ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ВИЩИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2008 р.
№
3/625-07
Вищий господарський
суд України у складі колегії суддів:
головуючого
судді
Кравчука
Г.А.,
суддів:
Мачульського
Г.М.,
Шаргала
В.І.
за
участю представників сторін:
позивача
не
з'явився
відповідача:
не
з'явився
розглянувши
у відкритому судовому засіданні
касаційну
скаргу
Комунального
підприємства “Білопільський Житловик"
на
постанову
Харківського
апеляційного господарського суду від 26.02.2008 року
у
справі
№3/625-07
господарського суду Сумської області
за
позовом
Комунального
підприємства “Білопільський Житловик"
до
Фізичної
особи-підприємця ОСОБА_1
про
примусове
укладення договору та стягнення 3 102,97 грн.
В С Т А Н О В И В:
Комунальне
підприємство (надалі КП) “Білопільський Житловик" звернулось до
господарського суду Сумської області з позовом до фізичної особи-підприємця
ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача
укласти договір на умовах “Типового договору №29 участі суб'єктів
підприємницької діяльності у розрахунках за утримання будинку, прибудинкової
території від 03.10.2005”. Також, позивач просив стягнути з відповідача борг у
сумі 3 102,97 грн. за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової
території та судові витрати у справі.
Рішенням
господарського суду Сумської області від 08.01.2008 року (суддя Левченко П.І.), залишеним без змін постановою
Харківським апеляційним господарським судом від 26.02.2008 року, позов
задоволено частково, фізичну особу-підприємця зобов'язано укласти договір на
умовах “Типового договору №29 участі суб'єктів підприємницької діяльності у
розрахунках за утримання будинку, прибудинкової території від 03.10.2005” року
з Комунальним підприємством “Білопільський Житловик". У задоволенні
позовних вимог щодо Доповідач: Шаргало В.І.
стягнення
з відповідача боргу в сумі 3102, 97 грн. відмовлено. З фізичної
особи-підприємця ОСОБА_1 стягнуто судові витрати пропорційно задоволеним
вимогам на користь Комунального підприємства “Білопільський Житловик".
Судове
рішення мотивоване посиланням на норми статті 1 Закону України “Про
відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення
плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкової території” та
пункту 1.5 Методичних рекомендацій щодо участі суб'єктів підприємницької
діяльності в утриманні будинків і прибудинкових територій, затверджених наказом
Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України. У
частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача на
користь позивача боргу у сумі 3 102,97 грн. за надані послуги з утримання
будинку та прибудинкової території рішення мотивоване безпідставністю та
необґрунтованістю цієї вимоги, оскільки відсутні боргові зобов'язання
відповідача перед позивачем щодо сплати цієї суми.
Не
погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Комунальне
підприємство “Білопільський Житловик" звернулося до Вищого господарського
суду України з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неврахування судом
апеляційної інстанції частини першої статті 11 Цивільного кодексу України та
неправильне застосування норм Закону України “Про відповідальність суб'єктів
підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні
послуги та утримання прибудинкових
територій” та пункту 1.7 Методичних рекомендацій щодо участі суб'єктів
підприємницької діяльності в утриманні будинків і прибудинкових територій,
затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової
політики України. Скаржник звертає увагу касаційної інстанції на те, що хоча
договір між сторонами і не укладений, але фактично між Комунальним
підприємством “Білопільський Житловик" і фізичною особою-підприємцем
ОСОБА_1існують договірні правовідносини у сфері житлово-комунальних послуг, які
виникли з початку роботи підприємства.
Від
Підприємця ОСОБА_1 надійшло заперечення на касаційну скаргу, який вважає скаргу
необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.
Заслухавши
суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги,
перевіривши правильність застосування судами попередній інстанцій норм
матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського
суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарськими
судами попередніх інстанцій встановлено, що Підприємець ОСОБА_1 є власником
приміщення магазину на першому поверсі в житловому будинку АДРЕСА_1 яке ним
придбане за договором купівлі-продажу від 19.12.2002 року, укладеним з
Виконкомом Білопільської міської ради.
Названий
житловий будинок знаходиться на балансі КП “Білопільський Житловик", яке
обслуговує цей будинок та виконує роботи пов'язані з його експлуатацією та утриманням. Всі затрати на згадану діяльність повинні
бути розподілені між мешканцями будинку
та суб'єктами підприємницької діяльності відповідно до займаної площі.
Однак,
відповідач відмовлявся оплачувати свою
частку експлуатаційних витрат, що змусило позивача звернутися до суду з даним
позовом.
Законом
України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за
несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання
прибудинкових територій" встановлено, що
суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і
приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі
договору, для провадження цієї діяльності, сплачують комунальні послуги за
тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну
вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової
території. Обов'язковою умовою договорів про надання комунальних послуг та
утримання прибудинкових територій є забезпечення виконання зобов'язань відповідно
до чинного законодавства України.
На
виконання вимог цього Закону наказом Державного комітету будівництва,
архітектури та житлової політики України №176 від 05.06.2001 року затверджено
Методичні рекомендації щодо участі суб'єктів підприємницької діяльності в
утриманні будинків і прибудинкових територій.
Пунктом
1.5. цих Рекомендацій визначено, що всі умови участі суб'єктів підприємницької
діяльності у розрахунках за утримання будинку,
прибудинкової території та оплати комунальних послуг повинні передбачатись
відповідним договором між ними та власником житлового будинку в цілому або
встановленою ним особою. Типовий договір участі суб'єктів підприємницької
діяльності в утриманні будинку, прибудинкової території та оплати комунальних
послуг наведено у додатку до вищезгаданих Методичних рекомендацій (п. 1.6.
Методичних рекомендацій).
З
урахуванням викладеного господарські
суди дійшли обґрунтованого висновку
щодо обов'язку відповідача брати участь у розрахунках за утримання
будинку АДРЕСА_1 і прибудинкової території,
оплати комунальних послуг та зобов'язали останнього укласти з позивачем відповідний договір.
Разом
з тим, з приписів наведеного законодавства вбачається, що суб'єкти підприємницької діяльності беруть
участь у названих розрахунках саме на
умовах, передбачених відповідним договором і виконання зобов'язань за цим договором
здійснюється відповідно до чинного законодавства України, тобто
обов'язок сплати своєї частки у розрахунках за утримання будинку виникає у
суб'єкта підприємницької діяльності лише після укладення договору. Тому суди попередніх інстанцій правомірно
відмовили у стягненні коштів, які були заявлені позивачем як борг за період до
укладення договору.
З огляду на викладене колегія
суддів вважає, що під час розгляду справи господарськими судами
фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного
дослідження матеріалів справи, висновки судів відповідають цим обставинам і їм
надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального
і процесуального права, а відтак, у касаційної інстанції відсутні підстави для
скасування прийнятих у справі рішень.
Керуючись ст. ст. 1115,
1117, 1119, 11111 Господарського
процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну
скаргу Комунального підприємства “Білопільський Житловик”
залишити
без задоволення.
Постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 26.02.2008 року у справі
№3/625-07 залишити без змін.
Головуючий суддя
Кравчук
Г.А.
СуддяМачульський
Г.М.
Суддя Шаргало В.І.
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 04.06.2008 |
Оприлюднено | 03.09.2008 |
Номер документу | 1957911 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Шаргало В.Ш.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні