Рішення

від 29.10.2009 по справі 2-3001/2009

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-3001/2009 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2009 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Дубас Т.В.

при секретарі Рудіч М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про визнання частково недійсним кредитного договору, зобов’язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства комерційний банк "Державний ощадний банк України" (надалі - ВАТ "Державний ощадний банк України") про визнання частково недійсним кредитного договору, зобов’язання вчинити дії.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 23.05.2008 року між ним та ВАТ "Державний ощадний банк України" укладено договір про надання кредитної відновлювальної лінії №1374, відповідно до умов якого відповідачем надано ОСОБА_1 кредит у розмірі 255455, 00 доларів США строком на 10 років з 23.05.2008 року до 23.05.2018 року. Процентна ставка за користування кредитом становить 15, 5 % річних. Погашення кредиту здійснюється щомісячним платежем у розмірі 2366, 00 доларів США до 25 числа поточного місяця, починаючи з наступного за місяцем отримання кредиту.

ОСОБА_1 зазначив, що умови договору про надання кредитної відновлювальної лінії щодо сплати платежів за цим договором в іноземній валюті, а саме - у доларах США не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки єдиним засобом платежу на території України є гривня.

З цих підстав позивач просив суд визнати недійсним договір про надання кредитної відновлювальної лінії від 23.05.2008 року №1374 в частині зазначення суми кредиту в іноземній валюті, зобов’язати відповідача зробити перерахунок сплачених ним коштів в іноземній валюті в гривні.

В процесі розгляду справи позивач змінив позовні вимоги, просив суд визнати недійсним договір про надання кредитної відновлювальної лінії від 23.05.2008 року №1374 в частині зазначення суми кредиту в іноземній валюті, зобов’язати відповідача вказати у договорі суму кредиту в національній валюті України - гривні, зобов’язати відповідача зробити перерахунок сплачених ним коштів в іноземній валюті в гривні та розробити новий графік погашення кредиту та процентів за його користування.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задоволити у повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували, мотивуючи це тим, що позивач, укладаючи договір про надання кредитної відновлювальної лінії від 23.05.2008 року №1374, діяв на власний вільно, на власний розсуд погодився зі всіма його умовами, більш того чинним законодавством не передбачено обов’язковість виконання зобов’язання в національній валюті України - гривні.

Суд, заслухавши пояснення позивача представників відповідача, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі письмові докази, приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.05.2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ "Державний ощадний банк України" укладено договір про надання кредитної відновлювальної лінії №1374, відповідно до умов якого відповідачем надано ОСОБА_1 кредит у розмірі 255455, 00 доларів США строком на 10 років з 23.05.2008 року до 23.05.2018 року. Процентна ставка за користування кредитом становить 15, 5 % річних. Погашення кредиту здійснюється щомісячним платежем у розмірі 2366, 00 доларів СІЛА до 25 числа поточного місяця, починаючи з наступного за місяцем отримання кредиту (а.с.7-11).

Відповідно до ст.627 Цивільного кодексу України відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Суд вважає, що при укладенні договору про надання кредитної відновлювальної лінії від 23.05.2008 року №1374 ОСОБА_1 діяв вільно, виходячи з власних інтересів, прийняв рішення про вибір контрагента та про вступ з ним в договірні відносини, на власний розсуд з контрагентом визначив характер договору, який вони уклали, його умови (зміст), в тому числі валюту зобов’язання.

П.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.93 №15-93 визначено, що до компетенції комерційних банків також віднесено надання кредитів резидентам в іноземній валюті за індивідуальною ліцензією Національного банку України.

З матеріалів справи вбачається, що ВАТ "Державний ощадний банк України" володіє вказаною ліцензією, виданою Національним банком України 29.04.2002 року за №148-2.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Зважаючи на вищенаведене, відповідно до ст.ст.15, 16, 203, 215, 1046, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.49 Закону України "Про банки і банківську діяльність" №2121-111 від 07.12.2000 року, ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.93 №15-93, керуючись ст.ст.4, 60, 61, 84, 88, 147, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про визнання частково недійсним кредитного договору, зобов’язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги або шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.