Рішення

від 17.10.2006 по справі 15/399

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/399

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.06                                                                                 Справа № 15/399

Суддя  Пономаренко Є.Ю., розглянувши матеріали  справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Ві-Ай-Пі Сістемс Україна», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ді Ді Сі –ЛТД», м. Луганськ

про стягнення 2 559 грн. 00 коп.

За участю представників сторін:від позивача –не прибув;від відповідача –не прибув.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування  судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача боргу у сумі 2 559 грн. 00 коп. за поставлену згідно накладних продукцію.

Позивач не скористався правом на участь свого представника у судовому засіданні. При цьому, позивач подав заяву від 22.09.2006р. про розгляд справи без участі його представника, зазначивши, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач відзив на позовну заяву та інші витребувані судом документи не представив, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.  

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи та вислухавши представника позивача суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ві-Ай-Пі Сістемс Україна»поставило відповідачу продукцію на загальну суму 2 559 грн. 98 коп., що підтверджується наступними накладними:

-          №000001663 від 08.10.2003р. на суму 1669,99 грн.;

-          №000001745 від 21.10.2003р. на суму 109,99 грн.;

-          №000002043 від 02.12.2003р. на суму 780,00 грн.,

а також довіреностями суворої звітності на одержання товару.

Позивач пред'явив відповідачу письмову вимогу від 01.08.2006р. б/н про сплату за одержаний згідно накладних товар.

Відповідач грошові зобов'язанні з оплати за товар одержаний згідно наведених накладних не виконав у повному обсязі.

Позивачем заявлено до стягання з відповідача борг за наведеними зобов'язаннями у сумі 2 559 грн. 00 коп.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 154 Цивільного кодексу УРСР, який діяв під час передачі товару за накладними на підставі яких заявлено позовні вимоги, якщо згідно з законом або угодою сторін договір повинен  бути укладений в письмовій формі, він може  бути  укладений  як  шляхом складання одного документа, підписаного сторонами,  так  і  шляхом обміну листами, телеграмами, телефонограмами та  ін.,  підписаними стороною, яка їх надсилає.

Відповідно до ст. 161 Цивільного кодексу УРСР, а також ст. 526 Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004р., зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

У зв'язку з тим, що станом на 01.01.2004р. продовжував існувати обов'язок відповідача за вказаними правовідносинами, до наведених правовідносин застосовуються правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, що набули чинності з 01.01.2004р., відповідно до п.4 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та п.4 Господарського кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Так, між сторонами укладено письмові правочини, зміст яких зафіксований у накладних, з урахуванням письмової вимоги про сплату за одержаний товар.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи не встановлення у договорі строку виконання зобов'язання по оплаті прийнятого товару застосовуються положення ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи пред'явлення вимоги з виконання зобов'язання по оплаті за договором, строк виконання даного зобов'язання на момент прийняття цього судового рішення наступив, проте не був виконаний відповідачем.

Факт наявності заявленого до стягнення боргу, підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач заявлені вимоги не оспорив, доказів виконання грошового зобов'язання у повному обсязі не надав.

Таким чином, оцінивши доводи сторін та наявні докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, з відповідача підлягає стягненню борг у сумі 2 559 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача  у складі: 102 грн. 00 коп. державного мита, а також 118 грн. 00 коп.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.  44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ді Ді Сі –ЛТД», м. Луганськ, вул. Дзержинського, б. 35, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 24190442 на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю «Ві-Ай-Пі Сістемс Україна», м. Київ, вул. М. Раскової, б. 23, к. 821, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 25404359:  борг у сумі 2 559 грн. 00 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 102 грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі  118 грн. 00 коп. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

Є.Ю. Пономаренко