Ухвала

від 29.11.2011 по справі 2а-13301/10/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-13301/10/2670 Г оловуючий у 1-й інстанції: Аме льохін В.В.

Суддя-доповідач: Федоро ва Г. Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"29" листопада 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у склад і колегії суддів:

Головуючого судді:

суддів:

при секретарі:

за участю: Федорової Г.Г.,

Данилової М.В., Ключкови ча В.Ю.,

Петриченко Ю.П.,

представника апелянта - Матвієнка М.Е.,

представників відповідача - Кавунця В.В., Лях Ю.О.

розглянувши у відкрито му судовому засіданні адміні стративну справу за апеляцій ною скаргою Приватного підпр иємства «Будспецпроект»на п останову Окружного адмініст ративного суду м. Києва від 11 б ерезня 2011 року по справі за адм іністративним позовом Прива тного підприємства «Будспец проект»до Державної податко вої інспекції у Деснянському районі м. Києва про визнання н ечинним податкового повідом лення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У вересня 2010 року Приватн е підприємство «Будспецпрое кт»(далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративн ого суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспек ції у Деснянському районі м. К иєва (далі - відповідач), в яком у просило визнати нечинним п одаткове повідомлення-рішен ня ДПІ у Деснянському районі м. Києва від 07.09.2010 року № 0002622301/0, яки м позивачу визначено суму по даткового зобов' язання (з у рахуванням штрафних (фінансо вих) санкцій) з податку на дода ну вартість із вироблених в У країні товарів (робіт, послуг ) в сумі 1 285 348,00 грн.

Постановою Окружного адмі ністративного суду м. Києва в ід 11 березня 2011 року в задоволе нні адміністративного позов у Приватного підприємства «Б удспецпроект»відмовлено.

Позивач не погоджуючись з п рийнятим рішенням суду, звер нувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржува на постанова суду не відпові дає вимогам матеріального та процесуального права, а саме , судом першої інстанції непо вно з'ясовано та не доведено о бставини, що мають значення д ля справи, висновки суду перш ої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить постанову суду п ершої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про за доволення позовних вимог.

Заслухавши в судовому засі данні суддю-доповідача, пояс нення учасників процесу, які з' явилися в судове засідан ня, перевіривши матеріали сп рави та доводи апеляційної с карги, колегія суддів вважає , що апеляційна скарга не пі длягає задоволенню з наст упних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС Укр аїни, суд апеляційної інстан ції залишає апеляційну скарг у без задоволення, а постанов у або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інс танції правильно встановив о бставини справи та ухвалив с удове рішення з додержанням норм матеріального та проце суального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у с правах щодо оскарження рішен ь, дій чи бездіяльності суб' єктів владних повноважень ад міністративні суди перевіря ють чи прийняті (вчинені) вон и: на підставі, у межах повнова жень та у спосіб, що передбаче ні Конституцією та законами України; з використанням пов новаження з метою, з якою це по вноваження надано; обґрунтов ано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення д ля прийняття рішення; безсто ронньо (неупереджено); доброс овісно; розсудливо; з дотрима нням принципу рівності перед законом, запобігаючи неспра ведливій дискримінації; проп орційно, зокрема з дотриманн ям необхідного балансу між б удь-якими несприятливими нас лідками для прав, свобод та ін тересів особи і цілями, на дос ягнення яких спрямоване це р ішення (дія); з урахуванням пра ва особи на участь у процесі п рийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного ст року.

Як вбачається із матеріалі в справи та встановлено судо м першої інстанції, 27 серпня 2010 року службовими особами від повідача було проведено неви їзну документальну перевірк у ПП «Будспецпроект»з питань правомірності нарахування п одаткових зобов' язань та по даткового кредиту деклараці ї з податку на додану вартіст ь за квітень, травень, червень 2010 року по взаємовідносинах з ТОВ «Статус-Плюс»та ТОВ «СП Ю КОН».

За результатами проведено ї перевірки відповідачем бул о складено акт від 27.08.2010 року №5513 /23-1/32306496, в якому встановлено пору шення ПП «Будспецпроект»вим ог п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1, п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про по даток на додану вартість», що призвело до заниження позив ачем суму податку на додану в артість за квітень, травень, ч ервень 2010 року на загальну сум у 998 441,00 грн. (т. 1 а.с. 10-19).

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-ріше ння № 0002622301/0 від 07.09.2010 року про визн ачення ПП «Будспецпроект»по даткового зобов' язання (з у рахуванням штрафних (фінансо вих) санкцій) з податку на дода ну вартість в розмірі 1 297 974,00 грн . (т. 1 а.с. 20).

Однак, з урахуванням змін, в несених до акту перевірки № 551 3/23-1/32306496 від 27.08.2010 року загальна сум а донарахувань з ПДВ по подат ковому повідомленню-рішенню №0002622301/0 від 07.09.2010 року складає 1 285 348,0 0 грн., в тому числі, основний пл атіж в сумі 943 243,00 грн. та фінансо ві санкції в сумі 342 105,00 грн.

Даючи правову оцінку обста винам вказаної справи колегі я суддів зважає на наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону Ук раїни «Про державну податков у службу в Україні»від 04.12.1990 рок у № 509-XII (далі - Закон № 509-XII), на орг ани державної податкової слу жби покладено обов'язки щодо здійснення контролю за доде ржанням податкового законод авства, до якого відноситься і Закон України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР (із змінами та доповненн ями).

Згідно зі статтями 10, 11 Закон у № 509-XII, до компетенції державн их податкових інспекцій зако нодавцем віднесено забезпеч ення обліку платників податк ів, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і бал ансів, податкових декларацій , розрахунків та інших докуме нтів, пов'язаних з обчислення м податків, функцій щодо пере вірки достовірності цих доку ментів стосовно правильност і визначення об'єктів оподат кування і обчислення податкі в.

Платників податку на додан у вартість, об'єкти, базу та ст авки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільн ених від оподаткування опера цій, особливості оподаткуван ня експортних та імпортних о перацій, поняття податкової накладної, порядок обліку, зв ітування та внесення податку до бюджету визначає Закон Ук раїни «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР ( далі - Закон № 168/97-ВР) (далі по те ксту ухвали - в редакції, чин ній на момент виникнення спі рних правовідносин).

Відповідно до п.1.7 Закону № 168/9 7-ВР, податковий кредит - сума, н а яку платник податку має пра во зменшити податкове зобов' язання звітного періоду, виз начена згідно з цим Законом.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 1 68/97-ВР, податковий кредит звітн ого періоду визначається вих одячи із договірної (контрак тної) вартості товарів (послу г), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна цін а на такі товари (послуги) відр ізняється більше ніж на 20 відс отків від звичайної ціни на т акі товари (послуги), та склада ється із сум податків, нарахо ваних (сплачених) платником п одатку за ставкою, встановле ною пунктом 6.1 статті 6 та статт ею 81 цього Закону, протягом та кого звітного періоду, зокре ма, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у том у числі при їх імпорті) та посл уг з метою їх подальшого ви користання в оподатковувани х операціях у межах господар ської діяльності платника по датку.

Право на нарахування подат кового кредиту виникає незал ежно від того, чи такі товари ( послуги) та основні фонди поч али використовуватися в опод атковуваних операціях у межа х господарської діяльності п латника податку протягом зві тного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковув ані операції протягом такого звітного податкового період у.

Відповідно до абз. 1 п. 7.4.5 Зако ну № 168/97-ВР, не підлягають включ енню до складу податкового к редиту суми сплаченого (нара хованого) податку у зв'язку з п ридбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими на кладними чи митними декларац іями (іншими подібними докум ентами згідно з підпунктом 7.2. 6 цього пункту).

Колегія суддів зазначає, що визначальним фактором для ф ормування податкового креди ту платником податку на дода ну вартість є подальше викор истання таких товарів (основ них фондів) в оподатковувани х операціях у межах господар ської діяльності такої особи - платника податку.

Так, під господарською діял ьністю у Господарському коде ксі України (ст. 3 ГК України) ро зуміється діяльність суб' є ктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спр ямована на виготовлення та р еалізацію продукції, виконан ня робіт чи надання послуг ва ртісного характеру, що мають цінову визначеність.

У розумінні п. 1.32 ст. 1 Закону У країни «Про оподаткування пр ибутку підприємств»від 28.12.1994 р оку № 334/94-ВР (далі - Закон № 334/94-ВР ) (далі по тексту ухвали - в ре дакції, чинній на момент вини кнення спірних правовідноси н), господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, на правлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у раз і, коли безпосередня участь т акої особи в організації так ої діяльності є регулярною, п остійною та суттєвою.

Обов' язковими ознаками г осподарської діяльності у ро зумінні приписів ст. 3 Господа рського кодексу України, п. 1.32 с т. 1 Закону № 334/94-ВР є здійснення її суб' єктами господарюван ня у сфері суспільного вироб ництва; вона спрямована на ви готовлення та реалізацію про дукції, виконання робіт чи на дання послуг; результати заз наченої діяльності - продук ція, роботи чи послуги - мают ь вартісний характер і цінов е вираження.

Господарська діяльність з дійснюється у загальній екон омічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що н еможливе без вартісної оцінк и і взаємооцінки, еквівалент ності обміну, відповідних об числень і розрахунків. Тому т ака ознака результатів госпо дарської діяльності, як ціно ва визначеність, наявна в абс олютній більшості випадків, хоча в некомерційній господа рській діяльності можливе бе зкоштовне надання результат ів останньої.

Отже, вирішення спорів, пов' язаних із правомірністю форм ування платниками податку по даткового кредиту, а також су м бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, п отребує встановлення всіх фа ктичних обставин, що підтвер джують реальне здійснення го сподарських операцій, на під ставі яких визначено суми по даткового кредиту або бюджет ного відшкодування.

Про відсутність реального характеру відповідних опера цій можуть свідчити підтверд жені доказами доводи податко вого органу, зокрема, про наяв ність таких обставин:

- неможливість здійснення п латником податку зазначених операцій з урахуванням часу , місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсі в, економічно необхідних для виробництва товарів, викона ння робіт або послуг, нездійс нення особою, яка значиться в иробником товару, підприємни цької діяльності;

- відсутність у платника по датку необхідних умов для до сягнення результатів відпов ідної підприємницької, еконо мічної діяльності в силу від сутності управлінського або технічного персоналу, основ них коштів, виробничих актив ів, складських приміщень, тра нспортних засобів;

- облік для цілей оподаткув ання тільки тих господарськи х операцій, які безпосереднь о пов' язані з виникненням п рава на податковий кредит аб о бюджетне відшкодування, як що для даного виду діяльност і також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з тов арно-матеріальними цінностя ми, які не вироблялися або не м огли бути вироблені в обсязі , зазначеному платником пода тку в документах обліку.

Виняток із зазначеного пра вила можуть становити випадк и, коли порушення правил опод аткування ґрунтується на вчи ненні суб' єктами господарю вання нікчемних правочинів з метою, суперечною інтересам держави та суспільства (част ина перша статті 207 Господарсь кого кодексу України та стат тя 228 Цивільного кодексу Украї ни).

Колегією суддів встановле но, що протягом 2009-2010 років між П П «Будспецпроект»та ТОВ «СП ЮКОН», ТОВ «Статус - Плюс»бу ло укладено ряд цивільно-пра вових угод, які на думку колег ії суддів не створюють цивіл ьно-правових наслідків та мі стять ознаки фіктивності з о гляду на наступне.

Відповідно до ст. 234 ЦК Україн и, фіктивним є правочин, який в чинено без наміру створення правових наслідків, які обум овлювалися цим правочином. Ф іктивний правочин визнаєтьс я судом недійсним. В розумінн і даної норми цивільного зак ону характеризуючими ознака ми фіктивного правочину є те , що сторони вчиняють його лиш е для вигляду, знаючи заздале гідь що він не буде виконаний . Тобто, при вчинені фіктивног о правочину учасники мають і нші цілі, ніж ті що передбачен і самим правочином, не маючи н а меті встановлення його пра вових наслідків. При цьому, фі ктивним можна визнати правоч ин тільки за умови, що обидві с торони діяли без наміру як ст ворення та досягнення відпов ідних цивільно-правових насл ідків.

Так, з акту перевірки вбачає ться, що в ході перевірки відп овідачем, згідно даних подат кової звітності (форма 1-ДФ роз рахунки комунального податк у) було встановлено, що середн ьосписочна чисельність прац юючих у ТОВ «СП ЮКОН»за перев іряємий період становила 2 ос оби, а середньосписочна чисе льність працюючих у ТОВ «Ста тус-Плюс»- 3 особи, що в свою чер гу свідчить про відсутність у ТОВ «СП ЮКОН»та ТОВ «Статус -Плюс»трудових ресурсів, нео бхідних для здійснення госпо дарської діяльності.

На підтвердження факту над ання послуг по цивільно-прав овим угодам, укладених протя гом 2009-2010 років позивачем були н адані акти здачі прийняття в иконаних робіт (надання посл уг), податкові та видаткові на кладні та платіжні доручення , що підтверджують факт оплат и наданих послуг (т. 2 а.с. 70-247, т. 3 а. с. 1-16, 179-204, 220, 227).

Проте, колегія суддів зверт ає увагу на те, що позивачем не було надано доказів на підтв ердження факту перевезення з акупленого у контрагентів то вару та не надано жодного док умента про оприбуткування та зберігання придбаного товар у, що позбавляє можливості зр обити висновок про фактичне надання послуг.

