Рішення

від 30.11.2011 по справі 7/166/2011/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД В ІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

30 листопада 2011 р. Справ а 7/166/2011/5003

за позовом: Ілляшівсько ї сільської ради Тростянецьк ого району Вінницької област і, с.Ілляшівка, Тростянецький район, Вінницька область < адреса позивача >

до: Приватного підприєм ства "Надія-Е", смт. Літин, Літин ського району, Вінницької об ласті < адреса відповіда ча >

про стягнення 4 500,00 грн. та визнання недійсним договору №16 від 06.05.2009 р.

Головуючий суддя Банась ко О.О.

Cекретар судового засіданн я Ольхова Т.О.

Представники:

позивача: Василенко Л.Д . - голова Ілляшівської сільсь кої ради, посвідчення № 070, пасп орт серія НОМЕР_1 виданий 18.02.1998 року.

відповідача: не з'явився .

ВСТАНОВИВ :

Ілляшівською сільсько ю радою Тростянецького район у Вінницької області, с.Ілляш івка, Тростянецький район, Ві нницька область заявлено по зов до Приватного підприємс тва "Надія-Е", смт. Літин, Літинс ького району, Вінницької обл асті про стягнення 4 500,00 грн. та визнання недійсним договору №16 від 06.05.2009 року.

Ухвалою від 31.10.2011 року за вказ аним позовом порушено провад ження у справі № 7/166/2011/5003 та при значено до розгляду на 16.11.2011 рок у.

Ухвалою суду від 16.11.2011 року ро згляд справи відкладено до 30.1 1.2011 року.

В судове засідання призна чене на 30.11.2011 року представник в ідповідача не з'явився, причи н неявки не повідомив, докуме нтів витребуваних ухвалою су ду не надав, хоча про час та мі сце судового засідання повід омлявся належним чином, що пі дтверджується поштовим відп равленням від 30.11.2011 року (вх.№ 6768), яке наявне в матеріалах спра ви.

Згідно витягу з ЄДРЮОФОП № 1 1220990 місцезнаходженням відпов ідача значиться вул. Лесі Укр аїнки, буд. 51, смт. Літин, Вінниц ька область, 22300, яка є ідентичн ою тій по якій було направлен о ухвалу від 16.11.2011 року.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст.18 Закону України "Про дер жавну реєстрацію юридичних т а фізичних осіб-підприємців" , якщо відомості, які підляг ають внесенню до Єдиного дер жавного реєстру, були внесен і до нього, то такі відомості в важаються достовірними і мож уть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Виходячи з вимог ч.2 ст.34 Госп одарського процесуального к одексу України обставини спр ави, які відповідно до законо давства повинні бути підтвер джені певними засобами доказ ування, не можуть підтверджу ватися іншими засобами доказ ування.

Варто зазначити, що відпові дно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухва ла про порушення провадження у справі надсилається зазна ченим особам за повідомленою ними господарському суду по штовою адресою. У разі ненада ння сторонами інформації щод о їх поштової адреси, ухвала п ро відкриття провадження у с праві надсилається за адресо ю місцезнаходження (місця пр оживання) сторін, що зазначен а в Єдиному державному реєст рі юридичних осіб та фізични х осіб-підприємців. У разі від сутності сторін за такою адр есою, вважається, що ухвал а про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

При неявці відповідача в с удове засідання суд враховує , що відповідно до ч.1 ст.19 Закон у України "Про державну реєст рацію юридичних осіб та фізи чних осіб-підприємців" у разі якщо зміна відомостей про юридичну особу, які містятьс я в Єдиному державному реєст рі, не пов'язана із змінами, щ о вносяться до установчих документів юридичної особи, або не підлягає державній ре єстрації, особа, уповноважен а діяти від імені юридичної о соби (виконавчого органу), по дає (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) д ержавному реєстратору за м ісцезнаходженням реєстрац ійної справи юридичної ос оби заповнену реєстраційну к артку про внесення змін до ві домостей про юридичну особу , які містяться в Єдиному держ авному реєстрі.

