Рішення

від 08.12.2011 по справі 40/363

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  40/363

08.12.11

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"

до          Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна Страхова компанія "Оранта"    

про                  відшкодування збитків в порядку регресу в розмірі 14105,33 грн

Суддя  Пукшин Л.Г.  

Представники сторін:

від позивача:           ОСОБА_1 –по довіреності № 11/11 від 01.07.2011;

від відповідача:       ОСОБА_2 –по довіреності № 08-03-28/177-11 від 29.03.2011.

В судовому засіданні 08.12.11 в порядку ч. 1 ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна Страхова компанія "Оранта"  про відшкодування збитків в порядку регресу в розмірі 14105,33 грн

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 27.06.08 р. між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" (Cтраховик) та ОСОБА_3 (Страхувальник) було укладено договір № 1876-а/08о-ПБ добровільного страхування наземного транспортного засобу "Ніссан", д/н НОМЕР_1. Позивачем на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 1876-а/08о-ПБ від 27.06.2008 внаслідок настання страхової події –дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України “Про страхування” та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки «Тойота», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, яким скоєно ДТП, застрахована відповідачем на підставі договору обов‘язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВА/6693114), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2011 порушено провадження у справі № 40/363 та призначено її до розгляду на 03.11.2011.

В судове засідання 03.11.11 представники сторін з’явились, представник позивача надав додаткові пояснення на виконання вимог ухвали суду від 18.10.11. представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що перехід прав вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика є суброгацією. За суброгацією відбувається лише зміна осіб у вже наявному зобов‘язанні зі збереженням самого зобов‘язання.  Відповідач зазначає, що при суброгації перебіг строку позовної давності починається з моменту виникнення страхового випадку, на відміну від регресної вимоги, при якій строк позовної давності обчислюється з моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування, тобто виконав основне зобов‘язання. Відповідно до позовної заяви та доданих до неї документів страховий випадок (ДТП) стався 31.07.2008.

Відповідно до платіжного доручення № 2819 СК “Акса Страхування” (страховик по договору КАСКО) сплатив 14105,53 грн. 13.10.2008 та прийняв право вимоги відповідно до ст. 27 Закону України “Про страхування” та ст. 993 Цивільного кодексу України. Таким чином, перебіг строку позовної давності почався з 31.07.2008. Враховуючи викладене, відповідач заявив про застосування в даному спорі строку позовної давності. Відповідач вважає, що до позивача перейшло право вимоги виключно відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України “Про страхування”, які не передбачають виникнення регресу (права зворотної вимоги) на відміну від ст. 1191 Цивільного кодексу України. Враховуючи викладене відповідач просить суд в позові відмовити повністю.

У судовому засіданні було оголошено перерву до 17.11.11 у зв’язку з необхідністю витребувати додаткові докази по справі.

17.11.11 представники сторін з’явились, надали пояснення по суті позову, суд оголосив перерву до 08.12.11.

У судове засідання 08.12.11 представники сторін з’явились, представник позивача заявив клопотання про відкладення слухання справи, в задоволенні якого судом було відмовлено у зв’язку з його необґрунтованістю. Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та підтримав заяву про застосування строків позовної давності.

Судом заслухані пояснення представників сторін, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:

З довідки Відділу забезпечення діяльності підрозділів ДПС УДАІ ГУМВС України в Одеській області та постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 19.08.2008 у справі № 3-30684/2008, з урахуванням постанови від 17.11.11, вбачається, що 31.07.2008 ОСОБА_4, керуючи автомобілем марки Тойота, державний номер НОМЕР_2 в м. Одесі по вул. Успенській, не вибрав безпечну швидкість руху внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем Ніссан, державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3, внаслідок чого зазначені автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 19.08.2008 у справі № 3-30684/2008 ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль "Ніссан", д/н НОМЕР_1. Пошкоджений автомобіль був застрахований ОСОБА_3 у Закритому акціонерному товаристві “Страхова компанія “ВЕСКО”, яке було реорганізовано в Приватне акціонерне  товариство “Страхова компанія “АХА Страхування”, на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 1876-а/08о-ПБ від 27.06.2008.

Відповідно до висновку № 189 від 29.08.2008 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення матеріального збитку вартості відновлювального ремонту автомобіля "Ніссан", д/н НОМЕР_1., матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля «Ніссан» внаслідок його пошкодження при ДТП становить 14596,01 грн.

На підставі договору страхування позивачем було складено страховий акт № 1876-а/08о-ПБ від 25.09.2008, відповідно до якого позивачем визнано подію страховою та вирішено виплатити страхове відшкодування в розмірі 14105,33 грн.

Зазначені кошти в розмірі 14104,33 грн. з урахуванням листа вигодонабувача (ЗАТ «ПУМБ») від 12.09.08 № ODE-21/935 були перераховані позивачем на рахунок ТОВ «Автомобільний Дім»для проведення відновлювального ремонту, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 2819 від 13.10.2008.

Як свідчать матеріали справи, транспортний засіб автомобіль Тойота, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Ніссан, державний номер д/н НОМЕР_1, громадянину ОСОБА_4

З матеріалів справи вбачається, що між Відкритим акціонерним товариством “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” та ОСОБА_4 було укладено договір (поліс) № ВА/6693114 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до ст. 22 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв’язку з укладенням Полісу № ВА/6693114 відповідач прийняв на себе обов’язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником за цим полісом майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Тойота, державний номерний знак НОМЕР_2.

Позивач звернувся до відповідача з претензією від 24.05.11 № 1207/РС4/68/04/11 про відшкодування завданих збитків сумі 14105,33 грн.

Листом від 10.06.11 № 09-02-11/15775 відповідач повідомив позивача, що прийняття рішення щодо відмови  у виплаті страхового відшкодування за даним страховим випадком на підставі того, що відповідальність учасника в зазначеній ДТП ОСОБА_4 за шкоду заподіяну життю, здоров’ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля марки Тойота  державний номерний знак НОМЕР_2, не була застрахована НАСК «Оранта».

Статтею 27 Закону України “Про страхування” та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

В Листі Верховного Суду України від 19.07.2011 року «Судова практика розгляду цивільних, що виникають з договорів страхування» зазначено, що перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією. При суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого.

При суброгації перебіг строку позовної давності починається з моменту виникнення страхового випадку. При регресі - з моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування, тобто зазнав збитків.

Статтею 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Вимогами статті 257 Цивільного кодексу України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

При цьому, слід враховувати положення ст. 253 ЦК України, згідно якої перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок .

Відповідно до ч. ч. 1 ст. ст. 254, 255  ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.

Відтак, беручи до уваги наведені норми права, господарський суд зазначає, що перебіг строку позовної давності у даному випадку починається з 01.08.2008 року, тобто з наступного дня після 31.07.2008 року - дати виникнення страхового випадку (тобто настання події, з якою пов’язано початок  перебігу строку позовної давності), і відповідно трирічний строк позовної давності закінчився 01.08.2011 року.

Позивач звернувся з даним позовом до суду 13.10.2011 року, як вбачається з відмітки календарного кліше штемпелю відділення поштового зв’язку на поштовому конверті, а відтак, судом встановлено, що позивачем було пропущено строк позовної давності.

Відповідно п. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідач у відзиві посилається на пропущення позивачем строку позовної давності.

Згідно з п. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.  

Клопотання про поновлення пропущеного строку позовної давності позивачем не заявлялось, поважності причин його пропуску та мотивів поновлення позивачем не заявлено, не надано та не доведено.

Обов’язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.      

З огляду на вищевикладене, позові вимоги Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Страхування” задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись  ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                                             Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 09.12.2011 р.