера визначається звітом комісіонера і актом наданих послуг, підписаним уповноваженими представниками сторін. Виходячи із звіту ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" (а.с.28-31) фактична вартість наданих позивачу послуг по організації перевезення 58,266 т дизельного пального на станцію призначення Луцьк за залізничною накладною №35647319 від 4.01.2006р. складає 3991,51 грн. без ПДВ ( або 4789,82 грн. з ПДВ).

Відповідно до п.7.1., 7.2. договору №10-НТ/06 від 4.01.2006р. сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору згідно з чинним законодавством України.

У випадку порушення покупцем строку, встановленого в п.4.1. або в п.4.2. договору він зобов'язаний сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу.

Як зазначено в п.4 додатку №1 до договору №10-НТ/06 від 4.01.2006р. у випадку порушення покупцем встановленого строку оплати в даному додатку він зобов'язаний сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу.

Враховуючи погоджений сторонами в додатку до договору №10-НТ/06 від 4.01.2006р. строк оплати до 25.01.2006р., з відповідача за порушення строків оплати нафтопродуктів, транспортних послуг відповідно до ст.ст.546, 549 Цивільного кодексу України слід стягнути 585,92 грн. пені за період з 25.01.2006р. по 31.05.2006р., відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України - 171,44 грн. збитків, завданих інфляцією, за період січень - квітень 2006р., 92,51 грн. процентів річних з 25.01.2006р. по 31.05.2006р. .

З доводами відповідача про те, що він оплатив позивачу транспортні послуги погодитись не можна. З банківських виписок, які подані позивачем на підтвердження оплати, видно, що перераховуючи кошти (всього на суму 212919,70 грн.), відповідач вказував призначенням платежу "Погашення кредиторської заборгованості за отримані нафтопродукти", а тому цю суму позивачем правомірно віднесено в рахунок оплати за нафтопродукти.

Враховуючи наведене, з відповідача слід стягнути 2502,88 грн.(2664,50 - 161,62) заборгованості за нафтопродукти, 4789,82 грн. вартості транспортних послуг, 585,92 грн. пені, 171,44 грн. збитків, завданих інфляцією, 92,51 грн. процентів річних. В частині стягнення 161,62 грн. заборгованості за нафтопродукти провадження у справі на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України підлягає припиненню у зв'язку з оплатою.

Керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 526, 546, 549, 599, 625, 655 Цивільного кодексу України, Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати – Інкотермс (редакція 2000, видання МТП №560, введені в дію з 1.01.2000р.),  ст.ст. 44, 49, п.1-1. ст.80, ст.ст. 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Імідж» (м.Луцьк, вул.Плитниця, 9/1, код ЄДРПОУ 13359961) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Нафто-Трейд» (Івано-Франківська область, м.Надвірна, вул.Майданська, 5, код ЄДРПОУ 31162535) 2502 грн. 88 коп. заборгованості за нафтопродукти, 4789 грн. 82 коп. вартості транспортних послуг, 585 грн. 92 коп. пені, 92 грн. 51 коп. процентів річних, 171 грн. 44 коп. збитків, завданих інфляцією, 102 грн. витрат, пов'язаних з оплатою державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження у справі про стягнення 161 грн. 62 коп. заборгованості за нафтопродукти припинити.

          Суддя                                                             Якушева І. О.