Рішення

від 06.12.2011 по справі 13/431

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа №  13/431

06.12.11

За позовом  ТОВ "Український рибопромисловий концерн"

до   Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАР-ЦЕНТР"    

про стягнення заборгованості

                                                                                                    Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача       ОСОБА_1 –дов. № 28/09 від 22.05.2009 р.

від відповідача   ОСОБА_2 –дов. № б/н від 11.07.2011 р.

В судовому засіданні 06.12.2011 року відповідно до ст. 85 ГПК України  оголошено вступну і резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар.

Позов мотивований наявністю заборгованості, яка утворилася у відповідача перед позивачем у зв’язку з неповною оплатою відповідачем поставленого позивачем товару за Договором поставки № 50/1 від 19.08.2009 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі № 13/431, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 22.11.2011 року, сторони зобов'язано вчинити дії.    

В судовому засіданні позивач надав витребувані документи, представник відповідача вказав на відсутність позовної заяви, і іншу адресу місцезнаходження відповідача та невиконане зобов'язання позивача.

В ході розгляду справи встановлено, що між сторонами укладений договір поставки №50/1 від  19.08.09.

Необхідність у витребуванні доказів є підставою для відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду, відповідно до ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 06.12.2011 року та зобов’язано позивач направити копію позовної заяви та долучені до неї додаткові документи на адресу відповідача: 01004,м. Київ, вул. Рогнідинська, 4-а.

06.12.2011 року в судове засідання з’явилися представники сторін.

Представник позивача надав докази направлення копії позовної заяви на адресу відповідача.

Представник відповідача надав витребувані документи по справі.

В ході розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову.

Представник відповідача повідомив, що відповідач частково визнає заборгованість на суму, яка зазначена в акті звірки розрахунків (яку подав відповідач), в іншій частині позову просить суд відмовити.

Господарський суд визнав представлені сторонами документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України в судових засіданнях складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши і з’ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -    

ВСТАНОВИВ:

19.08.2009 року між ТОВ "Український рибопромисловий концерн" (надалі –позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СПАР-ЦЕНТР (надалі –відповідач, покупець) було укладено договір поставки № 50/1 від 19.08.2009 року (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов’язується поставляти окремими партіями та передавати у власність покупцю товар, а покупець зобов’язаний приймати товар та оплачувати його на встановлених Договором умовах.

Статтею 7 Договору сторони передбачили порядок та строки здійснення розрахунків, згідно якого оплата партії товару здійснюється на протязі 29 календарних днів, починаючи з дати поставки шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця.

Як встановлено судом, на виконання умов Договору позивачем на підставі замовлень відповідача окремими партіями у період дії Договору було поставлено Товар на загальну суму 122 925,94 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними.

Проте, в порушення умов договору, відповідачем було оплачено поставлений позивачем товар лише частково. З урахуванням повернення товару позивачу на загальну суму 10 381,17 грн. та часткової оплати поставленого позивачем товару на загальну суму 108 000,00 грн., заборгованість відповідача перед позивачем склала 4 544,77 грн., що підтверджується доданим позивачем до матеріалів справи розрахунку, підкріпленого первинними документами обліку.

З метою досудового врегулювання спору, 17.06.2010 та 24.06.2011 позивачем було направлено на адреси відповідача претензії з вимогою погашення виниклої заборгованості, проте зазначені претензії залишені відповідачем без належного реагування та задоволення.

Зважаючи на викладене, позивач звернувся до суду з позовом з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Отже, факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в розмірі 4 544,77 грн., суд вважає належним чином доведеним та документально підтвердженим , у зв’язку з чим вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 4 544,77 грн. суми основного боргу, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Надані позивачем докази відповідачем спростовані не були.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством  відповідальності.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Крім суми основного боргу та пені, позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача 663,53 грн. 3% річних та 2 287,20 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 663,53 грн. 3% річних та 2 287,20 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі.

Отже, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення 4 544,77 грн. суми основного боргу, 663,53 грн. 3% річних та 2 287,20 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.  

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАР-ЦЕНТР" (01004, м. Київ, вул.. Рогнідинська, 4-а, код ЄДРПОУ 36148976) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь ТОВ "Український рибопромисловий концерн" (08330, Київська обл.., Бориспільський район, с. Дударків, вул.. Леніна, 2а; 02098, м. Київ, вул.. Ю. Шумського, 4а, код ЄДРПОУ 30404546) 4 544 (чотири тисячі п’ятсот сорок чотири),77 грн. суми основного боргу, 663 (шістсот шістдесят три),53 грн. 3% річних, 2 287 (дві тисячі двісті вісімдесят сім),20 грн. інфляційних втрат, 102 (сто дві),00 грн. державного мита, 236 (двісті тридцять шість),00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського  суду  набирає  законної  сили   після закінчення  строку  подання  апеляційної  скарги,  якщо апеляційну скаргу не було подано.  У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо  його  не  скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                                           І.Д. Курдельчук

дата складення 08.12.2011