Рішення

від 28.11.2011 по справі 53/269

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  53/269

28.11.11

За первісним позовом  Управління освіти Подільської районної у м. Києві державної адміністрації

до   Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесем" 

про стягнення 14 000, 00 грн.

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесем"

до Управління освіти Подільської районної у м. Києві державної адміністрації

про стягнення  13 067,10 грн.

                                                                                          Суддя           Грєхова О. А.

Представники сторін

від позивача (відповідача за зустрічним позовом): ОСОБА_1 - представник за довіреністю від 16.04.11.

від відповідача (позивача за зустрічним позовом): ОСОБА_2 - представник за довіреністю від 09.06.11, Стась І.Г. –наказ № 25-К від 11.05.11.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесем" 14 000,00 грн. перерахованих в якості авансу на виконання умов Договору № 40-08/197 від 15.07.2008.

Ухвалою суду від 20.05.2011 порушено провадження у справі № 53/269 та призначено її розгляд на 20.06.2011.

16.06.2011 до Відділу діловодства суду відповідач –Товариство з обмеженою відповідальністю "Одесем", на підставі ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, подав зустрічну позовну заяву про стягнення з Управління освіти Подільської районної у м. Києві державної адміністрації заборгованості зо Договором в розмірі 13 067,10 грн., в тому числі 12 627,00 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції та 440,10 грн. 3% річних.

Розпорядженнями від 20.06.2011 Голови Господарського суду м. Києва Ємельянова А. С. справу № 53/269 та зустрічну заяву передано на розгляд судді Кирилюк Т. Ю. у зв’язку з перебуванням судді Грєхової О.А. на лікарняному.

Ухвалою суду від 20.06.2011 № 05-5-53/6430 (суддя Кирилюк Т. Ю.)  зустрічну позовну заяву було повернуто без розгляду у відповідності до статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні від 20.06.2011, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 11.07.2011.

24.06.2011 позивач за зустрічним позовом подав апеляційну скаргу на ухвалу суду від 20.06.2011 № 05-5-53/6430.

Розпорядженням від 04.07.2011 Голови Господарського суду м. Києва Ємельянова А. С. справу передано на розгляд судді Грєховій О. А.

В судовому засіданні від 11.07.2011, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 25.07.2011.

21.07.2011 справу № 53/269 направлено до Київського апеляційного господарського суду відповідно до запиту Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2011 для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесем"  на ухвалу суду від 20.06.2011 № 05-5-53/6430.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2011 ухвалу суду від 20.06.2011 № 05-5-53/6430 скасовано, матеріали зустрічного позову передано Господарському суду м. Києва для розгляду.

30.08.2011 матеріали справи № 53/269 були передані судді Грєховій О. А.

Розпорядженням від 09.09.2011 заступника Голови Господарського суду м. Києва Джарти В. В. зустрічну заяву по справі № 53/269 передано на розгляд судді Грєховій О. А.

Ухвалою суду від 15.09.2011 прийнято до провадження зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесем"  для спільного розгляду з первісним позовом, розгляд справи призначено на 03.10.2011.

В судовому засіданні 03.10.2011, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 24.10.2011.

Ухвалою суду від 24.10.2011 відкладено розгляд справи на 14.11.2011 та витребувано у Державного департаменту пожежної безпеки додаткові докази по справі.

В судовому засіданні 14.11.2011 сторони подали клопотання про продовження строку вирішення спору.

У відповідності до частини третьої статті 69 Господарського процесуального кодексу України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

          Ухвалою суду від 14.11.2011 продовжено строк розгляду даного спору.

          В судовому засіданні 14.11.2011, в порядку ст. 77 ГПК України, судом оголошено перерву до 28.11.2011.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 21, 22 Господарського процесуального кодексу України.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 28.11.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

          15 липня 2008 року між Управлінням освіти Подільської районної у місті Києві державної адміністрації (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Одесем»(виконавець) було укладено договір № 40-08/197 на виконання проектних робіт (далі –Договір).

          Згідно з умовами договору сторони погодили: виконання проектних робіт пожежної сигналізації (п. 1.1. Договору).

          П. 1.2. Договору визначено роботи, які виконуються за цим договором: розробка та узгодження в органах Державного пожежного нагляду проекту системи пожежної сигналізації в будівлі спеціалізованої школи № 114, за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 87/89; розробка та узгодження в органах Державного пожежного нагляду проекту системи пожежної сигналізації в будівлі дитячого дошкільного навчального закладу санаторного типу № 163 за адресою: м. Київ, вул. Копилівська, 55.

          Згідно з п. 1.3. Договору сторонами погоджено терміни виконання робіт по розробці проектної документації: початок виконання робіт –після надходження на розрахунковий рахунок виконавця оплати в розмірі, зазначеному в п. 2.3. цього договору та надання затвердженого технічного завдання на проектування, або документа, що його замінює; закінчення робіт –протягом 4-х тижнів від початку.

          Загальна вартість даного Договору, визначається згідно протоколу договірної ціни, який є невід’ємною частиною даного договору і складає 25 000,00 грн., в т.ч. ПДВ –4 166,66 грн. (п. 2.1. Договору).

          Згідно з п. 2.2. Договору замовник оплачує роботи по Договору шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця протягом 5 (п’яти) банківських днів з дня підписання акта приймання-здачі робіт у розмірі 100% згідно Договору, що складає 25 000,00 грн., в т.ч. ПДВ –4 166,66 грн.

          Передача замовнику оформленої у встановленому порядку документації здійснюється відповідно до акту виконаних робіт.

Згідно з актом № 40-08/188-1 виконаних робіт (надання послуг) від 10.10.2008 підписаним як позивачем так і відповідачем та скріпленим печатками обох сторін, виконавець (відповідач) виконав, а замовник (позивач) прийняв розроблену та узгоджену в органах Державного пожежного нагляду проект системи пожежної сигналізації в будівлі спеціалізованої школи № 114, за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 87/89. Вартість робіт становить 14 000,00 грн. Сторони претензій одна до одної не мають.

          На виконання умов Договору позивачем, 09.02.2010 було перераховано на рахунок відповідача 14 000,00 грн. в якості оплати за виконані проектні роботи пожежної сигналізації згідно з договором № 40-08/197 від 15.07.2008.

Однак, як вважає позивач, у зв’язку із закінченням терміну виконання робіт (п. 1.3. Договору) та неотриманням від відповідача результату укладеного між сторонами договору позивач за первісним позовом просить сягнути з відповідача перераховані на його користь кошти у розмірі 14 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2011 прийнято до розгляду зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесем»для спільного розгляду з первісним.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач посилається на укладений між сторонами договір № 40/08-188 від 26.06.2008, відповідно до умов якого позивач за зустрічним позовом виконав свої зобов’язання за договором в повному обсязі, що підтверджується підписаним та погодженими у двосторонньому порядку актами виконаних робіт (наданих послуг). У зв’язку з простроченням відповідачем за зустрічним позовом строків оплати виконаних робіт позивач за зустрічним позовом просить крім суми основного боргу у розмірі 11 000,00 грн. просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом також збитки від інфляції у розмірі 1 627,00 грн. та 440,10 грн. 3% річних.

Дослідивши наданий позивачем за первісним позовом в обґрунтування своїх позовних вимог договір № 40-08/197 на виконання проектних робіт від 15.07.2008 та наданий позивачем за зустрічним позовом в обґрунтування своїх позовних вимог договір № 40-08/188 на виконання проектних робіт від  26.06.2008 суд встановив, що цей договір є одним і тим же документом, що регулює відносини сторін щодо виконання проектних робіт стосовно розробки та узгодження в органах Державного пожежного нагляду проекту системи пожежної сигналізації в будівлі спеціалізованої школи № 114, за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 87/89; розробки та узгодження в органах Державного пожежного нагляду проекту системи пожежної сигналізації в будівлі дитячого дошкільного навчального закладу санаторного типу № 163 за адресою: м. Київ, вул. Копилівська, 55.    

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд  вважає, що вимоги позивача за первісним позовом є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а вимоги позивача за зустрічним позовом підлягають задоволенню  з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 Цивільного кодексу України).

За своєю природою укладений між сторонами договір № 40-08/197 від 15.07.2008 є договором підряду.

Згідно із ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 887 ЦК України).

Відповідно до ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням; також згідно статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та право звернутися до суду за його захистом відповідно до встановлених способів захисту цивільних прав та інтересів судом.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права. Під способами захисту права слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та усунення наслідків такого порушення. Після з’ясування фактичних обставин суд може зробити висновок про відповідність заявленої матеріально - правової вимоги способам захисту права і про порушення охоронюваного законом інтересу позивача. У разі встановлення, що заявлені вимоги за своїм змістом не відповідають матеріально-правовим способам захисту права суд приймає рішення про відмову у позові.

Вирішуючи спір по суті, господарський суд встановив, що предмет позову (стягнення грошових коштів у розмірі 14 000,00 грн. на підставі ст. ст. 526, 527 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України) не відповідає встановленим чинним законодавством способам захисту прав позивача, у випадку порушення виконавцем умов договору.

Статтею 849 Цивільного кодексу України передбачена можливість відмови від договору підряду. Так, згідно з частинами третьою і четвертою цієї статті: - якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків; - замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Водночас відповідно до ч. 2 ст. 320 Господарського кодексу України у разі якщо підрядник не береться своєчасно за виконання договору або виконує роботу настільки повільно, що закінчення її до строку стає явно неможливим, замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Частина 3 статті 651 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

При цьому, судом враховується, що ст. 653 Цивільного кодексу України визначено, що у випадку розірвання договору, зобов’язання сторін припиняються.

Водночас за приписом ч.4 ст. 653 Цивільного кодексу України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов’язанням до моменту, зокрема, розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

У даному випадку "інше" не встановлено ані договорами, ані законом. Так, частиною другою згаданої статті 849 Цивільного кодексу України, під дію якої підпадають спірні правовідносини в даній справі передбачено право замовника в разі відмови від договору підряду вимагати відшкодування збитків (але не повернення виконаного за договором); також і частиною п’ятою статті 653 цього Кодексу встановлено, що в разі розірвання договору у зв’язку з істотним порушенням останнього однією з сторін друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих розірванням договору.

Тобто, виходячи з системного аналізу змісту частини 2 статті 849, частини 2 статті 883 Цивільного кодексу України та ст. 320 Господарського кодексу України цивільним законодавством передбачається такий спосіб захисту цивільних прав у разі невиконання або неналежного виконання підрядником обов'язків за договором підряду як відшкодування збитків (аналогічна правова позиція викладена у постановах ВГСУ N 05/217-05 від 14.02.2006 р., № 35/454-06 від 05.06.2007 р., № 2/393 від 17.06.2008 р., № 7/197 від 28.02.2007 р., № 31/83 від 23.12.2009 р., № 6/147/09 від 18.11.2009 р.).

З наведеного випливає, що за умови розірвання договору підряду (шляхом відмови замовника від договору) позивач не позбавлений права й можливості вимагати від підрядника відшкодування пов’язаних з цим збитків (за наявності таких), але не вправі вимагати виконаного за договором підряду до моменту розірвання останнього, тобто суми, перерахованої на виконання договору № 40-08/197. В свою чергу, позовна вимога про стягнення грошових коштів у розмірі 14 000,00 грн. не відповідає способам захисту цивільних прав замовника, передбачених ч. 2 статтею 849, частиною 2 статті 883 Цивільного кодексу України.

Вимоги ж щодо відшкодування збитків у цій справі не заявлялися; в разі їх заявлення вони можуть бути предметом окремого судового розгляду.

Отже, з огляду на матеріально-правові підстави даного позову (право обрання яких належить позивачеві), суд дійшов висновку, що в стягненні грошових коштів у розмірі 14 000,00 грн. за Договором № 40/08-197 на виконання проектних робіт від 15.07.2008 року слід відмовити.   

Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги позивач надав Акти виконаних робіт, які підписані уповноваженими представниками сторін (замовника та виконавця), посвідчені печатками останніх (належним чином засвідчені копії знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні) згідно яких загальна вартість виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт склала 25 000,00 грн. Сторони претензій одна до одної не мають.

Згідно з п. 2.2. Договору замовник оплачує роботи по Договору шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця протягом 5 (п’яти) банківських днів з дня підписання акта приймання-здачі робіт у розмірі 100% згідно Договору, що складає 25 000,00 грн., в т.ч. ПДВ –4 166,66 грн.

          Згідно з платіжним дорученням від 09.02.2010 відповідач за зустрічним позовом частково перерахував на користь позивача кошти в розмірі 14 000,00 грн. в якості оплати робіт за спірним договором.

Як стверджує позивач за зустрічним позовом, оскільки відповідач не виконав  свого обов’язку по повній оплаті виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт, позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 11 000,00 грн. основного боргу.

Укладений Договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, відповідно до яких зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів законодавства.

Отже, факт порушення відповідачем обов’язку та строків оплати за виконані роботи судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач, як підрядник, умови укладеного між сторонами договору виконав належним чином, що підтверджується двосторонньо підписаними та посвідченими печатками сторін актами виконаних робіт, однак відповідач, всупереч умов договору, виконані позивачем роботи в повному обсязі не оплатив.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечуючи проти позову відповідач за зустрічним позовом зауважив, що позивач не довів своїх позовних вимог, оскільки не надав доказів узгодження в органах Державного пожежного нагляду проекту системи пожежної сигналізації в будівлі спеціалізованої школи № 114 за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 87/89 та в будівлі дитячого дошкільного закладу санаторного типу № 163 за адресою: м. Київ, вул. Копилівська, 55.

Позивач за зустрічним позовом на підтвердження узгодження в органах Державного пожежного нагляду проекту системи пожежної сигналізації в будівлі спеціалізованої школи № 114 за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 87/89 надав супровідний лист вих. № 138 від 12.09.2008 до Державного Департаменту пожежної безпеки МНС України з робочим проектом № 04409.СШ114.ПС автоматичної системи пожежної сигналізації Спеціалізованої школи № 114, за адресою м. Київ, вул. Фрунзе, 87/89 та експертний висновок Державного департаменту пожежної безпеки за № 31/4/7437, з якого слідує, що проведеною перевіркою правильності і повноти виконання протипожежних вимог діючих нормативних актів у робочому проекті «Автоматична установка пожежної сигналізації, «Управління освіти Подільського району. Спеціалізована школа № 114», м. Київ, вул. Фрунзе, 87/89 (Шифр: № 04409.СШ114.ПС), розробленому ТОВ «Одесем», порушень вимог пожежної безпеки не виявлено.

Позивач за первісним позовом заперечуючи факт передачі на узгодження в органах Державного пожежного нагляду проекту системи пожежної сигналізації в будівлі спеціалізованої школи № 114 за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 87/89 та в будівлі дитячого дошкільного закладу санаторного типу № 163 за адресою: м. Київ, вул. Копилівська, 55 надав суду лист за № 36/2/7219 від 16.09.2011 Департаменту пожежної безпеки, з якого слідує, що проектна документація: «Спеціалізована школа № 114 по вул. Фрунзе, 87/89 у м. Києві, площа 4208м2. Автоматична установка пожежної сигналізації»та «Дошкільно-навчальний заклад (ДНЗ) санаторного типу № 163 по вул. Копилівській, 55 у м. Києві, площа 3165м2. Автоматична установка пожежної сигналізації», розроблена ТОВ «Одесем»на розгляд до Департаменту безпеки Дежтехногенбезпеки не надходила.   

Для врегулювання спірних питань у відповідях Державного департаменту пожежної безпеки судом було здійснено відповідний запит з проханням надати інформацію щодо надходження до Державного департаменту пожежної безпеки у період з серпня 2008 по теперішній час від ТОВ “Одессем” код ЄДРПОУ 24926423 для погодження проектів пожежної сигналізації по будівлі спеціалізованої школи № 114 по вул. Фрунзе, 87/89 м. Київ, площа 4208 кв. м. та дошкільно-навчального закладу санаторного типу № 163 по вул. Копилівська, 55 м. Київ площа 3165 кв. м. та дачі експертного висновку по поданим документам, які ТОВ “Одессем” виготовило на виконання Договору № 40-08/188 від 26.06.2008 на виконання проектних робіт укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Одесем" та Управлінням освіти Подільської районної у м. Києві державної адміністрації.

          Проте на дату винесення даного рішення інформація на вказаний запит так і не надійшла.

          Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.  

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки подані сторонами докази на підтвердження своїх вимог та заперечень носять суперечливий характер і суд не може дійти висновку який із вказаних документів є достовірним, суд оцінює ці докази як такі що не дають переваги ані позивачу, ані відповідачу.  

Не заслуговують на увагу також пояснення представника відповідача за зустрічним позовом, що сума коштів у розмірі 14 000,00 грн. була перерахована позивачу за зустрічним позовом в якості авансу, оскільки умовами укладеного договору сторони не передбачили такого порядку розрахунків як авансування робіт. Навпаки п. 2.2. Договору чітко визначено, що замовник оплачує роботи по договору шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця протягом 5 банківських днів з дня підписання акта приймання-здачі робіт у розмірі 100% згідно договору, що складає 25 000,00 грн. Крім того, Акт приймання виконаних робіт підписаний сторонами 10.10.2008, а кошти у розмірі 14 000,00 грн. перераховані 09.02.2010, тобто значно пізніше підписання Акту.

Враховуючи викладене зустрічні позовні вимоги в частині стягнення 11 000,00 грн. основного боргу вважаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім основної суми боргу позивач просить стягнути 1 627,00 грн. інфляційних втрат  та 440,10 грн. 3% річних

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та відсотків річних за весь час прострочення.

Враховуючи наявність вини з боку відповідача,  вимоги позивача про стягнення інфляційних витрат та 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково в сумі 1 441,00 грн. інфляційних втрат та 3% річних в розмірі 440,10 грн.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України,  за первісним позовом покладаються на позивача за первісним позовом, за зустрічним позовом –на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу  України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.          В задоволенні первісного позову відмовити.

2.          Зустрічний позов задовольнити частково.

3.          Стягнути з Управління освіти Подільської районної у м. Києві державної адміністрації (04070, м. Київ, вул. Фролівська, 1, код ЄДРПОУ 26124567, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесем" (04074, м. Київ, вул. Бережанська, 4, код ЄДРПОУ 24926423) суму основного боргу у розмірі 11 000 (одинадцять тисяч) грн. 00 коп., збитки від інфляції у розмірі 1 441 (одна тисяча чотириста сорок одна) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 440 (чотириста сорок) грн. 10 коп. та 128 (сто двадцять вісім) грн. 81 коп. витрат по сплаті державного мита та 232 (двісті тридцять дві) грн. 62 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

4.          В іншій частині зустрічного позову –відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Суддя                                                                                                     О.А.Грєхова

Повне рішення складено 30.11.2011