Рішення

від 22.07.2008 по справі 22/167

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/167

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

22.07.08                                                                                           Справа№  

    позовною заявою  Товариства з обмеженою відповідальністю  „Соломонове будівництво” м.Новояворівськ

до відповідача ДК „Укргазвидобування” НАК „Нафтгогаз України” філія ГПУ „Львівгазвидобування”, м.Львів

про стягнення  158367,03  грн.

                                                                                                                         Суддя  М.Желік

Представники

Від позивача:      Громяк О.І. ( довіреність № 22/07-1 від 22.07.2008 р.)

Від відповідача:  Ільницький І.Й. ( довіреність № 2-41д від 08.01.2008 р.)

Суть спору:

           Позов заявлено Товариства з обмеженою відповідальністю  „Соломонове будівництво” , м.Новояворівськ до ДК „Укргазвидобування” НАК „Нафтгогаз України” філія ГПУ „Львівгазвидобування”, м.Львів  про стягнення  158367,03  грн.

           Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 23.06.2008р. призначив  розгляд справи на 22.07.2008р.            

           Представник позивача в судовому засіданні 22.07.08р. позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задоволити.

           В судовому засіданні  представник відповідача позовні вимоги не заперечив.

           Представникам сторін  роз”яснено їх права та обов”язки, передбачені ст..22 ГПК України.

            Заслухавши представників сторін та проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між ТзОВ „Соломонове будівництво”(надалі позивач) та ДК „Укргазвидобування” НАК „Нафтогаз України” філія ГПУ „Львівгазвидобування” (надалі відповідач) укладено договір поставки  товарно-матеріальних цінностей  № ЛГВ 90/11-01 від 07.03.2007 р. , у відповідності до п.1.2  якого позивач зобов”язався  поставити  відповідачу продукцію , а відповідач зобов”язувався прийняти цю продукцію   та оплатити  її  вартість.

Згідно п.7.3 договору розрахунок за кожну поставлену партію  продукціі повинен здійснюватися   в терміни, що зазначені в Додатках до договору, тобто протягом 90  банківських днів з моменту її поставки.

Позивач свої зобов”язання по договору виконав. Факт отримання продукції (виробничих приладів) відповідачем підтверджується актами приймання-передачі  № 24/12-2  від 24.12.2007 року та №  25/12-1 , № 25/12-2 від 25.12.2007 року. Проте відповідач  за отриману продукцію не розрахувався, чим систематично порушував умови договору № ЛГВ 90/11-01 від 07.03.2007р. внаслідок чого заборгував  позивачу станом на 01.06.2008р. -  142340,46   грн.

          Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно  до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання –відповідно  до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання. Не допускається одностороння зміна умов договору. Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

     У відповідності до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити  суму боргу з врахуванням індексу  інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тому вимоги позивача про стягнення  з відповідача 6261,34 грн. інфляційних збитків та 783,68 грн. –3% річних є обгрунтованими  та  підлягають до задоволення.

          Враховуючи наведене, суд, прийшов до висновку, що позов обгрунтований і підлягає до задоволення .

В порядку ст.49 ГПК України судові витрати по розгляду спору покласти на відповідача.  

Керуючись ст.ст. 22,43,49,75,82,84,85,115-117 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити  повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства „Торгова організація виробника” В.О.Й.КОМ” (м.Львів, вул.Кн.Ольги,65/60, ЄДРПОУ 32408537) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробнича група „Центробуд” ( м.Львів, вул.Зелена,147,  р/р 2600900601272 у ЛФ АТ „Укрексімбанк”, МФО 325718, ЄДРПОУ 31145436) 142310,46 грн. –основного боргу, 6261,34 грн. інфляційних нарахувань, 783,68 грн. 3% річних, 1493,55  грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Желік М.Б.