Рішення

від 05.12.2011 по справі 2-55/11

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

05.12.2011               

  Копія

Справа № 2-55-11

  З А О Ч Н Е  Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

  05 грудня    2011 року      Уманський  міськрайонний  суд Черкаської області в складі :

головуючого судді        Резнік Ю.В.

при секретарі                 Щербаковій  Л.А.  

за участю  адвоката       ОСОБА_1

розглянувши у  судовому засіданні в місті Умань справу за позовом  ОСОБА_2 до ТОВ „ОСОБА_3 Логістік”, ОСОБА_4,  третя особа без самостійних вимог -  ОСОБА_5,   про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином ,-

  В С Т А Н О В И В:

  В жовтні  2010 року позивач звернувся з позовом до відповідачів про відшкодування матеріальної та моральної  шкоди, заподіяної злочином. В позовній заяві він вказує, що  04 травня 2009 року 0 23 год. 00 хв. на 222 км автодороги Київ –ОСОБА_1 службовий автомобіль НОМЕР_1, який належить на праві власності відповідачу ТОВ „ОСОБА_3 Логістік”, під керуванням ОСОБА_4, який працював водієм  у ТОВ „ОСОБА_3 Логістік”, не вибрав безпечної швидкості руху та безпечного інтервалу, не врахував дорожньої обстановки та здійснив наїзд на стоячий на обочині автомобіль НОМЕР_2, який належить позивачу на праві власності.

По даному факту були оформлені відповідні адміністративні матеріали, на підставі яких відповідно до постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 10.06.2009 року, ОСОБА_4  було визнано винним в скоєні даного ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у сумі 340 грн.            Позивач ОСОБА_2 в позовній заяві вказує, що в наслідок ДТП  його автомобіль  отримав механічні пошкодження і тому позивачеві було завдану матеріальну шкоду, яку відповідачі добровільно відшкодовувати, не дивлячись на неодноразові звернення, не бажають.  Йому  була завдана матеріальна шкода :

·           матеріальний збиток, нанесений власнику автомобіля на дату оцінки - 18 вересня 2009 року –5 989, 59 грн..;

·          відновлення технічного стану автомобіля в повному обсязі  із врахуванням матеріального збитку складає -  7 756, 32 грн. і тому позивач вважає, що сума матеріального збитку спричиненого йому в наслідок ДТП становить - 7 756, 32  грн.;

·          оплата гонорару адвокату  - 500 грн.

Тому  загальну суму матеріальної шкоди позивач в позові вказав – 8 271, 96 грн . і просить суд стягнути з ТОВ „ОСОБА_3 Логістік”  на його користь матеріальну ( майнову) шкоду в повному обсязі.

Позивач ОСОБА_2 в позовній заяві також зазначає,  що поряд з матеріальною шкодою йому  було завдано також  моральних збитків, які виразились в  неможливості використання свого автомобіля за прямим призначенням внаслідок його пошкодження, в стражданнях внаслідок   напруженості у зв”язку з цим в стосунках із родиною та друзями, позивач вказував в позові, що він тимчасово втратив нормальний сон і відпочинок. Також він був позбавлений можливості реалізовувати свої звички і бажання , що потребувало від нього додаткових зусиль для організації його життя. Позивач також страждав від того, що відповідачі на протязі тривалого періоду часу  і по сьогоднішній день  відмовляються відшкодувати шкоду, що була йому спричинена внаслідок ДТП.

Беручи до уваги викладене, позивач просить суд прийняти рішення, яким стягнути на його користь з  ОСОБА_4, який керував автомобілем і перебував з відповідачем ТОВ „ ОСОБА_3 Логістік”  в трудових відносинах,  моральну шкоду, яку він оцінив в 10 000 грн.

У судовому засіданні  позивач ОСОБА_2 і представник позивача -  адвокат  ОСОБА_1 підтримали  позов в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та просили суд стягнути з відповідачів кошти у відшкодування спричиненої позивачу матеріальної і моральної шкоди та судові  витрати і витрати по оплаті  праці адвоката.

Відповідачі та третя особа без самостійних вимог  в судове засідання будучи належним чином повідомлені не з»вились  та не повідомили суд про причини неявки.  При цьому представник відповідача ТОВ „ ОСОБА_3 Логістік”   та  відповідач  ОСОБА_4  в попередньому судовому засіданні   вказували, що сам факт ДТП  вони не заперечують за участю сторін, але з сумою збитків вони ще на той момент не визначались.  В послідуючому жодного разу представники відповідача - ТОВ „ ОСОБА_3 Логістік”    та  ОСОБА_4  –в судові  засідання  не з»явились і не надали до суду будь- яких документів з приводу суми шкоди, яка на їх думку  була  обґрунтованою..

Зі згоди представника позивача суд ухвалює судове рішення  при заочному розгляді справи,  що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає до часткового задоволення   виходячи з наступних підстав:

-          згідно постанови  Броварського міськрайонного суду  Київської області  від 10.06.2009 року  (а.с. 12) вбачається, що 04.05.2009 року 0 23 год. 00 хв. на 222 км. а/д ОСОБА_6 ОСОБА_4, керуючи автомобілем НОМЕР_1, не вибрав безпечної швидкості руху та безпечного інтервалу, не врахував дорожньої обстановки, внаслідок чого здійснив наїзд на стоячий автомобіль НОМЕР_2. Згідно вказаної постанови суду від 10 червня 2009 року ОСОБА_4 визнано винним в скоєні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП України і піддано адміністративному стягненню у вигляді  штрафу.  У вказаній постанові суду також зазначено, що ОСОБА_4 працює водієм ТОВ „ОСОБА_3 Логістік” і в своїх поясненнях в суді водій ОСОБА_4 винним себе в скоєному правопорушенні визнав повністю і при призначення адміністративного стягнення просив не позбавляти його права керування, оскільки виконання його службових обов’язків безпосередньо пов’язано з використанням посвідчення водія.

-          згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження від  18 вересня 2009 року вартість матеріального збитку нанесеного власнику автомобіля ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_3 на дату оцінки складає 5 989,59 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Крім цього, відповідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року №6 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”  – не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки на підставі трудових відносин з володільцем цього джерела.

Відповідно до ч. 5 ст. 1187 ЦК України, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо не доведе, що шкода була завдана внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

За таких обставин матеріальну  шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 04.05.2009 року о 23.00 год. в результаті якої автомобіль позивача ОСОБА_2 отримав механічні пошкодження  ( висновок № 190/09 від 18 вересня 2009 року –25-30 –а.с. 160-168 –вартість матеріального збитку складає  на дату  проведення оцінки 5 989, 59 грн.)  повинна відшкодовуватись  - ТОВ „ОСОБА_3 ЛОГІСТІК” „,    яким  водій ОСОБА_4 керував під час виконання трудових обов’язків, поскільки працював на посаді водія.

Згідно із загальними підставами цивільно-правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування шкоди і моральної і матеріальної підлягають :

- наявність такої шкоди;

- протиправність діяння її заподіювача;

- наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача.

Що стосується моральної шкоди, то відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини юридичної чи фізичної особи, якщо вона заподіяна ушкодженням  здоров’я, внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної немайнової шкоди -  за моральну шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов’язків  відповідальність несе організація з якою працівник перебуває в трудових відносинах.

За таких обставин моральну  шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 04.06.2009 року о 23 год. 00 хв. близько в результаті якої автомобіль позивача ОСОБА_2 отримав механічні пошкодження, повинна відшкодовуватись - ТОВ „ОСОБА_3 ЛОГІСТІК” „, з яким  водій  ОСОБА_4, який керував автомобілем НОМЕР_1 перебував у трудових відносинах  і вчинив адмінправопорушення, що передбачене ст. 124 КпАП України. На підставі викладеного суд вважає, що в результаті неправомірних  дій ОСОБА_4 під час скоєння ДТП 04.06.2009 року позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає у нервовому потрясінні та тривалих душевних переживаннях, внаслідок чого порушився нормальний уклад його  життя у зв’язку з  пошкодженням автомобіля і не можливості протягом тривалого часу використовувати його за призначенням, що призвело до тимчасової втрати нормального сну та  відпочинку. В такому разі суд вважає, що  підлягає до стягнення з відповідача –- ТОВ „ОСОБА_3 ЛОГІСТІК” „,  і моральна шкода –10 000 грн..  При цьому суд враховує викладені фактичні обставини справи,  характер вчинення ДТП,  поведінку відповідача після ДТП, який  не вживав заходи для зменшення шкоди а також з урахуванням вимог розумності і справедливості.

Відповідно до ч. 1  ст. 79  ЦПК України   судові витрати складаються із судового збору та витрат пов’язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 88 ЦПК України  стороні на користь якої ухвалено рішення , суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються  позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві –пропорційно  до тієї  частини позовних вимог, у задоволення яких позивачеві відмовлено.

Беручи до уваги положення п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної немайнової шкоди” ( з наступними змінами і доповненнями),  положення п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року №6 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”( з наступними змінами і доповненнями) , керуючись п. 2 ст. 23 і  ст.ст. 1167, 1187 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 15, 30, 62, 79, 88, 209, 212, 214, 215, 218, 294 ЦПК України,  суд

  В И Р І Ш И В :

  Позов задовольнити частково.

Стягнути із ТОВ „ОСОБА_3 Логістік” ( 07400 Київська область м. Бровари вул. Андреєва, 2/1 та м. Бровари бульвар Незалежності, 15 а кв. 9, ЄДРПОУ 35325910 ), на користь ОСОБА_2  : 5 989, 59 грн. ( п’ять тисяч дев’ятсот вісімдесят дев’ять  гривень п’ятдесят дев’ять копійок)   на відшкодування матеріальної шкоди; судові витрати в частині вимог майнового характеру, а саме - 86,88  грн. (витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи) і 59,36  грн.(судового збору).

Стягнути ТОВ «ОСОБА_3 Логістік»  на користь ОСОБА_2  - 10 000  грн. (десять тисяч гривень)  на відшкодування моральної шкоди; судові витрати в частині вимог немайнового характеру, а саме  - 30  грн. (витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи) .

Стягнути ТОВ «ОСОБА_3 Логістік»  на користь держави судовий збір в частині вимог немайнового характеру в сумі 8, 50  грн..

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які беруть участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом 10-и днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Уманського

міськрайонного суду             підпис                                                            ОСОБА_7

 З оригіналом вірно.

 Суддя:                                                             Секретар: