Постанова

від 14.08.2008 по справі 8/49пн

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/49пн

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

12.08.2008 р.                                                                         справа №8/49пн

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Старовойтової Г.Я.    

суддівВолкова Р.В.Запорощенка М.Д.

за участю  представників сторін:                                                                             

від позивача:від відповідачів:Крещенко В.В. –дов. від 31.10.07.Кравченко Т.О. –дов. від 22.06.07.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Маріупольської міської ради, м. Маріуполь

на рішеннягосподарського суду

Донецької області

від01.07.2008р.

у справі№8/49пн (суддя Ємельянов А.С.)

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю “Восход”, м. Донецьк

до відповідача1:

до відповідача 2:Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м. Маріуполь Маріупольської міської ради, м. Маріуполь

провизнання права та спонукання виконати дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 01.07.2008р. у справі                        №8/49пн задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Восход”,                       м. Донецьк до Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м. Маріуполь та Маріупольської міської ради, м. Маріуполь.

Визнано право Товариства з обмеженою відповідальністю “Восход” на оренду земельної ділянки по бул.50-річчя Жовтня в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя згідно рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради №257/1 від 18.06.2003р. “Про надання земельних ділянок для будівництва супермаркетів у Жовтневому та Орджонікідзевському районах міста ТОВ “Восход” та договору оренди земельної ділянки від 17.03.2004р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Восход” та Маріупольською міською радою Донецької області,  зареєстрованого у реєстрі за номером 538.

Визнано право Товариства з обмеженою відповідальністю “Восход” на використання земельної ділянки, розташованої за адресою: бул.50-річчя Жовтня, Орджонікідзевський район, м. Маріуполь, відповідно до договору оренди від 17.03.2004р., укладеного між ТОВ “Восход” та Маріупольською міською радою Донецької області,  зареєстрованого у реєстрі за номером 538.

Визнано недійсним рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області №66 від 20.02.2008р. “Про розгляд звернення ТОВ “Восход” щодо поновлення дозволу на будівництво супермаркету на бул. 50-річчя Жовтня, 33  в Орджонікідзевському районі міста”.

Визнано недійсним рішення Маріупольської міської ради Донецької області №5/19-3344 від 29.02.2008р. “Про затвердження рішення Виконавчого комітету міської ради №66 від 20.02.2008р. “Про розгляд звернення Товариства з обмеженою відповідальністю “Восход” щодо поновлення дозволу  на будівництво супермаркету на бул.50-річчя Жовтня, 33  в Орджонікідзевському районі міста”.

Визнано недійсним рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області №76 від 20.02.2008р. “Про передачу скверів, бульварів та парків на баланс Маріупольського комунального підприємства зеленого будівництва” у частині передання земельної ділянки, розташованої за адресою: бул.50-річчя Жовтня, Орджонікідзевський район, м. Маріуполь, яка є предметом договору оренди від 17.03.2004р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Восход” та Маріупольською міською радою Донецької області,  зареєстрованого у реєстрі за номером 538.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, другий відповідач, Маріупольська міська рада, звернувся з апеляційною скаргою про його скасування, оскільки вважає, що рішення прийняте з невідповідністю висновків обставинам справи та з порушенням норм матеріального права.

Скаржник просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду - скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Восход”, проти апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржуване рішення  законним та обґрунтованим, а тому таким, що не підлягає скасуванню. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду –без змін.

Перший відповідач, Виконавчий комітет Маріупольської міської ради, апеляційну скаргу підтримав повністю, вважає  оскаржуване рішення господарського суду таким, що підлягає скасуванню.  

Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представників сторін, які прибули в засідання суду, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.

Позивач,  Товариство з обмеженою відповідальністю “Восход”, м. Донецьк, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області про визнання за позивачем права на оренду земельної ділянки по бул.50-річчя Жовтня в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя згідно з рішенням Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області №257/1 від 18.06.2003р. “Про надання земельних ділянок для будівництва супермаркетів у Жовтневому та Орджонікідзевському районах міста Товариству з обмеженою відповідальністю “Восход” та договору оренди земельної ділянки 17.03.2004р., зареєстрованого у реєстрі за №538; про визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області №66 від 20.02.2008р.; про визнання права позивача на використання земельної ділянки відповідно до договору оренди від 17.03.2004р., зареєстрованого у реєстрі за №538.

