Рішення

від 24.11.2011 по справі 4/449

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

4/449

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  4/449

24.11.11

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ЛЕНД-ЛІЗ»

До           Товариства з обмеженою відповідальністю «Стека»

Простягнення 190 625,56 грн.

                                                                                       Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача         Ілюхіна К.Б.

Від відповідача              Родік О.О., Капилов В.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю «Стека»про розірвання договору фінансового лізингу № 019-КВ-С-Ф-021 від 12.10.2010р., стягнення 166 854,16 грн. заборгованості по сплаті лізингових платежів, 6031,19 грн. пені, 14285,24 грн. 35% річних за користування чужими грошовими коштами, 3451,97 грн. інфляції. Крім того просить зобов'язати відповідача повернути позивачу раніше передане майна за договором фінансового лізингу № 001-ДЦ-С-Ф-029.

Відповідач надав відзив на позовні вимоги від 10.11. 2011р., в якому вимоги позивача щодо стягнення  заборгованості по сплаті лізингових платежів за договором фінансового лізингу № 019-КВ-С-Ф-021 від 12.10.2010р. визнає частково.

В процесі розгляду справи представник позивача надав заяву про зменшення позовних вимог, а саме просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стека»177 597,38 грн. заборгованості по сплаті лізингових платежів за договором фінансового лізингу, 2466,36 грн. інфляції.

Заява Позивача від 21.11.2011р. про зменшення позовних вимог відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, тому приймається судом до розгляду.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.

Згідно з ч.3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, позивач зменшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача 177 597,38 грн. заборгованості по сплаті лізингових платежів за договором фінансового лізингу, 2466,36 грн. інфляції за договором фінансового лізингу фінансового лізингу № 019-КВ-С-Ф-021 від 12.10.2010р, тому має місце нова ціна позову 180 063,74грн., виходячи з якої й вирішується спір.

Відповідач уточнені позовні вимоги визнає повністю, про що зазначив в відзиві на позовну заяву від 24.11.2011р..

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12 жовтня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсальна лізингова компанія «Ленд-ліз»(Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стека»(Лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу № 019-КВ-С-Ф-021, а також в зв'язку з набранням законної сили Податкового Кодексу України, підписано від 03 січня 2011 року додаткову угоду №1 до зазначеного договору та у зв'язку з досягнутою угодою щодо зміни термінів оплати лізингових платежів, підписано від 01 квітня 2011 року додаткову угоду №2 до зазначеного договору, а також 06 вересня 2011 року підписано додаткову угоду № 3.

Відповідно до положень зазначеного Договору Позивач придбав у ТОВ «Робуд компані»: елемент універсальний G7000 120 х 300 см (58 штук); елемент універсальний G7000 100 х 300 см (12 штук); елемент універсальний G7000 75 х 300 см (22 штуки); елемент універсальний G7000 60 х 300 см (2 штуки); елемент універсальний G7000 50 х 300 см (42 штуки); елемент універсальний G7000 45 х 300 см (6 штук); елемент універсальний G7000 40 х 300 см (34 штуки); елемент універсальний G7000 30 х 300 (4 штуки); кут внутрішній разопалубочний G7000 25 х 25 х 300 см (3 штуки); кут внутрішній G7000 25 х 25 х 300 см (3 штуки); підпірний розкіс 3-450 в компл. (Розпірки-2, підвіски-2, пята-1) (34 штуки); затискач з'єднувальний регулюючий G7000 в копл. (6 штук); затискач з'єднувальний G7000 (240 штук); затискач з'єднувальний клиновий ZRK (420 штук); анкер кутовий G7000 (88 штук), (надалі - Майно), про що свідчить договір купівлі-продажу № 172-10-КП від 12 жовтня 2010 року та передав його Відповідачу в платне користування на термін 12 (дванадцять) місяців, за що Відповідач взяв на себе зобов'язання в порядку та на умовах визначених Договором фінансового лізингу щомісячно сплачувати лізингові платежі. Документом, що підтверджує передачу зазначеного майна Відповідачу в строкове, платне користування на умовах фінансового лізингу є акт приймання-передачі об'єкту лізингу до договору фінансового лізингу № 019-КВ-С-Ф-021 від 12 жовтня 2010 року підписаний сторонами 02 листопада 2010 року.

Не зважаючи на зобов'язання, покладені на Відповідача, зазначеним Договором лізингу та нормами діючого законодавства України сплата лізингових платежів здійснювалася з систематичними порушеннями строків та порядку сплати таких платежів виражених в графіку сплати лізингових платежів.

Станом на 16 листопада 2011 року заборгованість Відповідача по сплаті лізингових платежів за договором фінансового лізингу складає 242 613 грн. 90 коп.

Враховуючи, що Відповідач 18 листопада 2011 року здійснив часткову оплату на погашення заборгованості по даному договору в розмірі 100 000 грн. 00 коп., але згідно умов п. 9.6 Договору, за яким у першу чергу погашається неустойка, Позивачем було здійснено погашення пені та 35 відсотків за користування чужими грошовими засобами, загальною сумою в 35275 грн. 58 коп., а залишком коштів у розмірі 65016 грн. 52 коп. погашено основну заборгованість по сплаті лізингових платежів, тому станом на 18 листопада 2011 року заборгованість по сплаті лізингових платежів складає 177 597 грн. 38 коп.

Відповідно до п. 15.3. Договору фінансового лізингу, за несвоєчасну сплату лізингових платежів Лізингодавець має право стягнути з Лізингоодержувача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення, зі дня наступного за днем сплати поточного лізингового платежу, вказаного в Додатку № 4 до зазначеного Договору по день сплати включно, а також у повному обсязі компенсувати, нанесені Лізингоодержувачем у зв'язку з таким несвоєчасним внесенням лізингових платежів.

Відповідно до Додатку № 4 Лізингоодержувач зобов'язаний за переданий йому Об'єкт лізингу відповідно Договору своєчасно, у визначені Сторонами в даному графіку строки та на визначених Сторонами в Договорі та даним графіком умовах, не пізніше дати оплати поточного платежу сплачувати Лізингодавцю щомісячно на банківський поточний рахунок Лізингодавця або в його касу лізингові платежі загальною сумою по зазначеному графіку.

Згідно п 9.6 Договору Фінансового лізингу при сплаті лізингового платежу у першу чергу погашається неустойка, далі основна сума заборгованості по Договору, додаткові лізингові платежі, поточні лізингові платежі.

Відповідно до п. 15.2. Договору у випадку якщо у Лізингоотримувача виникне обов'язок по виплаті на користь Лізингодавця будь-якого платежу, в тому числі лізингових платежів, але Відповідач порушив термін оплати такого платежу, то Відповідач оплачує Позивачу процент за користування чужими грошовими засобами, в розмірі 35 процентів річних від суми заборгованості за весь термін прострочки виплати заборгованості.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає уточнені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, встановлених Господарським кодексом.

Статтею 2 Закону України «Про фінансовий лізинг»встановлено, що відносини, які виникають у зв‘язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В порядку ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України визначає, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов‘язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов‘язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про фінансовий лізинг»предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками та віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.

Стаття 6 Закону України «Про фінансовий лізинг»встановлює, що договір лізингу має бути укладений у письмовій формі. Істотними умовами договору лізингу є:

- предмет лізингу;

- строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу);

- розмір лізингових платежів;

- інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Строк лізингу визначається сторонами договору лізингу відповідно до вимог цього Закону.

Договір фінансового лізингу № 019-КВ-С-Ф-021 від 12.10.2010р. є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що Позивачем на виконання умов Договору, згідно акту приймання-передачі від 02.11.2010р., був переданий в користування Відповідача предмет лізингу.

Згідно п. 4.3. Договору, розмір, строки, порядок оплати лізингоотримувачем основних лізингових платежів встановлюються в додатку № 4 і можуть бути змінені відповідно до умов договору або із згоди сторін.

Відповідно до п. 4.4. всі лізингові платежі вказані в українській гривні на день підписання договору.

Суду доведено, що станом на 18.11.2011р. лізингові платежі відповідачем сплачені не в повному обсязі.

За розрахунком Позивача, який визнаний Відповідачем загальна сума основної заборгованості по оплаті лізингових платежів по Договору складає: 177 597,38 грн.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов‘язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі) (ст. 806 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджується факт передачі предмета лізингу в користування відповідача, а також існування у відповідача заборгованості по сплаті лізингових платежів  у розмірі 177 597,38 грн.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте відповідач свого обов'язку зі спати лізингових платежів належним чином не виконав у зв'язку із чим заборгованість відповідача становить 177 597,38 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент винесення рішення у справі настав.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача грошових коштів по сплаті лізингових платежів  у розмірі 177 597,38 грн. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно  нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 2 466,36 грн. індекс інфляції, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд також погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині стягнення заборгованості у розмірі 177 597,38 грн. та 2 466,36 грн. індексу інфляції.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в  матеріалах справи позивач довів, що його уточнені вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стека»(02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, 168-Е, кв. 317, код ЄДРПОУ 24255288) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна лізингова компанія «Ленд-ліз»(65045, м. Одеса, вул. Катерининська, 25, оф. 15, код ЄДРПОУ 31502612) 177 597 (сто сімдесят сім тисяч п'ятсот дев'яносто сім) грн. 38 коп. заборгованості по лізинговим платежам, 2 466 (дві тисячі чотириста шістдесят шість) грн. 36 коп. індексу інфляції, 1800 (одну тисячу вісімсот) грн. 63 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

  Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 05.12.2011р.