Постанова

від 03.06.2008 по справі 7/213-9/308-7/236/06-10/282/06-20/155/07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 03 червня 2008 р.                                                                                   

№

7/213-9/308-7/236/06-10/282/06-20/155/07 

Вищий

господарський суд  України у складі

колегії суддів :

головуючий

суддя

Муравйов

О.В.

судді

Полянський

А.Г.

Фролова

Г.М.

розглянувши

касаційну

скаргу 

ПП

"НПКО "ТАТА"

на 

постанову

Запорізького апеляційного господарського суду від 13.02.2008 р.

у

справі№7/213-9/308-7/236/06-10/282/06-20/155/07

Господарського суду Запорізької 

області

за

позовом

ПП

"НПКО "ТАТА"

До   

третя особа

1.          Комунарського відділу Державної

виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції 2.          Головного управління Державного

казначейства України у Запорізькій області 

Приватний підприємець ОСОБА_1

за

участю

прокуратури

Запорізької області

про

стягнення

суми

За

участю представників сторін:

позивача

-Кулікова К.А. дов. від 19.11.2007 р. № 42

відповідача 1 -не

з'явились

відповідача 2 -не

з'явились

третьої особи -не

з'явились

прокуратури -Савицька

О.В. посв. № 231

В

С Т А Н О В И В:

       Рішенням Господарського суду Запорізької

області від 03.09.2007 р. (суддя -Гандюкова Л.П.) в позові відмовлено.

Постановою

Запорізького апеляційного господарського суду від 13.02.2008 р. (судді -

Колодій Н.А., Мірошниченко М.В., Яценко О.М.) рішення Господарського суду

Запорізької області від 03.09.2007 р. залишено без змін.

Не

погоджуючись з рішенням та  постановою

апеляційної інстанції, ПП "НПКО "ТАТА" звернулось до Вищого

господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати,

мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм

матеріального та процесуального права.

Відповідач

та третя особа не скористались наданим процесуальним правом участі у суді

касаційної інстанції.

У

відзиві на касаційну скаргу Комунарський відділ Державної виконавчої служби

Запорізького міського управління юстиції просить залишити рішення Господарського

суду Запорізької області від 03.09.2007 р. та постанову Запорізького

апеляційного господарського суду від 13.02.2008 р. без змін.

Розглянувши

матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність

застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів

Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не

підлягає задоволенню, виходячи із наступного.   

Відповідно

до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами

розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду без змін, а скаргу

без задоволення.

Касаційна

скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного

господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального

права.

  Як вбачається з матеріалів справи, підставою

звернення ПП "НПКО "ТАТА" до суду з вимого відшкодування шкоди

стало, на думку позивача не- виконання Комунарським відділом Державної

виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції зобов'язань щодо

належного здійснення виконавчих заходів по виконанню наказу  № 3/3/837-6/4/14 від 26.06.2002 р.

        Попередніми судовими інстанціями було

встановлено, що Комунарським відділом Державної виконавчої служби 02.09.2002 р.

було направлено запит до МРЕВ, 14.03.2003 р. № 2209/12 -запит до ОП Запорізьке

міжміське бюро технічної інвентаризації, 12.03.2003 р. та 11.08.2004 р. -запити

до Державної податкової інспекції у Комунарському районі, 11.08.2004 р. -запит

до ОП Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації 12.07.2004 р. -запит

до Обласного управління статистики.

         Відповідно до ст. 33 ГПК України, суди

надали оцінку матеріалам прокурорської перевірки за зверненням директора фірми

"ТАТА" на дії посадових осіб ВДВС Комунарського РУЮ при виконанні

рішення суду. Досліджено витяг із журналу вихідної кореспонденції, зміст якого

підтверджує направлення запиту до БТІ 09.01.2003 р., 18.11.2002 р., 07.10.2002

р. МРЕВ повідомило про відсутність реєстрації за боржником транспортних

засобів. 

         Крім того, державним виконавцем ВДВС

здійснено вихід за місцем проживання боржника та встановлено, що за місцем

проживання боржник відсутній.

          Відповідно до ст. 5 Закону України

"Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати

заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено,

своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні

заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на

примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок,

визначені виконавчим документом.

Відповідно

до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями

чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а

також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в

повному обсязі особою, яка її завдала.

        Згідно ст. 1173 ЦК України передбачено,

що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю

органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу

місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується

державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування

незалежно від вини цих органів.

Особа,

якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на

їх відшкодування ( ст. 22 ЦК України).

Отже,

підставою для виникнення цивільно-правової відповідальності є наявність шкоди,

протиправність дій заподіювача шкоди, причинний зв'язок між ними та наявність

вини заподіювача шкоди.

         В порушення вимог ст. ст. 33, 34 ГПК

України позивач не довів протиправної 

поведінки  державної  виконавчої 

служби, яка  на  думку, 

позивача  виразилася  в 

бездіяльності та причинного зв'язку 

між  діями відповідача  та спричиненими збитками позивача.

        Крім того, як правомірно відзначено

судом апеляційної інстанції, факт не направлення запиту  до БТІ впродовж певного проміжку часу  не є 

причиною невиконання  рішення  суду 

боржником в примусовому 

порядку. 

Перевіривши

у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку

обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського

суду та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла

висновків про те, що суди в порядку ст. ст. 43, 47, 43,

99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі

всі обставини справи в їх сукупності.

Суд

апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України, повторно

розглядаючи справу, повно з'ясував обставини, які мали значення для правильного

розгляду поданої апеляційної скарги. Висновки апеляційного суду ґрунтуються на

доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням чинного

законодавства. Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова

відповідає положенням ст. 105 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові

Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” зі

змінами та доповненнями.

Згідно

з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та частин 1, 2 статті 1117

ГПК України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних

обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності

юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та

постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати

або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або

постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність

того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові

докази або додатково перевіряти докази.

Твердження

оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським

судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не

знайшли свого підтвердження, в зв'язку з цим підстав для зміни чи скасування

законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Відповідно

до ст.ст.85, 1115 Господарського процесуального кодексу України в

судовому засіданні за згодою присутніх представників сторін  оголошена 

вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись

ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111

ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну

скаргу Приватного підприємства "Наукове промислово-комерційне підприємство

"ТАТА" залишити без задоволення.

Рішення

Господарського суду Запорізької області від 03.09.2007 року та постанову

Запорізького апеляційного господарського суду від 13.02.2008 року у справі №

7/213-9/308-7/236/06-10/282/06-20/155/07 залишити без змін.

Головуючий    суддя                                                                  

Муравйов О.В.                                                         

Судді                                                                   

                         Полянський А.Г.

Фролова Г.М.