Рішення

від 30.11.2011 по справі 13/477

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

13/477

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа №  13/477

30.11.11

За позовом  Військового прокурору Івано-Франківського гарнізону в інтересах держави в особі Державного підприємства "63 котельно-зварювальний завод" Міністерства оборони України

до   Міжрегіонального центру наукових експертиз, атестації, сертифікації, паспортизації та кадрової політики    

про стягнення заборгованості

                                                                                                   Суддя  Курдельчук І.Д.  

Представники :

від прокуратури  прок. відділу

від позивача         не з'явився

від відповідача    не з'явився

В судовому засіданні 30.11.2011 року відповідно до ст. 85 ГПК України  оголошено вступну і резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

Військовий прокурор Івано-Франківського гарнізону в інтересах держави в особі Державного підприємства "63 котельно-зварювальний завод" Міністерства оборони України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Міжрегіонального центру наукових експертиз, атестації, сертифікації, паспортизації та кадрової політики про стягнення заборгованості в розмірі 9 324,00 грн.

09.11.2011 року ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 30.11.2011 року.

25.11.2011 та 28.11.2011 року до суду через канцелярію від позивача та Військового прокурора надійшли витребувані судом документи по справі.

29.11.2011 року в судове засідання з'явився представник позивача, на виконання вимог суду надав витребувані документи по справі.

В судове зсідання з'явився представник прокуратури, підтримав заявлені вимоги та наполягав на задоволенні позову.

Представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, відповідач вимоги ухвали суду не виконав.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідок ЄДРПОУ про що свідчить повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти про отримання.

Відповідно до положень ст.ст.64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті прокурора ознайомлено з його правами та обов'язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України в судових засіданнях складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши і з'ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника прокуратури, господарський суд -    

ВСТАНОВИВ:

Згідно закону України «Про збройні сили України»та Положенням про міністерство оборони України, затверджене Указом Президента України від 21.08.1997 року № 888/97, Державне підприємство Міністерства оборони України "63 котельно-зварювальний завод" уповноважено державою здійснювати відповідні функції у відносинах, що виникають з його господарської діяльності від якої залежить обороноздатність країни.

За результатами проведеної Військовою прокуратурою Івано-Франківського гарнізону перевірки стало відомо, що 05.10.2009 року Державним підприємством "63 котельно-зварювальний завод" Міністерства оборони України було поставлено Міжрегіональному центру наукових експертиз, атестації, сертифікації, паспортизації та кадрової політики продукцію, а саме –котел КС-ТГВ-31,5 «Інгул" на суму 9 324,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 158 від 05.10.2009 року на суму  (належним чином засвідчена накладна долучена до матеріалів справи).

Проте, в порушення умов договору оплату за поставлену позивачем продукцію відповідачем здійснено не було. У зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 9 324,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем було направлено на адресу відповідача претензії № К-704 від 04.11.2010 року та № К-524 від 25.08.2011 року з вимогою погашення заборгованості, проте зазначені претензії залишені відповідачем без належного реагування та задоволення.

Зважаючи на викладене позивач звернувся до суду з позовом з вимогою стягнення заборгованості.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).  

Частиною 2 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, враховуючи викладене та зважаючи на те, що факт поставки позивачем продукції  відповідачу документально підтверджено, господарський суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу за поставлену, але неоплачену відповідачем продукцію в розмірі 9 324,00 грн., є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Надані позивачем докази відповідачем спростовані не були.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Міжрегіонального центру наукових експертиз, атестації, сертифікації, паспортизації та кадрової політики  (02068, м. Київ, вул.. Кошиця, 8, код ЄДРПОУ 35575901) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Державного підприємства "63 котельно-зварювальний завод" Міністерства оборони України (76002, Івано-Франківськ, вул.. Хриплинська 11, код ЄДРПОУ 07552205) 9 324 (дев'ять тисяч триста двадцять чотири),00 грн. суми боргу.

3. Стягнути з Міжрегіонального центру наукових експертиз, атестації, сертифікації, паспортизації та кадрової політики  (02068, м. Київ, вул.. Кошиця, 8, код ЄДРПОУ 35575901)  в дохід Державного бюджету 1 411,50 грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                                                І.Д. Курдельчук

дата складення 02.11.2011