Рішення

від 12.06.2008 по справі 8/104

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

8/104

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  8/104

12.06.08

За позовом    Відкритого акціонерного товариства «Перший інвестиційний банк»    

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Грасс-Хопер-Україна»

про                  стягнення 63282,33 грн.

Суддя   В.С. Катрич

Представники:

Від позивача           представник - Бавріна І.М. (дов. вих. № 612/0/2-08 від 28.02.2008р.)

Від відповідача      не з`явились

Обставини справи :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 49235,90 грн. заборгованості по кредиту за кредитним договором № 17/0511-КЮ від 22.02.2005р. та додатковими угодами до нього та 1219,68 грн. простроченої заборгованості по сплаті процентів, 12680,11 грн. пені за прострочення сплати кредиту, 146,65 грн. пені за прострочення сплати процентів та судові витрати шляхом звернення стягнення на предмет застави за договором застави товарів в обороті № 172/0511-3 від 31.08.2005р., додатків та додаткових угод до нього.  

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.03.2008р. розгляд справи був призначений на 22.05.2008р.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 22.05.2008р. розгляд справи був відкладений на 12.06.2008р., у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача та неподання витребуваних доказів.

У судове засідання, призначене на 12.06.2008р. з'явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання вдруге не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні представником позивача була подана довідка банку, зі змісту якої вбачається, що станом на 11.06.2008р. заборгованість по кредиту становить 44000,00 грн., заборгованість по сплаті процентів становить 1172,51 грн., оскільки після порушення провадження у справі відповідачем у добровільному порядку перераховано на рахунок позивача 7905,74 грн.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просить суд позов задовольнити з врахуванням вищевказаної довідки.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

22.02.2005р. між Відкритим акціонерним товариством «Перший інвестиційний Банк» - «банк»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Грасс-Хоппер-Україна»- «позичальник»був укладений кредитний договір № 17/0511-КЮ, відповідно до п.2.1 якого «банк»відкриває «позичальнику»відновлювальну кредитну лінію у розмірі 185000,00 грн. для поповнення обігових коштів на умовах передбачених цим кредитним договором. Кредитні кошти надаються одним або кількома траншами.

За користування «позичальником»кредитними коштами встановлюється плата у розмірі 25 відсотків річних. Кінцевий термін погашення заборгованості за траншами кредитної лінії встановлюється до 21.02.2006р. включно. (п.2.2 та п.2.3 договору).

Як свідчать матеріали справи, позивач перерахував на рахунок відповідача 185000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 3252087 від 22.02.2005р. (в матеріалах справи).

Сторонами по договору була укладена додаткова угода № 8 від 30.01.2006р. до кредитного договору № 17/0511-КЮ від 22.02.2005р., якою сторони домовились зменшити ліміт кредитної лінії на 3000,00 грн. та встановили з 30.01.2006р. кредитну лінію у розмірі 140000,00 грн. Інші умови кредитного договору № 17/0511-КЮ від 22.02.2005р. залишили без змін.

Додатковою угодою № 11 від 16.08.2006р. до кредитного договору № 17/0511-КЮ від 22.02.2005р. сторони встановили, що кінцевий термін погашення заборгованості за траншами кредитної лінії встановлюється до 16.02.2007р.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Умовами кредитного договору сторони передбачили, що «позичальник»зобов'язується, зокрема, належним чином виконувати прийняті на себе зобов'язання за цим договором; використовувати кредитні кошти за цільовим призначенням і своєчасно погасити заборгованість перед «банком»у встановлений строк (згідно з додатковою угодою № 11 від 16.08.2006р. у строк до 16.02.2007р.) шляхом перерахування грошових коштів на позичковий рахунок «банка»; своєчасно сплачувати відсотки за користування отриманим траншем у строк та  порядку, передбаченому цим договором; за прострочення виконання зобов'язання по сплаті заборгованості за отриманим траншем, зобов'язаний за весь час прострочення сплати суму заборгованості за цим договором з урахуванням індексу інфляції.

Відповідач не виконав власні зобов'язання належним чином, у встановлений кредитним договором строк кредит у повному обсязі не повернув.   

Відповідачем не надано суду доказів проведених розрахунків з позивачем у повному обсязі.  

У судовому засіданні представником позивача повідомлено, що після порушення провадження у справі відповідачем у добровільному порядку перераховано на рахунок позивача 7905,74 грн., тому станом на 11.06.2008р. заборгованість по кредиту становить 44000,00 грн., заборгованість по сплаті процентів становить 1172,51 грн.

Станом на день подання позову заборгованість відповідача перед позивачем по кредиту не погашена та становить 44000,00 грн.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526  ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно, до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно  до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягає задоволенню частково у розмірі 44000,00 грн.  

Крім основного боргу, позивач також просить суд стягнути з відповідача 1172,51  грн. заборгованості по сплаті відсотків, 12680,11 грн. пені за прострочення сплати кредиту, 146,65 грн. пені за прострочення сплати процентів.

Пунктом 3.2 кредитного договору передбачено, що період нарахування відсотків складає певну кількість календарних днів. Датою початку періоду нарахування відсотків є дата надання першого траншу. Нарахування «банком»відсотків здійснюється щомісячно в останній робочий день поштового місяця станом на перше число наступного місяця, та одночасно з кінцевим терміном погашення кредиту.

Відсотки нараховуються на суму фактично отриманого траншу (траншів) по день повного його (їх) повернення. Кількість днів у році та місяці –фактична.

Відсотки за користування кредитом сплачуються «позичальником»відповідно до розрахунків «банку»у період з останнього робочого для цього ж місяця до десятого числа наступного місяця включно та одночасно з кінцевим терміном погашення кредиту (п.3.3 кредитного договору).

Наступний календарний день, що слідує за днем закінчення граничного строку для виконання зобов'язань по сплаті відсотків, визначений відповідно до пункту 3.3 кредитного договору, вважається днем початку періоду прострочення по сплаті відсотків з наслідками, передбаченими кредитним договором.    

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 1172,51 грн. заборгованості по сплаті відсотків обґрунтована та підлягає задоволенню.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що за несвоєчасне повернення траншу або його частини та/або відсотків за користування кредитними коштами, «позичальник»сплачує пеню за кожний день прострочення, яка обчислюється від суми простроченого платежу та встановлюється у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період, за який сплачується пеня. Нарахуванні пені за прострочення повернення кредитних коштів та/або відсотків за користування ним складає певний період, починаючи від дня, коли частина заборгованості за траншем або його частиною та/або нарахованих відсотках за користування ним повинні бути повернутими, до дня їх фактичного повернення «банку»

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 12680,11 грн. пені за прострочення сплати кредиту, 146,65 грн. пені за прострочення сплати процентів правомірні та підлягають задоволенню.     

Як свідчать матеріали справи, між Відкритим акціонерним товариством «Перший інвестиційний Банк» - «заставодержатель»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Грасс-Хоппер-Україна»- «заставодавець» був укладений договір застави товарів в обороті № 172/0511-3 від 31.08.2005р., відповідно до умов якого з метою забезпечення виконання «застоводавцем»умов кредитного договору 17/0511-КЮ від 22.02.2005р. «заставодавець»надав в заставу «заставодержателю»товари в обороті перелік та характеристики яких містяться в додатку № 1 та які є власністю «заставодавця»та обліковуються на його балансі відповідно до виписки з балансового рахунку № 28 «Товари на складі»від 30.08.2005р.

Загальна балансова вартість товарів на складі, які передаються в заставу, складає 82561,09 грн.

Пунктом 1.3 договору сторони погодили, що загальна вартість товарів на складі складає суму 82500,00 грн.

Відповідно до п.2.1 договору застави сторони передбачили, що «заставодержатель»має право, зокрема, у випадку невиконання або неналежного виконання в строк умов кредитного договору звернути стягнення на майно та одержати задоволення з його вартості переважно перед іншими кредиторами.

Додатковою угодою № 10 від 28.11.2006р. до договору застави товарів в обороті №172/0511-3 від 31.08.2005р. сторони погодили, що загальна балансова вартість товарів на складі, які передаються в заставу складає 38133,36 грн.    

Нормою ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (ст. 572 ЦК України).

Відповідно до ст. 573 ЦК України, заставою може бути забезпечена вимога, яка може виникнути в майбутньому.

Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду (ст. 574 ЦК України).

Нормою статті 576 ЦК України визначено, що є предметом застави, зокрема,  предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення; предметом застави може бути майно, яке заставодавець набуде після виникнення застави (майбутній урожай, приплід худоби тощо); права заставодержателя (право застави) на річ, яка є предметом застави, поширюються на її приналежності, якщо інше не встановлено договором. Право застави поширюється на плоди, продукцію та доходи, одержані від використання заставленого майна, у випадках, встановлених договором.

У договорі застави визначаються суть, розмір і строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору (ст. 584 ЦК України).

Право застави виникає з моменту укладення договору застави (ст. 585 ЦК України).

Відповідно до статті 589 ЦК України, правовими наслідками невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою є, а саме: у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави; за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 590 ЦК України).

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя. (ч. 2 та ч. 5 ст. 590 ЦК України).

Відповідач повноважного представника у судове засідання двічі не направив, відзив на позов не надав, позовні вимоги не оскаржив, доказів перерахування боргу суду не надав.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене, вимога стягнення з відповідача підлягає задоволенню частково у розмірі 44000,00 грн. заборгованості по кредиту за кредитним договором №17/0511-КЮ від 22.02.2005р. та додатковими угодами до нього та 1172,51  грн. заборгованості по сплаті відсотків, 12680,11 грн. пені за прострочення сплати кредиту, 146,65 грн. пені за прострочення сплати процентів шляхом звернення стягнення на предмет застави за договором застави товарів в обороті № 172/0511-3 від 31.08.2005р., додатків та додаткових угод до нього, укладеними між Відкритим акціонерним товариством «Перший інвестиційний Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Грасс-Хоппер-Україна». В іншій частині позову слід припинити провадження у справі, у відповідності до вимог п.1-1 ст. 80 ГПК України, оскільки відповідачем у добровільному порядку перераховано на рахунок позивача 7905,74 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 572, 573, 574, 576, 584, 585, 589, 590, 1054 ЦК України, ст.ст. 33, 49, 75, 80, 82- 85 ГПК України, суд -   

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грасс-Хоппер-Україна»(01133, м.Київ, вул. Щорса, 26, код ЄДРПОУ 32490616) на користь Відкритого акціонерного товариства «Перший інвестиційний Банк»(04073, м.Київ, пр-т. Московський, 6; код ЄДРПОУ 26410155) 44000 (сорок чотири тисячі) грн. заборгованості по кредиту за кредитним договором №17/0511-КЮ від 22.02.2005р. та додатковими угодами до нього та 1172 (одна тисяча сто сімдесят дві) грн. 51 коп. заборгованості по сплаті відсотків, 12680 (дванадцять тисяч шістсот вісімдесят) грн. 11 коп. пені за прострочення сплати кредиту, 146 (сто сорок шість) грн. 65 коп. пені за прострочення сплати процентів, 632 (шістсот тридцять дві) грн.. 82 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу шляхом звернення стягнення на предмет застави за договором застави товарів в обороті № 172/0511-3 від 31.08.2005р., додатків та додаткових угод до нього, укладеними між Відкритим акціонерним товариством «Перший інвестиційний Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Грасс-Хоппер-Україна».

Видати наказ.

В іншій частині позову припинити провадження у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяВ.С. Катрич

Дата підписання: 19.06.2008р.