Постанова

від 21.09.2006 по справі 33/361

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/361

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

21.09.06 р.                                                                                 Справа № 33/361

Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Новикової Р.Г., при секретарі судового засідання Казеці О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали:

за позовною заявою Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Донецьк

до Відкритого акціонерного товариства „Краматорський холодокомбінат” м.Краматорськ

про стягнення 6788грн.25коп.

в адміністративній справі №33/361.

за участю представників:

від позивача: Вдовін М.М. – за дов. від 25.04.2006р.

від відповідача: Смоляков В.О. – за дов. від 10.08.2006р.

на підставі статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні від 31.08.2006р. було оголошено перерву по 21.09.2006р.

СУТЬ СПОРУ: Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів м.Донецьк звернулось до Відкритого акціонерного товариства „Краматорський холодокомбінат” м. Краматорськ із адміністративним позовом про стягнення штрафних санкцій у розмірі 6606грн.67коп. та нарахованої пені 181грн.58коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на недотримання відповідачем вимог Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-XII від 21.03.1991р., екземпляр звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005р. за формою №10-ПІ; розрахунок суми позову та пені; лист Краматорського міського центру зайнятості №01-14/1608 від 18.04.2006р.; лист Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради №01/12-1588 від 19.04.2006р.

Як зазначає позивач, відповідно до показників Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005р. (форма №10-ПІ) середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві відповідача становила 15осіб. З урахуванням цих даних та на підставі статті 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-XII від 21.03.1991р. норматив робочих місць становить 1 робоче місце. Фактично на підприємстві інвалід не працював.

Відповідно до статті 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” сума штрафних санкцій за 1 нестворене робоче місце для інваліда дорівнює 6606грн.67коп.

На підставі статі 20 вищенаведеного закону позивачем була нарахована пеня за період з 15.04.2006р. по 11.07.2006р., яка дорівнює 181грн.58коп.

Ухвалою від 21.07.2006р. було порушено провадження у справі в адміністративній справі №33/361 та призначено попереднє засідання на 11.08.2006р.

На підставі статті 26 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неможливістю продовження розгляду адміністративної справи суддею Дучал Н.М. до розгляду справи був залучений інший суддя. За нормами вищеназваної статті Кодексу судовий розгляд адміністративної справи розпочався спочатку, оскільки було залучено під час судового розгляду нового суддю.

У підготовчому засіданні від 11.08.2006р. представникам сторін повідомлено про можливість примирення згідно зі статтею 113 Кодексу адміністративного судочинства України та роз'яснені процесуальні права та обов'язки відповідачеві, передбачені статтями 49, 51, 54, 65-68 Кодексу адміністративного судочинства України. Позивач не відмовився від вимог, відповідач не визнав заявлені вимоги.

У запереченнях №501 від 10.08.2006р. відповідач не погоджуючись із заявленими вимогами наполягав на наступному.

У провадженні господарського суду Донецької області знаходиться справа №5/99б про визнання банкрутом Відкритого акціонерного товариства „Краматорський холодокомбінат” м. Краматорськ. На момент розгляду справи, підприємство знаходиться в стадії ліквідації. Всі наявні кошти розподілені та перераховані згідно заявлених кредиторських вимог , тому кошти на сплату штрафних санкцій у підприємства відсутні.

За наслідками підготовчого провадження суд постановив ухвалу від 11.08.2006р. про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду на 31.08.2006р.

У судовому засіданні від 31.08.2006р. головуючим були роз'яснені процесуальні права та обов'язки сторонам, передбачені статтями 49, 51, 54, 65-68 Кодексу адміністративного судочинства України. Також представникам сторін було повідомлено про можливість примирення згідно зі статтею 113 Кодексу адміністративного судочинства України.

В присутності представників позивача та відповідача на підставі статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України було оголошено перерву до 21.09.2006р.

Під час судового розгляду були досліджені: Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005р., розрахунок суми позову; Положення про Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів; лист Краматорського міського центру зайнятості №01014/1608 від 18.04.2006р.; лист Краматорського міського Управління праці та соціального захисту населення №01/12-1588 від 19.04.2006р.; відзив №501 від 10.08.2006р.; постанова господарського суду Донецької області від 12.04.2006р. у справі №5/99Б; баланс на січень 2006р.; Статут ВАТ „Краматорський холодокомбінат”; Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи; витяг з газети „Урядовий кур'єр” №84 від 05.05.2006р.; звіт про фінансові результати за 2005рік; звіти про наявність вільних робочих місць та потребу у  працівниках за січень - грудень 2005р.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін господарський суд встановив наступне.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №338 від 29.12.2004р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2004р. за №1671/10270) відповідно до пункту 2 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1767 від 28.12.2001р., була затверджена форма №10-ПІ поштова - річна „Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів”.

Вказана форма поширюється на всі юридичні особи та їх відокремлені підрозділи незалежно від форми власності і організаційно-правових форм господарювання, на яких працює від 8 і більше осіб. Звіт складається підприємствами щорічно і до 1 лютого, наступного після звітного періоду, подається за місцем державної реєстрації територіальному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів.

Відповідно до показників статистичної звітності форми №10-ПІ за 2005 рік, загальна кількість працюючих на підприємстві відповідача у 2005 році становила 15 осіб, чисельність штатних працівників з числа інвалідів становила 0 осіб.

Кількість інвалідів – штатних працівників, які мають працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-XII від 21.03.1991 становить 1 особа.

Норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів визначається виключно Законом України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-XII від 21.03.1991.

Для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-XII від 21.03.1991р. для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Вказане положення було додано до частини першої статті 20 Законом України №1771-IV від 15.06.2004р. та набрало чинності з 01.01.2005р.

Порядок сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1767 від 28.12.2001р. визначає механізм сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями незалежно від форми власності і господарювання (далі - підприємства) штрафних санкцій, передбачених статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", а також акумуляції, обліку та використання цих коштів.

Пунктом 5 цього Порядку встановлено, що на підприємствах, де працює більш як 15 чоловік, суми штрафних санкцій визначаються у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом, а на підприємствах, де працює від 8 до 15 чоловік, - у розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Таким чином, шляхом системного аналізу Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-XII від 21.03.1991р. та Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1767 від 28.12.2001р. суд дійшов висновку, що штрафні санкції у розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом сплачуються підприємствами де від 8 до 15 чоловік включно.

Згідно пункту 3.6. Інструкції щодо заповнення форми №10-ПІ поштова – річна "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів", затвердженої наказом Мінпраці України №338 від 29.12.2004р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2004р. за №1671/10270) дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (рядок 01) та фонду оплати праці штатних працівників (рядок 04) повинні збігатися з відповідними показниками державного статистичного спостереження форми №1-ПВ термінова-місячна за січень-грудень звітного року.

У рядку 05 відображається середньорічна заробітна плата штатного працівника, яка розраховується за формулою: рядок 05 = рядок 04 * 1000/рядок 01.

З урахуванням цієї формули, розмір середньої заробітної плати на підприємстві за 2005рік становить 6606грн.66коп. Таким чином, сума штрафних санкцій за 1 робоче місце, не зайняте інвалідом дорівнює 3303грн.33коп.

Відповідно ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України – розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.1 ст. 218 Господарського кодексу підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 наведеної статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

До числа таких заходів відносяться обов'язки підприємства, визначені у пунктах 3, 5 та 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №314 від 03.05.1995р. Зокрема, у пункті 14 названого Положення передбачено, що підприємства інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.

Відповідно до наявних матеріалів справи (лист Краматорського міського центру зайнятості №01014/1608 від 18.04.2006р.; лист Краматорського міського Управління праці та соціального захисту населення №01/12-1588 від 19.04.2006р.) відповідач не повідомляв державну службу зайнятості чи органи соціального захисту населення про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів та потребу підприємства у 2005 році в таких особах в цілому.

Відповідачем не надано доказів вжиття інших заходів, направлених на виконання обов'язку встановленого Законом України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” № 875-ХІІ від 21.03.1991р., а саме - визначення видів виробництв, цехів та дільниць, посад, де доцільно використовувати працю інвалідів; включення заходів до колективного договору, та інше.

Норми Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-ХІІ від 21.03.1991р., встановлюючи обов'язковість забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, не роблять виключень з цього правила залежно від результатів фінансово-господарської діяльності підприємства. Так само відсутні будь-які виключення у цьому Законі та Законі України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 30.06.1999р. №784-XIV щодо підприємства, яке знаходиться у стадії банкрутства.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача про стягнення суми штрафних санкцій у розмірі 3303грн.33коп. підлягають задоволенню. Суд відмовляє у задоволенні вимог позивача про стягнення решти суми штрафних санкцій, заявлених до стягнення.

Що стосується суми нарахованої пені у розмірі 181грн.58коп. за період з 15.04.2006р. по 11.07.2006р. слід зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду Донецької області від 12.04.2006р. у справі №5/99Б Відкрите акціонерне товариство „Краматорський холодокомбінат” м. Краматорськ визнано банкрутом та розпочата ліквідаційна процедура.

Стаття 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 30.06.1999р. №784-XIV визначає, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута.

Таким чином, з 12.04.2006р. нарахування пені за несвоєчасну сплату штрафних санкцій відповідачем є неправомірним. Тому суд відмовляє у задоволенні вимог позивача про стягнення нарахованої пені за період з 15.04.2006р. по 11.07.2006р. у розмірі 181грн.58коп.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє вимоги Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Донецьк до Відкритого акціонерного товариства „Краматорський холодокомбінат” м. Краматорськ про стягнення 3303грн.33коп. штрафних санкцій. У задоволенні решти вимог про стягнення 3303грн.34коп. штрафних санкцій та 181грн.58коп. нарахованої пені слід відмовити.

На підставі норм матеріального права, передбачених ст.ст. 18, 19, 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-ХІІ від 21.03.1991р., Положенням про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №314 від 03.05.1995року, Інструкцією щодо заповнення форми №10-ПІ поштова – річна "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів", затвердженої наказом Мінпраці України №338 від 29.12.2004р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України  30 грудня 2004 р. за №1671/10270), Порядком сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1767 від 28.12.2001р. ст. 218 Господарського кодексу України, ст.. 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 30.06.1999р. №784-XIV, а також керуючись 1, 2, 4, 5, 6, 10, 11, 12, 14, 15, 23, 48, 50, 69-71, 79, 81, 82, 86, 87, 89, 92, 94, 98, 107, 110, 112, 121, 122-170, 254, 263 Прикінцевими та Перехідними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

                                                             ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Донецьк до Відкритого акціонерного товариства „Краматорський холодокомбінат” м.Краматорськ про стягнення штрафних санкцій у розмірі 6606грн.67коп. та нарахованої пені 181грн.58коп. – задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Краматорський холодокомбінат” м.Краматорськ (84333, м. Краматорськ, вул.. Щербакова, буд. 2, ЄДРПОУ 01550903) на користь Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Донецьк (83073, м. Донецьк, вул.. Університетська, буд. 91, МФО 834016, ЄДРПОУ 24164870) суму штрафних санкцій у розмірі 3303грн.33коп.

У задоволенні решти вимог про стягнення 3303грн.34коп. штрафних санкцій та 181грн.58коп. нарахованої пені відмовити.

В судовому засіданні 21.09.2006р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст виготовлено: 25.09.2006р.

Суддя                                                                                                Новікова Р.Г.           

Надруковано 3 примірника: 1 – позивачу; 1 – відповідачу; 1 – до справи