ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ВИЩИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2008 р.
№
11/417-07
Вищий господарський суд України у складі
колегії суддів:
головуючого,
судді
Плюшко
І.А.,
суддів
Разводової
С.С. (доповідач по справі), Самусенко С.С.,
розглянувши
касаційну скаргу ВАТ "Київспецсільгоспмонтаж"
на
рішення
господарського суду Київської області від 16.01.08р. та постанову Київського міжобласного
апеляційного господарського суду від 17.03.08р.
у справі
№
11/417-07
за
позовом
СПД
-фізичної особи ОСОБА_1
до
ВАТ
"Київспецсільгоспмонтаж"
про
усунення
перешкод у користуванні орендованим майном
За участю представників
сторін
від позивача ОСОБА_2 дов. від 27.05.08р. № б/н,
від відповідача Стеценко Г.М. дов. від 12.12.07р. № 10
В С Т А Н О В И В:
Суб'єкт
підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1звернувся до господарського
суду Київської області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства
“Київспецсільгоспмонтаж” про усунення перешкод у користуванні орендованим
майном, а саме гаражем площею 227,8 м2, який знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1
Рішенням господарського суду Київської
області від 16.01.2008 року у справі № 11/417-07 (суддя Мальована А.С.) позов
задоволено, зобов'язано відповідача, не чинити перешкод позивачу у користуванні
гаражем, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
Суд в обгрунтування прийнятого рішення
посилається на статтю 20 ГК України та
статтю 398 ЦК України відповідно до яких кожний суб'єкт господарювання та
споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів, право
користування майном виникає на підставі договору між володільцем та власником
даного майна.
Постановою Київського міжобласного
апеляційного господарського суду від 17.03.2008 року у справі № 11/417-07
(судді: Жук Г.А., Мостова Г.І.,
Писана Т.О) рішення місцевого
господарського суду залишено без змін з тих же підстав.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх
інстанцій ВАТ “Київспецсільгоспмонтаж” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення
господарського суду Київської області від 16.01.2008 року та постанову
Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17.03.2008 року у
справі № 11/417-07, посилаючись на порушення та невірне застосування судами
норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді доповідача,
розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність
застосування судами норм матеріального та процесуального права,
колегія суддів Вищого господарського суду
України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що
15.01.2007 року ОСОБА_3(орендодавець) та Суб'єкт підприємницької діяльності
-фізична особа ОСОБА_1(орендар) уклали договір оренди відповідно до умов якого
орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування виробниче
приміщення площею 227,8 м2 для розміщення устаткування за адресою:
АДРЕСА_1
Видаткові касові ордери № 3 від 16.02.2007
року, № 5 від 16.03.2007 року, № 7 від 16.04.2007 року, № 9 від 16.05.2007
року, № 11 від 18.06.2007 року, № 13 від
16.07.2007 року, № 15 від 16.08.2007 року, № 17 від 17.09.2007 року та № 18 від
18.10.2007 року на суму 227,80 грн., що містяться в матеріалах справи свідчать про сплату позивачем орендної плати
за договором від 15.01.2007 року.
Статтями
395 - 398 ЦК України, передбачено, що особа, яка має речове право на чуже майно
(право володіння, користування), має право на захист цього права, як від
власника так і від інших осіб, а тому числі і при створенні перешкод у
користуванні річчю (майном), яке передано в користування даній особі власником
на підставі договору, закону.
Суд
апеляційної інстанції, приймаючи оскаржувану постанову підставно погодився з
висновком місцевого господарського суду щодо правомірності володіння позивачем
нежитловим приміщенням (гаражем), а відтак і правомірності заявленого позову
щодо захисту свого порушеного права до відповідача -особи, яка перешкоджає у
здійсненні його права орендар, оскільки право володіння позивачем нежитловим
приміщенням, а саме гаражем інв. № 5-003, загальною площею 227,8 м2,
що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1виникло на підставі договору оренди
15.01.2007 року.
Згідно
ст. 398 ЦК України право володіння виникає на підставі договору з власником або
особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах
встановлених договором.
Суд
попередньої інстанції правомірно зазначив, що предметом негаторного позову як
речово-правового способу захисту права
власника (володільця, користувача) на усунення порушень у здійсненні його права
є вимога власника (володільця, користувача) до третіх осіб про усунення
порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином
користуватися цим майном тим чи іншим способом.
Підставою
такого позову слугують посилання позивача на належне йому право користування
майном та факти, які підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві
перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей.
Колегія
суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що позивачем
доведено належними та допустимими доказами право користування орендованим
майном на підставі договору оренди від 15.01.2007 року, реєстраційне
посвідчення № 2-335 та факти порушення його права на користування приміщенням з
боку відповідача (перешкоджання охороною відповідача позивачу разом з найманим
робітником у доступі до орендованого приміщення, оскільки воно знаходиться у
власності відповідача; відмова в доступі позивачу, СПД ФО ОСОБА_4, що є власником нежитлової
будівлі інв.№5-002 за адресою: АДРЕСА_1та депутату Броварської міської ради
Крату А.В. в доступі до орендованого гаражу, що підтверджується відповідним
актом від 11.05.2007 року та депутатським зверненням до начальника Броварського
міського відділу ГУ МВС України в Київській області від 29.05.2007 року, що
містяться в матеріалах справи), тому рішення суду першої інстанції законно та
обгрунтовано залишено без змін як таке, що відповідає фактичним обставинам
справи та не суперечить чинному законодавству.
Беручи
до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження
останнього, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної
інстанції, якою рішення місцевого господарського суду залишено без змін,
відповідає нормам матеріального і процесуального права та підстав для її зміни
або скасування не має.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.1115, 1117 , 1119 - 11111,
Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
-
П О С Т А Н
О В И В:
1. Касаційну скаргу ВАТ
"Київспецсільгоспмонтаж" залишити без задоволення.
2.
Рішення господарського суду Київської області від 16.01.08р. та
постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від
17.03.08р. по справі № 11/417-07 залишити без змін.
Головуючий,
суддя
І.А. Плюшко
Судді
С.С.
Разводова
С.С. Самусенко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 10.06.2008 |
Оприлюднено | 10.09.2008 |
Номер документу | 1981867 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Разводова С.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні