28/197
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
05.12.11 р. Справа № 28/197
Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.
при секретарі судового засідання Дороховій Т.Ю.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи
за позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк”, м. Дніпропетровськ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Дон Като”, м. Маріуполь
про стягнення 1 271 372,00 грн.
Представники сторін:
Від позивача: Фуголь Є.І
Від відповідача: не прибув
СУТЬ СПРАВИ:
Публічне акціонерне товариство Комерційний банк „Приватбанк”, м.Дніпропетровськ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Дон Като”, м. Маріуполь, про стягнення 1 271 372,00грн., в т.ч. 420394,66 грн. – заборгованість за кредитом, 515779,67 грн. – заборгованість за відсотками, 335197,67 грн. – пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору про надання овердрафтного кредиту № 005А-08 від 17.03.2008р.
Господарський суд Донецької області ухвалою від 17 жовтня 2011р. порушив провадження у справі № 28/197.
Крім того, разом з позовною заявою позивачем було надано заяву про забезпечення позову б/н від 11.10.2011р., відповідно до якої останній просить суд накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, в т.ч. грошові кошти, що належить ТОВ „Дон Като”, та знаходиться у відповідача або у інших осіб.
Позивач в судових засідання підтримав вимоги викладені в позовній заяві.
Відповідач в засідання суду не з'явився, витребувані судом документи не надав.
Ухвали господарського суду Донецької області по цій справі направлялися сторонам рекомендованою кореспонденцією з повідомленням на всі адреси, що вказані у позовній заяві (про що свідчать штампи канцелярії господарського суду на зворотному боці ухвал).
Як встановлено судом, в позовній заяві вказано адресу відповідача: 87543, м. Маріуполь, Орджонікідзевський район, вул. Титова, буд 42.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 18.10.2011р. юридичною адресою відповідача є: 87543, м. Маріуполь, Орджонікідзевський район, вул. Титова, буд 42.
На адресу суду повернуті поштові відправлення (ухвали суду), надіслані відповідачеві за адресою, зазначеною в позовній заяві, з відміткою органу поштового зв'язку „по даному адресу организация не существует”, „за зазначеною адресою не проживає”.
До повноважень господарських судів не віднесено вручення процесуальних документів особисто представникам сторін та встановлення фактичного місцезнаходження сторін. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуто органом зв'язку з позначками „за зазначеною адресою не проживає”, і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи вважаються належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.
Відповідно до роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, тільки якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.
Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив, що 17.03.2008р. між Приватбанком (правонаступником якого є позивач, банк) та ТОВ «ДОН КАТО» (відповідач, клієнт) був укладений договір про надання овердрафтного кредиту №005А-08 (кредитний договір або договір), відповідно до умов якого банк надає позичальнику овердрафтний кредит в сумі 822 000,00грн. у вигляді відновлювальної кредитної лінії, на цілі передбачені договором, з кінцевим терміном повернення кредиту 16.03.2009р. (п.п. А.1., А.2., А.3. договору).
За своєю правовою природою договір №005А-08 від 17.03.2008р. є кредитним договором, згідно якому, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.
Овердрафт - короткостроковий кредит, що надається банком надійному клієнту понад його залишок на поточному рахунку в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунку.
Надання кредиту банком позичальнику підтверджується матеріалами справи, та відповідачем не оскаржено.
Відповідно до умов договору (п.п. А.7., А.8) для розрахунку процентів за користування кредитом встановлюється диференційована процента ставка. Процента ставка з розрахунку залежить від строку існування непогашеного залишку за кредитом і визначається наступним: строк користування кредитом протягом 1-3 днів – 16%, строк користування кредитом протягом 4-7 днів – 17%, строк користування кредитом протягом 8-15 днів - 19%, строк користування кредитом протягом 16-30 днів - 21%. При порушенні клієнтом якого-небудь із зобов'язань по погашенню кредиту він сплачує банку відсотки за користування кредитом в розмірі 42% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
Згідно п. 1.1. договору, банк при наявності вільних коштів, зобов'язується здійснювати овердрафтне обслуговування клієнта, яке полягає, в проведенні його платежів поверх залишків коштів на поточному рахунку клієнта №26008054012618, відкритому в банку, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, встановленого відповідно з п. 1.3 шляхом дебатування поточного рахунку.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п.п. 2.2.2. договору позичальник зобов'язується сплати проценти за користування кредитом у відповідності до п.п. 4.1., 4.2, 4.3 даного договору.
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).
За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Позивач доводить банківськими виписками, що наявною є прострочена заборгованість відповідача за кредитом в розмірі - 420 394,66грн., 515 779,67грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом. Оскільки, відповідачем до прийняття судового рішення не надано доказів погашення цієї заборгованості, вона підлягає стягненню.
П. 5.1. кредитного договору зазначено, що при порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань з уплати процентів за користування кредитом, передбачених п.п.2.2.2., 4.1, 4.2., 4.3., строків повернення кредиту передбачених п.п. 1.4., 1.5, 2.2.3., 2.2.4., 2.2.5, 2.3.4., винагороди, передбаченою п.п. 2.2.7., 4.4., 4.5. позичальник виплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період за який виплачується пеня. Сплата пені здійснюється в гривні.
Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Одночасно, згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбачений п.п. 5.1., 5.2., 5.3. здійснюється протягом 3 років від дня коли зобов'язання повинно бути виконане позичальником. (п. 5.4. кредитного договору). Тобто сторони передбачили інший порядок нарахування пені.
Факт прострочення виконання зобов'язань мав місце, він підтверджений матеріалами справи, тому судом задовольняються вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в сумі 335197,67грн.
Крім того, разом з позовною заявою позивачем було надано заяву про забезпечення позову б/н від 11.10.2011р., відповідно до якої останній просить суд накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, в т.ч. грошові кошти, що належить ТОВ „Дон Като”, та знаходиться у відповідача або у інших осіб.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Оскільки позивач не надав суду обґрунтованих доказів, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, суд відмовляє в задоволенні заяви про вжиття заходів щодо забезпечення позову.
Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, підлягають віднесенню на відповідача.
Керуючись ст.ст. 20, 22, 33, 43, 49, 66, 67, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк”, м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОН КАТО”, м. Маріуполь, задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОН КАТО” (87543, м. Маріуполь, вул. Титова, буд 42, ЄДРПОУ 25329043) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк” (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570, р/р №29092829003111 (для погашення заборгованості), р/р № 64993919400001 (для відшкодування судових витрат), МФО 305299) 420 394,66грн. – заборгованість за кредитом, 515779,67грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 335 197,67грн. – пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, судові витрати по сплаті державного мита в сумі 12713,72 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 05.12.2011р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення буде складено та підписано 09.12.2011р.
Суддя Курило Г.Є.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
Повний текст рішення складено та підписано 09.12.2011р.
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 05.12.2011 |
Оприлюднено | 21.12.2011 |
Номер документу | 19876485 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Манько Геннадій Валерійович
Господарське
Господарський суд Донецької області
Курило Г.Є.
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Манько Геннадій Валерійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні