Рішення

від 08.11.2011 по справі 16/118-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/118-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" листопада 2011 р.                                                                  Справа № 16/118-11

Господарський суд Київської області  у складі  судді  Христенко О.О.  розглянув

позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Рудницьке», с. Рудницьке, Баришівського району

допро Баришівського районного споживчого товариства, смт. Баришівка визнання права власності та витребування майна

за участю представників сторін:

від позивача -Котовський І.М., наказ № 58 від 05.08.2004 р., директор;

від відповідача -не з‘явився

                                        Суть спору:  

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. № суду 3306 від 12.08.2011 р.) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Рудницьке»до Баришівського районного споживчого товариства про визнання за позивачем права власності на приміщення магазину, яке знаходиться в комплексно-приймальному пункті за адресою: Київська область, Баришівський район, с. Рудницьке та про витребування зазначеного магазину з володіння відповідача.

Ухвалою суду від 17.08.2011 р. порушено провадження у справі № 16/118-11.

Позивач просить суд задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позові, а саме, що 31.10.1995 р. Фондом державного майна України згідно з договором безоплатної передачі майна по акту приймання-передачі було передано товариству покупців радгоспу «Прип‘ятський»цілісний майновий комплекс радгоспу «Прип‘ятський»(в тому числі й комплексно-приймальний пункт, до якого входить їдальня, кафетерій, магазин та готель) , в подальшому на базі цього цілісного майнового комплексу було створено КСП «Прип‘ять», яке у 1998 році було реорганізовано у СТОВ «Прип‘ять», яке є правонаступником КСП «Прип‘ять». У 2001 р. у зв‘язку із розподілом СТОВ «Прип‘ять»було створено СТОВ «Рудницьке»та СТОВ «Лук‘янівське». Відповідно до акту від 15.03.2002 р. приймання-передачі об‘єктів рухомого і нерухомого майна СТОВ «Прип‘ять»новоствореному СТОВ «Рудницьке»було передано комплексно-приймальний пункт, до якого входить в тому числі й спірний магазин. Однак зазначений магазин займає відповідач невідомо на яких підставах. Позивач неодноразово звертався до відповідача з листами щодо вирішення цього питання, однак відповіді не отримав.   

В судове засідання 27.09.2011 р. представник відповідача не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи суду не надав.

Розгляд справи було віддалено  на 11.10.2011 р.

В судовому засіданні 11.10.2011 р. представник відповідача надав заперечення вих. № 82 від 10.10.2011 р. на позовну заяву, в яких позов не визнає з підстав, викладених у запереченнях, а саме, що відповідач є законним власником магазину, який знаходиться за адресою: Київська область, Баришівський район, с. Рудницьке, вул. Шевченка, 1а, оскільки зазначений магазин був переданий на баланс відповідача Баришівською райспоживспілкою на підстав акту від 01.06.1999 р. прийому-передачі нежитлових будівель.

В судовому засіданні 11.10.2011 р. представник відповідача в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України надав клопотання про продовження стоку вирішення спору.

Розгляд справи було відкладено на 25.10.2011 р., зобов‘язано відповідача надати докази правонаступництва, докази права власності Баришівської райспоживспілки (яка ліквідована та нібито передала спірне майно відповідачу) на спірний магазин, докази будівництва Баришівською райспоживспілкою зазначеного магазину.

В судове засідання 25.10.2011 р. представник відповідача не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи не надав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законодавством порядку ухвалою суду від 11.10.2011 р.

Розгляд справи було відкладено на 08.11.2011 р. об 11 год. 00 хв., зобов‘язано відповідача повторно надати витребувані судом документи.

В судове засідання 08.11.2011 р. відповідач не з‘явився, на момент розгляд справи про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи суду не надав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законодавством порядку ухвалою суду від 25.10.2011 р., яка отримана відповідачем 02.11.2011 р., що підтверджується підписом представника відповідача на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Після закінчення судового засідання 08.11.2011 р. та проголошення вступної та резолютивної частини рішення до канцелярії суду надійшла телеграма від відповідача (вх. № суду 225 від 08.11.2011 р. 11 год. 50 хв.), в якій відповідач просить відкласти розгляд справи на один місяць, оскільки представник відповідача перебуває у відпустці.

Однак, відповідно до ст. 69 ГПК України суд обмежений процесуальними строками розгляду справи, а саме не більше двох місяців та у виняткових випадках за клопотанням сторони суд може продовжити строк розгулу спору, але не більше як на п‘ятнадцять днів. Всі ці зазначені строки розгляду спору сплинули. Відповідач тричі не з‘являвся в судові засідання: 27.09.2011 р., 25.10.2011 р. та 08.11.2011 р. Витребувані документи не надав.

Відповідач є юридичною особою, а тому не позбавлений права направити до суду іншого представника для підтримання інтересів відповідача.               

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, представників сторін, присутніх в судових засіданнях, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:  

Спірним об'єктом нерухомості є магазин в с. Рудницьке Баришівського району Київської області, який входить до комплексно-приймального пункту.

Позивачем надано довідку вих. № 542 від 08.09.2007 р. виконавчого комітету Рудницької сільської ради, в якій зазначені юридичні адреси об‘єктів нерухомого майна в с. Рудницьке Баришівського району Київської області, а саме: комплексно-приймальний пункт –вул. Шевченка, 1 (готель, їдальня, кафетерій, магазин); будинок культури –вул. Шевченка, 1а.  

Позивачем надано акт державної приймальної комісії про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об‘єкта –Комплексно-приймального пункту  на 5 робочих місць та будинку приїзжих на 10 місць радгоспу «Прип‘ятський»с. Рудницьке Баришівського району Київської області. Будівництво здійснювалось з 24.07.1986 р. по 31.08.1986 р. Загальна площа об‘єкту складає 277,5 м.кв., а робоча площа складає 238,9 м.кв. Акт датований 1986 роком.

31 жовтня 1995 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та товариством покупців радгоспу «Прип‘ятський»укладений Договір безоплатної передачі майна радгоспу «Прип‘ятський», відповідно до умов якого регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області передає, а товариство покупців приймає майно радгоспу «Прип‘ятський», що розташовано за адресою: Київська область, Баришівський район, с. Рудницьке. Майно підприємства включає в себе всі активи і пасиви, інвентар, обладнання, устаткування та інше майно відповідно до матеріалів інвентаризації. Майно цілісного майнового комплексу радгоспу «Прип‘ятський» передається товариству покупців безоплатно.

31 жовтня 1995 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та товариством покупців радгоспу «Прип‘ятський»підписаний акт прийому-передачі приватизованого майна цілісного майнового комплексу радгоспу «Прип‘ятський», відповідно до якого товариству покупців переданий цілісний майновий комплекс радгоспу «Прип‘ятський», в тому числі передане майно в господарське відання (державне майно, яке передається безоплатно, використовується за призначенням і без права відчуження), а саме: спортивно-тренажний комплекс, дитячий садок в с. Рудницьке, дитячий садок в с. Лук‘янівка, клуб, школа, державний житловий фонд.

Жодних виключень щодо комплексно-приймального пункту радгоспу «Прип‘ятський», до якого входить спірний магазин, зазначений Договір та акт прийому-передачі не містить.

Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області видано свідоцтво № 54-ВП від 31.10.1995 р. про власність на майно радгоспу «Прип‘ятський»товариству покупців членів трудового колективу радгоспу «Прип‘ятський».

Розпорядженням № 38 від 01.11.1995 р. Баришівська районна державна адміністрація зареєструвала договір безоплатної передачі майна радгоспу «Прип‘ятський»товариству покупців цього підприємства.

На базі цілісного майнового комплексу радгоспу «Прип‘ятський»його пайовиками-громадянами було створено Колективне сільськогосподарське підприємство «Прип‘ять»(ідент. код 00849468). Свідоцтво про державну реєстрацію суб‘єкта підприємницької діяльності № 00849468 від 25.01.1996 р., видане Баришівською районною державною адміністрацією (копія свідоцтва в матеріалах справи).

КСП «Прип‘ять»було отримано Державний акт на право постійного користування землею серія ІІ-КВ № 003143 від 26.06.1997 р.