Крім того суд звертає уваг у на п.4 інформаційного листа В ищого господарського суду Ук раїни від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про дея кі питання практики застосув ання норм Господарського про цесуального кодексу України , порушені у доповідних запис ках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційн ого листа Вищого господарськ ого суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практи ки застосування норм Господа рського процесуального коде ксу України, порушені у допов ідних записках про роботу го сподарських судів у 2006 році" в я ких наголошується, що до повн оважень господарських судів не віднесено установлення ф актичного місцезнаходження юридичних осіб або місця про живання фізичних осіб - учасн иків судового процесу на час вчинення тих чи інших процес уальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надс илаються господарським судо м згідно з поштовими реквізи тами учасників судового проц есу, наявними в матеріалах сп рави.

Також суд зазначає, що відпо відно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарськ их судах України, затверджен ої наказом Вищого господарсь кого суду України від 10.12.2002 року № 75 (з подальшими змінами), перш ий, належним чином підписани й, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, по станови) залишається у справ і; на звороті у лівому нижньом у куті цього примірника прос тавляється відповідний штам п суду з відміткою про відпра вку документа, що містить: вих ідний реєстраційний номер, з агальну кількість відправле них примірників документа, д ату відправки, підпис праців ника, яким вона здійснена.

Як наголошується в п.19 інфор маційного листа Вищого госпо дарського суду України від 13.0 8.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарс ького процесуального кодекс у України, порушені у доповід них записках про роботу госп одарських судів у першому пі вріччі 2008 року" дана відмітка, з а умови, що її оформлено відпо відно до наведених вимог наз ваної Інструкції, є підтверд женням належного надсилання копій процесуального докуме нта сторонам та іншим учасни кам судового процесу.

На першому примірнику ухва л від 30.10.2011 року та від 16.11.2011 року, я кі наявні в справі, є штамп суд у з відміткою про відправку д окумента. Дана відмітка офор млена відповідно до вимог Ін струкції з діловодства в гос подарських судах України нав едених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердж енням належного надсилання к опій процесуального докумен та сторонам.

Враховуючи викладене суд в важає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлен ня відповідача належним чино м про час і місце розгляду суд ової справи і забезпечення я вки останнього в судове засі дання для реалізації ним пра ва на судовий захист своїх пр ав та інтересів.

При цьому суд враховує, що с таттею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людин и 1950 року, ратифікованою Верхо вною Радою України (Закон Укр аїни від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР), кожні й особі гарантовано право на справедливий і відкритий ро згляд при визначенні її гром адських прав і обов'язків впр одовж розумного строку незал ежним і безстороннім судом, с твореним відповідно до закон у.

Враховуючи те, що норми ст.с т.38, 65 Господарського процесуа льного кодексу України, щодо обов`язку господарського су ду витребувати у сторін доку менти і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспо ндуються з диспозитивним пра вом сторін подавати докази, п .4 ч.3 ст. 129 Конституції України в изначає одним з принципів су дочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх п ереконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень ств орені належні умови для нада ння сторонами доказів та зді йснені всі необхідні дії щод о витребування додаткових до казів.

Проте, відповідач своїм пра вом на участь у засіданні суд у та наданні письмових або ус них пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги припи си ч.1 ст.69 ГПК України щодо стро ків вирішення спору та той фа кт, що неявка в засідання суду відповідача або його предст авника, належним чином та від повідно до законодавства пов ідомленого про дату, час та мі сце судового засідання, не пе решкоджає розгляду справи су д дійшов висновку про розгля д справи за наявними у ній мат еріалами, відповідно до прип исів ст. 75 Господарського проц есуального кодексу України.

За відсутності відповідно го клопотання справа розгляд ається без фіксації судового процесу технічними засобами .

Розглянувши подані докум енти і матеріали, заслухавши пояснення представника пози вача, з'ясувавши фактичні обс тавини на яких ґрунтується п озов, оцінивши докази, які маю ть значення для розгляду спр ави і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

06.05.2009 року між Ілляшівською с ільською радою Тростянецько го району Вінницької області (Замовник) та Приватним підп риємством "Надія-Е" (Виконавец ь) укладено договір № 16 на вико нання проектних робіт (а.с.43-45, т .1).

Відповідно п.1.1 Договору Вик онавець бере на себе зобов'яз ання на власний ризик викона ти проектні роботи по вигото вленню проектно-кошторисної докумен тації на "Капітальни й ремонт дорожнього покриття по вул. 8 Березня в с. Ілляшівка Тростянецького району".

Згідно п.1.2 Договору Виконав ець виконує роботи і здає Зам овнику згідно акту виконаних робіт, що є додатком до Догово ру і є його невід'ємною частин ою.

Робота вважається виконан ою після підписання акту вик онання робіт Замовником або повноважним представником З амовника (п.1.5 Договору).

Замовник зобов'язаний прий няти результати виконаних ро біт в термін 7-и днів з моменту письмового повідомлення про їх виконання (п.2.2 Договору).

Якщо Замовник виявить прип ущені Виконавцем відступи ві д умов цього Договору або нед оліки в роботі, погіршуючи її результати, він має право вим агати їх ліквідації у встано вленому цим Договором порядк у (п. 2.3 Договору).

Відповідно п.2.4 Договору Зам овник зобов'язаний здійснити оплату виконаних робіт згід но догово ру протягом 7-и робо чих днів з моменту підписанн я акту виконаних робіт.

Виконавець зобов'язаний св оєчасно і якісно, відповідно до Державних будівельних но рм, виконувати роботи і перед авати Замовнику всі резу льт ати виконаних робіт (п.3.2 Догов ору).

У разі невиконання або не на лежного виконання своїх обов 'язків кожна із сторін має пра во достроково розірвати Дог овір з повідомленням другої сторони в термін 3-х днів (п.4.1 До говору).

У випадку несвоєчасного по чатку виконання робіт або ви конання з суттєвими порушенн ями строків, передбачених ум овами Догово ру, Замовник має право достроково розірвати Договір з пред'явленням вимо г про відшкодування збитків (п.4.2 Договору).

Як вбачається із матеріалі в справи 06.05.2009 року між сторонам и підписано акт виконаних ро біт від 06.05.2009 року відповідно до якого Замовником отримано р обочий проект (документація) проектно-кошторисної докуме нтації на "Капітальний ремон т дорожнього покриття по вул .8 Березня в с.Ілляшівка Тростя нецького району" (а.с.46, т.1).

Судом встановлено, що позив ачем згідно платіжного доруч ення № 5 від 06.05.2009 року перерахов ано грошові кошти в сумі 4 500,00 гр н. за виготовлення проектно-к ошторисної документації (а.с .47, т.1).

Як вказує позивач для погод ження та виділення грошових коштів зазначену проектно-ко шторисну документацію надан о до головного управління жи тлово-комунального господар ства, енергетики та зв'язку Ві нницької обласної державної адміністрації під час чого б уло виявлено, що у Приватного підприємства "Надія-Е" відсут ня ліцензія на такий вид діял ьності, як виконання проектн их робіт для ремонту дорожно го покриття.

10.06.2010 року та 17.06.2010 року на адрес у відповідача надіслано лист и № 79 та № 82 відповід но з вимогою повернення грош ових коштів в сумі 4500,00 грн. спла чених за виготовлення проект но-кошторисної документації , оскільки такі роботи були пр оведені без наявності відпо відної ліцензії на таку діял ьність (а.с.83, т.1).

За твердженням позивача ві дповідачем відповіді на лист и надано не було, кошти в сумі 4 500, 00 грн. повернено не було.

Неповернення грошових кош тів та відсутність у відпові дача ліцензії спонукала пози вача звернутись з відповідни м позовом до суду.

Як вбачається із матеріал ів справи обґрунтовуючи позо вні вимоги про визнання неді йсним договору позивач посил ається на те, що при укладенні оспорюваного правочину бул о порушено діюче законодавст во, а також встановлені закон одавством наслідки визнання договору недійсним в судово му порядку.

В якості нормативно-правов ої підстави позовних вимог п озивач посилається на припис и ст.ст. 91, 203, 215, 216, 227 ЦК України тощо .

Враховуючи встановлені о бставини справи суд дійшов в исновку про наявність підста в для задоволення позову вих одячи з наступного.

Стаття 11 Цивільного кодек су України вказує, що цивільн і права та обов'язки виникают ь із дій осіб, що передбачені а ктами цивільного законодавс тва, а також із дій осіб, що не п ередбачені цими актами, але з а аналогією породжують цивіл ьні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільни х прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господар ського кодексу України, госп одарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господа рського договору та інших уг од, передбачених законом, а та кож з угод, не передбачених за коном, але таких, які йому не с уперечать.

