Постанова

від 26.08.2008 по справі 14/242-07

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/242-07

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "26" серпня 2008 р.                                                          Справа №  14/242-07

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

при секретарі                                                              ,

за участю представників сторін:

від позивача: Нечипорук Н.Г. - представника за довіреністю від 18.07.2008р.,

від відповідача: Горецького Ю.М. - представника за довіреністю №4 від 10.06.2008р.,

розглянувши апеляційну скаргу Ладижинського міського відділу Управління МВС України у Вінницькій області, м.Ладижин Вінницької області   

на рішення господарського суду Вінницької області

від "24" грудня 2008 р. у справі № 14/242-07 (суддя Залімський І.Г.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру електрозв'язку №7 Вінницької філії ВАТ "Укртелеком"  смт.Тростянець Вінницької області   

до Ладижинського міського відділу Управління МВС України у Вінницькій області, м.Ладижин Вінницької області    

про стягнення 33568,24 грн. заборгованості

 ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 24.12.2007р. у справі        №14/242-07 задоволено позов Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру електрозв'язку №7 Вінницької філії ВАТ "Укртелеком" до Ладижинського міського відділу Управління МВС України у Вінницькій області про стягнення  33568,24грн. заборгованості.  

Стягнуто з відповідача на користь позивача 33568,24 грн. боргу, 335,68 грн. відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Вважаючи, що рішення в частині стягнення заборгованості у розмірі 10893,57грн. не відповідає обставинам справи, та прийняте при неправильному застосуванні господарським судом норм матеріального права, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржений судовий акт в  частині стягнення 10893,57грн. заборгованості скасувати та прийняти у вказаній частині новий - про відмову у задоволенні позову.

Мотивуючи апеляційну  скаргу відповідач зазначає, зокрема, наступне:

- суд задовольнив позов у повному обсязі не давши належної оцінки тому факту, що розрахунок боргу, на який посилався позивач, не відповідає обставинам справи та спростовується доказами (копіями рахунків та платіжних доручень, щодо оплати телекомунікаційних послуг), наданими відповідачем;

- місцевий господарський суд безпідставно не врахував наказ УМВС України у Вінницькій області №506 від 27.09.2007р. про списання заборгованості у розмірі 10893,57грн., з огляду на те, що списання коштів проведено після зарахування позивачем проплачених сум коштів в рахунок погашення заборгованості;

- необгрунтованим є висновок суду  про неузгодження з позивачем списання суми боргу, так як це спростовується актом звіряння розрахунків станом на 01.10.2007р., підписаному обопільно сторонами, у якому відображено списання суми у розмірі 10893,57грн.

У відзиві від 15.04.2008р. №231 на апеляційну скаргу позивач зазначає, що акт звірки розрахунків  за послуги зв'язку станом на 01.10.2007р. з сумою розходження 10893,57грн. не може бути доказом про списання заборгованості, оскільки вказана сума списана  відповідачем у жовтні 2007р. після зарахування ЦЕЗ №7 платежів, у яких не вказаний період оплати (а.с. 18-19, т.2).

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, повноту з'ясування та  доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарським судом першої інстанції при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи,  між позивачем та відповідачем укладено договори №314/4 від 05.08.2002р. та №280 від 26.01.2007р. про надання послуг електрозв'язку (далі - договори), згідно яких позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги електрозв'язку, перераховані у додатку 1, і безкоштовні послуги перераховані у   додатку 2. (а.с. 12-42, т.1)

У відповідності до п. 4.3 договорів, споживач (відповідач) повинен своєчасно оплачувати надані послуги.

Пунктом п.4.5 договорів встановлено, що розрахунки за фактично отримані в кредит послуги  електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем (відповідачем) протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше  20-го числа місяця, наступного за розрахунковим

Позивач виконав свої зобов'язання за договорами, надавши відповідачу послуги електрозв'язку. Проте, відповідач свої зобов'язання щодо розрахунку за надані послуги електрозв'язку за період з березня 2005р. по жовтень 2007р. виконав частково, внаслідок чого за вказаний період, згідно розрахунку позивача, утворився борг на суму 33568,24грн.

За вказаних обставин, Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Центру електрозв'язку №7 Вінницької філії ВАТ "Укртелеком"  звернулося до господарського суду Вінницької області із позовною заявою від 05.11.2007р. №79 про стягнення з Ладижинського міського відділу Управління МВС України у Вінницькій області  33568,24грн. заборгованості.  

У підтвердження наявності боргу відповідача за договорами у розмірі 33568,24грн., позивач надав господарському суду рахунки та виписки банку, які підтверджують часткове виконання відповідачем грошового зобов'язання              (а.с.45-109, т.1).

Вважаючи, що здійснений позивачем розрахунок  суми боргу у розмірі 33568,24грн. не відповідає дійсності, відповідач  подав  місцевому господарському суду копії рахунків щодо оплати  телекомунікаційних послуг, які отримувалися  від  ВАТ "Укртелеком" в період з березня 2005р. по  жовтень 2007р., платіжних доручень, якими була здійснена часткова оплата наданих послуг електрозв'язку, наказ управління внутрішніх справ України у Вінницькій області від 27.09.2007р. №506, у відповідності до якого списано прострочену кредиторську заборгованість, що виникла по Ладижинському міському відділу РВ УМВС України у Вінницькій області перед ВАТ "Укртелеком" у сумі 10893,57грн., та акт про списання простроченої кредиторської заборгованості (а.с. 147 - 148, 150 - 204, т.1).

За наявними в матеріалах справи доказами, господарського суд Вінницької області прийняв рішення про задоволення позову ВАТ "Укртелеком" в особі Центру електрозв'язку №7 Вінницької філії ВАТ "Укртелеком" до Ладижинського міського відділу Управління МВС України у Вінницькій області та стягнення з відповідача на користь позивача  33568,24грн. заборгованості.

Мотивуючи своє рішення місцевий господарський суд зазначив, що не бере до уваги  наказ управління внутрішніх справ України у Вінницькій області від 27.09.2007р. №506  (у відповідності до якого списано прострочену кредиторську заборгованість у сумі 10893,57грн.), оскільки списання боргу у розмірі 10893,57грн. проведено після зарахування позивачем вказаних коштів за платіжними дорученнями, в яких не вказано період за який здійснено платежі.

З огляд у на викладене колегія суддів вважає за необхідне відмітити наступне:

Приписами ч.1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України  з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

В силу приписів ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов''язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ч.1 ст.  903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов''язаний  оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлений договором.

Як стверджує позивач, відповідач свої зобов'язання за договорами про надання послуг електрозв''язку виконав не в повному обсязі, заборгувавши за період з березня 2005р. по жовтень 2007р. 33568,24грн.

Згідно наказу управління внутрішніх справ України у Вінницькій області від 27.09.2007р. №506 «Про списання простроченої дебіторської та кредиторської заборгованості по підрозділам УМВС України у Вінницькій області, строк позовної давності якої минув» списано прострочену кредиторську заборгованість , що виникла по  Ладижинському міському підрозділу РВ УМВС України у Вінницькій області перед ВАТ «Укртелеком» у сумі 10893,57грн. (а.с 147, т.1).

Про списання простроченої кредиторської заборгованості, зокрема, за телекомунікаційні послуги у сумі 10893,57грн., Ладижинським МВ УМВС України у Вінницькій області складено та затверджено акт (а.с. 148, т.1).

Як вбачається зі змісту наказу управління внутрішніх справ України у Вінницькій області від 27.09.2007р. №506 та акту Ладижинського МВ УМВС України у Вінницькій області про списання простроченої кредиторської заборгованості, підставою для списання кредиторської заборгованості є сплив строку позовної давності у три роки.

У відповідності до ст.ст. 256, 257 ЦК України, позовна давність – це строк, у межах якого  особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу; загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

В силу приписів ч.4. ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, вимоги позивача щодо виконання відповідачем грошового зобов'язання в сумі 10893,57грн., щодо якого минув строк позовної давності, є безпідставними.

Як вбачається зі змісту рахунків за № 434000032 за телекомунікаційні послуги, позивач у них зазначав суму боргу за минулий період та окремо суму поточного платежу за кожен місяць.

У платіжних дорученнях про часткову оплату отриманих послуг зв'язку, відповідач у графі «призначення платежу» вказував: "За послуги зв'язку по рахунку №434000032 від такої-то дати" (т.1 а.с. 150-154, 164-166, 168, 189, 183, 187, 189, 193, 196, 198, 200, 202).

Таким чином, у відповідності до наявних платіжних доручень та рахунків, у яких зазначено період за який необхідно здійснити платіж, позивач, при зарахуванні коштів в рахунок погашення заборгованості за надання послуг електрозв'язку, мав можливість та повинен був визначити період за який відповідач здійснює платіж і перерахувати кошти згідно призначення - за період з березня 2005р. по жовтень 2007р., і підстави для зарахування боргу іншого періоду відсутні.

Перевіривши наявні в матеріалах справи докази, зокрема, первинні фінансові документи, проаналізувавши обставини справи у відповідності до норм чинного законодавства, колегія суддів прийшла до висновку, що заборгованість у сумі 10893,57грн., яку позивач врахував у суму боргу 33568,24грн., не могла утворитися в період з березня 2005р. по жовтень 2007р.

Здійснений позивачем розрахунок боргу у сумі 33568,24грн., не відповідає обставинам справи та спростовується наявними доказами.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення в частині стягнення з відповідача 10893,57грн. боргу було зроблено висновки, які не відповідають обставинам справи, що є підставою для  скасування оскарженого судового акту у вказаній частині та задоволення апеляційної скарги.

  Керуючись ст.ст.101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Ладижинського міського відділу Управління МВСУкраїни у Вінницькій області, м.Ладижин Вінницької області задовольнити.

2. Рішення господарського суду Вінницької області від 24 грудня 2007 року у справі № 14/242-07 скасувати в частині стягнення 10893 грн. 57 грн. боргу та змінити в частині стягнення судових витрат.

Прийняти в цій частині нове рішення.

В позові відмовити.

Резолютивну частину рішення викласти в такій редакції:

"Стягнути з Ладижинського міського відділу Управління МВС  України у Вінницькій області (м.Ладижин Вінницької області, код 25576273) на користь  Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру електрозв'язку №7 Вінницької філії ВАТ "Укртелеком"  (смт.Тростянець Вінницької області, код 01182204)  22674 грн. 67 коп. боргу, 226 грн. 74 грн. витрат по сплаті державного мита та 79 грн. 70 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру електрозв'язку №7 Вінницької філії ВАТ "Укртелеком" на користь Ладижинського міського відділу Управління МВС  України у Вінницькій області 54 грн. 46 коп. витрат по сплаті держмита за подачу апеляційної скарги".

3. Вважати наказ господарського суду Вінницької області №14/242-07 від 09.01.2008р. таким, що втратив чинність.

4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Вінницької області.

5. Справу № 14/242-07 повернути до господарського суду Вінницької області.

 Головуючий - суддя:                                                               

 судді::

Віддрук. 4 прим.

1 - до справи

2,3 - сторонам

4 - в наряд