Рішення

від 23.06.2008 по справі 8/95-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.06.08р.

Справа

№ 8/95-08

За

позовом          Закритого акціонерного товариства

Дніпропетровський універмаг "Дитячий світ" (м.Дніпропетровськ)

до              Суб'єкта підприємницької

діяльності -фізичної особи ОСОБА_1(м. Дніпропетровськ)

про                       стягнення 12 520,80 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

від позивача:          Непорада А.Г. - представник (дов. № 27/05 від 01.08.05

р.)

від відповідача:          ОСОБА_2 -представник (дов. № 7059 від

19.05.08 р.)

Суть спору:

Позивач

звернувся до відповідача з позовом про стягнення з останнього 12 520,80 грн.

заборгованості за договором оренди № 095 від 01.09.06 р., яка складається з

сум: орендної плати -6 900,00 грн., витрат на комунальні послуги -619,09 грн.,

3% річних -56,71 грн., пені -345,00 грн. та неустойки за прострочення

повернення орендованого майна -4 600,00 грн.

Відповідач

проти позову заперечує, посилаючись на наступне:

Укладенню

вищевказаного договору передувала усна домовленість сторін відносно порядку

оплати оренди і Позивач погодився, що Відповідач може вносити орендну плату або

одноразовим платежем кожного 5 числа поточного місяця, або розбивши щомісячну

суму платежу на декілька частин, які останній повинен перерахувати на рахунок

Позивача протягом місяця. Відповідач надіслав Позивачу лист з проханням про

розстрочення сплати орендних платежів, на який жодних відповідей чи то

заперечень з боку Позивача не надходило.

Крім

того, в листопаді 2007 р. Відповідач звертався до Позивача з проханням удвічі

зменшити площу орендованого приміщення, але Позивач, без жодних письмових

повідомлень, почав втручатися в господарську діяльність Відповідача, а саме -

заборонив йому здійснювати господарську діяльність в орендованому приміщенні,

виставивши біля орендованого Відповідачем торгівельного приміщення охоронців.

Керівництвом Позивача було роз'яснено, що в січні 2008 р. орендована будівля

планується до знесення, тому Позивач терміново вимагав сплатити негайно орендний

платіж у повному обсязі, оскільки з січня 2008 р. буде припинена подальша

оренда зазначеного приміщення. Таким чином, вимога Позивача стосовно сплати

орендної плати за грудень 2007 р. в розмірі 6 900,00 грн. та оплати за спожиті

в грудні 2007 р. комунальні послуги в розмірі 619,09 грн. не підлягає

задоволенню.

Вимоги

Позивача стосовно стягнення з відповідача встановленого індексу інфляції, 3%

річних, пені та неустойки є незаконними, оскільки ззастосовуються лише в разі

порушення зобов'язань стороною. В даному випадку, порушення умов договору

оренди мало місце з боку саме Позивача. Протягом 20 днів, починаючи з 15 грудня

2007 р., Позивач без будь-яких законних підстав утримував майно Відповідача -

товар та торгівельне обладнання.

Ухвалою

в.о. голови господарського суду від 15.04.08 р. строк вирішення спору по справі

був продовжений по 21.06.08 р. включно.

Господарський

суд, заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, -

В С Т А Н О В И В:

01.09.06

р. між сторонами був укладений договір оренди № 095, згідно якому позивач

передав, а відповідач прийняв у тимчасове платне користування на умовах,

викладених у цьому договорі та невід'ємних додатках до нього, приміщення,

розташовані в будівлі, що належить позивачу, за адресою: АДРЕСА_1, де торгова

площа складає на другому поверсі -24 кв.м., а додаткова площа, яка прилягає до

торгівельної -5 кв.м., загальна площа -29 кв.м., для здійснення торгівельної

діяльності одягом для жінок, на строк до 31.07.07 р.

Факт

передачі названого майна в оренду відповідачу підтверджується двостороннім

актом приймання-передачі від 01.09.06 р.

Додатковою

угодою № 2 від 01.05.07 р. до вказаного договору, строк оренди був продовжений

по 31.12.07 р.

Згідно

п. 6.1. договору оренди, відповідач зобов'язався перераховувати щомісячно, не

пізніше 5-го числа поточного місяця, на рахунок позивача плату за оренду в сумі

5 750,00 грн., ПДВ -1150,00 грн., всього оренда на місяць -6 900,00 грн., а

також оплату за комунальні послуги пропорційно орендованій площі, згідно

виставленому рахунку, не пізніше 25-го числа поточного місяця.

Як

стверджує позивач, вказані зобов'язання відповідачем систематично порушувались,

орендна плата сплачувалась несвоєчасно.

Викладене

також підтверджується відповідачем у відзиві на позов з посиланням на те, що

укладенню вищевказаного договору оренди передувала усна домовленість сторін

відносно порядку оплати оренди і Позивач погодився, що Відповідач може вносити

орендну плату або одноразовим платежем кожного 5 числа поточного місяця, або

розбивши щомісячну суму платежу на декілька частин, які останній повинен

перерахувати на рахунок Позивача протягом місяця. Відповідач надіслав Позивачу

лист з проханням про розстрочення сплати орендних платежів, на який жодних

відповідей чи то заперечень з боку Позивача не надходило.

Згідно

ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в

односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або

договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати

договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання  договору, у двадцятиденний строк після

одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У

разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі

неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу,

заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно

до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на

які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Обставини справи,

які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами

доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем

не надано суду доказів одержання позивачем пропозиції відповідача про зміну

умов договору стосовно порядку сплати орендної плати.

Враховуючи

наведене, факт систематичного порушення відповідачем умов договору оренди щодо

своєчасної сплати орендної плати матеріалами справи доведено, відповідачем не

спростовано.

Господарським

судом також встановлено:

Позивачем

були виставлені відповідачу:

Ø          рахунок-фактура № СФ-0002065 від

03.12.07 р. на сплату орендної плати в сумі 6 900,00 грн.;

Ø          рахунок-фактура № СФ-0002153 від

24.12.07 р. на сплату комунальних платежів в сумі 619,00 грн.

Доказів

оплати вказаних рахунків у встановлений договором оренди строк відповідач суду

не надав.

Претензію

позивача від 23.01.08 р. про сплату боргу та штрафних санкцій відповідач

залишив без відповіді та задоволення.

Станом

на момент розгляду справи доказів сплати суми боргу суду відповідачем також не

надано.

Згідно

ч. 4 ст. 1 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, оренда

майна iнших форм власностi може регулюватися положеннями цього Закону, якщо

iнше не передбачено законодавством та договором оренди.

Пунктом

10.7. договору оренди № 095 передбачено, що Закон України “Про оренду

державного та комунального майна” не розповсюджується на цей договір.

Тому

спірні правовідносини у даній справі регулюються відповідними нормами ЦК

України.

Згідно

зі ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, одностороння вiдмова вiд зобов'язання або

одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором

або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов

договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк

(термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Зобов'язання, строк (термiн) виконання якого визначений вказiвкою на подiю, яка

неминуче має настати, пiдлягає виконанню з настанням цiєї подiї.

Відповідно

до ст.ст. 759, 762 ЦК україни, за договором найму (оренди) наймодавець передає

або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний

строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої

встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за

вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування

майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься

щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Як

встановлено матеріалами справи, відповідач систематично порушував умови

договору оренди щодо своєчасної сплати орендної плати.

Крім

того, відповідач не оплатив у встановлені договором оренди строки орендну плату

в сумі 6 900,00 грн. та комунальні платежі в сумі 619,00 грн.

Згідно

ст. 594 ЦК України, кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає

передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у

строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові

пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до

виконання боржником зобов'язання. Притриманням речі можуть забезпечуватись інші

вимоги кредитора, якщо інше не встановлено договором або законом.

Притримання

відповідно до ст. 546 ЦК є новим видом (способом) забезпечення виконання

зобов'язання. Сутність його полягає в можливості кредитора притримувати річ, що

належить боржнику, до тих пір, доки останній не виконає свої зобов'язання, або

задовольнити з неї свій інтерес.

Право

притримання виникає на підставі прямої вказівки ст. 594 ЦК і не потребує, щоб

воно було передбачено договором між кредитором та боржником.

Таким

чином, підставою для виникнення забезпечувального зобов'язання є закон, що

повністю відповідає загальним правилам, передбаченим ст. 548 ЦК.

Як

свідчать матеріали справи, позивач, враховуючи вищевказані порушення умов

договору оренди відповідачем, правомірно здійснив притримання товару та

торгівельного обладнання останнього, які знаходились на орендованій у позивача

площі, тобто -у правомірному володінні позивача, до моменту оплати відповідачем

суми боргу з орендної плати та комунальних послуг.

Згідно

ч. 6 ст. 762 ЦК України, наймач звільняється від плати за весь час, протягом

якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не

відповідає.

Оскільки

за несвоєчасну сплату орендної плати та комунальних послуг, яка стала підставою

для притримання майна відповідача позивачем, відповідає саме відповідач, то

останній не може бути звільнений від сплати боргу з орендної плати в сумі 6

900,00 грн. та комунальні платежі в сумі 619,00 грн., які підлягають стягненню

з відповідача.

Крім

того, господарським судом також встановлено:

За ч.

1 ст. 763 ЦК України, договiр найму укладається на строк, встановлений

договором.

Додатковою

угодою № 2 від 01.05.07 р. до вказаного договору, строк оренди був продовжений

по 31.12.07 р.

Як

підтвердив відповідач у відзиві на позов, йому було повідомлено позивачем, що в

січні 2008 р. орендована будівля планується до знесення, а тому позивач

терміново вимагав сплатити негайно орендний платіж у повному обсязі, оскільки з

січня 2008 р. буде припинена подальша оренда зазначеного приміщення.

Згідно

ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний

негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з

урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право

вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування

річчю за час прострочення.

За п.

2.4. договору оренди, майно вважається повернутим позивачу з моменту підписання

сторонами відповідного акту про повернення майна.

Таким

чином, відповідач повинен був повернути позивачу орендоване приміщення за

відповідним двостороннім актом після закінчення строку дії договору оренди

-31.01.07 р., як це передбачено вказаними нормами Закону та договору оренд, але

не зробив цього.

Посилання

відповідача на неможливість повернення майна у зв'язку з притриманням позивачем

майна відповідача не може бути прийняте судом до уваги, оскільки таке

притримання не перешкоджало складанню акту повернення орендованого приміщення.

Крім

того, як вже зазначалось судом вище, згідно ч. 6 ст. 762 ЦК України, наймач

звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути

використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Оскільки

за несвоєчасну сплату орендної плати та комунальних послуг, яка стала підставою

для притримання майна відповідача позивачем, відповідає саме відповідач, то

останній не може бути звільнений від сплати неустойки, передбаченої ст. 785 ЦК

України.

Викладене

є підставою для стягнення з відповідача вказаної неустойки в сумі 4 600,00 грн.

Згідно

ст. 625 ЦК України, боржник не звiльняється вiд вiдповiдальностi за

неможливiсть виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив

виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити

суму боргу з урахуванням встановленого iндексу iнфляцiї за весь час

прострочення, а також три проценти рiчних вiд простроченої суми, якщо iнший

розмiр процентiв не встановлений договором або законом.

Позивачем

були нараховані відповідачу на підставі вказаної норми Закону 3% річних за 100

днів в сумі 56,71 грн.

Розрахунок

вказаної суми перевірений судом і відповідає вимогам чинного законодавства, що

є підставою для задоволення цієї частини позову.

За

ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi

наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою

(штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати

кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що

обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного

зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми

несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення

виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або

актом цивiльного законодавства.

Згідно

п. 5.2. вище згаданого договору оренди, позивачем була нарахована відповідачу

пеня в сумі 345,00 грн.

З п.

5.2. договору вбачається, що стягувана сума є саме пенею (а не штрафом, як

вказано  в п. 5.2.), оскільки вона

нараховується у відсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового

зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Суд

також зауважує, що у позові позивач посилається на Закон України «Про

відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», але у

розрахунку, доданому до позову, використовує не подвійну ставку НБУ, а 0,05%.

Згідно

ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання

грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь

одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється

за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону,

обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної

облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який

сплачується пеня.

Разом

з тим, ч. 2 ст. 551 ЦК України, зазначає, що розмір неустойки, встановлений

законом, може бути збільшений у договорі.

Пунктом

5.2. договору оренди передбачено стягнення пені у розмірі 1% від простроченої

суми орендної плати за кожен календарний день прострочки.

Таким

чином, вказані у розрахунку позивача 0,05% більше, ніж подвійна облікова ставка

НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, але менший, ніж передбачено в

п. 5.2. договору.

Враховуючи

наведене, суд вважає за можливе прийняти до уваги вказані позивачем у

розрахунку 0,05%, оскільки можливість збільшити у договорі розмір

неустойки, встановлений Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне

виконання грошових зобов'язань», є правом сторін.

Викладене

є підставою для стягнення з відповідача пені в сумі 345,00 грн.

Заперечення

відповідача спростовуються вищенаведеним, об'єктивними обставинами і

матеріалами справи.

Наведене

є підставою для задоволення позову. Судові витрати слід покласти на

відповідача.

Керуючись

“Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст.ст.

525, 526, 530, 546,548, 549, 551, 594, 611, 625, 759, 762, 763, 785 ЦК України,

ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Стягнути

з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1(АДРЕСА_1, код

НОМЕР_1, рахунки в установах банків відсутні) на користь Закритого акціонерного

товариства Дніпропетровський універмаг "Дитячий світ" (49000, м.

Дніпропетровськ, вул. Короленка, 1, код 19320256, п/р № 26000060004652 в КБ

«ПриватБанк», МФО 305299) -орендної плати -6 900,00 грн., витрат на комунальні

послуги -619,09 грн., 3% річних -56,71 грн., пені -345,00 грн., неустойки за

прострочення повернення орендованого майна -4 600,00 грн., 125,21 грн. витрат

на держмито, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу, видавши наказ.

Суддя                                                                                                   

І.Ю. Дубінін