Рішення

від 18.11.2011 по справі 2-120/11

ЛИПОВОДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

           

                                                                                                     Справа № 2-120/11  

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

18 листопада 2011 року            Липоводолинський районний суд Сумської області

в складі: головуючого-судді Шульги О.М.

                            при секретарі Мазур О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Липова Долина справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан-123» с. Капустинці Липоводолинського району Сумської області, треті особи: ОСОБА_2, відділ Держкомзему в Липоводолинському районі про розірвання договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

          Позивач ОСОБА_1 21.03.2011 року звернулася в суд з позовом до ТОВ «Лан-123», третя особа ОСОБА_2, відділ Держкомзему в Липоводолинському районі про розірвання договору оренди земельної ділянки (паю).

          Свій позов вона обгрунтовує тим, що вона являється власником земельних ділянок на території Капустинської сільської ради згідно державних актів від 02.04.2002 року, зареєстрованих за  № 0146 та № 0147 у книзі записів державних актів на право приватної власності на землю.

          Відповідно до договорів оренди землі від 01.08.2006 року нею було передано в оренду ТОВ «Лан-123» терміном на 10 років земельні ділянки загальною площею 4,9169 га., у тому числі 4,2330 га. ріллі та 0,6839 га. сіножатей. В ході укладення договорів оренди землі їй як і всім власникам землі було обіцяно твердо дотримуватись умов договорів. Однак орендар протягом терміну користування її земельними ділянками, вчиняв дії, які позбавили її надії на будь-яку користь для неї та її сім’ї у разі продовження дії договору.

          Так, в ході  виконання умов договору, пункт цього договору щодо оплати оренди у грошовій формі не виконувався, а якість натуральної оплати за користування землею була низької якості. При цьому порушувались строки виплати орендної плати, але пеня, передбачена п. 14 договору оренди, не сплачувалась.

          У п. 28 договору оренди зазначено право орендодавця вимагати від орендаря використання земель за цільовим призначенням. Нею було передано в оренду 0,6839 га. сіножатей. На порушення п. 28 договору відповідач самовільно без узгодження з нею розорював ці сіножаті та перетворював їх на орну землю. За вказані порушення посадові особи відповідача притягувалися до адміністративної відповідальності. Однак і після цього відповідач продовжує розорювати сіножаті та  вирощувати там просапні культури.

          Також їй відомо факт передачі орендованих земель в суборенду, але при цьому договір суборенди не реєструвався як того вимагає ст. 8 Закону України «Про оренду землі».

          За таких обставин позивач прохає суд розірвати договір оренди.

          В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 позов підтримали повністю, але від звинувачень відповідача в  порушенні строків виплати орендної плати, не сплаті при цьому пені  та здійснення розрахунків за оренду землі продукцією низької якості, які були зазначені в позовній заяві в якості підстав для розірвання договору оренди земельних паїв відмовились.

          Представник відповідача за дорученням Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан-123» ОСОБА_4 в судовому засіданні частково змінений позов не визнав та пояснив, що позивач належних доказів розорювання належних їй сіножатей не надала, вся її земельна ділянка розорювалась і раніше, коли і вона очолювала вказане товариство і це товариство лише продовжувало обробляти ці земельні ділянки як вони оброблялись і раніше. Щодо передачі належної позивачці земельної ділянки в суборенду ОСОБА_2 то він також вважає, що ніяких доказів з цього приводу позивачкою також не надано, а тому він прохає суд винести рішення яким відмовити в задоволенні даного позову.

Треті особи – ОСОБА_2 та представник відділу Держкомзему в Липоводолинському районі в судове засідання не з`явилися, але від них надійшли письмові заяви з проханням розглядати дану справу за їх відсутності.

          З’ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення сторін, покази свідків, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що даний, частково змінений позов, підлягає задоволенню з таких підстав.

          Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником земельних ділянок призначених для ведення сільськогосподарського виробництва, а саме: площею 2,46 га. ( з яких 2,12 га. ріллі та 0,34 га. кормових угідь) на території Капустинської сільської ради згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-СМ № 028632, виданого 02 квітня 2002 року і  зареєстрованого за № 0147, та площею 2,46 га. (з яких 2,12 га. ріллі та 0,34 га. кормових угідь) на території Капустинської сільської ради згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-СМ № 028631, виданого 02 квітня 2002 року і зареєстрованого за № 0146 (а.с. 9, 15).

          01 серпня 2006 року між позивачкою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лан-123» були укладені договори оренди зазначених земельних ділянок строком на 10 років кожен (а.с. 6-7, 12-13).

          Договори зареєстровані у Липоводолинському районному відділі Сумської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» 01 листопада 2006 року за № 04.06.631.00831 та 01 листопада 2006 року за № 04.06.631.00851 (а.с. 7,13).

          Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої ним шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що розраховувала при укладенні договору.

          Суд вважає, що відповідачем по справі істотно порушувались умови договору, що є підставою для його розірвання в судовому порядку, а саме пункті 7 вказаних договорів оренди землі зазначено, що земельна ділянка повинна використовуватись із дотриманням контурно-меліоративної організації територій (а.с. 6,12).

          Згідно п. 17 Договорів однією з умов використання земельної ділянки є дотримання протиерозійної організації території (а.с. 6,12).

          Відповідно до ст. 24 Закону України „Про оренду землі” та п. 28  договорів оренди орендодавець має право вимагати від орендаря дотримуватись екологічної безпеки землекористування (а.с. 6,12).

          Як встановлено в судовому засіданні позивачка, посилаючись на зазначені пункти договору, неодноразово зверталась до адміністрації ТОВ «Лан-123» вказуючи на допущені товариством порушення умов договору по використанню земельних ділянок та скаржилась з приводу цього до прокуратури району, до відділу Держкомзему у Липоводолинському районі, до головного управління Держкомзему у Сумській області та до державної екологічної інспекції в Сумській області (а.с. 18-22, 83-87).

          По наслідкам проведених контролюючими органами перевірок були виявлені факти розорювання сіножатей, що вказує на використання земельних ділянок не за цільовим призначенням. До числа цих земельних ділянок віднесені і земельні ділянки які належать позивачці ОСОБА_1 За допущені правопорушення керівники господарства були притягнуті до адміністративної відповідальності (а.с. 22, 83, 91- 100).

          Факт розорювання сіножатей орендованих земель ТОВ «Лан-123» підтверджується довідкою відділу статистики у Липоводолинському районі, з якої вбачається, що всі взяті в оренду земельні паї рахуються за ТОВ «Лан-123» як рілля (а.с. 31).

          Крім цього всі допитані в судовому засіданні як свідки, а саме ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 підтвердили, що всі земельні паї в ТОВ «Лан-123» повністю розорються і на них вирощуються просапні культури.

          Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 пояснили, що їм як працівникам відділу Держкомзему у Липоводолинському районі відомі факти розорювання схилів земельних ділянок ТОВ «Лан-123» за  що на посадових осіб товариства накладались адміністративні стягнення.

          Свідок ОСОБА_11 підтвердила факт розорювання товариством сіножатей за, що на неї як на головного агронома накладались адміністративні стягнення.

          Свідок ОСОБА_12 пояснила, що вона являється начальником відділу державної землевпорядної експертизи та контролю за  дотриманням ліцензійних умов Головного управління Держкомзему у Сумській області і повідомила, що розорювання схилів без робочих проектів та необхідної документації є грубим порушенням Закону України «Про охорону земель» і являється використанням землі не за цільовим призначенням.

           Стаття 96 ЗК України передбачає, що землекористувач зобов’язаний забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

          Таким чином суд вважає доведеним факт нецільового використання земельних ділянок, які належать на праві власності позивачу ОСОБА_1, оскільки ТОВ «Лан-123» постійно, незважаючи ні на які заборони і попередження розорює належні їй сіножаті.

          Посилання представника відповідача на те, що вказані землі давно розорюються і що товариству нібито не відомо, що їх розорювати не можна, не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки вони спростовуються самими договорами оренди та актами приймання передачі земельної ділянки, що передається в оренду, де чітко зазначено в якому розмірі передано земельну ділянку і в тому числі ріллі та сіножатей. Крім того непоодинокі звернення позивачки, відповідні перевірки контролюючими органами, приписи притягнення посадових осіб до адміністративної відповідальності та і сам факт знаходження даної справи в суді з березня 2011 року давали можливість відповідачу усунути відмічені недоліки.

          Разом з тим проведеною перевіркою державною екологічною інспекцією в Сумській області в жовтні 2011 року знову виявлені факти порушення природоохоронного законодавства з боку ТОВ «Лан-123», а саме розорювання сіножатей та необгрунтоване інтенсивне використання земель, що є порушенням ст. ст. 35, 37, 47 Закону України «Про охорону земель» (акт перевірки від 11.10.2011 року а.с. 185-187).

          Суд також вважає доведеним факт передачі ТОВ «Лан-123» орендованої земельної ділянки належної позивачу ОСОБА_1 в користування власникам земельних паїв, які їх самі обробляють, тобто в суборенду.

          Так з письмової відповіді ТОВ «Лан-123»  позивачці ОСОБА_1 вбачається, що відповідач, посилаючись на п. 19 Договору оренди, вважає, що він має право передавати земельну ділянку в суборенду без зміни цільового призначення, а тому здійснив обмін земельних ділянок з власниками земельних паїв, які їх самостійно обробляють для створення кращих умов проведення польових робіт кожній із сторін.

          Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 підтвердила факт обміну частин земельних ділянок орендованих ТОВ «Лан-123» з ОСОБА_2. В обмін земельних ділянок також входила і частина земельних ділянок належних позивачці.

          Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про оренду землі» орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця.

          Разом з тим згідно ч 5 ст. 8 вказаного Закону договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

          З повідомлення начальника відділу Держкомзему у Липоводолинському районі за № 696/01-22 від 04.03.2011 року вбачається, що договорів оренди земельних ділянок, що знаходяться на території Капустинської сільської ради між  ТОВ «Лан-123» та ОСОБА_2 з 2006 року по даний час не зареєстровано. (а.с. 52)

          Таким чином, такий обмін земельних ділянок, в число яких входить і частина орендованих земель позивачки, є незаконними.

          Відповідно до п. 38 Договору оренди землі дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов’язків передбачених договором.

          Посилання відповідача на необгрунтованість та недоведеність вимог позивачки суд вважає безпідставними, непереконливими та такими, що не відповідають дійсності.

          Оскільки в судовому засіданні знайшло підтвердження, що відповідач істотно порушив умови договору, щодо нецільового використання землі шляхом розорювання сіножатей і необгрунтованого інтенсивного використання земель, що є грубим порушенням Закону України «Про охорону земель» та безпідставної передачі орендованої землі належної позивачці в суборенду, договори оренди земельних ділянок від 01.08.2006 року підлягають розірванню.

          Керуючись ст. ст. 526, 651 ЦК України, ст. 96 ЗК України, ст. ст. 8, 24, 32 Закону України «Про оренду землі», ст. ст. 35, 37, 47 Закону України «Про охорону земель», ст. ст. 10-11, 57-60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

          Частково змінений позов ОСОБА_1 задовільнити.

          Розірвати договір оренди земельної ділянки від 01 серпня 2006 року укладений між ОСОБА_1 та Товариством  з обмеженою відповідальністю «Лан-123» ідентифікаційний код 34072125 зареєстрований у Липоводолинському районному відділі Сумської регіональної філії державного підприємства «Центр державного кадастру» 01.11.2006 року за № 04.06.631.00831 та договір оренди земельної ділянки від 01.08.2006 року укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лан-123» ідентифікаційний код 34072125 зареєстрований у Липоводолинському районному відділі Сумської регіональної  філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» 01.11.2006 року за № 04.06.631.00851.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан-123» на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати по сплаті судового збору в сумі 51 грн. та оплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 грн., а всього 171 (сто сімдесят одну) гривню.

          Рішення може бути оскаржене до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Липоводолинський районний суд Сумської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у  справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                                                                                    Шульга О.  М.