Ухвала

від 16.11.2011 по справі 2/0108/3221/11

КЕРЧЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

   

Справа № 2-0108/3121/2011

                                ЗАОЧНЕ   РІШЕННЯ

                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2011р.                                                                                         м. Керч

Керченський міський суд Автономної Республіки Крим у складі :

головуючого судді -     Біленко Л.В.

при секретарі         -     Кущієвої М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Керчі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Граніліт-Крим»про стягнення заборгованості та штрафних санкцій,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства «Граніліт-Крим», мотивуючи вимоги тим, що 21.03.2009р. між сторонами шляхом підписання та узгодження вартості матеріалів та робіт укладений договір на виготовлення та встановлення паркану на території будинку 47 по вул. Кримській в с. Новоотрадне Ленінського р-ну АРК . Позивач свої зобов’язання за договором виконав –сплатив узгоджену вартість робіт та матеріалів у сумі 45000,00 грн., а відповідач, який був зобов’язаний виконати роботи впродовж місяця, не виконав умови договору до теперішнього часу. Вважає, що у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України відповідач повинен сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та три відсотки річних від простроченої суми . Просить стягнути з відповідача суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в загальній сумі 56989,79 грн. та судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду.  

В судовому засіданні позивач вимоги підтримав, надав пояснення по суті позову.

Представник відповідача до судового засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений за зареєстрованою юридичною адресою, будь-яких заяв, клопотань , заперечень на позов від відповідача до суду не надходило.

За згоди  позивача, суд розглядає справу у порядку заочного провадження у відповідності до ст.ст. 224-226 ЦПК України на підставі наявних доказів.

Заслухавши пояснення позивача, допитавши свідка, дослідивши обставини по справі, перевіривши їх доказами та надавши доказам правової оцінки, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Оскільки до позовної заяви не доданий письмовий договір, а позивач та свідок в судовому засіданні пояснили, що в загальноприйнятому розумінні письмовий договір між сторонами не укладався, то висновки щодо наявності між сторонами договірних зобов’язань суд робить, керуючись наступним.

Згідно до ч.1 ст. 626 Цивільного Кодексу  України (далі –ЦК України) договором є  домовленість сторін , спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Стаття 627 ЦК України встановлює свободу сторін в тому числі щодо визначенні умов договору. Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі , якщо вимоги щодо форми договору не встановлені в законі.

Дослідивши письмові докази по справі , суд встановив, що сторони домовились , що відповідач за кошти, надані позивачем, бере на себе зобов’язання виготовити та встановити паркан на ділянці розташування будинку 47 по вул. Кримській в с. Новоотрадне Ленінського р-ну АРК, конкретні ознаки паркану , в тому числі матеріал виготовлення, розхідні матеріали, перелік робіт,  а також вартість матеріалів та робіт ,  сторонами узгоджені шляхом підписання письмових відомостей. (а.с.6-7,27-28).

Як убачається з квитанцій до прибуткових касових ордерів , позивач сплатив відповідачу за виготовлення та встановлення паркану  грошові кошти в загальній сумі 45000,00 грн. (а.с.25,26).

Відповідач свої зобов’язання за договором не виконав, що не спростовано в судовому засіданні.

Свідок ОСОБА_2, який на час укладення договору займав посаду директора ПП «Граніліт-Крим», що зокрема підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.17-20), показав, що дійсно сторони в березні 2009р. домовились про те, що відповідач виготовить та встановить на території будинку позивача декоративний паркан. Оскільки підприємство тільки розпочинало свою діяльність, договір в належній формі не укладався, а сторони  узгодили перелік робіт та матеріалів у вільній формі. Спочатку сторонами був обумовлений строк виготовлення робіт –2-3 місяці, потім за згодою позивача він був продовжений –до нового року –до 01.01.2010р. Позивач своєчасно вніс кошти за договором, але відповідачем роботи виконані в повному обсязі не були за причини матеріальної неспроможності підприємства.

За положеннями ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки , встановлені договором або законом,  в тому числі припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання , розірвання договору, зміна умов зобов’язання , сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Оскільки судом встановлено, що позивач договірні зобов’язання виконав –сплатив визначену суму за виготовлення та встановлення паркану, а відповідач від виконання своїх зобов’язань ухиляється , суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача грошової суми, сплата якої позивачем підтверджена документально, підлягає задоволенню.

Вирішуючи вимогу про стягнення з відповідача суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, суд доходить наступних висновків.

          Позивач обґрунтовує ці вимоги положеннями ст. 625 ЦК України, яка  встановлює, що боржник , який прострочив виконання грошового зобов’язання , за вимогою кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення  , а також три проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд не погоджується з висновками позивача, що зазначена правова норма є такою, що розповсюджується на правовідносини сторін, виходячи зі змісту договірних зобов’язань.  В судовому засіданні позивач не довів належними доказами , що сторонами був узгоджений строк виконання  зобов’язання з боку відповідача - 1 місяць, як він зазначив в позові, будь-яких вказівок про це письмові докази, надані позивачем, не містять. Зазначене спростовано й показами свідка .

Таким чином, суд знаходить вимогу позивача  про стягнення з відповідача індексу інфляції та 3% річних такою, що не підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог. Враховуючи зазначену норму, суд визначає суму стягнення судових витрат з відповідача на користь позивача, приймаючи до уваги сплату позивачем судового збору в у розмірі 569,90 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120,00 грн. , враховуючи часткове задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,60,88,212-215, 224-226 ЦПК України , суд                                                                   

                                                                           ВИРІШИВ:   

           Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Граніліт-Крим»про стягнення заборгованості та штрафних санкцій задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Граніліт-Крим»( реєстраційний номер ЄДР –10041308975, ідентифікаційний код юридичної особи –36286437, юридична адреса : м. Керч, вул. Шевченка , буд. 21) на користь ОСОБА_1  борг у розмірі 45000,00 грн. та судові витрати : судовій збір у розмірі 450,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  у розмірі 120,00 грн.. а всього стягнути 45570,00 грн. (сорок п’ять тисяч п’ятсот сімдесят грн. 00 коп.)

Заочне рішення може бути переглянуто судом , що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення , заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.   

Рішення може бути оскаржено позивачем до  Апеляційного суду АР Крим через Керченський міський суд АР  Крим  шляхом подачі у 10-денний строк з дня оголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь в справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя -