Постанова

від 10.07.2008 по справі 33/144

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/144

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.08                                                                                                          Справа№ 33/144

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи :

за позовом:Відкритого акціонерного товариства «Червоноградський інформаційно –обчислювальний центр»(м. Червоноград)

до відповідача:Закритого акціонерного товариства «Львівсистеменерго»(м. Червоноград)

про :стягнення 8 407 (вісім тисяч чотириста сім) грн. 26 коп. (з яких: 6 346,59 грн. –основна заборгованість; 114,31 грн. - 3% річних; 1 226,91 грн. - інфляційні; 719,45 грн. - пеня).

                                                                                 Суддя:                               Цікало А.І.                                                                                    При секретарі:                 Герасименко В.С.

Представники:

Позивача:Бордюк Р.В. –представник (довіреність б/н від 09.07.2008 р.)

Відповідача:Донський Р.М. –представник (довіреність № 214 від 02.01.2008 р.)

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст. 22 ГПК України, зокрема право заявляти відводи.

Представники сторін звертались до суду з узгодженим клопотанням про нездійснення технічної фіксації судового процесу.

Суть спору: До господарського суду Львівської області надійшла позовна заява від Відкритого акціонерного товариства «Червоноградський інформаційно –обчислювальний центр»(м. Червоноград) до Закритого акціонерного товариства «Львівсистеменерго»(м. Червоноград)  про стягнення 8 407 (вісім тисяч чотириста сім) грн. 26 коп. (з яких: 6 346,59 грн. –основна заборгованість; 114,31 грн. - 3% річних; 1 226,91 грн. - інфляційні; 719,45 грн. - пеня).

Ухвалою суду від 14.05.2008 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 03.06.2008 р. В  судовому засіданні 03.06.2008 р. було оголошено перерву до 10.07.2008 р.

Позивач вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 14.05.2008 р. виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

03.06.2008 р. до суду за вх. № 12612 від позивача поступило клопотання про долучення до матеріалів справи частини витребуваних судом документів.

07.07.2008 р. до суду за вх. № 15519 від позивача поступило клопотання, в якому він просить в частині стягнення 6 346 (шість тисяч триста сорок шість) грн. 59 коп. –основного боргу  провадження у справі припинити в зв'язку із сплатою такої, стягнути з відповідача 114 (сто чотирнадцять) грн. 31 коп. - 3% річних; 1 226 (одна тисяча двісті двадцять шість) грн. 91 коп. - інфляційних та 719 (сімсот дев'ятнадцять) грн. 45 коп. - пені.

Представник позивача позов підтримав частково, просив суд провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу припинити, у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині та відмовою від таких позовних вимог, оскільки відповідачем така сплачена повністю, просив стягнути 3 % річних, інфляційні, пеню та судові витрати з підстав наведених у заяві, клопотанні та поясненнях.

Відповідач вимоги ухвал суду про порушення провадження у справі від 14.05.2008 р. не виконав, відзив на позов не представив, проти позову у встановленому чинним законодавством України порядку, не заперечив, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

В судовому засіданні 03.06.2008 р. представник відповідача подав до суду клопотання Відкритого акціонерного товариства „Львівська вугільна компанія” від 02.06.2008 р. за вих. № 2/197 щодо заміни відповідача в порядку процесуального правонаступництва.

Відповідно до ст. 25 ГПК України, в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до довідки Серія АА № 451994, виданої 02.06.2008 р. державним реєстратором виконавчого комітету Червоноградської міської ради Львівської області (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи) Закрите акціонерне товариство „Львівсистеменерго” (код ЄДРПОУ 22396085) зареєстроване в єдиному державному реєстрі за адресою : вул. Б.Хмельницького, 20 „А”, м. Червоноград, Львівська область, 80100.

Згідно довідки з ЄДР Серія АА № 451993, виданої 02.06.2008 р. державним реєстратором виконавчого комітету Червоноградської міської ради Львівської області (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи) Відкрите акціонерне товариство „Львівська вугільна компанія” (код ЄДРПОУ 35879807) зареєстроване в єдиному державному реєстрі 08.05.2008 р. за № 1 408 102 0000 001167 як новоутворене шляхом заснування юридичної особи за адресою : с. Сілець, Сокальський район, Львівська область, 80086.

Як вбачається з матеріалів справи учасниками господарських правовідносин були Відкрите акціонерне товариство «Червоноградський інформаційно –обчислювальний центр»та Закрите акціонерне товариство «Львівсистеменерго».

Відкрите акціонерне товариство „Львівська вугільна компанія”, як вбачається з матеріалів справи не була стороною договору, стягнення заборгованості по якому є предметом спору, не є правонаступником відповідача, оскільки такий на час розгляду справи перебуває в ЄДР і згідно представлених довідок від державного реєстратора не є правонаступником ЗАТ „Львівсистеменерго”, а тому таке клопотання не підлягає розгляду.

Розглянувши документи і матеріали, подані до суду, заслухавши пояснення осіб присутніх в судових засіданнях, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

06 грудня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством «Червоноградський інформаційно –обчислювальний центр»та Закритим акціонерним товариством «Львівсистеменерго» було укладено договір № 12/07 на автоматизоване виконання обліково-обчислювальних робіт (надалі Договір) (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

Відповідно до п. 1.1 Договору, замовник (відповідач) доручає, а виконавець (позивач) приймає на себе зобов'язання автоматизованого виконання обліково-обчислювальних робіт.

Відповідно до п. 3.2 Договору, замовник зобов'язаний проводити оплату за виконанні роботи щомісячно, не пізніше 15-го числа.

Оскільки відповідач не виконує свої обов'язки по своєчасній оплаті оренди, станом на 01.05.2008 р. за ним рахується заборгованість в сумі 6 346 (шість тисяч триста сорок шість) грн. 59 коп.

Згідно п. 4.3 Договору, при затримці терміну оплати за виконані роботи замовник виплачує виконавцю штрафні санкції.

Станом на день звернення з позовом заборгованість відповідача перед позивачем по основному боргу становила 6 346 (шість тисяч триста сорок шість) грн. 59 коп.

На день розгляду справи відповідач сплатив суми основного боргу в розмірі 6 346 (шість тисяч триста сорок шість) грн. 59 коп..

За неналежне виконання відповідачем зобов'язань, позивачем правомірно, відповідно  ст. 625 ЦК України та Договору, нараховано:  114 (сто чотирнадцять) грн. 31 коп. - 3% річних; 1 226 (одна тисяча двісті двадцять шість) грн. 91 коп. - інфляційних та 719 (сімсот дев'ятнадцять) грн. 45 коп. - пені.

Оскільки відповідач сплатив суму основного боргу, позивач відмовився від позовних вимог в цій частині.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до ст. 78 ГПК України, відмова позивача від позову викладаються в адресованій господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ця заява підписуються відповідно позивачем. До прийняття відмови позивача від позову господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. Про прийняття відмови позивача від позову господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

В зв'язку з тим, що суд не має підстав вважати, що дії позивача, щодо відмови від позову в частині стягнення суми основного боргу. суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає відмову позивача від позову в цій частині.

Відповідно до п. 4 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Розглянувши матеріали справи, заяву позивача, оцінивши всі докази в їх сукупності, суд  дійшов до висновку, що провадження у справі в частині стягнення 6 346 (шість тисяч триста сорок шість) грн. 59 коп.. –основного боргу слід припинити у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Згідно ч. 4 ст. 13 Конституції України, Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Згідно ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 206 ЦК України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов‘язання, які виникають між суб‘єктами господарювання або між суб‘єктами господарювання і негосподарюючими суб‘єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов‘язаннями.  

Згідно ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У відповідності до ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду справи, відповідач сплатив суму основного боргу, але не представив суду доказів сплати решти заборгованості.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не представив, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, вказаних у пункті 1 Постанови від 29 грудня 1976 року № 11 “Про судові рішення”, суд прийшов до висновку, що позовна заява Відкритого акціонерного товариства «Червоноградський інформаційно –обчислювальний центр»(м. Червоноград) до Закритого акціонерного товариства «Львівсистеменерго»(м. Червоноград)  про стягнення 8 407 (вісім тисяч чотириста сім) грн. 26 коп. (з яких: 6 346,59 грн. –основна заборгованість; 114,31 грн. - 3% річних; 1 226,91 грн. - інфляційні; 719,45 грн. - пеня)  обґрунтована та підлягає до задоволення в частині стягнення 114 (сто чотирнадцять) грн. 31 коп. - 3% річних; 1 226 (одна тисяча двісті двадцять шість) грн. 91 коп. - інфляційних та 719 (сімсот дев'ятнадцять) грн. 45 коп. - пені.

В частині стягнення 6 346 (шість тисяч триста сорок шість) грн. 59 коп. –основного боргу, провадження у справі слід припинити, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки ця сума сплачена відповідачем і позивач відмовився від позовних вимог в цій частині.

Відповідно до п. а) ч. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” (із змінами і доповненнями), ставка державного мита із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлюється в розмірі 1 % від ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 102 грн. Сума позову, станом на день звернення до суду, становила 8 407 (вісім тисяч чотириста сім) грн. 26 коп., державне мито, згідно платіжних доручень № 151 від 07.05.2008 р. та № 174 від 26.05.2008 р., позивачем сплачено в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп.

Згідно платіжного доручення № 154 від 07.05.2008 р. позивачем сплачено 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 8, 13 Конституції України, ст.ст. 1, 3, 11, 202, 204, 205, 206, 509, 510, 526, 530, 548, 625 ЦК України, ст.ст. 174, 179, 193, 216, 218, 232 ГК України,  ст.ст. 43, 22, 33, 43, 44, 49, 78, 80, 83, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов Відкритого акціонерного товариства «Червоноградський інформаційно –обчислювальний центр»(м. Червоноград) до Закритого акціонерного товариства «Львівсистеменерго»(м. Червоноград) про стягнення 8 407 (вісім тисяч чотириста сім) грн. 26 коп. (з яких: 6 346,59 грн. –основна заборгованість; 114,31 грн. - 3% річних; 1 226,91 грн. - інфляційні; 719,45 грн. - пеня) –задоволити частково.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Львівсистеменерго»(юридична адреса: вул. Б. Хмельницького, 20 „А”, м. Червоноград, Львівська область, 80100; фактична адреса: м. Соснівка, Львівська область, 80100; код  ЄДРПОУ 22396085) на користь Відкритого акціонерного товариства «Червоноградський інформаційно –обчислювальний центр»(вул. Б.Хмельницького, 20 „А”, м. Червоноград, Львівська область, 80100; код ЄДРПОУ 23967058) –114 (сто чотирнадцять) грн. 31 коп. - 3% річних, 1 226 (одна тисяча двісті двадцять шість) грн. 91 коп. –інфляційних, 719 (сімсот дев'ятнадцять) грн. 45 коп. - пені, 102 (сто дві) грн. 00 коп. –державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Провадження в частині стягнення 6 346 (шість тисяч триста сорок шість) грн. 59 коп. –основного боргу –припинити.

4.          Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.  

Суддя                                                                                                                 Цікало А.І.