ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУ Д УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"22" листопада 2011 р. м. Київ К-22825/07
Колегія суддів Вищог о адміністративного суду Укр аїни у складі:
Головуючого - Шипуліної Т .М.,
суддів: Голубєвої Г.К., Кара ся О.В., Рибченка А.О., Федорова М.О.
розглянула у пис ьмовому провадженні касацій ну скаргу ДПІ у м. Маріуполі До нецької області на постанову Донецького окружного адміні стративного суду від 31.08.2007 року та ухвалу Донецького апеляц ійного адміністративного су ду від 05.11.2007 року по справі № 2- а-18/07 за позовом ДПІ у м. Маріу полі Донецької області до СП Д - фізичної особи ОСОБА_1 та ПП «Фірма «Продсервіс-2»пр о визнання нечинним господар ського зобов' язання
В С Т А Н О В И Л А :
На розгляд суду пе редано вимоги ДПІ у м. Маріупо лі Донецької області до СПД - фізичної особи ОСОБА_1 та ПП «Фірма «Продсервіс-2»про в изнання недійсним господар ського зобов' язання за усн ою угодою, укладеною між відп овідачами та застосування на слідків, передбачених ст. 208 ГК України.
Постановою Донецького окр ужного адміністративного су ду від 31.08.2007 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апе ляційного адміністративног о суду від 05.11.2007 року, в задоволе ні позовних вимог відмовлен о.
Не погоджуючись із зазначе ними судовими рішеннями, поз ивач 03.12.2007 року звернувся з каса ційною скаргою до Вищого адм іністративного суду України , який своєю ухвалою від 01.12.2008 ро ку прийняв її до свого провад ження.
В касаційній скарзі позива ч просить скасувати постано ву Донецького окружного адмі ністративного суду від 31.08.2007 ро ку та ухвалу Донецького апел яційного адміністративного суду від 05.11.2007 року, прийняти но ве рішення, яким позовні вимо ги задовольнити.
В обґрунтування своїх вимо г позивач посилається на пор ушення судом норм матеріаль ного та процесуального права , зокрема, ст.ст. 207, 208 Господарсь кого кодексу України та ст.ст . 69, 70, 72 КАС України.
Перевіривши за матеріалам и справи, наведені у скарзі д оводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарг а підлягає частковому задов оленню з наступних підстав.
Як вірно встановлено судам и попередніх інстанцій, відп овідачами за усною угодою бу ло вчинено господарську опе рацію на загальну суму 7026,96грн. , що підтверджується податк овою накладною від 30.11.2004, факт в чинення якої не заперечуєтьс я позивачем.
Як на підставу позовних вим ог, ДПІ посилається на наявні сть умислу в діях ПП «Фірма « Продсервіс-2», спрямованого н а досягнення мети суперечної інтересам держави, оскільки рішенням Деснянського райо нного суду міста Києва від 11.06 .2003 було визнано недійсними ус тановчі документи ПП «Фірма «Продсервіс-2», свідоцтво пла тника податку на додану варт ість ПП «Фірма «Продсервіс-2» та фінансово-господарські д окументи видані від імені ос таннього.
Вищезазначені твердження позивача судом попередніх і нстанцій відхилено, оскільки предметом доказування у ци вільній справі була, зокрема , відповідність установчих д окументів вимогам чинного з аконодавства, а не наявність протиправного умислу при ук ладенні угоди, що мала місце п ід час підприємницької діяль ності суб' єкта. Відмовляючи в задоволенні позовних вимо г, суд першої інстанції виход ив з відсутності доказів про суперечність спірної угоди інтересам держави та суспіль ства, а також відсутності док азів ухилення від сплати под атків учасників спірного дог овору. В частині позовних вим ог, щодо застосування санкці й, передбачених статтею 208 ГК У країни, судом зазначено про п орушення позивачем строку, в становленого ст. 250 ГК України .
Проте, з таким висновком су д касаційної інстанції в пов ній мірі не погоджується з на ступних підстав.
Згідно частини 1 статті 207 ГК України господарське зобов' язання, що не відповідає вимо гам закону, або вчинено з мето ю, яка завідомо суперечить ін тересам держави і суспільств а, або укладено учасниками го сподарських відносин з поруш енням хоча б одним з них госпо дарської компетенції (спеціа льної правосуб' єктності), м оже бути на вимогу однієї із с торін, або відповідного орга ну державної влади визнано с удом недійсним повністю або в частині.
