Рішення

від 26.08.2008 по справі 4/178

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/178

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "26" серпня 2008 р.Справа №  4/178

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю.І.,розглянувши матеріали справи № 4/178

за позовом: Спільного підприємства "АНКОР" товариства з обмеженою відповідальністю, м. Кіровоград, вул. Автолюбителів, 2,

до відповідача: Головного управління юстиції в Кіровоградській області, м. Кіровоград, вул. Кірова, 1,

3-ої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління державного казначейства в Кіровоградській області, м. Кіровоград,

про стягнення 33 494 грн. 72 коп.

Представники:

від позивача - Грива В.Г., директор на підставі наказу № 1 від 28.09.1992 року;

від позивача - Соломко А.В., довіреність № 18-285-1 від 01.08.2006 року;

від відповідача - Рядненко Т.В., довіреність № 18-285-1 від 17.06.2008 року;

від  3-ої особи - Абрамов В.Д., довіреність № 13/19-83 від 08.01.2008 року;

В судовому засіданні 25.07.2008 року оголошено перерву до 01.08.2008 року до 10 год., про що представники сторін повідомлені під розписку.

СУТЬ СПОРУ:

Спільним підприємством "АНКОР" товариство з обмеженою відповідальністю, м. Кіровоград подано позовну заяву до Головного управління юстиції в Кіровоградській області, м. Кіровоград стягнення заборгованості по оплаті за надані послуги по виконанню робіт на суму 33 494 грн. 72 коп., з яких 21 849 грн. 13 коп. вартість виконаних робіт по монтажу системи опалення приміщення управління юстиції Добровеличківського району та ВДВС, 10 116 грн. 15 коп. втрати від інфляції та 1 529 грн. 44 коп. проценти річних і судових витрат.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

                                                ВСТАНОВИВ:

Правовідносини між учасниками спору виникли на підставі укладеного в результаті вільного волевиявлення сторін 03.11.2004 року договору на виконання робіт по ремонту (в подальшому договір), предметом якого сторони визначили проведення господарських операцій по монтажу підрядником ( позивач по справі) за дорученням замовника (відповідач по справі) системи опалення Добровеличківського районного управління юстиції в приміщенні за адресою Кіровоградська область Добровеличківський район смт. Добровеличківка вул. Леніна 111 поверх 2. Згідно до п. 2.1 договору сторони погодили договірну вартість робіт разом з ПДВ в розмірі 29 612 грн. та 2 713 грн. за перевірку обладнання. Згідно до п. 3.1 договору строк дії договору визначено з дати його підписання і до повного виконання робіт при наявності своєчасного фінансування, початок робіт 08.11.2004 року а закінчення робіт 08.12.2004 року. Серед обставин, які дають сторонам право змінити строки виконання робіт сторони погодили: несвоєчасне фінансування замовником.

За умовами розділу 4 договору (п. 4.2) замовник зобов'язався здійснювати щомісячно проміжні платежі підряднику за виконані обсяги робіт на підставі акту приймання виконаних робіт за звітний місяць форми КБ-2В та довідки ТФ КБ-3, підписаних уповноваженими представниками сторін. Акт приймання виконаних робіт передається уповноваженому представнику замовника не пізніше 28 числа звітного місяця. Замовник на протязі 3-х днів перевіряє достовірність акту і підписує його в частині реального виконання обсягів робіт. Проміжні платежі згідно до п. 4.3 договору за виконані роботи здійснюються в межах не більше як 55% загальної вартості за договірною ціною. Оплата за виконані роботи (п. 4.4) здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника протягом місяця, наступного за місяцем після пред'явлення підрядником актів виконаних робіт та підписання їх уповноваженим представником замовника. Згідно до п. 4.6 договору замовник перераховує підряднику аванс в сумі 25% вартості договірної ціни на придбання будівельних матеріалів і обладнання. Замовник має право затримати кінцевий розрахунок до усунення виявлених недоробок і дефектів. В якості додатку до договору сторони погодили локальні кошториси на суму 29 612 грн. та 1 597 грн.

В межах дії вказаного договору сторони уклали договір від 10.11.2004 року (договір 2), предметом якого підрядник продовжує виконувати на свій ризик та власними силами і засобами роботи по монтажу внутрішньої системи опалення приміщення районного управління юстиції та державної виконавчої служби в смт. Добровеличківка та залучає до проведення обстеження та виконання проектних робіт по енергозабезпеченню будинку субпідрядника групу проектування ЗАТ "Кіровоградрембуд", а замовник зобов'язався фінансувати ці роботи та оплатити підряднику в межах договірної ціни на монтаж системи опалення. Ціну договору згідно до п. 2.1 договору від 10.11.2004 року визначено в розмірі 398 грн., включаючи ПДВ 66 грн. Умови вказаних договорів погоджені сторонами в результаті вільного волевиявлення, підписані повноважними представниками сторін без будь-яких доповнень чи заперечень та їх підписи скріплено відтисками печаток.

Відповідно до п. 3.4.1. „Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів”, яка затверджена наказом МВС України № 17 від 11.01.1999 р. та зареєстрована в Мін'юсті України 28.04.1999 р. за № 264/3557, відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності. Сторони спору не надали доказів того, що печатки було втрачено або викрадено,

Додатковим договором від 29.12.2004 року замовник та виконавець визначили наявність згоди замовника на продовження виконання робіт в січні-лютому 2005 року у зв'язку з відсутністю достатнього фінансування і неможливістю закінчити виконання робіт в 2004 році. Згідно до п. 1.2 додаткового договору підрядник зобов'язався виконати всі передбачені основним договором роботи та здати об'єкт замовнику по акту робочої комісії, яка призначається замовником, усуває недоробки, що виникли в межах гарантійного терміну експлуатації. Додатковий договір визначено в якості невід'ємної частини основного договору.

Відповідач не визнає позовні вимоги та просить врахувати при розгляді справи, що відповідач у встановленому порядку не прийняв виконану позивачем роботу, оскільки вона була проведена з порушеннями, які не дали змоги використовувати систему опалення за призначенням.

Проаналізувавши правовідносини між учасниками спору та надавши їм правову оцінку, господарський суд прийшов до переконання, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення повністю, в примусовому порядку з відповідача підлягає до стягнення сума основного боргу в розмірі 21 849 грн. 13 коп. враховуючи наступне.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушуючи вимоги ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та умови зазначеного вище договору, у передбачений умовами договору строк відповідач заборгованість за виконанні позивачем підрядні роботи не сплатив.

За правилами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи наведене, господарський суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача в частині стягнення основної заборгованості за договором в сумі 21 849 грн. 13 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому господарським судом враховується, що визначальним для вирішення спору є приписи законодавства за яким відповідно до спільного наказу Міністерства статистики України і Державного комітету України у справах містобудування та архітектури № 26/5 від 27.01.1997 року “Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку капітального будівництва” (в редакції яка діяла на спірний період) були затверджені типові форми первинних облікових документів і введені в дію з січня 1997 року: № КБ 2в “Акт приймання виконаних підрядних робіт”, № КБ-3 “Довідка про вартість виконаних підрядних робіт та витрат” № 4-А “Довідка про вартість проектно-вишукувальних робіт”. Дія типових документів зазначених форм була розповсюджена на об'єднання, підприємства та організації всих форм власності та господарювання, розташованих на території України, що виконують будівельно-монтажні, будівельно-ремонтні, проектно-вишукувальні роботи (п.п. 1,2 Наказу). Акт приймання виконаних підрядних робіт складається для розрахунку за виконанні будівельні роботи. Акт складається у двох примірниках (для підрядника і замовника) на основі журналу виконаних робіт (форма № КБ-6). Таким чином, підтвердженням факту виконаних робіт є акт приймання виконаних робіт форми № КБ-2В. Зазначені акти були складені та підписані сторонами. Вирішуючи питання про наявність правомочності посадових осіб, які підписали вказані акти від імені відповідача, господарським судом враховується наступне. При укладанні договору на виконання робіт по ремонту п. 4.4 договору сторони погодили порядок приймання-передачі виконаних робіт, у відповідності до якого акти виконаних робіт повинні підписуватись уповноваженим представником відповідача, а не безпосередньо керівником відповідача. При цьому господарським судом враховується, що в період виконання робіт по договору від 03.11.2004 року до відома позивача доведено наявність та дію договору від 12.09.2005 року укладеного між Кіровоградським обласним управлінням юстиції та приватним підприємцем Полторак Н.Я., згідно до умов якого підрядник зобов'язався розробити за завданням замовника розробити проектну або іншу технічну документацію та подати її на узгодження до належних інстанцій, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити їх. Залучена до участі в розгляді справи в порядку ст. 30 ГПК України Полторак Н.Я. пояснила в судовому засіданні, що згідно з договором від 12.09.2005 року вона працювала інженером з технічного нагляду по прийманню виконаних робіт та перевірці технічної документації в Кіровоградському обласному управлінні юстиції. Роботи по виконанню системи опалення в Добровеличківському РУЮ та ВДВС були виконані якісно, тому вона зробила відмітку про це на актах приймання-передачі робіт.

Спір між сторонами виник при вирішенні питання щодо остаточної суми, яку повинен сплатити у розмірі 21 849 грн. 13 коп. відповідач після остаточного приймання ним виконаних позивачем робіт, що і явилось приводом для звернення позивача до суду за захистом свого права.

Фактично підписані без будь-яких зауважень чи заперечень відповідачем акт виконаних робіт за грудень 2004 року на суму 398 грн., (а.с. 16) та кошторис на проектно-вишукувальні роботи (а.с. 16 зворот), акт № 8-1-2 за грудень 2004 року на суму 8 000 грн. (а.с. 21-22), підписи на яких від імені представника відповідача не оспорюються, засвідчують про наявність господарських правовідносин між сторонами спору, а сплата відповідачем передбаченої п. 4.6 договору суми авансу в розмірі 8 000 грн. засвідчує про погодження сторонами умов та порядку проведення робіт, приймання виконаних робіт та проведення розрахунків.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За правовою природою укладений сторонами договір є договором, правовідносини за яким регулюються главою 61 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підряду) зобов'язана на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Пунктами 4.2 та 4.4 договору передбачено, що підписаний акт приймання робіт за звітний місяць є основою для проведення оплати виконаних робіт на підставі акту приймання виконаних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи акт № 8-1-2 за листопад 2005 року було підписано інженером з технагляду Полторак та від імені замовника невстановленою особою без зауважень чи заперечень, тобто комісійно із залученням до складу комісії підрядника Гриву В.Г., що повністю відповідає приписам розділу 4 договору від 03.11.2004 року.

Аналогічним чином, повноважними представниками сторін та в складі комісії без будь-яких претензій чи заперечень підписано акт приймання-передачі робіт № 8-1-3 за листопад 2005 року на загальну суму 1 478 грн. 31 коп. Причому вказаний акт зареєстровано 29.11.2005 року управлінням державного казначейства в Кіровоградській2 області (а.с. 23).

За приписами ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При цьому, господарським судом враховуються  приписи ст. 43 ГПК України згідно до яких, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, господарський суд вважає доведеним той факт, що згідно до умов розділу 4 договору позивач виконав повністю передбачний2 умовами договору обсяг робіт та провів передачу виконаних робіт повноважним представникам відповідача, у зв'язку з чим у відповідача виникли зобов'язання по оплаті виконаних та переданих йому обсягів робіт, і враховуючи при цьому фактичні обставини справи починаючи з 29.11.2005 року відповідач набув статусу власника предмету договору підряду-системи опалення приміщення 2-го поверху будинку по вул. Леніна 111 в смт. Добровеличківка Кіровоградської області.

За приписом ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками.

У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Згідно до ст. 884 ЦК України встановлено, що підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку.

Отже, визначальним для вирішення спору господарський суд визнає фактичні обставини, пов'язані з підписанням 29.11.2005 року акту приймання-передачі робіт, що засвідчувало готовність закінченого об'єкта до пред'явлення до оплати та погодження з органами державного казначейства підстав для проведення оплати та відсутність у відповідача до моменту підписання вказаних документів жодних заяв про наявність у виконаних роботах відступів від умов договору або недоліків. Фактично, при цьому відповідач прийняв без будь-яких застережень виконану позивачем роботу та у нього виникло зобов'язання про проведення оплати в повному розмірі згідно до умов договору. З моменту підписання акту приймання-передачі робіт відповідач втратив право посилатись на будь-які відступи або недоліки у виконаній позивачем роботі. Будь-яких доказів щодо виявлення під час гарантійного періоду в роботі позивача дефектів, відповідач до суду не подав.

Саме таку правову позицію викладено у Постанові Вищого господарського суду України від 26.02.2008 року по справі № 16/280.

Таким чином, господарський суд прийшов до переконання, що підрядником (позивачем) належним чином виконані зобов'язання по договору від 03.11.2004 року.

Натомість, до правовідносин слід застосувати приписи ст. 526 ЦК України про те, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поряд з цим, господарським судом проаналізовано наявність підстав для стягнення заявлених позивачем сум в розмірі 10 116 грн.15 коп. в якості втрат від інфляції та 1 529 грн. 44 коп. процентів річних та зроблено висновок про обґрунтованість вказаних вимог. Підставою для їх застосування є приписи ч. 2 ст. 625 ЦК України згідно до яких боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи відсутність заяви зацікавленої сторони про вихід суду за межі позовних вимог та заяви від позивача в порядку ст. 22 ГПК України, господарський суд не вбачає підстав для виходу за межі позовних вимог, тому до задоволення підлягають втрати від інфляції в розмірі 10 116 грн. 15 коп.

Натомість, заявлені до стягнення проценти річних в сумі 1 529 грн. 44 коп. є обґрунтованими та підлягають до повного задоволення.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі покладаються на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                             В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Головного управління юстиції в Кіровоградській області,                   м. Кіровоград, вул. Кірова, Будинок Рад (р/р невідомі) на користь спільного підприємства "АНКОР" товариства з обмеженою відповідальністю,                            м. Кіровоград, вул. Автолюбителів, 2 (р/р 2600230010088 в КОФ "Укрсоцбанк", МФО 323293, код ЄДРПОУ 13751245) заборгованість по оплаті за надані послуги по виконанню підрядних робіт в розмірі 21 849 грн. 13 коп., втрати від інфляції 10 116 грн. 15 коп., проценти річних в розмірі 1 529 грн. 44 коп., суму сплаченого державного мита в розмірі 334 грн. 95 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн.

Наказ видати.

Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

До набрання рішенням законної сили воно може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду у порядку встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                Ю.І. Хилько