Постанова

від 09.06.2008 по справі 4/449

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                           

т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 09.06.2008                                                                                          

№ 4/449

 Київський апеляційний господарський суд у

складі колегії суддів:

 головуючого:          Ропій 

Л.М.

 суддів:            Буравльова С.І.

          Пашкіної С.А.

 при секретарі:           

 За участю представників:

 від позивача - БабенкоА.І. - представник, дов.

б/н від 21.11.2007;

 від відповідача - ОСОБА_2 - представник, дов.

б/н від 02.06.2008;

 розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Приватний підприємець ОСОБА_1

 на рішення Господарського суду м.Києва від

12.03.2008

 у справі № 4/449 (Борисенко І.І.)

 за позовом                               Національний

технічний університет України "Київський політехнічний інститут"

 до                                                   Приватний

підприємець ОСОБА_1

 про                                                 

примусове звільнення нежилих приміщень

На підставі ст.ст.77,99 ГПК України

20.05.2008 розгляд справи було відкладено на 03.06.2008, а 03.06.2008 була

оголошена перерва до 09.06.2008.

Розпорядженням Голови Київського

апеляційного господарського суду від 20.05.2008 № 01-23/1/3 змінено склад

колегії суддів.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від

12.03.2008 у справі №4/449 позов задоволено повністю, виселено відповідача з

приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, підсобні приміщення (коридори

та туалети) загальною площею 128,5 кв.м., повернувши зазначене приміщення

позивачу; з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 85 грн.

державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу.

Рішення мотивоване тим, що

позивачем в судовому засіданні надано для огляду оригінал та належним чином

засвідчену копію попередження № 717/21-447 від 27.12.2004, яким позивач

повідомив відповідача про закінчення строку дії договору № 20 та відсутність

наміру продовження орендних відносин, факт надсилання якого підтверджується

описом вкладення у цінний лист та фінансовим чеком від 14.01.2005; факт

надсилання відповідачу попередження у місячний строк, встановлений ч. 2 ст. 17

Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992 №

2269 (далі - Закон № 2269), також встановлено рішенням Господарського суду

міста Києва від 20.09.2007 у справі № 24/531, залишеним без змін постановою

Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2007, та відповідно до ч.

2 ст. 35 ГПК України не потребує повторного доведення; враховуючи те, що строк

дії договору оренди закінчився 31.12.2004, у відповідача відсутні правові

підстави для користування спірним приміщенням, тому відповідач безпідставно

займає приміщення за адресою: АДРЕСА_1, підсобні приміщення загальною площею

128,5 кв.м., чим заважає позивачу здійснювати статутну діяльність в зазначеному

приміщенні.

В апеляційній скарзі відповідач

просить рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2008 у справі № 4/449

скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для

справи, неправильного застосування норм матеріального права і порушення норм

процесуального права та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних

вимог відмовити повністю.

Підстави апеляційної скарги

обґрунтовуються наступними доводами.

На думку відповідача, судом першої

інстанції порушено норми ч. 2 ст. 34, ст. 36, ч. 1 ст. 38, ст. 43 ГПК України.

Заявник вказує, що оскільки, як до

закінчення строку дії договору № 20, так і протягом одного місяця після його

закінчення від позивача на адресу відповідача не надходило заяви про припинення

або зміну умов договору № 20, то відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону № 2269

договір № 20 вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах.

Відповідач стверджує, що

попередження № 717/21-740 від 15.04.2005 на його адресу не надходило, а

позивачем не доведено факту одержання цього попередження відповідачем.

Заявник також посилається на те, що

ані договором № 20, ані Законом № 2269 не встановлено право позивача розривати

договір № 20 в односторонньому порядку з підстав, зазначених в позовній заяві;

крім того, протягом строку оренди відповідач належним чином виконував покладені

на нього зобов'язання.

Позивач письмовий відзив на

апеляційну скаргу не надав, що відповідно до ст. 96 ГПК України не перешкоджає

перегляду рішення місцевого господарського суду.

Розглянувши апеляційну скаргу,

перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів

встановила наступне.

Позивачем до Господарського суду

міста Києва подана позовна заява про примусове виселення відповідача з

нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1, підсобні приміщення (коридори та

туалети) загальною площею 128,5 кв.м. та стягнення з відповідача судових

витрат.

Згідно з п.п. 1.1, 10.1 договору на

оренду нежитлових приміщень Національного технічного університету України

„Київський політехнічний інститут” № 20 від 23.07.2001 позивач, за договором

орендодавець, передає, а відповідач, за договором орендар, приймає в строкове

платне користування приміщення за адресою: АДРЕСА_1, кімнати №№ 2/1, 2/2 та

частина коридору загальною площею 58,7 кв.м., під заклад громадського

харчування; даний договір діє з 01.09.2001 до 01.09.2002 терміном на 1 рік.

