Рішення

від 23.11.2011 по справі 37/316

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/316

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  37/316

23.11.11

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТЕНТ ТВ»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Єврокомфорт Ком»

Простягнення 12 720, 00 грн. збитків та 6 000, 00 грн. моральної шкоди

Суддя  Гавриловська І.О.                                                                                                                                                  

У судових засіданнях брали участь:

Від позивача: Медведь А.О. - директор

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передано позов Товариства з обмеженою відповідальністю “КОНТЕНТ ТВ” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Єврокомфорт Ком” про відшкодування матеріальних збитків в розмірі 12 720, 00 грн. та 6 000, 00 грн. моральної шкоди у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо поставки оплаченого позивачем платіжним дорученням № 587 від 15.07.2011 р. товару.

Ухвалою суду від 07.10.2011 р. було порушено провадження у даній справі № 37/316 та призначено її розгляд на 09.11.2011 р., зобов'язано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 09.11.2011 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 07.10.2011 р. надав витребувані судом документи частково, зокрема, не надав оригінали доданих до позовної заяви документів.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 11.10.2011 р., яке підтверджує отримання 19.10.2011 р. ухвали про порушення провадження у даній справі.

Враховуючи наведене, у зв'язку з нез'явленням представника відповідача у призначене судове засідання та невиконанням ним вимог ухвали суду від 07.10.2011 р., що перешкоджає вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою суду від 09.11.2011 р. розгляд справи був відкладений до 23.11.2011 р.

У судовому засідання представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про судове засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідачу про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин господарський суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -  

ВСТАНОВИВ:

У липні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КОНТЕНТ ТВ»(надалі за текстом - позивач) звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Єврокомфорт Ком»(надалі за текстом - відповідач) з пропозицією купити телевізор TV Samsung (надалі за текстом - товар) через Інтернет-магазин (сайт http://eurocomfort.com.ua).

У зв'язку з цим відповідач виставив позивачу для оплати товару рахунок-фактуру № 471 від 15.07.2011 р., за яким позивач сплатив 6 360, 00 грн., про що свідчить платіжне доручення № 587 від 15.07.2011 р. (копія в матеріалах справи).

Відповідно до умов доставки, викладених на інтернет-сторінці відповідача, доставка товару здійснюється у будь-який день тижня, як правило, на наступний день після оформлення замовлення. Більш точну дату доставки та можливий часовий інтервал має повідомити менеджер при оформленні товару.

Таким чином, позивач вважав, що товар повинен був бути доставлений йому відповідачем не пізніше 16.07.2011 р., проте ТОВ «Торговий Дім «Єврокомфорт Ком»у вказаний строк телевізор не доставило.

Представник позивача пояснив господарському суду, що ТОВ «КОНТЕНТ ТВ»неодноразово зверталося до відповідача з вимогою доставити товар в усному порядку, проте відповідач не виконав вимог позивача та не доставив товар позивачу.

У зв'язку з наведеним позивач звернувся до відповідача листом № 61/07 від 28.07.2011 р. з вимогою повернути грошові кошти в сумі 6 360, 00 грн. (доказів направлення цього листа на адресу відповідача або вручення відповідачу позивач суду не надав), проте відповідач залишив і дану вимогу без відповіді та реагування.

Позивач вважає, що відповідач завідомо знав про відсутність даної марки товару та не повідомив про це відповідачу, а виставив рахунок, який позивач оплатив.

За таких обставин позивач стверджує, що відповідач замовчував відсутність товару на складі та, шляхом введення в оману позивач, отримав від нього грошові кошти, у зв'язку з чим, в силу п. 2 ст. 230 Цивільного кодексу України, повинен відшкодувати збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, яка завдана у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до господарського суду з позовом про відшкодування матеріальних збитків в розмірі 12 720, 00 грн. та 6 000, 00 грн. моральної шкоди у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо поставки оплаченого позивачем платіжним дорученням № 587 від 15.07.2011 р. товару.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 216, ч. 2 ст. 217 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з частиною 2 ст. 230 Цивільного кодексу України, сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Відповідно до ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача  лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України.

Обов'язковими умовами покладення відповідності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Отже, зменшення майнових благ внаслідок неправомірних дій  наступає об'єктивно, тобто незалежно від волевиявлення сторони, як наслідок невиконання зобов'язань.

Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а невиконання зобов'язань –причиною. Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (виключає його відповідальність).

Проте позивачем не доведено протиправної поведінки відповідача, зокрема, не надано належних доказів у підтвердження того, що відповідач зобов'язаний був поставити товар не пізніше 16.07.2011 р., оскільки умовами, викладеними на інтернет-сторінці, передбачено, що інший час доставки товару може бути повідомлений менеджером при оформленні замовлення.

Крім того, позивачем не доведено застосування відповідачем обману, не надано належних доказів у підтвердження умислу відповідача та не доведена його вина.

При цьому варто зауважити, що навіть факт порушення договірного зобов'язання сам по собі не може свідчити про застосування відповідачем обману при укладенні договору на придбання телевізору.

Також слід відзначити, що посилання позивача на правову норму, яка передбачає відшкодування другій стороні збитків у подвійному розмірі та моральної шкоди (частина 2 статті 230 Цивільного кодексу України), є вирваним з контексту статті 230 Цивільного кодексу України.

Зазначена стаття Цивільного кодексу України передбачає визнання судом недійсним правочину, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. При цьому відшкодування другій стороні збитків у подвійному розмірі та моральної шкоди є наслідком визнання недійсним правочину під випливом обману.

Проте позивач не звертався до господарського суду з позовом про визнання договору з відповідачем недійсним на підставі того, що він вчинений під впливом обману, а отже –відповідного судового рішення про визнання цього договору недійсним господарському суду у даній справі не надав.

Приймаючи до уваги викладене, господарський суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з ТОВ «Торговий Дім «Єврокомфорт Ком»12 720, 00 грн. матеріальних збитків, оскільки вони є необґрунтованими та передчасними.

Що стосується позовних вимог про стягнення 6 000, 00 грн. моральної шкоди, то господарський суд також не знаходить підстав  для їх задоволення у зв'язку з тим, що позивач не довів застосування відповідачем обману, не надав належних доказів у підтвердження умислу відповідача та не доведена його вина, а також, враховуючи наступне.

Пунктом 1 статті 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Підпунктом  4 пункту 2 статті 23 Цивільного кодексу України визначено, що моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

В п. 1 ст. 299 Цивільного кодексу України визначено, що фізична особа має право на недоторканість своєї ділової репутації.

В пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. N 1 “Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи” зазначено, що чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними поняттями й одночасно особистими немайновими  правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту.

Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах  оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Виключення становить надане в статті 2 Закону України від 7 грудня 2000 року N 2121-III «Про банки і банківську діяльність»поняття ділової репутації, яка визначається як   сукупність підтвердженої інформації про особу, що  дає можливість зробити  висновок  про професійні та   управлінські здібності такої особи, її порядність та відповідність її діяльності вимогам закону. Зазначене поняття застосовується до правовідносин, на які поширюється цей Закон.

У відповідності до п. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Проте позивачем не доведено застосування відповідачем обману, не доведена вина відповідача, не обґрунтовано належними доказами нанесення шкоди його діловому іміджу і не зазначено, які саме моральні страждання він поніс і чим обґрунтовується розмір відшкодування немайнової шкоди.

За таких обставин, суд відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю «КОНТЕНТ ТВ»у задоволенні позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Єврокомфорт Ком»6 000, 00 грн. моральної шкоди.

Таким чином, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТЕНТ ТВ»задоволенню не підлягає.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –                              

В И Р І Ш И В:

1.          У позові відмовити повністю.

2.          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

                               Суддя                Гавриловська І.О.

          Повне рішення складено

          25.11.2011