Рішення

від 08.11.2011 по справі 6/246

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/246

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

08.11.11 р.                                                                                 Справа № 6/246                               

Господарський суд  Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

при секретарі Котенко Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Імперія продуктів” м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Русь” м.Донецьк

про стягнення 88 392грн. 04коп.

за участю

представників сторін:

від позивача – не з'явився

від відповідача –  не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

       Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Імперія продуктів” м.Київ, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Русь” м.Донецьк заборгованості за отриманні товари у розмірі 75 762грн. 99коп., інфляційних у розмірі 10 054грн. 68коп. та 3% річних у розмірі 2 574грн. 37коп. (Усього 88 392грн. 04коп.)

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №10 від 01.10.2009р. в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворився борг.

       Слухання справи відкладалось, у зв'язку з неявкою сторін у засідання суду, а також для представлення ними витребуваних та додаткових документів по справі.

       Позивач у засідання суду не з”явився. Через канцелярію суду надійшли пояснення до позовної заяви, в яких він підтримав вимоги викладені у позовній заяві, а також просить суд розглядати позов за наявними матеріалами без участі його представника. Суд задовольняє дане прохання.  

8 листопада 2011р. відповідач у засідання суду також не з'явився, відзив на позовну заяву з витягами з чинного законодавства, в обґрунтування своїх доводів не надав. Ухвала про порушення справи від 23.09.2011р. була надіслана сторонам 23.09.2011р. рекомендованим листом з повідомленням, ухвала про відкладення розгляду справи від 18.10.2011р. була направлена сторонам рекомендованим листом 20.10.2011р. Суд вважає, що відповідач був повідомлений про розгляд справи відповідно діючого законодавства, але вимог суду не виконав, про причину неявки суду не повідомив.   

Враховуючи вищевикладене, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки сторін за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд -

в с т а н о в и в :             

          1 жовтня 2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Імперія продуктів” м.Київ та Товариством з обмеженою відповідальністю „Русь” м.Донецьк був укладений договір поставки №10, згідно умов якого позивач (далі по тексту-постачальник) взяв на себе зобов'язання поставити покупцю товар в асортименті, а відповідач (далі по тексту-покупець) зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його в порядку та на умовах цього договору та додаткових угод до договору, які є його невід”ємною частиною.

       Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

          Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов'язань у повному обсязі, де він у виконання умов договору у період з 09.10.2009р.-14.01.2010р. по видатковим накладним СПо №000511 від 09.10.2009р., СПо №000528 від 19.10.2009р., СПо №000742 від 15.12.2009р., СПо №000743д 15.12.2009р.,  здійснив поставку товару на суму 113 582грн. 99коп. У підтвердження заявлених вимог позивач представив суду в якості доказу поставки товару, а саме: видаткові накладні та переконав суд у факті поставки товару на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „Русь” м.Донецьк.

У відповідності з п.п.7.2.3 п 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов”язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

       Позивачем представлені у матеріали справи податкові накладні, які складені до вищевказаних вимог.

Як вбачається з банківських виписок представлених позивачем у матеріали справи, відповідач здійснив часткову оплату боргу у сумі 37 820грн. з посиланням у призначенні платежу на укладений договір.

       На підставі вищевикладеного суд доходить висновку, що поставка товару  згідно представленої позивачем видаткових накладних відбулася в межах договору поставки №10 від 01.10.2009р.

          Пунктом 3.3 договору сторони встановили, що оплата товару здійснюється покупцем на протязі 21 календарних днів.  

Відповідач станом на 2 квітня 2011р. підтвердив наявність боргу у сумі 76 762грн. 99коп., про що свідчить підписаний та скріплений печатками сторін акт звірки розрахунків.

У ході досудового врегулювання спору позивач 13.05.2011р. надіслав на адресу відповідача претензію №634 від 12.05.2011р., в якій запропонував відповідачу терміново в семиденний строк з дня отримання претензії погасити заборгованість.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то  судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідносини у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема,  з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать, відповідно до абзацу третього ч. 1 ст. 174 ГК України.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів  абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

                 Будь-яких належних документів у підтвердження відсутності боргу відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення боргу у сумі 75 762грн. 99коп. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

За приписами статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних у розмірі 10 054грн. 68коп. та 3% річних у розмірі 2 574грн. 37коп.., задовольняє дані вимоги позивача в повному обсязі, так як позивачем доведений факт прострочення відповідачем строків оплати та наданий обґрунтований розрахунок сум, який не суперечить діючому законодавству.

          Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

          Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

                Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК  України, суд –

                                                            В И Р І Ш И В  :

        Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Імперія продуктів” м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Русь” м.Донецьк про стягнення 88 392грн. 04коп. задовольнити   повністю.

       Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Русь” (83077 м.Донецьк, вул.Туманяна, буд.12, кв.12, р/р26004037879500 в АТ „УкрСібБанк”, МФО 351005, ЄДРПОУ 31184758) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Імперія продуктів” (03151 м.Київ, вул.Смілянська,7, р/р2600400550189 в Шевченківській філії ПАТ КБ „Правекс-Банк”, м.Київ, МФО 321983, ЄДРПОУ 34771480) заборгованість за отриманні товари у розмірі 75 762грн. 99коп., інфляційні у розмірі 10 054грн. 68коп., 3% річних у розмірі 2 574грн. 37коп., витрати по сплаті держмита у сумі 883грн. 92коп., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 08.11.2011 р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

       Повний текст рішення складено та підписано 14.11.2011 р.

Суддя                                                               Подколзіна Л.Д.           

< Список >                                                                  < Довідник >     

< Список >                                                                  < Довідник >    

< Текст >