Виходячи із змісту договор у, характеру взятих на себе зо бов'язань, з підписанням 06.05.2009 р оку сторонами договору № 16 між ними виникли правовідносини регулювання яких здійснюєть ся § 4 (Підряд на проектні та по шукові роботи) Глави 61 ЦК Укра їни (Підряд) (ст.ст.887-891 ЦК Україн и).

Згідно ч.1 ст.887 ЦК України за д оговором підряду на проведен ня проектних та пошукових ро біт підрядник зобов'язується розробити за завданням замо вника проектну або іншу техн ічну документацію та (або) вик онати пошукові роботи, а замо вник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Згідно п.1 ч.1 ст.889 ЦК України з амовник зобов'язаний, якщо ін ше не встановлено договором підряду на проведення проект них та пошукових робіт сплат ити підрядникові встановлен у ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частина ми після завершення окремих етапів робіт або в іншому пор ядку, встановленому договоро м або законом;

У п.1 роз'яснення Вищого Арбі тражного суду України від 12.03. 1999 року № 02-5/111 "Про дея кі питання практики вирішенн я спорів, пов'язаних з визнанн ям угод недійсними" вказано, щ о угода може бути визнана н едійсною з підстав, передбач ених законом. Загальні під стави і наслідки недійсності угод встановлені статтею 48 Ци вільного кодексу України (да лі - Цивільний кодекс), за якою недійсною визнається уго да, що не відповідає вимогам з акону. Правило, встановлен е цією нормою, повинно застос овуватись в усіх випадках, ко ли угода вчинена з порушення м закону і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють спеціальні підстави та насл ідки недійсності угод, зокре ма статей 49, 50, 56, 57, 58 Цивільного ко дексу, абзацу другого пункту 6 статті 29 Закону України "Про п риватизацію державного майн а", пункту 2 статті 20 Закону Укра їни "Про приватизацію невели ких державних підприємств (м алу приватизацію)", пункту 3 ст атті 14 Закону України "Про оре нду землі" тощо. При цьому вирі шуючи спори про визнання уго д недійсними, господарський суд повинен встановити наявн ість тих обставин, з якими зак он пов'язує визнання угод нед ійсними і настання відповідн их наслідків, а саме: відпов ідність змісту угод вимогам закону; додержання встано вленої форми угоди; правозда тність сторін за угодою; у чом у конкретно полягає неправом ірність дій сторони та інші о бставини, що мають значення д ля правильного вирішення спо ру.

Згідно п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практик у розгляду цивільних справ п ро визнання правочинів недій сними" судам необхідно врахо вувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не м оже суперечити ЦК, іншим зако нам України, які приймаються відповідно до Конституції У країни та ЦК, міжнародним дог оворам, згода на обов'язковіс ть яких надана Верховною Рад ою України, актам Президента України, постановам Кабінет у Міністрів України, актам ін ших органів державної влади України, органів влади Автон омної Республіки Крим у випа дках і в межах, встановлених К онституцією України та закон ом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочин у не повинен суперечити поло женням також інших, крім акті в цивільного законодавства, нормативно-правових актів, п рийнятих відповідно до Конст итуції України (статті 1, 8 Конс титуції України). Відповід ність чи невідповідність пра вочину вимогам законодавств а має оцінюватися судом відп овідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення пра вочину.

В п.10 роз'яснення Вищого Арбі тражного суду України від 12.03. 1999 року № 02-5/111 "Про дея кі питання практики вирішенн я спорів, пов'язаних з визнанн ям угод недійсними" зазначен о, що відповідність чи невідп овідність угоди вимогам зако нодавства має оцінюватися го сподарським судом стосовно з аконодавства, яке діяло на момент укладення спірної уг оди. У разі коли після укла дення угоди набрав чинності акт законодавства, норми яко го інакше регулюють договірн і відносини, ніж ті, що діяли в момент укладення угоди, стор они вправі керуватися умовам и договору, а не цим нормативн им актом, якщо останній не має зворотної сили.

В п.7 Постанови Пленуму Верх овного Суду України від 06.11.2009 ро ку № 9 "Про судову практику роз гляду цивільних справ про ви знання правочинів недійсним и" роз'яснено, що правочин мож е бути визнаний недійсним ли ше з підстав, визначених зако ном, та із застосуванням насл ідків недійсності, передбаче них законом.

