Ухвала

від 20.05.2008 по справі 40/433

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157,

тел.381-88-46

 У Х В А Л А 

20.05.08 р.                                                                                    

Справа № 40/433          

Суддя

господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

При

секретарі судового засідання Ротар Н.Ю.

Розглянув  у відкритому судовому засіданні  справу

за

позовом товариства з обмеженою відповідальністю" Новофарм" м. Донецьк

до

відповідача суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м. Горлівка

про

стягнення 60 325 грн.00 коп.

за

участю:

представників

сторін:

від

стягувача не з'явився

від боржника

Сторожук Ю.В.  - юрисконсульт

від

державної виконавчої служби Рєзанова Т.І. - державний виконавець

Суть

питання: боржник у справі, товариство з обмеженою відповідальністю

"Новофарм", звернувся до господарського суду  зі скаргою у порядку ст. 1212 ГПК України

дії  (бездіяльність) Центрально-міського

відділу державної виконавчої служби Горлівського управління юстиції Донецької

області щодо примусового виконання наказу господарського суду Донецької області

у справі №40/433 від 30.01.06р..

Центрально-Міський

відділ державної виконавчої служби Горлівського управління юстиції  у Донецької області, далі Виконавча служба,

скаргу не визнав посилаючись на те, що ним відповідно до вимог закону України

“Про виконавче провадження” ним проведені всі необхідні дії щодо добровільного

та примусового виконання рішення суду. Натомість, повідомив про те що провести

взаємозалік між учасниками виконавчого провадження не вимозі, оскільки він  суперечить вимогам закону.

Стягувач

до судового засіданні не прибув, свої пояснення щодо скарги та виконання

рішення  у спосіб та порядок визначений

судом не надав. Тому справи розглядається на підставі наданих учасниками

виконавчого провадження матеріалів.

До

винесення ухвали за результатами розгляду скарги заявник уточнив її предмет та

намагається визнати бездіяльність державної виконавчої служби, яка проявляється

у відмові закінчити виконавче провадження з примусового виконання наказу  суду у справі № 40/433, виданого

господарським судом Донецької області 30.01.06р.  про стягнення з нього на користь ТОВ “

Новофарм” заборгованості у розмірі 61 046 грн.25 коп., та зобов'язати його у

сунути допущені порушення або іншим шляхом поновити порушені права

заявника.   

Розглянувши

скаргу, мотиви її обґрунтування, вислухавши доводи представників боржника,

державної виконавчої служби, суд встановив:

Рішенням  господарського суду Донецької області  по справі №40/433від 19.01.06р. задоволено

позов товариства з обмеженою відповідальністю” Новофарм” про стягнення з

суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 боргу в сумі 60 325 грн., який

утворився згідно договору комісії від 01.04.04р. за №6к..        

Постановою

Вищого господарського суду України по даній справі від 4.05.06р. рішення

господарського суду залишено без змін.

У той

же час, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06.03.07р.

по справі №32/332 з товариства з обмеженою відповідальністю “ Новофарм”, далі

Товариство, на користь суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, далі

Суб'єкт,  стягнуто заборгованість в розмірі

78 464 грн.44 коп. Виданий по даній справі наказ знаходиться на виконанні у

відділу державної виконавчої служби Будьонівського району районного управління

юстиції у Донецької області, далі Виконавча служба.

06.02.08р.

відповідно до приписів статті 601 ЦК України, Суб'єктом надіслано на адресу

Товариства заяву про зарахування зустрічний однорідних вимог, строк виконання

яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений

моментом пред'явлення вимоги.

11.03.08р.

на адресу  Виконавчої служби Суб'єктом

надіслано заяву про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із

зарахуванням зустрічних вимог.

Однак,

Виконавча служба листом від 11.03.08р. за № 3968  відмовила у проведенні взаємозаліку з

посиланням на те, що ці питання не входять до компетенції виконавчої служби. В

той же час у наступному судовому засіданні по розгляду скарги повідомила суд

про те, що не заперечує проти проведення зарахування  зустрічних однорідних вимог, строк виконання

яких настав.

У

якості мотивів обґрунтування скарги. Боржник посилається на наступні обставини:

-  стаття 1 Закону України “Про  виконавче провадження” визначає завершальну

стадію виконавчого провадження щодо виконання рішення  у спосіб та порядок визначений судом ;

-  відповідно до вимог частини 8 статті 37

Закону України “ Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає

закінченню у випадку фактичного виконання рішення згідно виконавчим

документом.;

-          виконавчою службою порушені вимоги

цієї статті,  тобто у діях Виконавчої

служби існує противоправна поведінка.

Надавши

правову оцінку діям учасників виконавчого провадження, дослідивши її фактичні

обставини, пов'язані зі виконанням рішення, суд зазначає наступне:

Обов'язковість

виконання рішень суду за положеннями п. 9 ст. 129 Конституції України  приписи якої є одним з основних принципів

судочинства. До наступного часу рішення не виконано і це питання розглядається

судом як штучне ускладнення сторонами судового процесу та умисне невиконання

судового акту.

Стаття

115 ГПК України передбачає, що рішення, ухвали, постанови господарського суду,

що набрали законної сили, є обов'язковими на усій території України і

виконуються у порядку, встановленим Законом України “Про виконавче

провадження”.

За

приписами ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець

зобов'язаний здійснити необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання

рішення у спосіб і порядок, визначених виконавчим документом.  

Законодавець

визначає такі поняття як: дії та бездіяльність державної  виконавчої 

служби,  які обов'язково пов'язані

з протиправною поведінкою. А саме, під діями слід розуміти - повноваження

будь-якої посадової особи не здійснювати дії які суперечать закону. У той же

час бездіяльність передбачає невиконання цією особою юридичних обов'язків

здійснювати дії у межах закону.

Як

вбачається з матеріалів виконавчого провадження 

Виконавчою службою визнаються доводи Боржника.

Одним

із способів припинення зобов'язань є приписи статті 601 ЦК України, які

визначають поняття - припинення зобов'язань зарахуванням. Зарахування це

односторонній правочин, вчинений шляхом заяви однієї сторони зобов'язання.

Закон

не пред'являє будь - яких спеціальних вимог до форми заяви про зарахування.

Заяву

про зарахування як односторонній правочин слід вважати зробленою і такою, що

потягла відповідні цивільно-правові наслідки, в моменту усної заяви однієї зі

сторін на адресу іншої сторони, в момент вручення однієї сторони іншій

відповідного письмового повідомлення (заяви, повідомлення), в момент отримання

від підприємства зв'язку кореспонденції, що містить письмове волевиявлення на

припинення зустрічних вимог зарахуванням.

За

результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або

визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову

державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною,

чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної

виконавчої служби здійснити певні дії, якщо він ухиляється від їх виконання без

достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу

відхиляє.

Відповідно

до вимог частини 8 статті 37 Закону України “ Про виконавче провадження"

виконавче провадження підлягає закінченню у випадку фактичного виконання

рішення згідно виконавчим документом. Виконавча служби згідно  своїх письмових пояснень визнає доводи

скаржника правомірним, однак як свідчать матеріали справи, виконавче

провадження нею не закінчено.

За

такими обставинами суд вважає доводи скаржника правомірними, а скаргу

підлягаючою задоволенню.

На

підставі викладеного, керуючись п. 9 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 5, 8

Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 86, 115, 1212 ГПК

України, суд

У Х В

А Л И В:

1.Доводи

заявника - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 , які проявляються у

відмові Центрально-міського відділу державної виконавчої служби Горлівського

управління юстиції Донецької області 

закінчити виконавче провадження з примусового виконання наказу суду

№40/433, виданого господарським судом Донецької області 30.01.06р. про

стягнення зі суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на користь ТОВ “

Новофарм” заборгованості в сумі 61 046 грн.25 коп. правомірними.

2.Визнати

дії Центрально - Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського

міського управління юстиції неправомірними.

3.Зобов'язати

Центрально - Міський відділ державної виконавчої служби Горлівського міського

управління юстиції Донецької області здійснити 

виконавчі дії за вимогами Закону України “ Про виконавче провадження”

щодо закінчення виконавчого провадження з примусового виконання рішення та

наказу господарського суду Донецької області від 19.01.06р. №40/433 про

стягнення зі суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на користь ТОВ

“Новофарм” заборгованості в сумі 61 046 грн.25 коп. та  усунути допущені порушення або іншим шляхом

поновити порушені права заявника.

Суддя                                                                                           

Підченко Ю.О.