Ухвала

від 24.11.2011 по справі 55/385

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

55/385

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа №  55/385

24.11.11

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська деревообробна компанія”

про: розстрочення  виконання рішення суду,

у справі за позовною заявою за позовною заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма “Камаз-Транс-Сервіс”, м.Рівне

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська деревообробна компанія”, м.Київ

про: стягнення 157 417,41 грн.

представники сторін – не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.01.2011р. у справі №55/385 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма “Камаз-Транс-Сервіс”, м.Рівне задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська деревообробна компанія”, м.Київ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма “Камаз-Транс-Сервіс”, м.Рівне заборгованість у розмірі 133 127,55 грн. витрати по сплаті державного мита в розмірі 1331,28грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 199,58 грн.

Постановою Київського Апеляційного господарського суду від 06.06.2011р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська деревообробна компанія”без задоволення, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма “Камаз-Транс-Сервіс”задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2011р. у справі 55/385 змінено, викладено його резолютивну  частину в наступній редакції: “Позов задовольнити повністю. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська деревообробна компанія” (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 63д, код ЄДРПОУ 32828634) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма „Камаз-Транс-Сервіс” (33027, м. Рівне, вул. Київська, 64-а, код ЄДРПОУ 03567150) 157 417,41 грн. заборгованості, 1 574,17 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.” Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська деревообробна компанія” (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 63д, код ЄДРПОУ 32828634) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма „Камаз-Транс-Сервіс” (33027, м. Рівне, вул. Київська, 64-а, код ЄДРПОУ 03567150) 121,45 грн. витрат, пов'язаних з відшкодуванням державного мита за подання апеляційної скарги”.

На виконання Постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2011р. та рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2011р. Господарським судом міста Києва, 22.06.2011р. були видані накази. Про примусове виконання рішення суду.

Постановою Вищого Господарського суду України від 17.10.2011р., касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська деревообробна компанія”залишено без задоволення, а Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2011р. без змін.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Українська деревообробна компанія”, звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про розстрочку виконання рішення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2011р. розгляд заяви призначено на 24.11.2011р.

В судове засідання представники  сторін не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується відмітками про вручення судової кореспонденції на поштових повідомлення, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що заява Відповідача не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до вимог ч.2 ст.6, ч.2 ст.19, п.1 ч.3 ст.129 Конституції України, суд управнений здійснювати повноваження виключно на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

В свою чергу, відповідно до ст.121 Господарського процесуального кодексу України суд при наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони у виняткових випадках, залежно від обставин справи може, серед іншого, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

За змістом наведеної норми, розстрочення є правом, а не обов'язком суду, яке, до того ж, реалізується  у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відтак, саме на Відповідача в контексті приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України покладається обов'язок доведення існування відповідних підстав, тоді як Позивач, у разі наявності заперечень, має навести докази на їх (підстав) спростування.

Суд вважає, що розстрочка виконання рішення господарського суду може бути надана лише у виключних випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторін з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк чи встановленим способом.

Вирішуючи питання про відстрочку, розстрочку виконання рішення, зміну способу та порядку рішення, суд враховує інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступень вини Відповідача у виниклому спорі, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи.

Оскільки, Відповідачем не надано належних і достатніх доказів наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, керуючись встановленими п.6 ст.3 Цивільного кодексу України принципами справедливості, добросовісності та розумності, суд дійшов висновку про неможливість задоволення заяви боржника.

Крім того, статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України, причому за приписами статті 115 ГПК України рішення господарського суду, що набрали законної сили, виконуються у порядку, встановленому цим Кодексом і Законом України “Про виконавче провадження”.

Слід також враховувати, що за змістом частини першої  статті 229 ГК України та частини першої ст.625 ЦК України, за невиконання грошового зобов'язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Відповідальність боржника означає можливість стягнення за рахунок майна боржника суми невиконаного грошового зобов'язання. Тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин.

Окрім того, ч.2 ст.218 Господарського кодексу України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до ч.2 ст.617 Цивільного кодексу України, ст.218 Господарського кодексу України, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов'язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язань, відсутність у боржника необхідних коштів.

В силу ст.96 Цивільного кодексу України, юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Отже, відсутність у боржника грошових коштів не може свідчити про неможливість виконання рішення суду з огляду на існування інших, крім звернення стягнення на грошові кошти, передбачених Законом України „Про виконавче провадження” способів виконання рішення суду.        

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-2 –4-6, 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська деревообробна компанія», м. Київ про розстрочку виконання рішення суду.

2. Ухвала набирає законної сили 24.11.2011р.

Суддя                                                                                                              Н.І. Ягічева