Постанова

від 13.10.2006 по справі 17/383/06     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/383/06     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2006 р. 11:30Справа №  17/383/06

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Чернявській  Я.А.,

за участю представників сторін:

від позивача: Сердюк А.В., дов.  № 01/10 - 100 від 10.01.2006 року;

від відповідача: Снігір Є.О., дор. № 191/10/10- 010  від 21.06. 2006 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/383/06   

за позовом Арбузинського районного центру зайнятості, Миколаївська область,

смт. Арбузинка, пров. Каштановий, 8,

до Державної податкової інспекції у місті Южноукраїнську,  м. Южноукраїнськ, вул. Комсомольська, 3

про стягнення заборгованості  у сумі 544 грн.74 коп., -

У судовому засіданні 04.10.2006 р. оголошено перерву на 13.10.2006 р.

ВСТАНОВИВ:

Арбузинським районним центром зайнятості подано адміністративний позов до відповідача  Державної податкової інспекції у місті Южноукраїнську про стягнення 544 грн. 74 коп. суми витрат, пов?язаних з профнавчанням .

Відповідно до п.4 ст.26 Закону України "Про зайнятість населення" у випадку,

коли протягом двох років, які передують вивільненню, працівник не мав можливості підвищити свою кваліфікацію чи одержати суміжну професію за попереднім місцем роботи і, якщо при працевлаштуванні йому необхідно підвищити кваліфікацію або пройти професійну перепідготовку, то витрати на ці заходи проводяться за рахунок підприємства, організації, установи, з яких вивільнено працівника.

Арбузинським районним центром зайнятості 07.11.2005 було зареєстровано, як безробітну Семенду Майю Андріївну, яка 01.11.2005 р. була звільнена з Державної податкової інспекції у м. Южноукраїнську ч.І ст. 40 КЗпП України, в зв'язку з реорганізацією підприємства, та яка на протязі двох років, що передували вивільненню не підвищувала своєї кваліфікації, що підтверджується листом від Державної податкової інспекції у місті Южноукраїнську від 14.04.2006 року за № 1936/9 - 04 - 025 та відсутністю у звільненої Семенди М.А. відповідних документів (посвідчень, дипломів і т.ін.).

Так, як відповідні норми законодавства підприємством не були виконані, а звільнена Семенда М.А. залишилась без професії, яка потрібна на ринку праці, та в зв'язку з неможливістю працевлаштування за наявною професією Арбузинський районний центр зайнятості, в відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2002 року № 1471 «Про закупівлю послуг з професійної підготовки перепідготовки або підвищення кваліфікації осіб, зареєстрованих в державній службі зайнятості»направив Семенду М.А. на перенавчання за спеціальністю організація малого бізнесу.

Після професійної перепідготовки за рахунок служби зайнятості гр. Семенда М.А. була знята з обліку на підставі пп. «а»п.44 положення «Про порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних, виплати допомоги по безробіттю, а також умови надання матеріальної допомоги в період професійної підготовки та перепідготовки», яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1998 року № 578 ( далі - положення ), у зв'язку з отриманням одноразово виплати допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності. 20.02.2006 року гр. Семенда М.А. була зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності ( свідоцтво № 024213 від 20.02.2006 року).

Згідно п.1 ст. 27 Закону України "Про зайнятість населення", громадянам у період професійної підготовки і перепідготовки виплачується матеріальна допомога. Виплачена матеріальна допомога в період професійного навчання безробітного, компенсація вартості проїзду, вартість проживання у гуртожитку та оплата навчальним закладам за професійне навчання входять у витрати, пов"язані з професійним навчанням, перепідготовкою та підвищенням кваліфікації і підлягають відшкодуванню, відповідно до п.4 ст. 26 Закону України "Про зайнятість населення".