У 1998 році в процесі реорганізації було створено Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Прип‘ять»(ідент. код 00849468), яке відповідно до п. 2.1 Статуту є юридичним правонаступником КСП «Прип‘ять». Свідоцтво про державну реєстрацію суб‘єкта підприємницької діяльності-юридичної особи № 816 від 12.05.1998 р. (копія свідоцтва в матеріалах справи).

У 2001 році у зв‘язку із розподілом СТОВ «Прип‘ять»було створено СТОВ «Лук‘янівське»та СТОВ «Рудницьке» (ідент. код 00849468). Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи-СТОВ «Рудницьке»№ 106398 від 07.03.2002 р.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Рудницьке»відповідно до п. 3.1 Статуту, є правонаступником СТОВ «Прип‘ять»в часті отриманого майна для розрахунку з кредиторами.

15 березня 2002 року між СТОВ «Прип‘ять»та СТОВ «Рудницьке»було підписано акт прийому-передачі об‘єктів рухомого і нерухомого майна СТОВ «Прип‘ять»новоствореному СТОВ «Рудницьке». Відповідно до зазначеного акту позивачу від СТОВ «Прип‘ять»було передано комплексно-приймальний пункт, до якого входять: їдальня, кафетерій, магазин та готель (1986  рік введення в експлуатацію). Відповідно довідки вих. № 61 від 10.10.2011 р. позивача залишкова вартість станом на 10.10.2011 р. магазину становить 237 650,80 грн.   

Тобто, позивачем надано документи з моменту будівництва спірного майна та до моменту його отримання позивачем.

Відповідач у своїх запереченнях зазначає, що він є власником спірного майна, оскільки отримав його від ліквідованої у 1999 році Баришівської райспоживспілки.

На підтвердження зазначеного відповідач надав копію акту від 01.06.1999 р. прийому-передачі нежитлових будівель Баришівської райспоживспілки на баланс Баришівського районного споживчого товариства. У зазначеному акті вказано, що передається в тому числі ТПП с. Рудницьке, вул. Шевченка, 1а.

Суд неодноразово вимагав від відповідача надати докази на підтвердження права власності Баришівської райспоживспілки на спірний магазин, докази будівництва спірного об‘єкту чи фінансування будівництва. Однак, відповідач до суду не з‘явився та витребувані документи не надав. Тобто, відповідачем не доведено факту наявності права власності у Баришівської споживспілки (яка ліквідована) на спірний магазин, який в подальшому Баришівська райспоживспілка нібито передала відповідачу за актом від 01.06.1999 р.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.  

 Також у запереченнях відповідач посилається, що земельна ділянка, на якій розташований спірний магазин була надана на праві постійного користування Баришівській районній спілці споживчих товариств, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею серія КВ № 23 від 15.09.1995 р.

Однак, відповідно листа вих. № 383 від 06.04.2009 р. Управління земельних ресурсів у Баришівському районі, землі на яких розташовані господарські будівлі і двори (реформованого КСП «Прип‘ять») на території Рудницької сільської ради згідно з даними статистичної звітності ф.6 зем відносяться до земель запасу (сільськогосподарські землі).

Зазначене також підтверджується довідкою вих. № 542 від 08.04.2009 р. виконавчого комітету Рудницької сільської ради.

Як зазначалось раніше, відповідно до довідки вих. № 542 від 08.09.2007 р. виконавчого комітету Рудницької сільської ради юридичною адресою комплексно-приймального пункту, до якого входять готель, їдальня, кафетерій, магазин, є Київська область, Баришівський район, с. Рудницьке, вул. Шевченка, 1.

А відповідач у своїх запереченнях стверджує, що є власником магазину, який отримав від Баришівської райспоживспілки, який знаходиться за адресою: Київська область, Баришівський район, с. Рудницьке, вул. Шевченка, 1а.   

Позивач зазначає, що неодноразово звертався до відповідача для врегулювання спірного питання, на підтвердження зазначеного надає копіє листів до відповідача вих. № 59 від 23.05.2011 р., № 69 від 07.06.2011 р. з доказами отримання зазначених листів відвідачем.

Відповідач у запереченнях зазначив, що відповідав на звернення позивача, однак доказів на підтвердження цього до суду не надав.

    Частиною першою статті 317 ЦК України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

          Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України).

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Право власності позивача на приміщення магазину, яке знаходиться в комплексно-приймальному пункті за адресою: Київська область, Баришівський район, с. Рудницьке, вул. Шевченка, 1, підтверджується актом державної приймальної комісії про приймання в експлуатацію закінченого будівництва від 1986 р., Договором від 31.10.1995 р. безоплатної передачі майна радгоспу «Прип‘ятський», свідоцтвом від 31.10.1995 р. про право власності на майно радгоспу «Прип‘ятський» товариства покупців членів трудового колективу радгоспу «Прип‘ятський», Статутом КСП «Прип‘ять», СТОВ «»Прип‘ять»та СТОВ «Рудницьке», актом від 15.03.2002 р. прийому-передачі об‘єктів рухомого і нерухомого майна СТОВ «Прип‘ять»СТОВ «Рудницьке».

У зв'язку із тим, як було встановлено судом, приміщення магазину займає Баришівське районне споживче товариство і відповідно право власності позивача на спірне майно таким чином оспорюється з боку відповідача, то таке право власності позивача підлягає захисту шляхом його визнання у судовому порядку.

Отже, вимоги позивача до відповідача про визнання права власності на приміщення –магазину, яке знаходиться в комплексно-приймальному пункті за адресою: Київська область, Баришівський район, с. Рудницьке, вул. Шевченка, 1, за СТОВ «Рудницьке»є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

У процесі розгляду справи відповідачем не було надано суду належних доказів, які б підтверджували право власності Баришівської райспоживспілки на спірне майно, яке в подальшому нібито було передано відповідачу.  

У процесі розгляду справи судом встановлено, що приміщення магазину, яке знаходиться в комплексно-приймальному пункті за адресою: Київська область, Баришівський район, с. Рудницьке, вул. Шевченка, 1, вибуло з власності позивача всупереч чинному законодавству України та волі позивача, а тому такі вимоги позивача, про витребування спірного майна із чужого незаконного володіння є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

При дослідженні матеріалів справи, зокрема заперечень відповідача на позовну заяву, судом встановлено відсутність заяви відповідача про застосування строку позовної давності, наявність якої, в силу ч. 3 ст. 267 ЦК України, є обов‘язковою умовою для його застосування. У запереченнях відповідач лише посилається на норму цивільного кодексу, якою встановлений загальний строк позовної давності три роки, та зазначає, що користується магазином більше десяти років, однак застосувати строк позовної давності суд не просить. Зазначаючи, що відповідач користується спірним магазином більше десяти років, відповідач не надав суду докази оформлення (реєстрації) права власності на нерухоме майно у встановленому законодавством порядку.   

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 ГПК України судом покладаються на відповідача.  

На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.   Позов задовольнити повністю.

2. Визнати право власності за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Рудницьке» (місцезнаходження: 07512, Київська область, Баришівський район, с. Рудницьке, ідент. код 00849468) на приміщення магазину, яке знаходиться в комплексно-приймальному пункті за адресою: Київська область, Баришівський район, с. Рудницьке, вул. Шевченка, 1.

3.  Витребувати у Баришівського районного споживчого товариства (місцезнаходження: 07500, Київська область, Баришівський район, смт. Баришівка, вул. Леніна, 30, ідент. код 30398475) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Рудницьке»(місцезнаходження: 07512, Київська область, Баришівський район, с. Рудницьке, ідент. код 00849468) приміщення магазину, яке знаходиться в комплексно-приймальному пункті за адресою: Київська область, Баришівський район, с. Рудницьке, вул. Шевченка, 1.

4.  Стягнути з Баришівського районного споживчого товариства (місцезнаходження: 07500, Київська область, Баришівський район, смт. Баришівка, вул. Леніна, 30, ідент. код 30398475) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Рудницьке»(місцезнаходження: 07512, Київська область, Баришівський район, с. Рудницьке, ідент. код 00849468) державне мито в сумі 85  (вісімдесят пять) грн. 00  коп. та в сумі 2 375 (дві тисячі триста сімдесят п‘ять) грн. 65 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00  коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

           5.  Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

   Суддя                                                                   О.О.Христенко