01.09.2002 між сторонами була

укладена додаткова угода до договору № 20, відповідно до п. 1 якої сторони

домовились про продовження строку дії договору № 20 та всіх додатків до нього з

01.09.2002 по 31.12.2004.

Додатковою угодою від 01.03.2003

про внесення змін та доповнень до договору № 20 сторони виклали п. 1.1 цього

договору в редакції, згідно з якою позивач передає, а відповідач приймає в

строкове платне користування приміщення за адресою: АДРЕСА_1, коридори площею

98,0 кв.м. та туалети площею 30,5 кв.м., під заклад громадського харчування,

загальною площею 128,5 кв.м.

30.12.2004 та 14.01.2005 позивачем

було надіслано відповідачу попередження за № 717/21-447 від 27.12.2004 про

закінчення договору № 20 на оренду нежитлових приміщень позивача від 23.07.2001

і звільнення орендованого приміщення, в якому позивач попередив відповідача про

закінчення терміну договору № 20 і відсутність наміру його продовжувати на

наступний період, у зв'язку з чим відповідачу запропоновано в 10-денний строк

після закінчення терміну договору звільнити орендоване приміщення та здати

приміщення за актом передання-прийняття.

Факт надсилання зазначеного

попередження підтверджується копією реєстру зареєстрованих поштових

відправлень, наданих в поштове відділення № 56, від 30.12.2004 та оригіналами

описів вкладення у цінний лист від 14.01.2005 і фінансових чеків №№ 5, 6 від

14.01.2005.

Відповідно до ч. 4 ст. 284 ГК

України строк договору оренди визначається за погодженням сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 763 ЦК України

договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Частиною 1 ст. 17 Закону № 2269

встановлено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Частиною 2 ст. 291 ГК України, ч. 2

ст. 26 Закону № 2269, п. 10.6 договору № 20 передбачено, що договір оренди

припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Таким чином, відповідно до норм ч.

4 ст. 284, ч. 2 ст. 291 ГК України, ч. 1 ст. 763 ЦК України, ч. 1 ст. 17, ч. 2

ст. 26 Закону № 2269 та п. 10.6 договору № 20 від 23.07.2001 цей договір

припинив свою дію 01.01.2005.

Згідно з ч. 4 ст. 291 ГК України

правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов

регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК

України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути

наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального

зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктом 2.5 договору № 20

передбачено, що в разі припинення терміну договору, відповідач зобов'язаний в

місячний термін передати за актом позивачу орендовані приміщення в належному

технічному та санітарному стані.

Докази передання відповідачем

орендованих за договором № 20 приміщень позивачу в матеріалах справи відсутні

та відповідачем відповідно до ст. 33 ГПК України не надані.

Таким чином позовні вимоги про

примусове виселення відповідача з нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1,

підсобні приміщення (коридори та туалети) загальною площею 128,5 кв.м. є

обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Апеляційний господарський суд не

може погодитись з доводами апеляційної скарги враховуючи викладене та виходячи

з наступного.

Відповідачем відповідно до ст. 33

ГПК України не доведено наявності фактів порушення судом першої інстанції норм

процесуального права, зокрема, ч. 2 ст. 34, ст. 36, ч. 1 ст. 38, ст. 43 ГПК

України, крім того, згідно з ч. 2 ст. 104 ГПК України порушення або неправильне

застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або

зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття

неправильного рішення.

Посилання відповідача на неодержання

попередження позивача за № 717/21-447 від 27.12.2004 є голослівним та не може

бути підставою для твердження про продовження договору № 20 на тих самих умовах

та на той самий строк, оскільки таке продовження відповідно до ч. 4 ст. 284 ГК

України, ст. 764 ЦК України, ч. 2 ст. 17 Закону № 2269 можливе лише у разі

відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору оренди протягом

одного місяця після закінчення строку дії договору, проте, як було встановлено

вище, позивачем було надіслано відповідачу попередження № 717/21-447 від

27.12.2004 про закінчення договору № 20, при цьому зазначеними нормами законів

факт припинення договору оренди пов'язується з фактом наявності такої заяви, а

не з фактом одержання такої заяви іншою стороною.

Як вбачається зі змісту позовної

заяви, позовні вимоги не ґрунтуються на обставинах, пов'язаних з одностороннім

розірванням договору № 20, а пов'язані з припиненням договору № 20 у зв'язку із

закінченням терміну його дії.

Обставини щодо належності виконання

відповідачем своїх договірних зобов'язань не впливають на дію норм ч. 4 ст.

284, ч. 2 ст. 291 ГК України, ч. 1 ст. 763 ЦК України, ч. 1 ст. 17, ч. 2 ст. 26

Закону № 2269.

З огляду на викладене, колегія

суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної

скарги та зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105

Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

 1.         

Рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2008 у справі №4/449

залишити без змін, а скаргу без задоволення.

2.          Справу № 4/449 повернути до

Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                     

Ропій  Л.М.

 Судді                                                                                          Буравльов

С.І.

Пашкіна С.А.

 11.06.08 (відправлено)