Положення статей 207 та 208 ГК У країни слід застосовувати з урахуванням того, що правочи н, який вчинено з метою завідо мо суперечною інтересам держ ави і суспільства, водночас с уперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч астиною 1 статті 203 та частиною 2 статті 215 ЦК України є нікчемн им, тобто недійсним в силу зак ону, у зв' язку з чим визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Органи державної податкової служби , вказані в абзаці першому ст. 10 Закону України «Про державн у податкову службу в Україні », можуть на підставі пункту 11 цієї статті звертатись до су дів з позовами про стягнення в доход держави коштів, одерж аних за правочинами, вчинени ми з метою, що суперечить інте ресам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемн ість. У разі задоволення позо ву висновок суду про нікчемн ість правочину має міститись у мотивувальній, а не в резолю тивній частині судового ріше ння.
Враховуючи вищезазначене , суди попередніх інстанцій д ійшли помилкового висновку щодо відмови в задоволенні п озовних вимог в частині визн ання господарського зобов' язання недійсним, а тому, про вадження у справі в зазначен ій частині підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 157 КАС Укра їни.
Для застосування санкцій , передбачених частиною 1 стат ті 208 ГК України Кодексу, необх ідним є умисел на укладення у годи з метою, яка завідомо суп еречить інтересам держави і суспільства.
За результатом розгляду сп рави судами не було встанов лено наявності умислу у відп овідачів на ухилення від спл ати податків при укладенні д оговору.
Крім того, слід зазначити, що санкції, встановлені част иною 1 статтею 208 ГК України, є к онфіскаційними, стягуються з а рішенням суду в доход держа ви за порушення правил здійс нення господарської діяльно сті, а отже не є цивільно-прав овими, а є адміністративно-го сподарськими як такі, що відп овідають визначенню частини 1 статті 238 ГК України. З огляду на це, такі санкції можуть зас тосовуватися лише протягом с троків, встановлених статтею 250 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачає ться, що спірні відносини вин икли в результаті укладення угоди між СПД - фізичною ос обою ОСОБА_1 та ПП «Фірма « Продсервіс-2»у 2004 році, в той ч ас як з позовом до суду ДПІ у м . Маріуполі Донецької област і звернулась лише 20.11.2006, тобто п оза межами граничного річно го строку від вчинення право порушення, передбаченого ста ттею 250 ГК України.
З огляду на викладене суд п ершої інстанції правильно ді йшли висновку про відсутніст ь законних підстав для засто сування санкцій, передбачени х ст. 208 ГК України.
Відповідно до част ини 1 статті 228 КАС України суд к асаційної інстанції скасов ує судові рішення в касаційн ому порядку і закриває прова дження у справі з підстав вст ановлених статтею 157 цього код ексу і згідно ч.1 ст.224 КАС Украї ни залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове ріш ення - без змін, якщо визнає, щ о судом не допущено порушень норм матеріального і процес уального права при ухваленні судового рішення чи вчиненн і процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 210, 220, 222, 223, ч.1 ст.228, 230, 231 та ч. 5 ст. 254 Кодексу адмін істративного судочинства Ук раїни, колегія -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Дер жавної податкової інспекції у м. Маріуполі Донецької обл асті задовольнити частково.
Постанову Донецького окру жного адміністративного суд у від 31.08.2007 року та ухвалу Донец ького апеляційного адмініст ративного суду від 05.11.2007 року , в частині визнання недійсним господарського з обов' язання за усною угодою , укладеною між СПД - фізично ю особою ОСОБА_1 та ПП «Фір ма «Продсервіс-2», скасувати. Провадження у справі в цій ч астині закрити.
В іншій частині постанову Д онецького окружного адмініс тративного суду від 31.08.2007 року т а ухвалу Донецького апеляцій ного адміністративного суду від 05.11.2007 року залишити без змі н.
Ухвала набирає законної с или з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верхо вного Суду України в порядку , на підставі та у строки, пере дбачені статтями 236 - 238 Кодекс у адміністративного судочин ства України.
Голо вуючий:
Судді:
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 22.11.2011 |
Оприлюднено | 06.12.2011 |
Номер документу | 19509341 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Шипуліна Т.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні