Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Микол аїв, 54002
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Миколаїв.
20.09.2011 р. Спр ава № 2а-4684/11/1470
Миколаївський окружний а дміністративний суд, у склад і головуючого судді Зіньк овського О.А., секретар суд ового засідання Дубінко В.В., р озглянув у відкритому судово му засіданні адміністративн у справу
за позовом Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтни й завод "НАРП", вул.Знаменська 4, м.Миколаїв, 54037;
до Спеціалізованої ДПІ по ро боті з великими платниками п одатків у м.Миколаєві, вул.Чка лова 20, м.Миколаїв, 54017;
про визнання протиправним та скасування податкового пові домлення - рішення від 01.06.11р. №00006 63600;
за участю представників :
від позивача: ОСОБА_1, до віреність №3641/10 від 22.11.10р.;
від відповідача: ОСОБА_2 , довіреність №118802/9/10-013 від 11.10.10р.;
Державним підприємством "Миколаївський авіаремонтни й завод "НАРП" пред' явлено по зов до Спеціалізованої ДПІ п о роботі з великими платника ми податків у м.Миколаєві з ви могою визнати протиправним т а скасувати податкове повідо млення - рішення Спеціалізов аної ДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Мико лаєві від 01.06.11р. №0000663600.
У судовому засіданні пред ставник позивача позовні вим оги підтримав повністю з під став зазначених у позові (а.с.3 -9), наданих доказах та усних по ясненнях.
На підтвердження своєї пра вової позиції позивач також в своїх поясненнях послався на відповідну судову практик у Верховного суду України, Єв ропейського суду з прав люди ни та на лист Вищого адмін істративного суду України ві д 02.06.11р. №742/11/13-11, ухвали Вищого адмі ністративного суд України по аналогічних справах №А27/244-07 (22а -2695/07) від 12.05.09р., №К-8850/07, К-22616/07 від 29.07.10р., № К-8633/07, №К-6290/07, №К-17807/07 від 20.10.10р. та №К-3090/ 08 від 12.11.09р., відповідно до яких з алишено в силі рішення судів попередніх інстанцій щодо в изнання протиправними та ска сування податкових рішень-по відомлень.
Позивач також зазначив, що В ищий адміністративний суд Ук раїни листом №742/11/13-11 від 02.06.2011р. ро з' яснив, що при дослідженні факту здійснення господарсь кої операції оцінюватися пов инні відносини безпосереднь о між учасниками тієї операц ії, на підставі якої сформова ні дані податкового обліку.
Відповідач позовні вимоги не визнав, зазначив, що податк ове повідомлення-рішення від 01.06.11р. №0000663600 прийнято у відповід ності до чинного законодавст ва, перевірка позивача призн ачена та проведена в порядку та у спосіб передбачений чин ним законодавством.
Заслухавши пояснення пред ставників сторін, дослідивши матеріали справи суд, -
встановив:
На підставі відповідних направлень та згідно плану-г рафіку проведення комплексн их документальних перевірок суб'єктів господарювання на І квартал 2011р. і згідно наказів СДПІ ВПП у м.Миколаєві від 18.03.11р . №133, від 24.03.11р. №182, від 04.04.11р. №208, від 22.0 4.11р. №250 була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог под аткового, валютного та іншог о законодавства за період з 01. 10.09р. по 31.12.10р.
За результатами перевірки 12.05.11р. було складено Акт №587/36/09794409 (а.с.24-32), яким, на думку відпо відача, встановлено так ож (крім інших, які не є предме том розгляду у цій справі) нас тупне порушення:
- пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 пп. “в” пп.7.7.1 пп.7.7.2, пп.7.7 .10 п 7.7 ст.7 Закону “Про податок на додану вартість”, пп.5.12.2, 5.12.3, 5.12.4 п .5 Порядку заповнення деклара ції з ПДВ, затвердженого Нака зом ДПА України від 30.05.97р. №166. в р езультаті чого позивачем зав ищено заявлену суму бюджетно го відшкодування.
Перевіркою також було вста новлено відсутність поставо к товарів, робіт, послуг та укл адення угод не з метою настан ня реальних наслідків, в зв'яз ку з тим, що правочини здійсне ні ПП “ТЕХПРОММАШ” (код ЄДРПО У 25378975), ТОВ “РЕСУРС-НІК” (код ЄДР ПОУ 35048266), ТОВ “Ларго Групп” (код ЄДРПОУ 36579336), ПП “Светолюкс-Нико лаев” (код ЄДРПОУ 30397329), ТОВ “Ком плект Трейд Сервіс” (код ЄДРП ОУ - 34872664) не спрямовані на реаль не настання правових наслідк ів та згідно з ч.1 ст.203, ст.215, п.1 ст.2 16, ст.228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України є нікчемними по ланц югу до “вигодонабувача” - поз ивача.
На підставі зазначеного ак ту перевірки 01.06.11р. відповідач ем прийнято податкове повідо млення-рішення №0000663600 (а.с.123 ), в якому зафіксовано, що вста новлено порушення пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 , пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, пп.“в ” пп.7.7.1., пп.7.7.2, пп.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону У країни від 03.04.97р. №168/97-ВР “Про под аток на додану вартість”, у зв 'язку з чим позивачу зменшено суму бюджетного відшкодуван ня (у тому числі заявленого в р ахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періо дів) з ПДВ у розмірі 2776,50грн .
Заслухавши представникі в сторін, дослідивши матеріа ли справи та надані сторонам и докази в межах позовних вим ог, суд дійшов висновку про об ґрунтованість позовних вимо г з наступних підстав.
Пунктами 1.7, 1.8 ст.1 Закону №168/ 97-ВР встановлено, що податкови й кредит - це сума, на яку платн ик податку має право зменшит и податкове зобов'язання зві тного періоду, а бюджетне від шкодування - це сума, що підляг ає поверненню платнику подат ку з бюджету у зв'язку з надмір ною сплатою податку у випадк ах, визначених законом.
За змістом підпункту 7.4.5. п.7.4. с т.7 Закону України “Про подато к на додану вартість” не підл ягають включенню до складу п одаткового кредиту суми спла ченого (нарахованого) податк у у зв'язку з придбанням товар ів (послуг), не підтверджені по датковими накладними чи митн ими деклараціями (іншими под ібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірк и платника податку органом д ержавної податкової служби с уми податку, попередньо вклю чені до складу податкового к редиту, залишаються не підтв ердженими зазначеними цим пі дпунктом документами, платни к податку несе відповідальні сть у вигляді фінансових сан кцій, установлених законодав ством, нарахованих на суму по даткового кредиту, не підтве рджену зазначеними цим підпу нктом документами.
Закон України “Про податок на додану вартість” не стави ть виникнення права платника податків на бюджетне відшко дування в залежність від пер ерахування до бюджету податк у на додану вартість його кон трагентом. Тобто покупець (по зивач) не може нести відповід альність за несплату податкі в продавцем товарів та іншим и продавцями.
Крім того, Закон не над ає права позивачу контролюва ти показники податкової звіт ності по податку на додану ва ртість іншого платника подат ків, тим більше щодо суб'єктів господарської діяльності (п о другому, третьому і т.д. ланц югам постачання), з якими взаг алі відсутні будь-які цивіль но-правові відносини.
В Акті не наведено доводі в та не подано доказів, які мог ли б свідчити про наявність о бставин, що виключають можли вість одержання позивачем бю джетного відшкодування. Відп овідно до податкового законо давства України несплата ПДВ продавцем і його постачальн иками сама по собі не є підста вою для зменшення податковог о кредиту або відмови у відшк одуванні зазначеного податк у покупцю, який відніс до пода ткового кредиту суму ПДВ, спл ачену разом із ціною товару (п ослуги) продавцю. Підтвердже нням цього також є відповідн а судова практика на яку посл ався позивач.
Податковим органом не дове дено, що укладені між позивач ем та постачальниками ТОВ “Л арго Групп”, ТОВ “Светолюкс-М иколаїв”, ТОВ Компанія “РЕСУ РС-НІК”, ПП “ТехПромМаш” прав очини є нікчемним, оскільки в ідповідно до вимог ч.2 ст.215 ЦК У країни недійсним є правочин, якщо його недійсність встан овлена законом (нікчемний пр авочин). Тільки у цьому разі ви знання такого правочину неді йсним судом не вимагається. З а нормами ч.1 ст. 215 ЦК України пі дставою недійсності правочи ну є недодержання в момент вч инення правочину стороною (с торонами) вимог, які встановл ені частинами першою - третьо ю, п'ятою та шостою ст.203 ЦКУ.
Судом встановлено, що догов ірні відносини між позивачем та його безпосередніми конт рагентами оформлені відпові дно до діючого законодавства України та на підставі станд арту, діючого на підприємств і. Договірні та фінансові вза ємовідносини між позивачем т а даними підприємствами у по вному обсязі підтверджені до кументами, які були надані дл я проведення перевірки (раху нки-фактури, платіжні доруче ння, податкові накладні тощо ). Так, постачальниками згідно заявок Позивача здійснено п оставку товарів, які було вик ористано підприємством, про що свідчать Лімітні відповід ні відомості позивача та нар яди - замовлення (а.с.134-216, 231-247) .
Позивачем було перерахова но контрагентам кошти з мето ю реального настання правови х наслідків отримання необхі дних товарів. Припущення под аткового органу про те, що спл ата коштів; проводилася без ф актичного отримання товару т а переходу права власності н а нього, не доведена відповід ачем в судовому засіданні.
Таким чином, податковий кре дит за даними операціями бул о сформовано у відповідності з законодавчими нормами, - под аток на додану вартість в пов ному обсязі сплачений в ціні товару, тобто дії позивача не можна тлумачитися як такі, що навмисно скоєні з метою заво лодіння майном держави - дохі дною частиною бюджету. У зв'яз ку з цим твердження податков ого органу про те. що укл адені позивачем правочини за відомо суперечать моральним засадам суспільства та пору шують публічний порядок, не в ідповідають дійсності та є б ездоказовими.
Наявність же розбіжностей між сумами податкових зобов 'язань та податкового кредит у з податку на додану вартіст ь у розрізі контрагентів не є самостійною підставою для в изнання правочинів нікчемни ми.
Оскільки Закон Україн и “Про податок на додану варт ість” (у редакції, чинній на ча с формування спірного податк ового кредиту та заявлення с уми до бюджетного відшкодува ння) не ставив таке право плат ника податку в залежність ві д отримання документального підтвердження щодо належног о виконання усіма постачальн иками у ланцюгу постачання с воїх податкових зобов'язань зі сплати ними сум податків д о державного бюджет, відсутн ість документального підтве рдження сплати податку на до дану вартість попередніми по стачальниками у ланцюгу пост ачання товару через неможлив ість проведення зустрічних п еревірок з підстав їх відсут ності за юридичними адресами та проведення ліквідаційної процедури не впливає на прав о позивача (покупця) на віднес ення до складу податкового к редиту сплаченого ПДВ при пр идбанні товару та заявлення до бюджетного відшкодування від'ємного значення ПДВ.
Чинним законодавством Укр аїни на сторону цивільно-пра вової угоди - покупця товару, я ка є платником податків, не по кладено обов'язку здійснюват и контроль за дотриманням ус іма постачальниками у ланцюг у постачання вимог законодав ства щодо здійснення господа рської діяльності, сплати по датку до бюджету і в подальшо му зазнавати певних негативн их матеріальних наслідків за дії порушника.
Посилання відповідача на ненадання контрагентами інф ормації щодо джерел придбанн я послуг та наявності виробн ичих засобів для надання від повідних послуг не є доказом порушення податкового закон одавства позивачем.
Відтак, суд дійшов висновк у, що операції позивача є реал ьними, товарними та дійсно ма ли місце. Отже, наведені вище н орми Закону України “Про под аток на додану вартість” та П одаткового кодексу України н е порушувалися позивачем у п еревіреному періоді, акт пер евірки не містить доказів вч инення позивачем таких поруш ень.
Згідно із положеннями ст.19 К онституції України, органи д ержавної влади та їх посадов і особи зобов'язані діяти лиш е на підставі, в межах повнова жень та у спосіб, передбачени й Конституцією та законами У країни.
Згідно із пп.21.1.1 п.21.1 ст.21 Податк ового кодексу України, посад ові особи органів державної податкової служби зобов'язан і дотримуватися Конституції України та діяти виключно у в ідповідності з цим Кодексом та іншими законами України, і ншими нормативними актами.
Крім того, суд бере до уваги , що відповідно до ст.4 Податко вого кодексу України податко ве законодавство ґрунтуєтьс я, крім інших, на презумпції пр авомірності рішень платника податку в разі, якщо норма зак ону чи іншого нормативно-пра вового акта, виданого на підс таві закону, або якщо норми рі зних законів чи різних норма тивно-правових актів припуск ають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов' я зків платників податків або контролюючих органів, внаслі док чого є можливість прийня ти рішення на користь як плат ника податків, так і контролю ючого органу.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України з авданням адміністративного судочинства є захист прав та інтересів юридичних осіб у с фері публічно-правових відно син від порушень з боку орган ів державної влади, їх посадо вих та службових осіб, інших с уб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функц ій.
Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження ріш ень, дій чи бездіяльності суб 'єктів владних повноважень, а дміністративні суди перевір яють, чи прийняті (вчинені) вон и у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністрат ивного судочинства України.
З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи без діяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позо вній заяві, перевіряють їх ві дповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.
Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, д ій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'яз ок щодо доказування правомір ності свого рішення, дії чи бе здіяльності покладається на відповідача, якщо він запере чує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів суду з аконність, обґрунтованість т а пропорційність прийнятого рішення. У зв' язку з цим, суд вважає позовні вимоги обґру нтованими і такими, що підляг ають задоволенню в повному о бсязі, а порушені права та інт ереси позивача - такими, що п ідлягають судовому захисту.
Суд також зазначає, що вищен аведені висновки узгоджують ся із правовими позиціями Ве рховного Суду України при ви рішенні спорів цієї категорі ї. Так, у постановах від 09.09.08р. у с праві №21-500во08, від 01.06.10р. у справі №21-573во10 та від 31.01.11р. у справі №21-47а 10 Верховний Суд України дійшо в висновку, що якщо контраген т не виконав свого зобов'язан ня щодо сплати податку до бюд жету, то це тягне відповідаль ність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначен і обставини не є підставою дл я позбавлення платника подат ку права на відшкодування ПД В у випадку, коли останній вик онав усі передбачені законом умови стосовно отримання та кого відшкодування та має не обхідні документальні підтв ердження розміру свого подат кового кредиту.
Крім того, зазначена позиці я узгоджується із практикою Європейського Суду з прав лю дини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД п роти Болгарії" (заява №3991/03) Євро пейський Суд з прав людини у с воєму рішенні від 22.01.09р. в пункт і 71 зазначив, що платник подат ку не повинен нести відповід альності за наслідки невикон ання постачальником його зоб ов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ д ругий раз, а також пеню. На дум ку суду, такі вимоги стали б на дмірним тягарем для платника податку, що порушило справед ливий баланс, який повинен пі дтримуватися між вимогами су спільного інтересу та вимога ми захисту права власності.
Згідно із ст.17 Закону Україн и “Про виконання рішень і зас тосування практики Європейс ького суду з прав людини”№3477-IV від 23.02.06р. українські суди мают ь застосовувати при розгляді справ практику Європейськог о Суду з прав людини як джерел о права.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС Укр аїни, якщо судове рішення ухв алене на користь сторони, яка не є суб' єктом владних повн оважень, суд присуджує всі зд ійснені нею документально пі дтверджені витрати з Державн ого бюджету України.
За таких обставин позовні в имоги є обґрунтованими, та, у з в'язку з цим, підлягають задов оленню.
В судовому засіданні було проголошено вступну та резо лютивну частину постанови.
Керуючись статтями 11, 158, 160-163 КА С України, адміністративний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та с касувати податкове повідомл ення - рішення Спеціалізован ої ДПІ по роботі з великими пл атниками податків у м.Микола єві від 01.06.2011р. №0000663600
3. Присудити з Державного бю джету України на користь Дер жавного підприємства "Микола ївський авіаремонтний завод "НАРП" суму сплаченого судово го збору в розмірі 27грн. 77коп.
Постанова набирає законн ої сили в порядку передбачен ому статтею 254 КАС України.
Постанова суду першої інст анції, якщо інше не встановле но КАС України, набирає закон ної сили після закінчення ст року подання заяви про апеля ційне оскарження, встановлен ого КАС України, якщо таку зая ву не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо й ого не скасовано, набирає зак онної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного про вадження або набрання законн ої сили рішенням за наслідка ми апеляційного провадження .
Постанову може бути оскарж ено в порядку передбаченому статтями 185, 186 КАС України.
Апеляційна скарга подаєть ся до Одеського адміністрати вного апеляційного суду чере з Миколаївський окружний адм іністративний суд. Копія апе ляційної скарги одночасно на дсилається особою, яка її под ає, до суду апеляційної інста нції.
Апеляційна скарга подаєть ся протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі прого лошення у судому засіданні в ступної та резолютивної част ини постанови, а також прийня ття постанови у письмовому п ровадженні апеляційна скарг а подається протягом десяти днів з дня отримання копії по станови.
Суддя Зіньковський О.А .
постанова складена у повн ому обсязі
та підписана 23.09.2011р.
Суд | Миколаївський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.09.2011 |
Оприлюднено | 07.12.2011 |
Номер документу | 19469990 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Миколаївський окружний адміністративний суд
Зіньковський О. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні