Рішення

від 21.11.2011 по справі 24/315

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 24/315 21.11.11

За позовом Публічного акціонерного товариства "Завод "Маяк"

До 1) Товариства з обмеженою в ідповідальністю "Евротек-СК"

2) Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Айтекс"

Про визнання договору № 1/03 про відступлення права вимоги в ід 01.03.2011 р. недійсним

Суддя Гумега О.В.

Представники:

Від позивача ОСОБА _1. на підставі довіреності № б/н від 02.04.2010 р.

Від відповідача-1 не з»я вились

Від відповідача-2 ОСОБА _2. на підставі довіреності № б/н від 10.03.2011 р.

Обставини справи:

Публічне акціонерне то вариство "Завод "Маяк" (позивач ) звернулося до Господарсько го суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Евротек-СК" (в ідповідач-1), Товариства з обме женою відповідальністю "Айте кс" (відповідач-2) про визнання договору № 1/03 про відступленн я права вимоги від 01.03.2011 р., який б ув укладеним між Товариство м з обмеженою відповідальні стю "Евротек-СК" та Товариство м з обмеженою відповідальніс тю "Айтекс", недійсним.

Ухвалою Господарського су ду міста Києва від 29.07.2011 р. (суддя Шевченко В.Ю.) порушено провад ження у справі № 24/315 та признач ено її до розгляду на 16.09.2011 р. о 14:35 год.

15.09.2011 р. представник позивача звернувся до суду з клопотан ням про перенесення розгляду справи.

В судове засідання 16.09.2011 р. з' явився представник відповід ача-2 та подав витребувані ухв алою суду від 29.07.2011 р. документи .

В судове засідання 16.09.2011р. пре дставники позивача та відпов ідача-1 не з'явились, про причи ни неявки суд не повідомили.

Ухвалою Господарського су ду міста Києва від 16.09.2011 р. розгл яд справи відкладено на 07.10.2011 р . о 14:05 год.

В судовому засіданні, призн аченому на 07.10.2011 р., відповідно д о ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошен о перерву до 24.10.2011 р. о 15:30 год.

Представник відповідача-1 н е з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні 24.10.2011 р. под ав відзив на позовну заяву, ві дповідно до якого в позові пр о визнання Договору № 1/03 про ві дступлення права вимоги від 01.03.2011 р. недійсним просив суд ві дмовити повністю, зазначивши при цьому, що дані обставини р озглядались Господарським с удом міста Києва під час вирі шення спору у справі № 24/189 за по зовом ТОВ "Айтекс" до ПАТ "Заво д "Маяк" про стягнення 545234,80 грн.

За розпорядженням Керівни ка апарату Господарського су ду м. Києва від 25.10.2011 р. № 04-1/1183, у зв' язку із звільненням судді Ше вченка В.Ю. з посади судді Госп одарського суду міста Києва, був призначений повторний а втоматичний розподіл справи № 24/315.

За результатами повторног о автоматичного розподілу сп раву № 24/315 передано на розгляд судді Гумеги О.В.

Ухвалою Господарського су ду міста Києва від 25.10.2011 р. справ у № 24/315 прийнято до провадженн я судді Гумеги О.В., розгляд сп рави призначено на 21.11.2011 р. о 10:30 го д.

Представник позивача в су дове засідання, призначене н а 21.11.2011 р., з»явився, вимоги ухвал и суду від 25.10.2011 р. не виконав, над ав суду усні пояснення по сут і заявлених позовних вимог, п росив суд визнати договір № 1/0 3 про відступлення права вимо ги від 01.03.2011 р. недійсним.

Представник відповідача-1 в судове засідання, призначен е на 21.11.2011 р., не з'явився, вимоги у хвали суду від 25.10.2011 р. не викона в, про час та місце розгляду сп рави був повідомлений належн им чином. Письмових заяв, пові домлень суду щодо поважності причин відсутності в судово му засіданні 21.11.2011 р. від відпов ідача-1 до суду не надходило.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні 21.11.2011 р. под ав на виконання вимог ухвали суду від 25.10.2011 р. відзив на позов ну заяву, відповідно до якого в задоволенні позовних вимо г просив відмовити повністю. В зазначеному відзиві відпо відач-2 вказав, що відповідач-1 передав йому всі документи, щ о підтверджують суму боргу П АТ «Завод «Маяк», а 04.03.2011 р. відпо відачі офіційно повідомили П АТ «Завод «Маяк»про відступл ення права вимоги, вказали ре квізити нового кредитора та надали копію договору № 1/03 про відступлення права вимоги в ід 01.03.2011 р. Відповідач-2 також вка зав, що наведені ним обставин и розглядались Господарськи м судом міста Києва під час ви рішення справи № 24/189 за позовом ТОВ «Айтекс»до ПАТ «Завод «М аяк»про стягнення 545234,80 грн., за результатами розгляду якої с удом було прийнято рішення в ід 11.07.2011 р., яким позовні вимоги з адоволено повністю.

Згідно ст. 75 ГПК України, спра ва розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки в ідзив на позовну заяву і витр ебувані господарським судом документи відповідачем-1 не п одано.

Після виходу суду з нарадчо ї кімнати, у судовому засідан ні 21.11.2011 р. було проголошено вст упну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що по вне рішення буде складено у т ермін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГП К України.

Заслухавши пояснення пред ставників позивача та відпов ідача-2, дослідивши наявні у ма теріалах справи докази, огля нувши в судових засіданнях о ригінали документів, копії я ких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд мі ста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.03.2011 р. між Товариств ом з обмеженою відповідальні стю "Евротек-СК" (відповідач-1), в изначеним як Цедент, та Товар иством з обмеженою відповіда льністю "Айтекс" (відповідач-2) , визначеним як Цесіонарій, бу в укладений Договір № 1/03 про ві дступлення права вимоги (над алі - Договір цесії).

Як визначено у п. 1 Договору ц есії, цей Договір спрямовани й на регламентацію цивільних правовідносин, що виникають з приводу відступлення Цеде нтом (відповідачем-1) Цесіонар ієві (відповідачу-2) прав вимог и, належного Цедентові, в межа х яких Цесіонарій стає креди тором за Договором генеральн ого підряду № 06/2301 від 23.01.09 р., який був укладений між Цедентом т а Відкритим акціонерним това риством «Завод «Маяк»(надалі - Боржник).

Згідно п. 2 Договору цесії до Цесіонарія (відповідача-2) пер ейшло право вимагати (заміст ь Цедента (відповідача-1)) від Б оржника (позивача) належного та реального виконання обов 'язку сплати за Договором № 06/230 1 від 23.01.09 р. боргу в сумі 545 234,80 грн.

Сторони Договору цесії узг одили, що до Цесіонарія перех одить право вимоги Цедента з а цим Договором, визначеним у п. 1 цього Договору, в обсязі і н а умовах, що існували на момен т переходу цих прав (п. 3 Догово ру цесії).

Пунктом 5 Договору цесії пер едбачено обов»язок Цедента в строк 3 місяці з моменту набра ння чинності Договором цесії повідомити Боржника про від ступлення права вимоги.

Пунктом 6 Договору цесії пер едбачено, що в момент підписа ння цього Договору Цедент зо бов'язується передати Цесіон арію всі відповідні документ и, з яких випливає право вимог и, що відступається за Догово ром цесії.

Як визначено п. 4 Договору це сії, моментом переходу права вимоги Цедента до Цесіонарі я за Договором, визначеним у п . 1 Договору цесії, є дата підпи сання Договору цесії.

Натомість, позивач вважає Д оговір № 1/03 про відступлення п рава вимоги від 01.03.2011 р. недійсн им на підставі ст.ст. 203, 215 Цивіль ного кодексу України за моти вів недодержання сторонами о станнього приписів ч. 2 ст. 516, ч. 1 ст. 517 Цивільному кодексу Укра їни.

Так, позивач стверджує, що у відповідності до ч. 2 ст. 516 Циві льному кодексу України та п. 5 оспорюваного Договору цесії відповідач-1 був зобов»язани й був повідомити позивача пр о відступлення права вимоги. Натомість, письмового повід омлення про заміну кредитора позивач не отримував.

Крім того, посилаючись на пр иписи ч. 1 ст. 517 Цивільному коде ксу України, позивач вважає, щ о істотною умовою договорів відступлення права вимоги є документальне підтвердженн я реальної наявності зобов»я зальних вимог до боржника та документів, необхідних для п одальшої реалізації вимог до боржника. Отже, при укладенні оспорюваного Договору цесії , відповідач-1 був зобов»язани й передати відповідачу-2 спір ний договір, платіжні та фіна нсові документи, акт взаємор озрахунків, підписаний позив ачем та відповідачем-1, що свід чило б про існування реально ї заборгованості позивача, н атомість, відповідачами не б ули дотримані вимоги ч. 1 ст. 517 Ц ивільному кодексу України

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господ арського процесуального код ексу України (надалі - ГПК Ук раїни), підприємства, установ и, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), мають право звертатися до го сподарського суду згідно з в становленою підвідомчістю г осподарських справ за захист ом своїх порушених або оспор юваних прав і охоронюваних з аконом інтересів, а також для вжиття передбачених Господа рським процесуальним кодекс ом України заходів, спрямова них на запобігання правопору шенням.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного ко дексу України (надалі - ЦК Ук раїни) передбачено, що кожна о соба має право на захист свог о цивільного права у разі йог о порушення, невизнання або о спорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК Укра їни кожна особа має право зве рнутися до суду за захистом с вого особистого немайнового або майнового права та інтер есу. Частиною другою цієї ста тті визначено способи захист у цивільних прав та інтересі в, зокрема, визнання правочин у недійсним.

Відповідно до ст. 20 ЦК Україн и, право на захист особа здійс нює на свій розсуд.

З огляду на положення зазна ченої норми та принцип диспо зитивності у господарському судочинстві, позивач має пра во вільно обирати способи за хисту порушеного права чи ін тересу.

З урахуванням вищезазначе ного позивач звернувся до Го сподарського суду міста Києв а з позовом до відповідачів п ро визнання недійсним Догово ру № 1/03 про відступлення права вимоги від 01.03.2011 р.

Згідно ст. 32 ГПК України док азами у справі є будь-які факт ичні дані, на підставі яких го сподарський суд у визначеном у законом порядку встановлює наявність чи відсутність об ставин, які мають значення дл я правильного вирішення госп одарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК Ук раїни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які в она посилається як на підста ву своїх вимог і заперечень, д окази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд п риймає тільки ті докази, які м ають значення для справи, обс тавини справи, які відповідн о до законодавства повинні б ути підтверджені певними зас обами доказування, не можуть підтверджуватись іншими зас обами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, г осподарський суд оцінює дока зи за своїм внутрішнім перек онанням, що ґрунтується на вс ебічному, повному і об' єкти вному розгляді в судовому пр оцесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись зак оном. Ніякі докази не мають дл я господарського суду заздал егідь встановленої сили.

При розгляді даного спору судом застосовувались полож ення параграфу 2 глави 16 розді лу IV Цивільного кодексу Украї ни (статті 215 - 236) та глави 22 розділ у IV Господарського кодексу Ук раїни про недійсність господ арського зобов'язання (статт і 207, 208), а також приймались до ув аги узагальнені положення, н аведені у Листі Верховного Суду України від 24.11.2008 р. «Пра ктика розгляду судами цивіль них справ про визнання право чинів недійсними»та у Постан ові пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 «Про практ ику розгляду цивільних справ про визнання правочинів нед ійсними».

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК Украї ни передбачено, що підставам и виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є догов ори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія осо би, спрямована на набуття, змі ну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ст. 626 ЦК У країни договором є домовлені сть двох або більше сторін, сп рямована на встановлення, зм іну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 638 ЦК України до говір є укладеним, якщо сторо ни в належній формі досягли з годи з усіх істотних умов дог овору.

У відповідності до ст. 204 ЦК У країни правочин є правомірни м, якщо його недійсність прям о не встановлена законом або якщо він не визнаний судом не дійсним.

Підставою недійсності пра вочину, у відповідності до ч. 1 ст. 215 ЦК України, є недодержанн я в момент вчинення правочин у стороною (сторонами) вимог, я кі встановлені частинами пер шою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме :

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, ін шим актам цивільного законод авства, а також моральним зас адам суспільства (ч. 1 ст. 203);

- особа, яка вчиняє правочин , повинна мати необхідний обс яг цивільної дієздатності (ч . 2 ст. 203);

- волевиявлення учасника пр авочину має бути вільним і ві дповідати його внутрішній во лі (ч. 3 ст. 203);

- правочин має вчинятись у ф ормі, встановленій законом (ч . 4 ст. 203);

- правочин має бути спрям ований на реальне настання п равових наслідків, що обумов лені ним (ч. 5 ст. 203).

Недійсним є правочин, якщо й ого недійсність встановлена законом (нікчемний правочин ). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом н е вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК Укра їни).

Якщо недійсність правочин у прямо не встановлена закон ом, але одна із сторін або інша заінтересована особа запере чує його дійсність на підста вах, встановлених законом, та кий правочин може бути визна ний судом недійсним (оспорюв аний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК Украї ни).

Правочин може бути визнани й недійсним лише з підстав, ви значених законом, та із засто суванням наслідків недійсно сті, передбачених законом (п. 7 Постанови пленуму Верховног о Суду України від 06.11.2009 р. № 9 «Пр о практику розгляду цивільни х справ про визнання правочи нів недійсними», надалі - По станова ВСУ).

Зокрема, позивач зазначає в якості підстави для визнанн я Договору № 1/03 про відступлен ня права вимоги від 01.03.2011 р. неді йсним той факт, що останній ук ладений з порушенням приписі в ч. 2 ст. 516, ч. 1 ст. 517 ЦК України.

Доводи позивача спростову ються наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК Укра їни підставою недійсності пр авочину є недодержання в мом ент вчинення правочину сторо ною (сторонами) вимог, які вста новлені частинами першою-тре тьою, п' ятою та шостою статт і 203 цього Кодексу.

Нормою частини 1 ст. 203 ЦК Укра їни встановлено, що зміст пра вочину не може суперечити ць ому Кодексу, іншим актам циві льного законодавства, а тако ж моральним засадам суспільс тва (ч. 1 ст. 203).

Відповідно до ст. 509 ЦК Україн и зобов'язанням є правовідно шення, в якому одна сторона (бо ржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кред итора) певну дію (передати май но, виконати роботу, надати по слугу, сплатити гроші тощо) аб о утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виник ають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокр ема, із договорів та інших пра вочинів. Зобов'язання має ґру нтуватися на засадах добросо вісності, розумності та спра ведливості.

Як передбачено п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК У країни, кредитор у зобов'язан ні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення пр ава вимоги).

Правочин щодо заміни креди тора у зобов'язанні вчиняєть ся у такій самій формі, що і пр авочин, на підставі якого вин икло зобов'язання, право вимо ги за яким передається новом у кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК Украї ни).

До нового кредитора перехо дять права первісного кредит ора у зобов'язанні в обсязі і н а умовах, що існували на момен т переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором аб о законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 516 ЦК Укра їни предбачено, якщо боржник не був письмово повідомлени й про заміну кредитора у зобо в»язанні, новий кредитор нес е ризик настання несприятлив их для нього наслідків. У цьом у разі виконання боржником с вого обов»язку первісному кр едиторові є належним виконан ням.

При цьому аналіз вищенавед еної норми ч. 2 ст. 516 ЦК України с відчить, що законодавець вих одить з того, що обсяг обов»яз ків боржника не змінюється у разі зміни кредитора. Тому зг ода боржника на таку зміну не потрібна. Але боржник повине н бути повідомлений про замі ну кредитора, інакше виконан ня боржником свого обов»зку первісному кредиторові є нал ежним виконанням. При цьому с уд звертає увагу, що норма ч. 2 с т. 516 ЦК України не передбачає і нших, ніж передбачені цією но рмою, наслідків у разі не пові домлення боржника про заміну кредитора.

Згідно ч. 1 ст. 517 ЦК України, п ервісний кредитор у зобов»яз анні повинен передати новому кредиторові документи, які з асвідчують права, що передаю ться, та інформацію, яка є важл ивою для їх здійснення.

Як було встановлено судом, в ідповідач-1 відступив, а відпо відач-2 прийняв право вимоги д о Відкритого акціонерного то вариства «Завод «Маяк»за Дог овором генерального підряду № 06/2301 від 23.01.09 р., який був підписа ний між Товариством з обмеже ною відповідальністю «Еврот ек-СК»та Відкритим акціонерн им товариством «Завод «Маяк» , уклавши з цього приводу у від повідності до ст.ст. 512, 513 ЦК Укра їни оспорюваний договір - Дог овір № 1/03 про відступлення пра ва вимоги від 01.03.2011 р., у письмові й формі.

Пунктом 5 оспорюваного Дого вору цесії передбачено обов» язок Цедента (відповідач-1, ТОВ «Евротек-СК») в строк 3 місяці з моменту набрання чинності Договором цесії повідомити Боржника про відступлення пр ава вимоги.

Пунктом 6 Договору цесії пер едбачено, що в момент підписа ння цього Договору Цедент (ві дповідач-1, ТОВ «Евротек-СК») з обов'язується передати Цесіо нарію (відповідач-2, ТОВ Айтекс ») всі відповідні документи, з яких випливає право вимоги, щ о відступається за Договором цесії.

Вищенаведений аналіз зміс ту умов оспорюваного Договор у цесії свідчить про його від повідність Цивільному кодек су України та моральним заса дам суспільства у повній мір і.

З огляду на наведене, суд пр иходить до висновку про безп ідставність доводів позивач а щодо не повідомлення його, я к боржника, про заміну кредит ора у спірному зобов»язанні та порушення відповідачем-1 ч . 2 ст. 516 ЦК України. Суд так ож вважає безпідставними і д оводи позивача про порушення відповідачами вимог ч. 1 ст. 517 Ц К України.

Інших вимог, передбач ених частинами першою-третьо ю, п' ятою та шостою статті 203 Ц К України, недодержання яких в момент вчинення оспорюван ого правочину було б підстав ою для визнання недійсним та кого правочину, позивачем не вказано, а рівно матеріали сп рави не містять належних і до пустимих доказів на підтверд ження доводів позивача про н едійсність договору № 1/03 про в ідступлення права вимоги від 01.03.2011 р., укладеного між Товарис твом з обмеженою відповідаль ністю "Евротек-СК" та Товарист вом з обмеженою відповідальн істю "Айтекс".

Таким чином, позивач не нада в суду належних і допустимих доказів, які б підтверджувал и викладені в позовній заяві обставини та не підтвердив п ідстави визнання Договору № 1/03 про відступлення права вим оги від 01.03.2011 р. недійсним.

Згідно із ст. 43 ГПК України, г осподарський суд оцінює дока зи за своїм внутрішнім перек онанням, що ґрунтується на вс ебічному, повному і об' єкти вному розгляді в судовому пр оцесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись зак оном. Ніякі докази не мають дл я господарського суду заздал егідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене , суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання Договору № 1/03 про відступленн я права вимоги від 01.03.2011 р. недій сним є необґрунтованими та в изнаються такими, що не підля гають задоволенню.

Судові витрати по даному го сподарському спору відпові дно до ст. 49 ГПК України поклад аються на позивача.

Керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 20, 202, 203, 204, 215, 50 9, 512 - 517, 626, 638 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК У країни, Господарський суд мі ста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ві дмовити повністю.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК Укр аїни рішення господарськог о суду набирає законної сили після закінчення строку под ання апеляційної скарги, якщ о апеляційну скаргу не було п одано. У разі подання апеляці йної скарги рішення, якщо йог о не скасовано, набирає закон ної сили після розгляду спра ви апеляційним господарськи м судом.

Суддя Гумега О.В.

Дата підписання повно го рішення: 23.11.2011 р.