Відповідно до розрахунку сума витрат, пов'язаних з професійним навчанням Семенди М.А. склала - 544 (п'ятсот сорок чотири) гривні 74 копійки, з яких:

-   57.04 грн. вартість навчання згідно договору № 145506010400001 від 04.01.2006 року;

-   456.70 грн. матеріальна допомога отримана у період проходження професійного навчання;

-   31.00 грн. компенсація вартості проїзду до місця навчання та в зворотному напрямку, що підтверджується заявою безробітної та наказом від 20.01.06 за № НТ060120 про прийняті рішення службою зайнятості;

          Враховуючи наведене,позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги не визнає, посилаючись на наступне:

Семенда М.А. була звільнена ДПІ у м. Южноукраїнську на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з скороченням численності (штату) працівників.

У зв'язку з неможливістю її працевлаштувати за професіями, з яких вона була звільнена із-за відсутності вакансій на ринку праці Арбузинський районний центр зайнятості Миколаївської області, де вона була зареєстрована, як безробітна, направив її на професійне перенавчання.

Згідно розрахунку позивача загальна сума витрат по перенавчанню безробітної Семенди М.А. склала 544 грн. 74 коп.

Відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 р. за № 1533-111 (статті 7, 16 Закону) фінансування професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації безробітного, а також виплата матеріальної допомоги в цей період здійснюються за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

ДПІ у м. Южноукраїнську є страхувальником найманих працівників (застрахованих осіб) на випадок їх безробіття та помісячне сплачує страховику (Фонду) внески, які є джерелом формування його коштів.

Тобто, сплачуючи страхові внески до Фонду, ДПІ у м. Южноукраїнську фактично здійснює його фінансування для виплат, передбачених Законом, в тому числі для організації професійної перепідготовки вивільнених працівників та надання їм матеріальної допомоги.

Відповідно до Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" до приведення законодавства України у відповідність із  цим Законом,  закони та інші  нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Дійсно, як зазначає позивач допомога по безробіттю, матеріальна допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, призначені до набрання чинності Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплачуються у строки і розмірах, визначених Законом України „Про зайнятість населення".

Закон України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" набрав чинності 01.01.2001 р.

Перенавчання звільненого працівника здійснювалося в січні 2006 року, після набрання чинності Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" і тому фінансування професійної підготовки або перепідготовки під час безробіття повинно здійснюватися за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, а не коштів підприємства, з якого вона були звільнена.

Враховуючи вищенаведене, ДПІ у м. Южноукраїнську вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 р. за № 1533-111 (статті 7, 16 Закону) фінансування професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації безробітного, а також виплата матеріальної допомоги в цей період здійснюються за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

ДПІ у  м. Южноукраїнську є страхувальником найманих працівників (застрахованих осіб) на випадок їх безробіття та помісячне сплачує страховику (Фонду) внески, які є джерелом формування його коштів.

Тобто, сплачуючи страхові внески до Фонду, ДПІ у  м. Южноукраїнську фактично здійснює його фінансування для виплат, передбачених Законом, в тому числі для організації професійної перепідготовки вивільнених працівників та надання їм матеріальної допомоги.

Відповідно до Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове

державне соціальне страхування на випадок безробіття" до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом , закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Дійсно, як зазначає позивач допомога по безробіттю, матеріальна допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, призначені до набрання чинності Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплачуються у строки і розмірах, визначених Законом України „Про зайнятість населення".

Закон України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" набрав чинності 01.01.2001 р.

Перенавчання звільнених працівників здійснювалося в 2005 році, після набрання чинності Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" і тому фінансування професійної підготовки або перепідготовки під час безробіття повинно здійснюватися за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, а не коштів підприємства, з якого вони були звільнені.

Таким чином, враховуючи наведене, суд дійшов висновку про неможливість  задоволення адміністративного позову.

Керуючись    ст.ст.  162, 163   Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Регіонального управління Департаменту з питань аміністрування акцизного збору і контролю  за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України у Миколаївській області до відповідача -суб?єкта підприємницької діяльності - фізичної особи  Здоровець Віталія Миколайовича про стягнення суми фінансових санкцій у розмірі 5 100 грн. відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня її проголошення, якщо не подано заяву про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду скарги.

Постанову може бути оскаржено в порядку, встановленому ст. 186 КАС України.

Суддя Коваль С.М.