20/33
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2008 р. Справа № 20/33
за позовом Державного закладу " Відділкова лікарня ст.Івано-Франківськ державного територіально-галузевого об"єднання "Львівська залізниця", вул.Привокзальна,17, м.Івано-Франківськ, 76000
до відповідача Виконавчого комітету Івано - Франківської міської ради вул. Грушевського,21 м.Івано-Франківськ, 76000
Cуддя Кобецька Світлана Миколаївна
При секретарі судового засідання О.М.Колісник
Представники:
Від позивача: Чумакевич Л.В.- юрисконсульт, (довіреність №350 від 06.05.08)
Від позивача: Левчук І.М.- начальник юридичного відділу, (довіреність № 350 від 06.05.08 )
Від відповідача: Боднарчук М.М.-представник, (довіреність № 1264/01-17/07-від 08.07.08р.)
СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про визнання за державою в особі Кабінету Міністрів України право власності на нежитлову будівлю № 94 на вул.Вовчинецькій, нежитлові будівлі № 12 на вул.Тарнавського, нежитлову будівлю № 17 на вул. Привокзальній, які перебувають у повному господарському віданні Відділкової лікарні ст. Івано-Франківськ Львівської залізниці.
В судовому засіданні 06.08.2008р. оголошувалась перерва до 11.08.2008р.
Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги та просить суд визнати за державою в особі Кабінету Міністрів України право власності на нежитлову будівлю № 94 на вул.Вовчинецькій, нежитлові будівлі № 12 на вул.Тарнавського, нежитлову будівлю № 17 на вул. Привокзальній, які перебувають у повному господарському віданні Відділкової лікарні ст. Івано-Франківськ Львівської залізниці, посилаючись при цьому на:
- постанову господарського суду Івано-Франківської області по справі № А-9/244 від 10.01.2008р., згідно якої визнано нечинним рішення виконавчого комітету № 81 від 15.02.2007р. та видані на підставі цього рішення свідоцтва про право власності на спірні будівлі. Відповідно до згаданої постанови, спірні будівлі є державною власністю, що перебувають у повному господарському віданні відділкової лікарні ст. ІваноФранківськ Львівської залізниці. Звертає увагу суду на ст.35 ГПК України, з огляду на яку факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони;
- державні акти на право постійного користування земельними ділянками по вул.Тарнавського,12 та вул.Вовчинецькій,94. Крім того, на оформлений державний акт про те, що будівля по вул.Привокзальнй,17 знаходиться у смузі відведення земель залізничного транспорту;
- п.7 роз"яснення Вищого арбітражного суду України від 02.04.94р. № 02-5/225 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов"язаних з судовим захистом права державної власності", згідно з яким право дежавної власності не втрачає статусу державної власності незалежно від того, на балансі якого підприємства знаходиться майно;
- п.6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, згідно якого оформлення права власності на об"єкти нерухомого майна проводиться з видачею свідоцтва про право власності органами місцевого самоврядування у разі внесення до статутного фонду об"єктів нерухомого майна їх засновниками;
- ст.1 ЗУ "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" № 1540-ХІІ від 10.09.1991р., згідно якої майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об"єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України є державною власністю. Майно даних підприємств передано Фонду державного майна України (ст.2 Закону № 1540-ХІІ від 10.09.1991року). На виконання даного Закону та Постанови КабМіну України № 227 від 24.09.1991року "Про заходи щодо виконання Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України", Фондом державного майна України видано наказ № 254 від 03.12.1991року (наявний в матеріалах справи) про заснування Львівської залізниці та укладено Установчу угоду, згідно з умовами якої вищезгадані приміщення включені до складу майна Львівської залізниці;
- на те, що будівля поліклініки відділкової лікарні ст.Івано-Франківськ по вул.Привокзальна,17 (інвентарна картка № 134) - будівля загальною площею 815 кв.м., яка збудована та введена в експлуатацію 1937р., будівля стаціонару відділкової лікарні ст.Івано-Франківськ по вул. Тарнавського,12 (інвентарна картка № 133) - будівля загальною площею 459 кв.м., яка збудована та введена в експлуатацію 1903р., будівля дитячої консультації відділкової лікарні ст.Івано-Франківськ по вул.Вовчинецька,94 - будівля загальною площею 129,2 кв.м., дата побудови та введення в експлуатацію невідома - знаходяться у користуванні та на балансі позивача;
- на неодноразові звернення позивача до відповідача з проханням оформити право власності за державою в особі Кабінету Міністрів на спірні будівлі, які залишені без задоволення.