Позивач, керуючись статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, заявою №107 від 01.07.2008р., заявив вимоги про визнання за ним права на оренду земельної ділянки по бул.50-річчя Жовтня в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя згідно рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області №257/1 від 18.06.2003р. “Про надання земельних ділянок для будівництва супермаркетів у Жовтневому та Орджонікідзевському районах міста Товариству з обмеженою відповідальністю “Восход” та договору оренди земельної ділянки від 17.03.2004р., укладеного між ТОВ “Восход” та Маріупольською міською радою Донецької області,  зареєстрованого у реєстрі за номером 538; про визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області №66 від 20.02.2008р. “Про розгляд звернення Товариства з обмеженою відповідальністю “Восход” щодо поновлення дозволу  на будівництво супермаркету на бул.50-річчя Жовтня, 33  в Орджонікідзевському районі міста”; про визнання недійсним рішення Маріупольської міської ради Донецької області №5/19-3344 від 29.02.2008р. “Про затвердження рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради №66 від 20.02.2008р. “Про розгляд звернення Товариства з обмеженою відповідальністю “Восход” щодо поновлення дозволу  на будівництво супермаркету на бул.50-річчя Жовтня, 33  в Орджонікідзевському районі міста”; про визнання недійсним рішення  Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області №76 від 20.02.2008р. “Про передачу скверів, бульварів та парків на баланс Маріупольського комунального підприємства зеленого будівництва” у частині передання земельної ділянки, розташованої за адресою: бул.50-річчя Жовтня, Орджонікідзевський район, м. Маріуполь, яка є предметом договору оренди від 17.03.2004р., зареєстрованого у реєстрі за номером 538.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.04.2008 року  у справі №8/49пн частково задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Восход” про вжиття заходів до забезпечення позову.

Заборонено Виконавчому комітету Маріупольської міської ради,  Маріупольській міській раді  та їх підрозділам вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Маріуполь,  Орджонікідзевський район, бул.50-річчя Жовтня (кадастровий номер №1412300000:01:014:0060), яка надана в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю “Восход” згідно з договором оренди земельної ділянки від 17.03.2004р. (реєстровий номер №538).

Заборонено Виконавчому комітету Маріупольської міської ради,  Маріупольській міській раді та їх підрозділам вчиняти будь-які дії, пов'язані з виконанням рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області №66 від 20.02.2008р.

У задоволенні інших вимог, викладених у заяві №16/04-1 від 16.04.2008р. ТОВ “Восход” господарським судом відмовлено.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі відповідає вимогам норм чинного законодавства  та не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Згідно зі ст.ст.13, 41 Конституції України від імені українського народу права власника, зокрема, на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до ст.ст.142, 143, 144, 145 Конституції України, ч.3 ст.16 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад, згідно до частини 5 ст.60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”,  здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду

Стаття 151 Господарського кодексу України встановлює, що для  здійснення  господарської діяльності  суб'єктам   господарювання  гарантується право на отримання у користування земельних ділянок та інших природних ресурсів (в тому числі за плату або на інших умовах) на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів.

Питання надання земельних ділянок у користування, зокрема на умовах оренди, фізичним та юридичним особам регулюються положеннями Земельного кодексу України, Закону України “Про оренду землі”.

У відповідності до ст.16 Закону України “Про оренду землі” від 06.10.1998р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання). Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України. У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього закону.

Господарським судом Донецької області правомірно не застосовані зміни до вказаної вище статті Закону України “Про оренду землі”, внесені  Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” №107-VI від 28.12.2007р. та Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” №309-VI від 03.06.2008р.), оскільки спірні правовідносини відносно оренди земельної ділянки виникли між сторонами до набрання чинності вказаними змінами.

Крім того, рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008 визнано неконституційними положення пункту 2 та пункту 8 розділу II Закону України “Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

Із наданих до матеріалів справи доказів вбачається, що 17.03.2003р. позивач звернувся до Маріупольського міського голови з клопотанням про надання земельної ділянки для будівництва торгівельного комплексу з гостьовою автостоянкою у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя.

Виконавчий комітет Маріупольської міської ради, відповідно до ст.31 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, 19.03.2003р. прийняв рішення №142/8,  згідно з яким позивачу було дозволено проведення проектно-вишукувальних робіт для будівництва супермаркету на земельній ділянці по бул.50-річчя Жовтня, 33 в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя.

Комісією у складі заступника міського голови, начальника міського управління земельних ресурсів, головного архітектора міста, головного державного лікаря міста, начальника державної пожежної інспекції, заступника начальника Приазовської регіональної державної екологічної інспекції позивачу було надано акт вибору та обстеження земельної ділянки, за змістом якого досліджувана земельна ділянка з земель житлової та громадської забудови є придатною для будівництва супермаркету.

Крім того, позивачем було погоджено ситуаційний план розміщення земельної ділянки.

У відповідності до ч.5 ст.21 Закону України “Про основи містобудування”  визначення територій та вибір земель для містобудівних потреб здійснюються за погодженням спеціально уповноважених органів з питань  містобудування  та  архітектури.

Згідно з висновком №03-96 від 26.03.2003р. Головного управління архітектури та містобудівництва Маріупольської міської ради Товариству з обмеженою відповідальністю “Восход” було погоджено місце розташування супермаркету на спірній земельній ділянці  у  Орджонікідзевському  районі м. Маріуполя.

Таким чином, з наведеного вбачається, що після прийняття Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради рішення №142/8 від 19.03.2003р., позивачем проводилися дії, спрямовані на фактичне отримання спірної земельної ділянки в оренду для використання її в процесі здійснення господарської діяльності.

Статтею 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом.

В силу ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Виконавчий комітет Маріупольської міської ради 18.06.2003р. прийняв рішення №257/1 від 18.06.2003р. “Про надання земельних ділянок для будівництва супермаркетів у Жовтневому і Орджонікідзевському районах міста Товариству з обмеженою відповідальністю “Восход”. Із зазначено рішення вбачається, що позивачу була надана із земель житлової та громадської забудови в оренду терміном на 10 років для будівництва супермаркету спірна земельна ділянка площею 5499,99 кв.м (кадастровий номер 1412300000:01:014:0060) на бул.50-річчя Жовтня  в Орджонікідзевському районі                       м. Маріуполя.

Між Маріупольською міською радою та ТОВ “Восход” 17.03.2004р. був укладений договір оренди земельної ділянки, із якого вбачається, що Маріупольською міською радою (Орендодавець),  згідно з рішенням Виконкому міської ради від 18.06.2003 року №257/1, передано Товариству з обмеженою відповідальністю “Восход” (орендар) у строкове, платне користування земельну ділянку площею 0,5500 га, яка розташована за адресою: бул.50-річчя Жовтня  (на перехресті з пр. Перемоги),  Орджонікідзевський район, м. Маріуполь.

17.03.2003р. вказаний договір був посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Скоробогатько О.В. та зареєстрований у реєстрі за номером №538.

Частиною 2 статті 4 Закону України “Про оренду землі” передбачено, що орендодавцями земельних ділянок, які перебувають у комунальній власності,  є сільські,  селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

За приписами ч.2 ст.125 Земельного кодексу України право  на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

З огляду  на наведене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції про набуття позивачем права оренди спірної земельної ділянки, оскільки  між сторонами був укладений договір оренди від 17.03.2003р. та проведена його державна реєстрація, як це передбачено чинним законодавством.  

На думку судової колегії є правомірним висновок господарського суду про те, що рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради №66 від 20.02.2008р. не встановлює будь-яких правових наслідків щодо чинності рішень №142/8 від 19.03.2003р. та  №257/1 від 18.06.2003р. Виконавчого комітету Маріупольської міської ради та, як наслідок, договору оренди, укладеного Маріупольською міською радою на їх підставі, а також права позивача на використання земельної ділянки, з огляду на таке.

Виконавчий комітет Маріупольської міської ради 20.02.2008р. прийняв рішення №66 “Про розгляд звернення Товариства з обмеженою відповідальністю “Восход” щодо поновлення дозволу  на будівництво супермаркету по бул.50-річчя Жовтня, 33  в Орджонікідзевському районі міста”. Цим рішенням Виконавчий комітет Маріупольської міської ради, скасував рішення №142/8 від 19.03.2003р. “Про дозвіл проведення проектно-вишукувальних робіт  для будівництва супермаркету по бул.50-річчя Жовтня, 33  в Орджонікідзевському районі міста Товариству з обмеженою відповідальністю “Восход” та  №257/1 від 18.06.2003р. “Про надання земельних ділянок  для будівництва супермаркетів у Жовтневому та Орджонікідзевському районах міста Товариству з обмеженою відповідальністю “Восход”.

Згідно з ч.9 ст.59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” рішення виконавчого комітету ради можуть бути скасовані відповідною радою.

У відповідності до п.15 ч.1 ст.26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” виключно  на  пленарних  засіданнях  сільської,  селищної, міської ради вирішується питання скасування  актів  виконавчих  органів   ради,   які   не відповідають   Конституції   чи   законам   України,  іншим  актам законодавства,  рішенням відповідної ради,  прийнятим у  межах  її повноважень.

Таким чином, органом, який наділений повноваженнями по скасуванню актів виконавчого органу місцевого самоврядування є відповідна сільська, селищна, міська рада.

Як вбачається із рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради №66 від 20.02.2008р. підставою для скасування рішень про надання в оренду ТОВ  “Восход” земельної ділянки, розташованої за адресою: бул.50-річчя Жовтня, Орджонікідзевський район, м. Маріуполь, першим відповідачем, зокрема, вказано ті обставини, що  необхідні за приписом ст.123 Земельного кодексу України висновки головного управління архітектури та містобудування міської ради, Приазовської регіональної державної екологічної інспекції, Маріупольського міського управління земельних ресурсів, Маріупольської міської санітарно-епідеміологічної станції, відділу культури міської ради, державної екологічної експертизи позивачем були отримані після прийняття Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради рішення від 18.06.2003р.

Однак ці обставини не є належною підставою для скасування Виконавчим комітетом прийнятих рішень та позбавлення позивача права користування спірною земельною ділянкою, враховуючи, що за змістом відповідних висновків будівництво супермаркету на земельній ділянці  по бул.50-річчя Жовтня у Орджонікідзевському районі  м. Маріуполя є можливим.

Крім того, висновки головного управління архітектури та містобудування міської ради, Приазовської регіональної державної екологічної інспекції, Маріупольського міського управління земельних ресурсів, Маріупольської міської санітарно-епідеміологічної станції, відділу культури міської ради, державної екологічної експертизи надані до укладання договору оренди земельної ділянки від 17.03.2004р. з Маріупольською міською радою.

З огляду на зазначене, господарський суд Донецької області дійшов правильного висновку про те, що на момент підписання позивачем та Маріупольською міською радою спірного договору оренди було встановлено можливість використання земельної ділянки для цілей, передбачених договором, та можливість розміщення на ній в майбутньому будівлі супермаркету.  

Відповідно до ст.152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та  юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

У відповідності до  ч.2 ст.20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання має  право  на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом визнання  повністю  або  частково  недійсними  актів  органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання.

За приписами ч.9 ст.59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності  Конституції  або  законам  України визнаються незаконними в судовому порядку.

Матеріали справи не містять доказів скасування, у передбаченому чинним законодавством порядку, рішень №142/8 від 19.03.2003р. та  №257/1 від 18.06.2003р.

При цьому, договір оренди від 17.03.2004р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Восход” та Маріупольською міською радою Донецької області,  зареєстрований у реєстрі за номером 538, не припинив свою дію у порядку, встановленому умовами розділу 4 зазначеного договору та розділу 5 Закону України “Про оренду землі”.

Судова колегія також вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ч.1 ст.22 Закону України “Про основи містобудування” забудова  земельних  ділянок,  що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до ст.1 Закону України “Про оренду землі” оренда землі  -  це  засноване  на  договорі  строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Пунктами “а” та “г” ч.1 ст.95 Земельного кодексу України передбачено, що залежно від цільового призначення кожної земельної ділянки, наданої в користування, землекористувач має право, зокрема, самостійно господарювати на землі та зводити  (споруджувати) жилі будинки, інші будівлі та споруди.

Відповідно до ст.96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Згідно з розділом 3 договору оренди від 17.03.2004р. орендар приступає до використання орендованої земельної ділянки після державної реєстрації договору оренди та використовує її з метою, визначеною п.2.1 зазначеного договору, дотримуючись при цьому вимог чинного земельного та екологічного законодавства, державних та місцевих стандартів, норм і правил щодо використання землі.

Таким чином, оскільки договір оренди від 17.03.2004р. не припинив свою дію, то позивач має право використовувати земельну ділянку 0,5500 га, яка розташована за адресою: бул.50-річчя Жовтня  (на перехресті з пр.Перемоги),  Орджонікідзевський район, м. Маріуполь для будівництва супермаркету.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області №76 від 20.02.2008р. “Про передачу скверів, бульварів та парків на баланс Маріупольського комунального підприємства зеленого будівництва” у частині передання земельної ділянки, яка є предметом договору оренди від 17.03.2004р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Восход” та Маріупольською міською радою Донецької області,  зареєстрованого у реєстрі за номером 538.

У відповідності до п.2.1 Наказу №105 від 10.04.2006р. Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства “Про затвердження правил утримання зелених насаджень  у населених пунктах України” упорядкована й озеленена земельна ділянка  площею від 0,2 га до 2,0 га, яка є елементом архітектурно-художнього оформлення населених місць та призначена для короткочасного  відпочинку населення, є сквером.

Відповідно до ст.50 Земельного кодексу України до земель  рекреаційного  призначення  належать  землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів. До земель рекреаційного призначення належать, в тому числі, земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів.

За змістом п.2.1 зазначеного наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства рекреаційна зона –це спеціально виділена генеральним планом  і організована  територія в місті  і зеленій зоні, призначена для відпочинку населення.

Тобто, належність конкретної земельної ділянки до рекреаційної зони визначається відповідно генерального плану міста.

Крім того, відповідно до п.14.1 Наказу “Про затвердження правил утримання зелених насаджень  у населених пунктах України” у  містах  та  інших  населених  пунктах органами місцевого самоврядування на основі даних інвентаризації ведеться облік зелених насаджень та складається їхній реєстр за видовими складом та віком. За матеріалами  інвентаризації  складається  паспорт об'єкта (благоустрою, території підприємств, установ, організацій, інших земельних ділянок, на яких розташовані зелені насадження) затвердженої форми.

Як вбачається із листа №230 від 27.02.2008р. Маріупольського комунального підприємства зеленого будівництва не існує паспорту об'єкта благоустрою – скверу по бул.50-річчя Жовтня  у м. Маріуполі, зареєстрованого належним чином.

Матеріали справи не містять ніяких доказів того, що згідно з генеральним планом міста Маріуполя, земельна ділянка, яка розташована за адресою: бул.50-річчя Жовтня, Орджонікідзевський район, м. Маріуполь відноситься до земель рекреаційного призначення та зелених зон.

Крім того, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити таке.

Господарські   суди   розглядають  справи  у  спорах,  що виникають із земельних відносин,  в яких  беруть  участь  суб'єкти господарської діяльності, оскільки земля є об'єктом цивільних прав і обов'язків і  використовується  в  господарській  діяльності  на підставі  цивільно-правових  угод.

Таку ж саму позицію підтримує Верховний суд України та  Вищий господарський суд України.

Правовідносини, що склалися між сторонами з приводу наявності чи відсутності у позивача права на оренду носять договірний характер, який є наслідком виниклих між сторонами господарських відносин у сфері землеустрою. Таким чином, цей спір підвідомчий господарському суду.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що предметом спору в даній справі є право користування земельною ділянкою, тобто, між сторонами існує спір про право, що виключає його розгляд в порядку адміністративного судочинства. Вказане відповідає висновкам, викладеним у постанові Вищого господарського суду України від 25.03.2008р. по справі №3/506-А, а також в постанові Верховного суду від 27.03.2007 року у справі №1017/2427 та від 27.02.2008 року у справі №21/1137.

Судова колегія вважає, що з урахуванням викладених в рішенні обставин та доводів сторін, згідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінив докази в їх сукупності та позов задовольнив правомірно.

Беручи до уваги зазначене, судова колегія вважає рішення місцевого господарського суду таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для його скасування, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Керуючись ст. 49, 93, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду, -

П  О  С  Т  А  Н  О  В  И  Л  А  :

Апеляційну скаргу Маріупольської міської ради на рішення господарського суду Донецької області від 01.07.2008р. у справі №8/49пн  –залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 01.07.2008р. у справі                      №8/49пн (суддя Ємельянов А.С.)  - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку.

Повний текст постанови підписаний  15.08.08.

Головуючий          Г.Я.  Старовойтова

Судді:          Р.В.  Волков

          М.Д.  Запорощенко

                                                                     Надруковано  6 прим.:

                                                                             1 прим. –у справу;

                                                                             3 прим. –сторонам у справі;

                                                                             2 прим. –ДАГС.