Крім цього, апелянтом не над ано доказів щодо ділової мет и закупки товарів та послуг. Д окументів, які підтверджують подальше використання товар ів і послуг у власній господа рській діяльності апелянтом не надані.

Підтверджуючих документів , що надають право на формуван ня податкового кредиту ПП «Б удспецпроект»та документів , які б могли підтвердити реал ьність господарських операц ій позивача з його контраген тами - ТОВ «СП ЮКОН»та ТОВ «Ста тус-Плюс», ні перевіряючим пі д час перевірки, ні суду надан і не були.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку щодо в ідсутності реальності поста вок товарів (робіт, послуг) ПП «Будспецпроект»від контраг ентів ТОВ «СП ЮКОН»та ТОВ «Ст атус-Плюс»- постачальників, а саме відсутність майна, труд ових ресурсів, виробничо-скл адських приміщень, технічног о персоналу, основних фондів , виробничих активів, засобів для транспортування та іншо го майна, які економічно необ хідні для здійснення господа рських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відс утність необхідних умов для реального настання результа тів відповідної господарськ ої діяльності.

Отже, ПП «Будспецпроект»ві дображені в податковій звітн ості правові взаємовідносин и з вищевказаними суб' єктам и господарювання без мети ре ального настання правових на слідків, з метою заниження об ' єкту оподаткування та несп лати податків.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону № 168/97-ВР, бюджетне відшкодуван ня - сума, що підлягає повернен ню платнику податку з бюджет у у зв'язку з надмірною сплато ю податку у випадках, визначе них цим Законом. Підпунктом 7.4 .1 п. 7.4, п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР в становлено прямий взаємозв'я зок між сплатою, надходження м до бюджету податку на додан у вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому заз начені етапи нерозривно пов' язані між собою: сплата подат ку, а потім включення відпові дних сум до податкового кред иту з податку на додану варті сть та відшкодування податку на додану вартість за рахуно к коштів, що були сплачені у ви гляді податку. За змістом Зак ону, право на відшкодування в иникає лише при фактичній на дмірній сплаті податку на до дану вартість, а не з самого фа кту існування зобов'язання щ одо сплати податку на додану вартість у ціні товару.

Відповідно до викладеного , відшкодування податку на до дану вартість можливе лише п ри встановленні факту надмір ної сплати цього податку до б юджету під час руху відповід них товарів (послуг) по всьому ланцюгу постачальників - від виробника до особи, що заявил а своє право на відшкодуванн я податку на додану вартість . При цьому несплата податку д о бюджету бодай одним з учасн иків ланцюга розглядалася як обставина, що свідчить про ві дсутність надмірного надход ження податку на додану варт ість до бюджету, а отже, виключ ає можливість бюджетного від шкодування.

З акту перевірки вбачаєтьс я, що ПП «Будспецпроект»згід но поданих декларацій за кві тень, травень, червень 2010 року б уло включено до податкового кредиту суми податку на дода ну вартість по ТОВ «СП ЮКОН»т а ТОВ «Статус-Плюс», які на мом ент виникнення податкового к редиту, не були підтверджені даними контрагентами, тобто не були віднесені до податко вого зобов' язання.

Таким чином, враховуючи вищ евикладене, колегія суддів п риходить до висновку щодо бе зпідставності заявлених поз ивачем вимог, які є необґрунт ованими, не підтверджуються належними доказами, а відтак є такими, що не підлягають до задоволення.

Згідно зі ст. 159 КАС України, с удове рішення повинно бути з аконним і обґрунтованим. Зак онним є рішення, ухвалене суд ом відповідно до норм матері ального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгл яду апеляційної скарги на по станову суду першої інстанці ї суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційн у скаргу без задоволення, а по станову суду без змін.

З огляду на викладене, кол егія суддів вважає, що суд пер шої інстанції вірно встанови в фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, нада в їм належну оцінку та прийня в законне і обґрунтоване ріш ення, з дотриманням норм мате ріального і процесуального п рава. Доводи апеляційної ска рги висновків суду першої ін станції не спростовують, а то му підстав для його скасуван ня не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 21 2, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу При ватного підприємства «Будсп ецпроект»на постанову Окруж ного адміністративного суду м. Києва від 11 березня 2011 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адм іністративного суду м. Києва від 11 березня 2011 року - зали шити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протя гом двадцяти днів з дня склад ання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги бе зпосередньо до Вищого адміні стративного суду України.

Головуючий суддя:

Суддя:

Суддя: Г.Г. Федорова

М.В. Данилова

В.Ю. Ключкович

Повний текст ухвали скл адено та підписано - 05.12.11р.