Постанова

від 12.08.2008 по справі 6/9-08

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/9-08

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "12" серпня 2008 р.                                                          Справа №  6/9-08

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Щепанської Г.А.

суддів:                                                                        Гулової А.Г.

                                                                                    Пасічник С.С.

при секретарі                                                             Жарській І.В. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Литвиненка Ю.М. - представника за довіреністю №1 від 21.04.2008р.,

від відповідача: Махновського А.А. - представника за довіреністю від 30.07.2008р.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мізяківські Хутори", с.Мізяківські Хутори Вінницької області  

на рішення господарського суду Вінницької області

від "12" лютого 2008 р.  у справі № 6/9-08 (суддя Н.Говор)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Україна", м.Київ  

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мізяківські Хутори", с.Мізяківські Хутори Вінницької області  

про стягнення 365039,92 грн.

 ВСТАНОВИВ:

  Рішенням господарського суду Вінницької області від 12.02.2008р. у справі №6/9-08 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мізяківські Хутори" про стягнення 365039,92грн. задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 196563,38 грн. боргу, 49076,54 грн. штрафу, 3650,40 грн. витрат по сплаті державного мита, 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Провадження у справі в частині стягнення 119400,00грн припинено.

Вважаючи, що рішення у частині стягнення 196563,38 грн. боргу, 49076,54 грн. штрафу  прийняте з грубим порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, ТОВ "Мізяківські Хутори" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржений судовий акт та прийняти новий - про  відмову у задоволені позову ТОВ "Агроскоп Україна" (а.с. 88 - 89).

Мотивуючи апеляційну скаргу, позивач , зокрема, зазначив наступне:

- місцевим господарським судом не було встановлено хто є відповідачем по справі - СТОВ "Мізяківські Хутори" чи ТОВ "Мізяківські хутори";

- суд першої інстанції зазначивши  у рішенні, що між сторонами здійснювалися господарські операції на підставі договору №7 ЗК 03/ВІДП купівлі-продажу від 10.04.2007р., не підтвердив зазначеної обставини належними доказами;

-  посилаючись на п.2.4 договору, господарський суд не звернув уваги на той факт, що  здійснення замовлення товару, у відповідності до ст. 202 ЦК України,  є різновидом правочину, а тому повинен був дослідити замовлення, як доказ, що має суттєве значення  для справи.

У поясненні від 12.08.2008р. вх. № 01/5155/08 скаржник також відмічає, що суд першої інстанції не дослідив належним чином докази  у справі, не звернувши уваги на копії наданого позивачем акту звірки взаєморозрахунків станом на 14.12.2007р.          (а.с. 119).

Позивач не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу, що, у відповідності до ч.2 ст.96 ГПК України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі та надав пояснення в обґрунтування своїх тверджень. Вважаючи рішення суду першої інстанції таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства та неповним з'ясуванням усіх обставин справи, просить дане рішення скасувати та прийняти новий судовий акт, яким відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своїх заперечень. Вважаючи рішення господарського суду Вінницької області від 12.02.2008 року законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, повноту з'ясування та  доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарським судом першої інстанції при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 10.04.2007р. між позивачем та відповідачем укладено  договір купівлі - продажу          №7 ЗК 03/ВІДП (далі - договір), згідно якого позивач (продавець) продає, а  відповідач (покупець) купує засоби захисту рослин, згідно специфікацій, визначених у додатках, які є невід'ємною частиною даного договору (а.с. 9-15).

У відповідності до п.2.4 договору відповідач (покупець) здійснює передоплату  за товар у розмірі 20% від вартості кожної окремо замовленої партії товару, згідно специфікації та умов поставки , зазначених у додатках. Остаточна вартість кожної окремо замовленої вартості товару, згідно додатків  і п. 2.3, виплачується відповідачем (покупцем) за наступним графіком:

до 01 вересня 2007р. - 20% від вартості товару, отриманого відповідачем (покупцем) за даним договором;

до 01 жовтня 2007р. - 20% від вартості товару, отриманого відповідачем (покупцем)  за даним договором;

до 01 листопада 2007р. - 40% від вартості товару, отриманого відповідачем (покупцем) за даним договором.

Повний розрахунок за поставлений товар здійснюється до 01 листопада 2007р.

Згідно п.2.5 договору оплата по даному договору здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок  позивача (продавця).

На виконання умов договору позивач (продавець) передав відповідачу (покупцю) товар за видатковими накладними: № АК-1100458 від 09.06.2007р.,         №АК-1100313 від 09.05.2007р., № АК -1100308 від  10.05.2007р., № АК-1100289 від 10.05.2007р., № АК - 1100312 від 11.05.2007р., № АК - 1100311 від 11.05.2007р.,      №АК-1100310 від 10.05.2007р., № АК-1100368 від 18.05.2007р., №АК-1100195 від 25.04.2007р., №АК-1100225 від 23.04.2007р.,  №АК-1100223 від 23.04.2007р. (оригінали яких оглянуті у судовому засіданні) на загальну суму 352903,42 грн. (а.с. 16 - 31).

Відповідач (покупець), всупереч умов договору, провів часткові розрахунки з позивачем на суму 36940,04грн., що стверджується банківськими виписками від 18.07.2007р. та накладною №160 від 17.07.2007р. (а.с. 33 - 36).

У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань ТОВ "Мізяківські Хутори" щодо  оплати отриманого товару по договору, ТОВ "Агроскоп Україна" звернулося до господарського суду Вінницької області з позовною заявою №544 від 05.11.2007р. про стягнення з відповідача 315963,38грн. основного боргу та 49076,54грн. штрафних санкцій (а.с. 2-3).

У період розгляду даної справи місцевим господарським судом позивач направив відповідачу повідомлення №12 від 21.01.2008р. про залік суми 119400грн. (з урахуванням ПДВ), яка виникла із зобов'язань по договору та накладній від 24.07.2007р. №184 на суму 119400грн. (з урахуванням ПДВ) (а.с. 66, 67).

Таким чином, після отримання відповідачем повідомлення №12 від 21.01.2008р. його заборгованість  перед позивачем по договору зменшилася на 119400грн. та становила 196563,38грн.

Заявою від 21.01.2008р. позивач звернувся до господарського суду Вінницької області про зменшення позовних вимог та стягнення з відповідача 196563,38грн. основного боргу та 49076,54 грн. штрафу (а.с. 65).

Як вже було зазначено, за результатами розгляду даної справи господарський суду Вінницької області прийняв рішення про припинення провадження у справі в частині стягнення 119400грн. та часткове задоволення вимог позивача, а саме: стягнення з відповідача на користь позивача 196563,38грн. боргу та 49076,54 грн. штрафу.

З огляду на викладене колегія суддів вважає за необхідне відмітити наступне:

За змістом ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як передбачено ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених   законом, але таких, які йому не суперечать.

Приписами ч.1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України  з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Проте, всупереч приписам вказаної статті, відповідачем не було надано належних доказів, що свідчили б про повне проведення розрахунків з позивачем по договору.

Системний аналіз наведених норм права та обставин справи свідчить про обгрунтованість заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача 196563,38грн. основного боргу.

Що ж стосується стягнення з відповідача 49076,54 грн. штрафу, то судова колегія апеляційного господарського суду вважає за необхідне відмітити наступне:

Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання  зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі порушення зобов'язання.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України в разі порушення зобов'язання, що включає його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч.2 ст.549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 5.4 договору сторони передбачили, що у разі порушення відповідачем  (покупцем) строків попередньої оплати та/або оплати за товар відповідно до графіку, встановленого п.2.4 договору  і додатку, відповідач (покупець) сплачує позивачу (продавцю) штраф у розмірі 10% від суми несплаченої або несвоєчасно сплаченої  вартості товару. Штраф сплачується за кожне порушення строків проведення оплати, встановлених в п. 2.4  договору і додатком.

