Постанова

від 06.08.2008 по справі 07/225-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

07/225-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 06 серпня 2008 р.                                                                                    № 07/225-07  

Доповідач –суддя Мележик Н.І.

Вищий господарський суд України у складі  колегії суддів:

Дунаєвська Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І.,

Михайлюк М.В.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу                                                   Товариства з обеженою відповідальністю

"БТ Трейдінг"

на постанову          Харківського апеляційного

господарського суду від 20.03.2008 року

у справі                                                  № 07/225-07

господарського суду                              Харківської області

за позовом                                                  Товариства з обеженою відповідальністю

"БТ Трейдінг"

до                                                             Закритого акціонерного товариства

"Краснокутський маслозавод"

про                                                            стягнення 6 052,30 грн.

за участю представників:

позивача –          Ніколаєвського Д.С.

відповідача –          не з"явились

 ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БТ Трейдінг»звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до ЗАТ “Краснокутський маслозавод” про стягнення з останнього 800 грн. основного боргу, 75,30 грн. пені, судових витрат та 5 000 грн. відшкодування вартості послуг адвоката.

          Рішенням господарського суду Харківської області від 29.01.2008 року у справі № 07/225-07 (суддя Інте Т.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.03.2008 року (судді: Олійник В., Кравець Т., Гончар Т.), позов задоволено частково; стягнуто з ЗАТ "Краснокутський маслозавод" на користь ТОВ  "БТ Трейдінг" 800 грн. основного боргу, 93,23 грн. державного мита та 107,85 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, а в задоволенні вимог про стягнення з відповідача 75,30 грн. пені та 5 000 грн. витрат на оплату послуг адвоката відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю «БТ Трейдінг», не погоджуючись з рішенням місцевого та постановою апеляційного господарських судів в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення адвокатських послуг, звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають  застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Рішення місцевого та постанова апеляційного суду відповідають зазначеним вимогам, оскільки ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що між 08.06.2006 року між ТОВ “БТ Трейдінг” та ЗАТ “Краснокутський маслозавод” укладено договір №133, за яким продавець (позивач) зобов"язався передати, а покупець (відповідач) - прийняти та оплатити газ розріджений вуглеводородний, ДСТУ 4047 - 2001, у кількості, за номенклатурою, цінами і в строки, обумовлені цим догововром.

ТОВ “БТ Трейдінг”, належним чином виконуючи свої зобов'язання, поставило ЗАТ “Краснокутський маслозавод” товар на загальну суму 15 983,02 грн., що підтверджується накладними 08/06-3ю від 08.06.2006 р., №14/06-3ю від 14.06.2006 р. та довіреністю представника відповідача ЯВИ №024970 від 08.06.2006 року.

Пунктом 6.1 вищевказаного договору передбачено, що розрахунки за вказаним договором здійснюються шляхом 100% попереньої оплати у безготівковій формі на розрахунковий рахунок продавця (позивача), а грошові кошти перераховуються на підставі виставленого продавцем рахунку.

Позивач, поставивши без попередньої оплати відповідачу газ, на підставі  ч. 2 ст. 530 ЦК України звернувся до останнього з вимогою про оплату заборгованості у строк до 01.11.2007 року.

Претензія позивача щодо оплати вартості поставленого газу задоволена частково на суму 15183,02 грн.

ТОВ “БТ Трейдінг” звернулось до суду з позовом про стягнення з ЗАТ “Краснокутський маслозавод” 800 грн. заборгованості, 75,30 грн. пені за несвоєчасну оплату товару та 5 000 грн. витрат на оплату адвокатських послуг.

Місцевий суд, з висновками якого погодилась апеляційна інстанція, приймаючи рішення у даній справі про часткове задоволення позовних вимог лише в частині основного боргу, виходив з обґрунтованості позовних вимог ТОВ “БТ Трейдінг” у зв»язку з неповним виконанням відповідачем зобов»язань, взятих на себе договором №133 від 08.06.2006 року, що є порушенням норм ст. ст. 525, 526, 610, 611, ч. 1 ст. 692,  ч. 1 ст. 625 ЦК України та ст. ст. 193, 198 ГК України.

Водночас, суди попередніх інстанцій вірно відмовили в задоволенні позовних вимог ТОВ “БТ Трейдінг” щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 75,30 грн. на тій підставі, що прострочка оплати відповідача має місце з 01.11.2007 року, в той час як позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені, нарахованої за період з 17.04.2007 року по 31.05.2007 року.

Також відповідає вимогам закону висновок судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідача 5 000 грн. витрат, пов"язаних з наданням адвокатських послуг, у зв"язку відсутністю доказів про надання стороні саме адвокатських послуг.

Так, позивач, порушуючи вимоги ухвали суду першої інстанції, не надав свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю на ім'я Ніколаєвського Дмитра Сергійовича, яким надавались ці послуги.

Разом з тим, вказане свідоцтво надане до суду апеляційної інстанції на підтвердження факту отримання від Ніколаєвського Дмитра Сергійовича саме адвокатських послуг.

Частиною 1 ст. 101 ГПК України передбачені межі перегляду справи в апеляційній інстанції, зокрема, апеляційна інстанція має право прийняти додаткові докази, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Обґрунтовуючи неможливість подання доказів суду першої інстанції, особа, яка бажає подати нові докази, має довести обставини, що об'єктивно перешкоджали їй подати ці докази місцевому господарському суду.

В той же час апеляційна інстанція встановила, що представник позивача не довів обставин неможливості подання витребуваних документів з причин, що не залежали від нього.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій щодо неналежного ставлення позивача до виконання вимог суду першої інстанції, що свідчить про неподання витребуваних ухвалою суду документів, а тому не вбачає підстав для скасування рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів в цій частині.

Згідно ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів першої та апеляційної інстанцій  відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, прийняте рішення суду першої та постанова апеляційної інстанцій відповідають матеріалам справи та вимогам закону, а тому судові акти слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обеженою відповідальністю "БТ Трейдінг" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.03.2008 року у справі № 07/225-07 залишити без змін.

Головуючий суддяН.Г. Дунаєвська

СуддіН.І. Мележик

М.В. Михайлюк