Рішення

від 28.11.2011 по справі 17/395

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  17/395

28.11.11

№ 17/395                                                                                                       28.11.2011 р.

За позовом Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"

До  Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА" 

Про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 29 290,09 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 –дов. № 221-2011 від 18.05.2011 р.

від відповідача: не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА"  страхового відшкодування в розмірі 29 290, 09 грн.  Позовні вимоги мотивовані тим, що  позивачем згідно договору добровільного страхування наземного транспорту внаслідок дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля, а тому позивачем відповідно законодавства України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, враховуючи те, що цивільна відповідальність власника транспортного засобу, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована  відповідачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2011 р. порушено провадження у справі № 17/395, розгляд якої призначено у судовому засіданні на 02.11.2011 р., за участю представників сторін.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду Господарського суду міста Києва № 04-1/1276 від 31.10.2011 р. призначено повторний автоматичний розподіл справи, у зв’язку з перебуванням судді Удалової О.Г. на лікарняному.

Справу № 17/395 передано для розгляду судді Трофименко Т.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2011 р. розгляд справи № 17/395 призначено у судовому засіданні на 14.11.2011 р. за участю представників сторін.

У судовому засіданні 14.11.2011 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 28.11.2011 р.

28.11.2011 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому проти заперечує з тих підстав, що право звернення позивача до відповідача із заявою  виникло  з моменту ДТП -  01.04.2008 р.,  а позивач звернувся до суду лише в  липні 2011 р., тобто більше ніж через три роки,  за таких обставин  просить відмовити в позові у зв’язку з пропущенням строку позовної давності.

Також, 28.11.2011 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду даної справи у зв’язку неможливістю представника відповідача бути присутнім у даному судовому засіданні через його участь в іншій справі, що розглядається Вищим господарським  судом України.

Розглянувши в судовому засіданні подане клопотання відповідача про відкладення розгляду даної справи суд зазначає,  що чинне законодавство не обмежує коло осіб, які можуть здійснювати представництво юридичних осіб в суді, а відтак -  у задоволенні зазначеного клопотання відмовляє.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився.

У судовому засіданні 28.11.2011 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.02.2008 р. р. між Приватним  акціонерним  товариством  "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"  (далі-страховик) та ОСОБА_2 (далі –страхувальник) укладено комплексний  договір № 06/02-02513   добровільного страхування транспортного  засобу,  об’єктом якого є майнові інтереси страхувальника, пов’язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом марки TOYOTA COROLLA, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2006 року випуску.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу №  НОМЕР_2, власником транспортного засобу  марки TOYOTA COROLLA, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2006 року випуску є ОСОБА_2.

01.04.2008 р. о 17 год. 30 хв. сталася дорожньо-транспортна пригода, зареєстрована в м. Одеса на Люстдорфській дорозі, 45, учасниками якої є - транспортний засіб марки  TOYOTA COROLLA, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2006 року випуску, що належить Бондаренко Вікторії   Володимирівні та транспортний засіб марки  MAZDA CAPPELIA, реєстраційний номер НОМЕР_3, 1987 року випуску,  власником якої є ОСОБА_3.

Вищезазначена дорожньо-транспортна пригода підтверджується довідкою МВС України про дорожньо-транспортну пригоду  від 01.04.2008  р.

Постановою Київського районного суду м. Одеси  від 23.04.2008 р. у справі № 33-12702 Романовича Андрія Олександровича визнано винним  у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Цивільна-правова відповідальність ОСОБА_3, власника транспортного марки  MAZDA CAPPELIA, реєстраційний номер НОМЕР_3, 1987 року випуску застрахована в ВАТ НАСК «Оранта», що підтверджується полісом № ВА/3251116 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 29.12.2007 р.

Вартість  ремонту транспортного засобу марки  TOYOTA COROLLA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2006 року випуску, в результаті його пошкодження  при ДТП, відповідно до висновку про оцінку вартості матеріальних збитків, складеного 18.04.2008  р. суб’єктом оціночної діяльності Приватним підприємством «Бюро оцінки»  (сертифікат суб’єкта оціночної діяльності № 5006/06) складає 29 290, 09 грн.

16.07.2008 р. позивачем було виплачено страхове відшкодування страхувальнику в розмірі 29 290,09 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером.

28.03.2011 р. позивач надіслав на адресу відповідача  заяву про виплату страхового відшкодування № 359/1/2010-03/ир від 28.03.2011 р., в якому  просить ВАТ НАСК «Оранта»виплатити йому суму страхового відшкодування в розмірі 29 290, 09 грн., оскільки ОСОБА_3 застрахований обов’язковою цивільно-правової відповідальністю власників наземних транспортних засобів в Національній акціонерній страховій компанії «Оранта», що підтверджується полісом № ВА/3251116  обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 29.12.2007 р.

Станом на день розгляду справи відповідач відповіді на вищезазначену заяву не надав, суму страхового відшкодування не сплатив.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що виплативши страхове відшкодування за договором майнового страхування в розмірі 29 290, 09 грн., до нього перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, враховуючи те, що цивільна відповідальність власника транспортного засобу, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована  відповідачем.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування  в розмірі 29 290, 09 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 979 Цивільного кодексу України  визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" в редакції Закону України №2745-111 від 4 жовтня 2001 року страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Аб.1 ст.9 Закону України „Про страхування” визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Аб.16 ст.9 Закону України „Про страхування” визначено, що страхове відшкодування -  це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно із ст.27 Закону України „Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до Правил добровільного страхування транспортних засобів  №19-1 (далі правила), які зареєстровані Міністерством фінансів України за №0602903, а саме п. 7.1.4 Страховик зобов’язаний при  настанні  страхового  випадку  виплатити страхове відшкодування  Страхувальнику  у  порядку та на умовах, що передбачені цими Правилами та договором страхування.

Відповідно до п. 2.2.1 Правил, страховим випадком визнається пошкодження  чи знищення транспортного засобу або його частин (у т. ч. фар, дзеркал, стекол) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Пункт 38.1.1. статті 38 Закону України “Про обов‘язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”передбачає, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду:

Відповідно до п. 37.1 ст. 37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком (відповідач) регресної вимоги про виплату та додатків до неї, визначених у ст. 35 Закону.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач у відзиві посилається на пропущення позивачем строку позовної давності.

Статтею 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Вимогами статті 257 Цивільного кодексу України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно ч. 6 ст. 261 Цивільного кодексу України за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов‘язання.

Виплата по даному страховому випадку здійсненна 16.07.2008 р. (підтверджено матеріалами справи).

Відповідно п. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Між тим, позивач 16.07.2008 р повністю виплатив страхувальнику суму страхового відшкодування,  у зв’язку з чим станом на 14.07.2011 р. (звернення позивача з позовом до суду) позивачем не пропущено  строк позовної давності про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 29 290, 09 грн.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування  в розмірі 29 290, 09 грн. є  обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати покладаються на відповідача  (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

     ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"  задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75, код 00034186), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем у процесі виконавчого провадження, на користь Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"   (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 44, код 24175269) страхове відшкодування в розмірі 29 290 (двадцять дев’ять тисяч двісті дев’яносто) грн. 09 грн., 292 (двісті дев’яносто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.  Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                           Трофименко Т.Ю.

                                                                                  Повний текст рішення складений: 30.11.2011 р.