Як зазначалося вище, до звернення ТОВ "Агроскоп Україна" в господарський суду Вінницької області з позовною заявою  про стягнення з ТОВ "Мізяківські Хутори" 315963,38грн. основного боргу та 49076,54грн. штрафних санкцій, між сторонами (позивачем та відповідачем) було проведено зарахування зустрічних вимог, що виникли із договору та накладної від 24.07.2007р. №184 в сумі 119400,00грн., та повернуто товар на суму 3951,36грн. по накладній №160 від 17.07.2007р. (а.с. 33), внаслідок чого позивач заявою від 21.01.2008р. зменшив суму позовних вимог до 196563,38грн., 49076,54грн.

Згідно ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Відповідно до зазначених обставин справи та норм права, розмір штрафу, що повинен сплатити відповідач позивачу за порушення строків виконання грошового зобов'язання, необхідно обчислювати з урахуванням зменшення суми основного боргу, визначеного у позовній заяві, на суми зарахування зустрічних вимог, що судом першої інстанції враховано не було.

Таким чином, у зв'язку з порушенням відповідачем  (покупцем) строків проведення  оплати  за отриманий товар, останній повинен сплатити позивачу (продавцю) штраф у розмірі 10% від суми несплаченої  вартості товару 196563,38грн. - 19656,34 грн..

Згідно вищевикладеного, апеляційна скарга ТОВ "Мізяківські Хутори" підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Вінницької області від 12.02.2008р.  зміні у частині стягнення суми штрафу та судових витрат.

Що ж стосується посилання скаржника на те, що місцевим господарським судом не було встановлено хто є відповідачем по справі - СТОВ "Мізяківські Хутори" чи ТОВ "Мізяківські хутори", то слід зазначити, що ухвалою  від 28.02.2008р. у даній справі господарський суд замінив відповідача СТОВ "Мізяківські Хутори" його правонаступником -  ТОВ "Мізяківські хутори"  (а.с. 79-80).

Згідно Статуту Товариство з обмеженою відповідальністю "Мізяківські хутори"  (у новій редакції від 2007р.), товариство створене внаслідок реорганізації СТОВ "Мізяківські хутори" та є його правонаступником  (а.с. 95 - 112).

В силу приписів ст. 25 Господарського процесуального кодексу України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими  для особи, яку він замінив.

Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з правовою позицією суду першої інстанції щодо заміни СТОВ "Мізяківські Хутори", відповідача по справі, на  ТОВ "Мізяківські Хутори", законним правонаступником.

Відповідно до ст.49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав держане мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, судова колегія прийшла до висновку про часткове задоволення  апеляційної скарги.

  Керуючись ст.ст. 101, 103-105, Господарського процесуального кодексуУкраїни, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мізяківські Хутори", с.Мізяківські Хутори вінницької області задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Вінницької області від 12 лютого 2008 року у справі № 6/9-08 змінити в частині стягнення суми штрафу та судових витрат виклавши його в наступній редакції:

"Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мізяківські Хутори"             (Вінницька областість, Вінницький район, с.Мізяківські Хутори, код ЄДРПОУ 03733944)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Україна" ( м.Київ, Повітрофлотський проспект,54, код ЄДРПОУ 32154038) 196563 грн. 44 коп. боргу,  19656 грн. 34 коп. штрафу, 2162 грн.19 коп. витрат по оплаті державного мита,                    69 грн.89 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу".

В решті рішення залишити без змін.

3. Наказ господарського суду Вінницької області від 26.02.2008р. №6/9-08 вважати таким, що втратив чинність.

4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Вінницької області.

5. Справу № 6/9-08 повернути до  господарського суду Вінницької області.   

 Головуючий - суддя:                                                              Щепанська Г.А.

 судді::

                                                                                           Гулова А.Г.  

                                                                                           Пасічник С.С.  

 Віддрук. 4 прим.:

1 - до справи,

2,3 - сторонам,

4 - в наряд.