Представник відповідача позовних вимог не визнає, подану позовну заяву вважає безпідставною та необгрунтованою, аргументуючи це наступним:
- відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 577 від 13.10.1992р. "Про передачу майна, яке перебуває у загальнодержавній власності, до комунальної власності областей та м.Севастополя" спірні будівлі передаються до комунальної власності і у відповідності до законодавства об"єкти, які перебувають на певній адміністративно-територіальній одиниці належать тій чи іншій територіальній громаді (спірні будівлі розташовані на території м.Івано-Франківська - відповідно належать до власності територіальної громади м.Івано-Франківська);
- згідно рішення Івано-Франківської обласної Ради народних депутатів від 29.04.1993р. "Про майно області", до об"єктів нерухомості, які не увійшли до комунальної власності області, належить до комунальної власності відповідних адміністративно-територіальних одиниць, на території яких воно розташовано;
- рішенням Виконавчого комітету міської Ради № 336/5 від 29.06.1966р. підтверджується , що спірні будівлі були і залишаються власністю територіальної громади м.Івано-Франківська;
- листом начальника Станіславського бюро техінвентаризації підтверджується, що для реєстрації права державної власності на будівлю № 94 по вул.Вовчинецькій за позивачем - немає підстав, так як дана будівля є власністю міськвиконкому і є на балансі горкомхоза в першому домоволодінні;
- у відповідності до абз.12 підпункту а п.6.1. - Наказу Міністерства юстиції України "Про затвердження Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно" від 07.02.2002р. № 7/5, яким передбачено, що оформлення права власності на об"єкти нерухомого майна проводиться з видачею свідоцтва про право власності фізичним та юридичним особам на підставі документів, установлених законодавством, які підтверджують їх право власності на об"єкти нерухомого майна, крім правовстановлювальних документів, передбачених у додатку 1 п.2.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно (позивачем не надано доказів про подачу всіх належних документів для оформлення права власності );
- відповідно до п.1 ст.5 ЗУ "Про передачу об"єктів права державної власності та комунальної власності" передача об"єктів з комунальної власності здійснюється за рішенням: сільських, селищних, міських, районних у містах рад - щодо об"єктів права комунальної власності відповідних територіальних громад (Івано-Франківська міська рада не приймала жодних рішень спрямованих на передачу спірних нежитлових будівель у державну власність) ;
- ч.1 ст.6 ЗУ "Про передачу об"єктів права державної власності та комунальної власності" передача об"єктів права комунальної власності здійснюється комісією з питань передачі об"єктів державної власності та комунальної власності (в даному випадку така комісія не створювалась);
- ч.8 ст.60 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб"єктів. Об"єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом;
- за позивачем не може бути визнано право власності на спірні будівлі, оскільки позивачем не проводилось їх будівництво, при цьому не представляючи жодних первинних документів на будівлі, які б слугували законною підставою для оформлення права власності на них. (ч.2 ст. 375 ЦК України);
- ст.19 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", згідно якої, підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є зокрема інші акти органів державної влади або органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом;
- оформлення права власності за позивачем на спірні об"єкти нерухомого майна суперечать чинному законодавству, оскільки відсутні правові підстави для оформлення такого права (п.1 ст.328 ЦК України).
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд, -
в с т а н о в и в :
Відділкова лікарня ст.Івано-Франкіськ Львівської залізниці, а відповідно до наказу № 160-Ц від 13.03.2008р., (яким вище вказану назву змінено), - Державний заклад " Відділкова лікарня ст.Івано-Франківськ ДТГО "Львівська залізниця" - позивач по справі, є закладом охорони здоров"я, засновником якого, у порядку ст.16 Основ законодавства України про охорону здоров"я, є Львівська залізниця, діє на правах юридичної особи (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи № 266997 - наявне у матеріалах справи).
Позивач по справі є правонаступником майнових прав і обов"язків Львівської залізниці.
Законом України № 1540-ХІІ від 10.09.1991р. "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України", встановлено, що майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об"єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України.
Майно даних підприємств передано Фонду державного майна України (ст. 2 Закону № 1540-ХІІ від 10.09.1991 року). На виконання даного Закону та Постанови Кабінету Міністрів України № 227 від 24.09.1991 року „Про заходи щодо виконання Закону України „Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України” Фондом державного майна України видано наказ № 254 від 03.12.1991 року про заснування Львівської залізниці та укладено Установчу угоду, згідно з умовами якої вищезгадані приміщення включені до складу майна Львівської залізниці, що відповідно до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно є однією із підстав для реєстрації права власності на нерухоме майно.
Постановою Кабінету Міністрів України № 311 від 05.11.1991р. "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)" затверджено перелік державного майна, яке передається до комунальної власності.
Згідно до цього переліку, до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності) передаються: багатопрофільні та спеціалізовані лікарні для дорослих і дітей, пологові будинки, госпіталі для інвалідів Вітчизняної війни, диспансери, поліклініки, санаторії для лікування дорослих і підлітків, хворих на туберкульоз, дитячі спеціалізовані санаторії, станції переливання крові, станції швидкої та невідкладної медичної допомоги, будинки дитини, санітарно-епідеміологічні, дезинфекційні станції, бюро судово-медичної експертизи та паталого-анатомічні бюро, центри "Здоров"я", аптечні склади, магазини аптечні та оптики, будинки-інтернати для перестарілих та інвалідів, бальнео- і грязелікарні, молочні кухні, лікарні, амбулаторії, фельдшерсько-акушерські пункти, медичні бібліотеки, медичні училища, інші місцеві підприємства, організації та установи, крім тих, що перебувають у відомчому підпорядкуванні.
Таким чином, самим Кабінетом Міністрів України визначено, що майно яке перебувало у користуванні та віданні відомчих медичних закладів, до якого і відносилось майно відділкової лікарні, не підлягало передачі до комунальної власності.
Відповідно до Закону України „Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності”, а саме статтею 4 визначено, що передача об'єктів з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням: Кабінету Міністрів України. Рішення Кабінету Міністрів України чи будь якого іншого органу щодо передачі майна відділкової лікарні з державної власності до комунальної суду не подано. Тому спірне майно, яке належало до державної власності та перебуває у господарському віданні відділкової лікарні, продовжує перебувати у державній власності на підставі як норм законодавства, так і поданих до матеріалів справи підтверджуючих документів.
Відповідно до Закону України "Про перелік об"єктів права державної власності, що не підлягають приватизації " № 847-ХІV від 07.07.1999р. затверджено перелік права державної власності, що не підлягають приватизації, згідно з додатком 1.
З огляду на додаток 1, до об"єктів права державної власності, що не підлягають при- ватизації належать майнові комплекси підприємств залізничного транспорту з їх інфраструктурою на території України, зокрема Львівська залізниця, 290604 м.Львів, вул. Гоголя,1.
Стаття 7 Закону України "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве регіональне самоврядування" вказує, що до комунальної власності належить майно, яке передається безоплатно державою, іншими суб"єктами права власності, майно, яке створюється і купується органами місцевого самоврядування за рахунок належних їм коштів, а також майно, перелік якого встановлено Законом про власність.
Постановою Верховної Ради України № 88/95-ВР від 03.03.1995р. затверджено перелік об"єктів, які не підлягають приватизації, у зв"язку з їх загальнодержавним значенням.
До вище вказаного переліку входить майно відділкової лікарні ст.Івано - Франківськ,
м.Івано-Франківськ, вул.Маяковського,12.
Таким чином, Державний заклад " Відділкова лікарня ст.Івано-Франкіськ ДТГО "Львівська залізниця" є закладом охорони здоров"я, який заснований на державній власності, входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв"язку України, яке є центральним органом виконавчої влади та здійснює повноваження власника майна відповідно до Закону України "Про управління об"єктами державної власності", зокрема ст.1 вказаного закону вказує на те, що управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
З огляду на вище зазначене, а також на те, що Державний заклад " Відділкова лікарня ст.Івано-Франківськ ДТГО "Львівська залізниця" засноване на майні державної форми власності, яке знаходиться у нього на правах повного господарського відання, то позивач має право від свого імені вимагати визнати право власності на нерухоме майно за державою в особі Кабінету Міністрів України, що підтверджується постановою Вищого господарського суду від 11.10.2007р. по справі № 3/118-14/83.
Згідно ст. 16 ЦК України та ч.2 ст.20 ГК України кожен суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав та законних інтересів шляхом визнання права власності.
Пунктом 2 ст.328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до п.п. 4.1.-4.2. статуту майно лікарні становлять оборотні та необоротні активи, а також цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі лікарні. Майно лікарні є загальнодержавною власністю і закріплюється за нею на праві оперативного управління. Здійснюючи право оперативного управління лікарня володіє та користується зазначеним майном. Лікарня має право розпоряджатись закріпленим за нею майном лише з дозволу Органу управління майном, згідно з чинним законодавством. Одним із джерел формування майна відділкової лікарні є майно передане Львівською залізницею, яке входило до статутного фонду останньої.
Вказані будівлі знаходяться на балансі позивача і відображені в самостійному балансі, що підтверджується інвентарними картками № 133, 134, та довідкою про облік будівель на балансі відділкової лікарні. Крім того, за рахунок коштів балансоутримувача (лікарні) Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації, тобто уповноваженим на здійснення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, було виготовлено 11.04.2005 р. матеріали технічної інвентаризації (технічні паспорти) на всі зазначені будівлі.
Земельні ділянки під будівлями по вул.Тарнавського,12 та вул. Вовчинецькій,94 надані державному територіально-галузевому об"єднанню "Львівська залізниця" в постійне користування, а будівля по вул. Привокзальній,17 знаходиться у смузі відведення земель залізничного транспорту ( фотокопії державних актів на право постійного користування земельними ділянками наявні в матеріалах справи).
Відповідно до п.7 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 02.04.94 р. № 02-5/225 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності” право державної власності не втрачає статусу державної власності незалежно від того, на балансі якого державного підприємства знаходиться майно. Одним з основних критеріїв визначення законності володіння державним майном і відображення його на балансі підприємства є джерела фінансування (централізоване або власні кошти підприємства), передача підприємству у володіння майна безпосередньо власником (уповноваженим ним органом) чи підприємством, яке володіє майном на праві повного господарського відання.
Постановою господарського суду Івано-Франківської області по справі № А-9/244 від 10.01.2008 року, встановлено факт, що згадані будівлі є державною власністю, що перебувають у повному господарському віданні відділкової лікарні ст. Івано-Франківськ Львівської залізниці.
Відповідно до ст.35 ГПК України даний факт є встановленим та не підлягає доведенню знову.
Державна реєстрація прав на нерухоме майно, що є у державній власності, здійснюється за заявою органу, уповноваженого у встановленому порядку управляти нерухомим майном, що є у державній власності.
Пунктом 1.5 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.05.2002р. з наступними змінами і доповненнями встановлено, що обов"язковій реєстрації прав підлягають, зокрема, право власності на нерухоме майно держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном.
Відповідно до п. 6.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна проводиться з видачею свідоцтва про право власності органами місцевого самоврядування у разі внесення до статутного фонду об'єктів нерухомого майна їх засновниками.
Згідно з ст. 326 ЦК України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, які належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна, право власності здійснюють відповідно органи державної влади.
Згідно з ст. 1 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", управління об'єктами державної власності пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням здійснюється Кабінетом Міністрів України в особі органу управління, яким в даному випадку є Міністерство транспорту та зв'язку України.
Частиною 2 ст. 73 Господарського кодексу України передбачено, що орган держави, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах визначених Кодексом та іншими законодавчими актами.
Відповідно до ч. 3 ст. 136 ГК України щодо захисту права господарського відання застосовується положення закону, встановлені для захисту права власності.
Стаття 392 Цивільного кодексу України надає право власнику майна пред'являти позов про визнання права його власності не лише у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Сказаним вище спростовується заперечення відповідача викладені в судовому засіданні та у відзиві на позов. Що стосується заперечення відповідача щодо того, що будівля по вул.Вовчинецькій,94 знаходиться на балансі домоволодіння № 1, то вона спростовується листом Управління ЖКГ № 1718/17 від 02.12.2002р., яким стверджується, що ні в Управлінні, ні в житлово-експлуатаційних організаціях немає даних про передачу будинків по вул.Привокзальній,17, вул.Тарнавській,12, і зокрема по вул.Вовчинецькій,94 на баланс. Крім того, цим листом стверджується, що спірні будівлі не знаходяться на балансі УЖКГ.
Стосовно - рішення Виконавчого комітету міської Ради № 336/5 від 29.06.1966р., то суд вказує, що воно тільки стверджує факт надання дозволу відділку ст.Івано-Франківськ надбудувати третій поверх будинку № 17 по вул.Ленінградській (вул.Привокзальна) та зобов"язати адміністрацію відділку лікарні ст.Івано-Франкіськ проект надбудови погодити з головним архітектором міста. Проте ніяким чином не підтверджує право власності територіальної громади м.Івано-Франківська на зазначену будівлю.
Крім того, відповідач заперечуючи позов посилається на постанову КабМіну України № 577 від 13.10.92р. "Про передачу майна, яке перебуває у загальнодержавній власності, до комунальної власності областей та м. Севастополя".
Проте, суд звертає увагу на те, що Перелік загальнодержавного майна, яке передається до комунальної власності Івано-Франківської області, який є додатком до постанови № 577 , не містить відомостей про передачу спірного майна територіальній громаді.
З огляду на вимоги ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем доведено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог.
З огляду на вище викладене, у суду відсутні правові підстави для відмови у задоволені позову.
Отже, вимога позивача про визнання за державою в особі Кабінету Міністрів України права власності на нежитлову будівлю № 94 на вул.Вовчинецькій, нежитлові будівлі № 12 на вул.Тарнавського, нежитлову будівлю № 17 на вул. Привокзальній, які перебувають у повному господарському віданні Відділкової лікарні ст. Івано-Франківськ Львівської залізниці правомірна і підлягає задоволенню.
Враховуючи приписи ст.49 ГПК України, суд вважає, що судові витрати слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 16, 326, 328, 392 ЦК України, ст.20, 73, 136 ГК України, ст.ст.49, 82-84 ГПК України, ЗУ "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України", ЗУ „Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності”, ЗУ "Про перелік об"єктів права державної власності, що не підлягають приватизації ", ЗУ"Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве регіональне самоврядування", ЗУ "Про управління об'єктами державної власності" суд, -
ВИРІШИВ:
позов задоволити.
Визнати за державою в особі Кабінету Міністрів України право власності на нежитлову будівлю № 94 на вул.Вовчинецькій, нежитлові будівлі № 12 на вул.Тарнавського, нежитлову будівлю № 17 на вул. Привокзальній, які перебувають у повному господарському віданні Державного закладу " Відділкова лікарня ст.Івано-Франкіськ державного територіально-галузевого об"єднання "Львівська залізниця" .
Стягнути з Виконавчого комітету Івано - Франківської міської Ради, вул. Грушевського,21, м.Івано-Франківськ, 76000 (код ЄДРПОУ 04054346) на користь Державного закладу "Відділкова лікарня станція Івано-Франківськ державного територіально-галузевого об"єднання "Львівська залізниця", вул.Привокзальна,17, м.Івано-Франківськ, 76000 (код ЄДРПОУ 01111049) 464,10грн. - судових витрат по сплаті державного мита та 118,00грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.М.Кобецька
Рішення підписане 13.08.2008р.
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
Суд | Господарський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 11.08.2008 |
Оприлюднено | 01.09.2008 |
Номер документу | 1944854 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Широбокова Людмила Петрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні