Постанова

від 19.08.2008 по справі 12/474-25/5

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

12/474-25/5

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 19 серпня 2008 р.                                                                                    № 12/474-25/5  

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства "Актавіс", м. Софія, Болгарія (далі –АТ "Актавіс")

на рішення господарського суду міста Києва від 03.04.2008 та

постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2008

зі справи № 12/474-25/5

за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційний центр Медпромінфо", м. Київ (далі –ТОВ "Інформаційний центр Медпромінфо")

до представництва АТ "Актавіс", м. Київ,  та

АТ "Актавіс"

про стягнення заборгованості у сумі 463 278, 26 грн.

та зустрічним позовом АТ "Актавіс"

до ТОВ "Інформаційний центр Медпромінфо"

про визнання недійсним договору від 06.04.2006 № УМГ/14.

Судове засідання проведено за участю представників:

ТОВ "Інформаційний центр Медпромінфо" –не з'яв.,

представництва АТ "Актавіс" –не з'яв.,

АТ "Актавіс" –Хасіна І.Б.  

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Інформаційний центр Медпромінфо" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з представництва АТ "Актавіс" та АТ "Актавіс" заборгованості за договором від 06.04.2006 № УМГ/14 про публікацію рекламної продукції  (далі –Договір) та суми судових витрат.

АТ "Актавіс", у свою чергу, подало зустрічний позов, у якому просило суд визнати Договір недійсним.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.09.2007 зі справи                № 12/474, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2007:

первісний позов задоволено частково; з АТ "Актавіс" на користь ТОВ "Інформаційний центр Медпромінфо" стягнуто: 169 092 грн. штрафу за Договором, 1 690, 92 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.01.2008 зазначені судові рішення скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

У новому розгляді справа отримала номер 12/474-25/5.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.04.2008 (суддя Морозов С.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2008 (колегія суддів у складі: суддя                  Моторний О.А. – головуючий, судді Кошіль В.В., Шапран В.В.):

- первісний позов задоволено частково; з АТ "Актавіс" на користь ТОВ "Інформаційний центр Медпромінфо" стягнуто: 169 092 грн. штрафу та                       1 734, 03 грн. судових витрат; в іншій частині вимог первісного позову відмовлено;

- у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Судові рішення мотивовано тим, що АТ "Актавіс" в односторонньому порядку відмовилося від виконання зобов'язань за Договором, а відтак повинно сплатити на користь ТОВ "Інформаційний центр Медпромінфо" суму передбачених Договором санкцій.  

АТ "Актавіс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів з цієї справи та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні первісного позову, а зустрічний позов задовольнити. Скаргу мотивовано, зокрема, тим, що суди, приймаючи рішення зі справи, не дослідили всіх наявних у матеріалах справи доказів, що свідчать про невідповідність правочину, зокрема, вимогам частини другої статті 207 Господарського кодексу України (далі –ГК України). При цьому судовими інстанціями порушено передбачені процесуальним законом правила оцінки доказів.  

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши на підставі встановлених судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представника скаржника, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- 06.04.2006 ТОВ "Інформаційний центр Медпромінфо" та представництвом АТ "Актавіс" укладено Договір, згідно з умовами якого:

? представництво АТ "Актавіс" як замовник зобов'язується подати та оплатити позивачу як виконавцю розміщення у газеті "Українська медична газета" (№№ 5-12 за 2006 рік) таких рекламних матеріалів: кольорової реклами у внутрішньому блоці об'ємом 1 шпальта формату А3 та статейного матеріалу об'ємом 1 шпальта у кожному номері (пункт 1.1 Договору);

? замовник зобов'язується надати виконавцю оригінал-макет –всю інформацію, необхідну для виготовлення рекламної статейної продукції, не пізніше, ніж за 45 календарних днів до дати виходу відповідного номеру газети, в якому планується розміщення рекламного статейного матеріалу замовника, згідно з графіком, затвердженим виконавцем, що є невід'ємною частиною договору (пункт 3.1 Договору);  

? замовник зобов'язується в сорокаденний строк  у письмовому вигляді повідомити виконавця про зміни замовником умов пункту 1.1 Договору. Зміни розміщення рекламних матеріалів чи зміни умов пункту 1.1 Договору допускаються замовником протягом року два рази за умови своєчасного та належного повідомлення виконавця в порядку, передбаченому Договором (пункт 3.7 Договору);

? замовник зобов'язується здійснити 100% передоплати вартості рекламного матеріалу в кожному номері газети на поточний рахунок позивача протягом 3 банківських днів з моменту пред'явлення рахунку-фактури (пункт 4.3 Договору);

? у разі порушення замовником умов пунктів 1.1, 3.5 і 3.7 Договору замовник сплачує на користь виконавця штраф у розмірі 50% від загальної суми Договору, а передоплата не повертається (пункт 5.2 Договору);

? за порушення замовником умов оплати роботи виконавця замовник у повному обсязі відшкодовує завдані матеріальні збитки та сплачує на користь виконавця пеню в розмірі 2% від загальної суми Договору за кожен прострочений день (пункт 5.3 Договору);

? у випадку подачі замовником рекламних матеріалів у номер газети з порушенням строків замовник сплачує на користь виконавця штраф у розмірі 10% від загальної суми Договору (пункт 5.5 Договору);

- матеріали справи містять додаток № 1 до Договору, в якому вказано графік строку виходу газети, підписаний позивачем за первісним позовом як виконавцем;   

- рахунок-фактура № 098 був пред'явлений до сплати відповідачеві за первісним позовом 11.04.2006 і за станом на день звернення ТОВ "Інформаційний центр Медпромінфо" до суду не оплачений;

- за станом на 25.07.2006 загальна сума боргу складається з суми штрафних санкцій, нарахованих відповідно до пунктів 5.2 і 5.5 Договору, і пені у розмірі 2% вартості Договору за 103 дні заборгованості та становить                        449 784, 72 грн.

Крім того, відповідач за первісним позовом зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми, що згідно з розрахунком позивача складає 13 493, 54 грн.;

- рішенням господарського суду міста Києва від 16.10.2006 зі справи              № 40/439 відмовлено в задоволенні позову АТ "Актавіс" про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа партнер" (далі –ТОВ "Медіа партнер") виконати договір від 01.02.2006 № 1/2006, а зустрічний позов ТОВ "Медіа партнер" про визнання недійсним укладеного 06.04.2006 ТОВ "Інформаційний центр Медпромінфо" та представництвом АТ "Актавіс" Договору задоволено;

- постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2006, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 20.02.2007 зі справи № 40/439, рішення господарського суду міста Києва від 16.10.2006 змінено: у задоволенні зустрічного позову відмовлено з тих мотивів, що зустрічний позов заявлено не до особи позивача, що є порушенням вимог статті 60 ГПК України, та наявністю у представника представництва АТ "Актавіс" необхідних повноважень для укладення Договору; в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін;

- ухвалою Верховного Суду України від 12.04.2007 відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду зазначеної постанови Вищого господарського суду України зі справи № 40/439;

- рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 26.03.2007                    № 2о-125 відмовлено в задоволенні заяви Мітіна Володимира Юрійовича про встановлення наявності у нього як у директора представництва АТ "Актавіс" повноважень на підписання Договору.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності підстав для визнання недійсним Договору, а також про правомірність вимог ТОВ "Інформаційний центр Медпромінфо" щодо стягнення з АТ "Актавіс" заборгованості у сумі 463 278, 26 грн., яка виникла, на думку позивача за первісним позовом,  внаслідок невиконання відповідачем умов Договору.

Відповідно до частини третьої статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За приписами частини першої статті 203 названого Кодексу зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Як зазначено у пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 № 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними", угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Згідно з частиною другою статті 207 ГК України недійсною може бути визнано нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що, зокрема, виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків.

У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення" зазначено, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України; обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Постановою Вищого господарського суду від 15.01.2006 дану справу передано на новий судовий розгляд до суду першої інстанції із зобов'язанням усунути зазначені в цій постанові недоліки, повно встановити всі необхідні для прийняття рішення обставини, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку. Зокрема, місцевому господарському суду необхідно було:

- надати оцінку усім фактичним обставинам справи, що свідчили б про додержання сторонами всіх необхідних умов дійсності Договору;

- дослідити факти, на які посилалося АТ "Актавіс" як на підставу позову до ТОВ "Інформаційний центр "Медпромінфо" про визнання недійсним Договору, як-от невідповідність останнього приписові частини другої статті     207 ГК України (розділу 5 Договору передбачає відповідальність лише замовника –АТ "Актавіс", не покладаючи на  ТОВ "Інформаційний центр "Медпромінфо" жодного обов'язку).

На порушення приписів статті 11112 ГПК України господарський суд міста Києва не виконав вказівок, що містились у зазначеній постанові суду касаційної інстанції, обмежившись констатацією того, що представник представництва АТ "Актавіс" мав необхідний обсяг повноважень для укладення Договору, а тому останній не може бути визнаний недійсним. Зазначене порушення не було усунуто й апеляційним господарським судом.

В тій же постанові Вищого господарського суду України містилася вказівка про необхідність у новому розгляді справи: надати оцінку тій обставині, що додаток № 1 до Договору передбачав надання замовником подання рекламного матеріалу до 23.03.2006, тобто ще до підписання Договору (06.04.2006); дослідити, чи направлявся (отримувався) виконавцем рахунок-фактура від 11.04.2006;  чи  укладався Договір взагалі з метою його виконання.

Як вбачається з судових рішень, жодна з вказаних обставин не досліджувалася.

Тому висновки місцевого та апеляційного господарських судів з цієї справи про односторонню відмову представництва АТ "Актавіс" від виконання Договору, а відтак і про необхідність стягнення з названого Товариства суми штрафних санкцій за Договором  є передчасними та такими, що не ґрунтуються на досліджених доказах зі справи.

У зв'язку з наведеним у розгляді даної справи попередні судові інстанції припустилися неправильного застосування:

- частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи;

- частини першої статті 43 названого Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності;

- пункту 3 частини першої статті 83 ГПК України щодо зазначення в мотивувальній частині рішення господарського суду доводів, за якими господарський суд відхилив докази сторін;

- пункту 7 частини другої статті 105 цього Кодексу, згідно з яким у постанові апеляційної інстанції мають бути зазначені, зокрема, доводи, за якими ця інстанція відхиляє ті чи інші докази;

- частини першої статті 11112 ГПК України стосовно обов'язковості вказівок, що містяться у постанові касаційної інстанції, для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Касаційна ж інстанція відповідно до частини другої статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати належну правову оцінку всім доказам та доводам сторін і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись статтями 1117 –11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу акціонерного товариства "Актавіс" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 03.04.2008 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2008 зі справи                       № 12/474-25/5 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Суддя                                                                                                   В. Селіваненко

Суддя                                                                                                   І. Бенедисюк

Суддя                                                                                                   Б. Львов