Згідно з підпунктом 2 частин и 2 статті 16 ЦК України одним із способів захисту судом циві льних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання право чину недійсним.

Загальні підстави визнанн я недійсними угод і настання відповідних наслідків встан овлені статтями 215, 216 ЦК Україн и.

Так, відповідно до частин 1 т а 3 ст. 215 ЦК України підставою н едійсності правочину є недод ержання в момент вчинення пр авочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені части нами першою - третьою, п'ятою т а шостою статті 203 цього Кодек су, відповідно до яких, зміст п равочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам ци вільного законодавства, а та кож моральним засадам суспіл ьства; особа, яка вчиняє право чин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатност і; волевиявлення учасника пр авочину має бути вільним і ві дповідати його внутрішній во лі; правочин має бути спрямов аний на реальне настання пра вових наслідків, що обумовле ні ним; правочин, що вчиняєтьс я батьками (усиновлювачами), н е може суперечити правам та і нтересам їхніх малолітніх, н еповнолітніх чи непрацездат них дітей.

Частиною 1 ст.227 ЦК України вс тановлено, що правочин юри дичної особи, вчинений нею бе з відповідного дозволу (ліце нзії), може бути визнаний судо м недійсним.

Коло видів діяльності, на зд ійснення яких необхідно отри мати ліцензії, визначається ЗУ "Про ліцензування певних в идів підприємницької діяльн ості", ГК, а також іншими закон ами.

Стаття 227 надає суду право ви знавати недійсними правочин и, вчинені без відповідного д озволу, який іменується ліце нзією, а відтак ця стаття не по ширюється на правочини, на вч инення яких необхідно мати і нші дозволи.

Згідно ч.3 ст.91 ЦК зазначено, щ о юридична особа може здійсн ювати окремі види діяльності , перелік яких встановлюєтьс я законом, після одержання не ю спеціального дозволу (ліце нзії).

Відповідно до закону ліцен зією є документ державного з разка, який засвідчує право с уб'єкта господарювання на пр овадження зазначеного в ньом у виду господарської діяльно сті протягом визначеного стр оку за умови виконання ліцен зійних умов (ст. 14 ГК України, ст . 1 ЗУ "Про ліцензування певних видів господарської діяльно сті").

Юридична особа вважається такою, що не має ліцензії, якщ о: а) вона не отримала ліцензії ; б) ліцензія відкликана відпо відним органом; в) закінчився строк дії ліцензії.

Згідно ч.2 ст.2 ЗУ "Про ліцензу вання певних видів господарс ької діяльності" (в редакції н а момент укладення оспорюван ого правочину) ліцензування банківської діяльності, проф есійної діяльності на ринку цінних паперів, діяльності з надання фінансових послуг, з овнішньоекономічної діяльн ості, ліцензування діяльност і в галузі телебачення і раді омовлення, ліцензування у сф ері електроенергетики та вик ористання ядерної енергії, л іцензування у сфері освіти, л іцензування у сфері інтелект уальної власності, виробницт ва і торгівлі спиртом етилов им, коньячним і плодовим, алко гольними напоями та тютюнови ми виробами, у сфері телекому нікацій, будівництві здійснюється згідно з зако нами, що регулюють відносини у цих сферах.

Згідно ч.1 ст.17 ЗУ "Про архітек турну діяльність" (в редакції на момент укладення оспорюв аного правочину) господарськ а діяльність, пов'язана із створенням об'єктів архітек тури, підлягає ліцензуванню відповідно до законодавс тва.

Статтею 1 названого Закону (в редакції на момент укладен ня оспорюваного правочину) в становлено, що об'єктами архі тектурної діяльності (об'єкт и архітектури) є будинки і спо руди житлово-цивільного, ком унального, промислового та і ншого призначення, їх компле кси, об'єкти благоустрою, садо во-паркової та ландшафтної а рхітектури, монументального і монументально-декоративно го мистецтва, території (част ини територій) адміністратив но-територіальних одиниць і населених пунктів, а проекто м є документація для будівни цтва об'єктів архітектури, що складається з креслень, граф ічних і текстових матеріалів , інженерних і кошторисних ро зрахунків, які визначають мі стобудівні, об'ємно-планувал ьні, архітектурні, конструкт ивні, технічні та технологіч ні рішення, вартісні показни ки конкретного об'єкта архіт ектури, та відповідає вимога м державних стандартів, буді вельних норм і правил.

Виходячи з наведених вище п риписів законодавчих норм су д приходить до висновку, що ді яльність відповідача по вико нанню проектних робіт стосов но капітального ремонту доро жнього покриття на момент на момент укладення оспорювано го правочину підпадала під о знаки ліцензованої діяльнос ті.

Разом з тим судом встановле но, що такої ліцензії у відпов ідача, як на момент укладення оспорюваного правочину так і на момент розгляду даної сп рави немає.

Факт відсутності у відпові дача ліцензії на здійснення проектувальних робіт по ремо нту автомобільних доріг підт верджується листом інспекці ї державного архітектурно-бу дівельного контролю у Вінниц ькій області від 28.11.2011 року № 05-20-66 8.

Враховуючи наведене вище с уд приходить до висновку про те, що оспорювана угода вимог ам законодавства не відповід ає, оскільки при її укладенні у відповідача була відсутня ліцензія наявність якої для здійснення проектних робіт по ремонту автомомобільних д оріг встановлено імператив ними нормами ч.2 ст.2 ЗУ "Про ліце нзування певних видів господ арської діяльності" та ч.1 ст.17 З У "Про архітектурну діяльніс ть"" (в редакції на момент укла дення оспорюваного правочин у).

Згідно приписів ч.1 ст.216 ЦК Ук раїни недійсний правочин не створює юридичних наслідків , крім тих, що пов'язані з його н едійсністю. У разі недійснос ті правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другі й стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливо сті такого повернення, зокре ма тоді, коли одержане поляга є у користуванні майном, вико наній роботі, наданій послуз і, - відшкодувати вартість тог о, що одержано, за цінами, які і снують на момент відшкодуван ня.

Як визначає ст.32 Господарсь кого процесуального кодексу України, доказами у справі є б удь-які фактичні дані, на підс таві яких господарський суд встановлює наявність чи відс утність обставин, на яких ґру нтуються вимоги і запереченн я, а також інші обставини, які мають значення для правильно го вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Госпо дарського процесуального ко дексу України докази подають ся сторонами та іншими учасн иками судового процесу. Обст авини справи, які відповідно до законодавства повинні бу ти підтверджені певними засо бами доказування, не можуть п ідтверджуватися іншими засо бами доказування. Господарсь кий суд оцінює докази за свої м внутрішнім переконанням, щ о ґрунтується на всебічному, повному і об' єктивному роз гляді в судовому процесі всі х обставин справи в їх сукупн ості, керуючись законом. Ніяк і докази не мають для господа рського суду заздалегідь вст ановленої сили. Визнання одн ією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторон а обґрунтовує свої вимоги аб о заперечення для господарсь кого суду не є обов' язковим .

За змістом статті 33 Господа рського процесуального коде ксу України, обов'язок доказу вання та подання доказів роз поділяється між сторонами, в иходячи з того, хто посилаєть ся на юридичні факти, які обґр унтовують його вимоги і запе речення.

Всупереч наведеним вище но рмам та вимогам ухвали суду в ідповідач не подав до суду жодних доказів в спростув ання позовних вимог позивача щодо визнання недійсним дог овору та стягнення 4500,00 грн. опл ати за нього.

Також суд розглянувши вимо гу позивача про відшкодуван ня 500,00 грн. витрат на оплату пра вової допомоги вважає, що ост ання задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 44 ГПК Украї ни судові витрати складаютьс я з судового збору, сум, що під лягають сплаті за проведення судової експертизи, признач еної господарським судом, ви трат, пов'язаних з оглядом та д ослідженням речових доказів у місці їх знаходження, опл ати послуг перекладача, адвоката та інших вит рат, пов'язаних з розглядом сп рави.

З пункту 10 роз'яснення Вищог о арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про де які питання практики застосу вання розділу VI Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни" вбачається, що витрати позивачів та відповідачів, п ов'язані з оплатою ними послу г адвокатів, адвокатських бю ро, колегій, фірм, контор та ін ших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щ одо ведення справи в господа рському суді, розподіляються між сторонами на загальних п ідставах, визначених частино ю п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат з дійснюється господарським с удом шляхом зазначення про ц е у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документальног о підтвердження витрат , як-от угоди про надання послуг щод о ведення справи у суді та/або належно оформленої довірено сті, виданої стороною предст авникові її інтересів у суді , і платіжного доручення або і ншого документа, який підтве рджує сплату відповідних пос луг.

Виходячи з викладеного, від шкодування витрат пов'язаних з оплатою послуг адвоката з н адання правової допомоги мож ливе при сукупності наступн их підстав: послуги повинні н адаватись адвокатом (адвока тським бюро, колегією, фірмою , конторою чи іншими адвокатс ькими об'єднаннями); реальної оплати таких послуг до прийн яття рішення у справі та підт вердження цієї оплати відпов ідними фінансовими документ ами .

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК вит рати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначают ься у порядку, встановленому Законом України "Про адвокат уру". Дія цього Закону поширює ться тільки на осіб, які є адво катами. Поняття особи, яка є ад вокатом, наводиться в ст. 2 Зак ону України "Про адвокатуру", д е зазначено, що адвокатом мож е бути громадянин України, як ий має вищу юридичну освіту, с таж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвокат а не менше двох років, склав кв аліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на занят тя адвокатською діяльністю т а прийняв Присягу адвоката У країни. Згідно ст.12 вказаного Закону, оплата праці адвокат а здійснюється на підставі п исьмової угоди між громадяни ном чи юридичною особою і адв окатським об'єднанням чи адв окатом.

Відповідно до ст.49 ГПК Украї ни, суми, які підлягають сплат і за проведення судової експ ертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформа ційно-технічне забезпечення судового процесу та інші вит рати, пов'язані з розглядом сп рави, покладаються: при задов оленні позову - на відповідач а; при відмові в позові - на поз ивача; при частковому задово ленні позову - на обидві сторо ни пропорційно розміру задов олених позовних вимог.

Як вбачається із матеріалі в справи позивачем не надано доказів того, що представниц тво його інтересів в суді зді йснював адвокати, а також нал ежних доказів сплати витрат за отримані юридичні послуги адвокату.

Так, незважаючи на вимоги ух вали від 16.11.2011 року стосовно над ання письмового пояснення з наданням підтверджуючих док азів в якому обґрунтувати ви могу про стягнення 500,00 грн. вит рат на юридичну допомогу (пла тіжні доручення, виписки бан ку, договори тощо) позивачем н е надано жодного доказу як то договору, свідоцтва про прав о на зайняття адвокатською д іяльністю, договору, ордера т ощо.

За таких обставин, суд дійшо в висновку про часткове задо волення позову з врахуванням вищевикладених мотивів щодо відмови в задоволенні позов у в частині стягнення витрат на правову допомогу.

30.11.2011 року в судовому засідан ні оголошено вступну та резо лютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 82, 84, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу Укра їни, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним дог овір № 16 від 06.05.2009 року на виконан ня проектних робіт укладений між Ілляшівською сільською радою Тростянецького району Вінницької області та Прива тним підприємством "Надія-Е", с мт.Літин Літинського району Вінницької області.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Надія-Е", вул. Ле сі Українки, буд. 51, смт. Літин, Л ітинський район, Вінницька о бласть, 223000 (інформація про рек візити - ідентифікаційний ко д - 36102072) на користь Ілляшівської сільської ради Тростянецько го району Вінницької області , вул. Братів Попиків, 65, с.Ілляш івка, Тростянецький район, Ві нницька область, 24330 (інформаці я про реквізити - ідентифікац ійний код - 04331060) - 4 500 г рн. 00 коп. - боргу, 187 гр н. 00 коп. - відшкодування вит рат пов' язаних зі сплатою д ержавного мита та 236 грн. 00 ко п. - відшкодування витрат н а інформаційно-технічне забе з6печення судового процесу.

4. В стягненні витрат на о плату правової допомоги в су мі 500 грн. 00 коп. відмовити .

5. Видати наказ після наб рання рішенням законної сили .

6. Копію рішення надіслат и відповідачу рекомендовани м листом з повідомленням про вручення поштового відправл ення.

Суддя Банасько О.О.

Повний текст р ішення суду оформлено і підп исано відповідно до вимог ст .84 ГПК України 05 грудня 2011 р.

віддрук. 2 прим.:

1 - до справи.

2 - відповідачу - вул.Лесі Укр аїнки, 51, смт.Літин, Літинськог о району, Вінницької області , 22300.